Україна і Грузія. Одна причина для режиму і два різних шляхи

Отже, Верховна Рада у четвер, 6 жовтня, відмовилася розглядати можливість введення візового режиму з Росією. Незважаючи на очевидну причину такої ініціативи, вона отримала куди більше зауважень, ніж схвалень і попри підтримку більшості фракцій парламенту вже через добу потонула в трясовині причин, виправдань, поправок і доповнень. 

Як це було в Грузії

Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією після військового конфлікту у відповідь на визнання Москвою незалежності Абхазії і Південної Осетії в серпні 2008 року. Були закриті посольства в обох країнах. Залишилися лише секції російських і грузинських інтересів при посольствах Швейцарії в Тбілісі та Москві. Як же склалася ситуація через кілька років?

Представники нового уряду Грузії, які прийшли до влади за підсумками виборів у жовтні 2012 року, назвали одним із головних пріоритетів зовнішньої політики нормалізацію відносин із РФ. Зараз діалог між Росією і Грузією підтримується в рамках женевських дискусій і регулярних зустрічей Абашидзе і Карасіна, що проходять у Празі. Формат зустрічей не передбачає розгляду політичних питань, тільки бізнес - торгівля, транспортне сполучення, культурно-гуманітарне співробітництво.

Грузія давно і повністю скасувала візи для російських громадян. А ось Росія робити дзеркальний крок не поспішає, і лише 23 грудня 2015 року було введено полегшений візовий режим для громадян Грузії. Тому охочі в'їхати на територію РФ громадяни республіки можуть оформляти ділові, робочі, навчальні, гуманітарні та приватні візи незалежно від ступеня споріднення сторони, що запрошує. Питання повного скасування віз для грузинів у Росії тільки обговорюється. МЗС РФ неодноразово заявляло, що це справа не одного дня чи місяця. Кадри Цхінвалі після бомбардування досі викликають шок і здригання.

Але тим не менш за кілька років після того кількість звернень громадян Грузії за російськими візами почала стрімко зростати - середня кількість виданих за день віз 120.

У 2015 році журнал «Новое время» написав, що половина грузинів вже не вважає Росію агресором. Видання відзначає, що в Грузії незадоволені командою Саакашвілі, яка пішла, але через економічну кризу і девальвацію національної валюти почали розчаровуватися і новою владою.

«На цьому тлі у частині місцевого населення все виразніше проявляються проросійські настрої, несподівані для країни, яка лише сім років тому піддалася військовій атаці з боку РФ», - написало «Новое время».

Цю тенденцію журналу підтвердив Сергі Капанадзе, колишній заступник міністра закордонних справ при Саакашвілі. «Зараз 30% грузинів підтримують вступ у Євразійський союз, а половина не вважає Росію агресором, - каже екс-чиновник. - Це найстрашніше».

Одним тільки візовим режимом агресора не покарають

Візовий режим із Росією повинен бути частиною великого плану санкційного тиску на країну-агресора, каже політолог Віталій Кулик. Це - розірвання дипломатичних відносин, введення персональних санкцій щодо російських чиновників, судове переслідування в міжнародних судах за агресію і збитки, завдані нею, визнання окупацією того, що відбувається на Донбасі, на законодавчому рівні.

«Ось тоді введення віз для росіян буде продовженням цієї політики. Ми маємо тільки питання візового режиму, проте немає законодавчого закріплення статусу окупанта за РФ і немає розриву дипломатичних відносин. Тут немає логіки, немає послідовності», - зазначає політолог.

Водночас він радить прорахувати, як введення візового режиму вплине на українців, українську економіку, на життя прикордонних територій.

«Якщо ми можемо замістити збитки перенаправленням товарних потоків, створенням логістичних хабів, виділенням додаткових коштів з бюджету на підтримку місцевого середнього і дрібного бізнесу в прикордонних територіях, тоді питання візового режиму було б адекватним і правильним. Поки така робота не відбувається, наскільки я знаю, і збитки не прораховані», - говорить Кулик.

Разом з тим треба мати на увазі, що на будь-які санкції ми отримаємо контрсанкції. Це може бути і введення віз для українських громадян, і, навпаки, спрощення перебування громадян України на території РФ.

