На україно-польському кордоні черги-черги-черги. Щотижня звідти приходять новини про сотні автівок, які простоюють у чергах. Чи ж на цьому пункті пропуску геть погано працюють митники? Ні. Найчастіше черги через величезний потік шопо-туристів. Українців до Польщі манять дешеві товари. І з кожним роком наші співвітчизники залишають дедалі більше грошей у польських супермаркетах та гуртівнях.
40% усіх виїздів українців за кордон припадає саме на Польщу
Незважаючи на падіння курсу гривні та воєнні дії, українці й надалі приїжджають до сусідньої західної країни. Загалом щороку Польщу відвідують близько 2 млн українців. Про це Польському радіо заявив представник Польської туристичної організації в Києві Влодзімєж Щурек. З його слів, 40% усіх виїздів українців за кордон припадає саме на Польщу. І більшість із них їде «шопитись». У 2015 році лише у Підкарпатському воєводстві українці витратили понад 13 млрд грн. Тоді як за перше півріччя 2016 року наші співвітчизники витратили у тому ж воєводстві щонайменше 7,2 млрд грн. Ця сума стала відома із поданих на кордоні декларацій Tax Free для повернення ПДВ. А оскільки частина українців не заповнює Tax Free, то сума витрачених нашими громадянами грошей у сусідній державі може бути значно вищою.
«Найбільший оборот був від липня до грудня. Якщо ця тенденція утримається в цьому році, то вартість товарів, вивезених з Польщі, має значно перевищити минулорічні 2 млрд злотих», - прокоментувала виданню Zahid. Net Едіта Хабовська, речник митниці у Перемишлі.
Скористатися системою Tax Free та повернути собі ПДВ можуть ті, хто не є громадянином країни - члена Євросоюзу та скупився не менш як на 300 злотих одним фіскальним чеком. Цією можливістю активно користуються українці, які живуть у прикордонних з Польщею областях.
Якісніше та дешевше
Незважаючи на низький курс гривні щодо злотого, українці активно скуповують у Польщі продукти харчування, телевізори, будівельні матеріали тощо. Головна причина – це зручно та вигідно. Чи не найголовнішою перевагою у виборі залишаються ціни. Продукти наполовину дешевші, ніж у нас, а цитрусові - в 1,5 разу. Найкраще перед святами, бо є різні знижки, вибір більший і якість краща.
У Польщі для українців розробили путівник закупів
Мешканці ж польського прикордоння вміло користуються українською торговельною активністю та мають з цього неабиякий зиск. Вздовж кордону набудували супермаркетів. Магазини ж часто проводять опитування покупців про їхні потреби й асортимент товару. Тому час від часу відкривають додаткові відділи. Для українців розробили навіть спеціальний торговий путівник з описом місць, куди найкраще їхати на закупи. Оцінюючи економічну вигоду від українського покупця, Польща з грудня минулого року запровадила так звані "шопінг-візи", які видають на тиждень. Окрім того, і в Польщі, і в Україні працюють фірми, які організовують шопінг-тури