«Я не думаю, що буде автоматична відповідь у вигляді віз для українців, Росія на це не піде. Але я не виключаю, що у відповідь Росія може ввести дискримінаційні умови перебування українських трудових мігрантів на території РФ: замість 90 днів ввести 45 (термін перебування в РФ без необхідних документів. - Ред.), обов'язкову реєстрацію, принизливу процедуру проходження відміток у поліцейських приставів тощо. І це, звичайно, позначиться на правах українських громадян, які перебувають в РФ. Вони і так не захищені, ці права», - говорить експерт.

Однак, за його словами, потік росіян в Україну не такий вже і великий і грошей наші сусіди приносять держбюджету небагато. Тому якогось значного збитку російська економіка від візового режиму не несе.

«Я б його (рішення про введення візового режиму з РФ. - Ред.) вітав і підтримував, якби це було в комплексі з визнанням Росії країною агресором і окупантом на Донбасі і з прийняттям стратегії амортизації збитків для прикордонних територій. А поки це популістський крок, спрямований на випуск пари», - говорить експерт.

Що може зробити Росія у відповідь?

Досвід і українсько-російських відносин останніх двох років і країн, які мали конфлікти з Росією, тієї ж Грузії, показує, що наслідком можуть бути пропорційні або навіть більш жорсткі заходи.  

«За різними оцінками, кілька мільйонів українців постійно перебувають на території Росії, і в цілому ті гроші, які йдуть від наших заробітчан в Україну, створюють істотний фінансовий ресурс для виживання сотень тисяч людей в нашій країні. Введення візового режиму безпосередньо вдарить по цим верствам українського населення, які постійно туди їздить для заробітку. Така ж ситуація була в Грузії. Значна частина громадян Грузії їздила в Росію на заробітки, і саме тому Грузія згодом відмовилася від політики віз», - пояснює політолог Денис Кірюхін.

На думку експерта, така ініціатива може отримати і певний спротив з боку західних партнерів України, оскільки вона означатиме ускладнення переговорного процесу щодо мирного врегулювання конфлікту. Для Європи це буде недобрим знаком, враховуючи ту політику, яку проводять президенти Франції, Німеччини в пошуках мирного врегулювання українсько-російського конфлікту.

«Такий захід не вирішить проблеми, які сьогодні існують в наших відносинах з Росією, а просто створить додаткову ситуацію, що ускладнює для сотень тисяч, якщо не мільйонів, українців можливість заробітку, а для міждержавних відносин стане, так би мовити, додатковим символом того, що ситуація навколо України ускладнюється», - говорить Кирюхін.

Так, справді, відносин в України з Росією на сьогодні майже немає, немає навіть посла Росії в Україні. Тобто це найнижчий рівень дипломатичних відносин, який може існувати між країнами, якщо не брати до уваги офіційний розрив дипломатичних відносин, до якого 6 жовтня український парламент наблизився впритул. «Я думаю, що реанімація або нормування російсько-українських відносин можливе лише як наступний крок після того, як будуть вирішені базові суперечності, що існують між нашими країнами. Бо без цього вирішити всі інші питання просто неможливо», - зазначає експерт.

Виходить, поки питання анексії Криму та окупації Донбасу не вирішено, всі кроки, які не мають на меті вирішення саме цих проблем, безглузді і переслідують якісь інші інтереси, крім звільнення українських територій від загарбника.

«Є деякі політичні партії, які мають рейтинг близько статистичної похибки 1-2%, якщо ці партії підуть на вибори, то в такій ситуації політики шукають можливість згуртувати навколо себе якусь частину електорату. Хтось, наприклад, може запропонувати кроки для вирішення гострих соціально-економічних проблем, що існують сьогодні в Україні, а хтось, якщо не може цього зробити, пропонує такі методи, які концентрують увагу населення», - констатував експерт.  

Довго тужились і на фініші здулись

Тільки напередодні більшість фракцій Верховної Ради готова була підтримати візовий режим з Російською федерацією. Так під час опитування кореспондентами АСН представники фракцій «Народного фронту», «Батьківщини», БПП, Радикальної партії і «Самопомочі» заявили про безумовну підтримку цього кроку.

У свою чергу представники Опозиційного блоку і «Відродження» висловили певні застереження щодо цієї законодавчої ініціативи. Зокрема, представники ОБ заявили, що однозначно голосувати за введення візового режиму з Росією не будуть, бо введення візового режиму з Росією ускладнить процес перетину кордону українцями і спричинить необхідність оформлення додаткових документів.

«У мене теж є родичі в Росії. При чому тут люди? Навіщо їх вплутувати в політику? Якщо зараз ми притягнемо всі маси в політику, міждержавні чвари, які рано чи пізно все одно закінчаться, то за це нам люди не скажуть спасибі, - обурюється народний депутат фракції «Опозиційний блок» Олександр Долженков у коментарі АСН. Голова депутатської групи «Партія «Відродження» Віталій Хомутинник висловив думку, що навіть у разі якщо візовий режим буде запроваджено, то, крім незручностей, в першу чергу для простих людей, це нічого не дасть.

«Це спричинить додаткові витрати і складності. А ті, кому треба, все одно поїдуть в Росію або звідти. Поїдуть на поїзді, літаку, з трьома пересадками і так далі. Кому ми ускладнює цим життя? Тільки своїм громадянам, щоб задовольнити свої амбіції», - додав він.

У БПП ж напередодні закликали візовим режимом зупинити проникнення диверсантів і підривних груп Путіна в Україну. Для цього в Раді вистачить голосів, гарантував у коментарі АСН депутат фракції БПП Анатолій Матвієнко. Та вже за добу голосів за візовий режим фракція не давала.

«Візовий режим із Росією треба вводити. Що це дасть нам на практиці? Це дасть визнання об'єктивної реальності: у нас є окупант і ми не можемо робити вигляд, що його не існує. Крапка. А чи будуть голоси в четвер за це рішення, ми подивимося», - заявила АСН віце-спікер і член фракції «Самопоміч» Оксана Сироїд. «Батьківщина» також висловлювалася за візовий режим з РФ, а заодно і пропонувала переглянути Великий договір між країнами.

У свою чергу, в інтерв'ю АСН заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв додав, що розрив дипломатичних відносин із Росією не повинен ускладнити повернення наших полонених.

«В умовах розірваних дипломатичних відносин у країнах продовжують працювати окремі місії», - повідомив він. «Народний фронт» також обіцяв підтримати візовий режим з РФ і розширення санкцій до підприємств країни-агресора. Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький у коментарі АСН повідомив, що особисто голосуватиме за візовий режим із РФ.

«Я не думаю, що люди з країни, яка нас атакувала, можуть сюди просто приїжджати. Тому після останніх подій, а саме доведення провини Росії в трагедії з МН17, арешту нашого журналіста в Москві, - наші дії повинні бути такими, які захищають нас від агресора», - заявив він.

Як завжди, нотку інтриги внесли в цей готовий хор радикали. В інтерв'ю АСН народний депутат фракції «Радикальної партії» Андрій Лозовий заявив, що БПП, НФ і Опоблок не зацікавлені в повному розриві дипломатичних відносин з РФ, а тому голосів не дадуть. На думку Лозового, це є відображенням «зовнішньої політики Банкової, коли їм вигідно торгувати з Росією. Тому зараз вони тільки точково через введення візового режиму хочуть змінити ситуацію. Коли треба діяти комплексно - розривати дипломатичні відносини, перестати торгувати з Росією, застосувати абсолютні санкції».

Що буде, якщо все ж проголосують

Процедура введення візового режиму з РФ може зайняти півроку. Про це в інтерв'ю АСН заявив радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк.

«Введення візового режиму з Росією передбачає певну процедуру. Це не просто питання парламенту. Верховна Рада може тільки прийняти заяву, звернутися до Кабінету міністрів, який вже повинен ухвалити остаточне рішення. Сама процедура може зайняти до півроку. А МЗС України вже після цього визначить конкретні рамки: перебування 90 або 100 днів тощо», - сказав він.

Візовий режим з Росією може негативно вплинути на українців, які працюють в РФ. Звідти можуть ввести більш жорсткі умови для українських трудових мігрантів, не виключено, що підуть тим же шляхом і запровадять візовий режим для українців.

Але в будь-якому випадку більшість експертів сходиться на думці, що введення візового режиму з Росією без інших санкційних рішень є популізмом. Адже візовий режим із Росією має бути частиною великого плану санкційного тиску на Російську Федерацію, в іншому випадку це - популістський крок, що може закінчитися таким же пшиком, як і в Грузії.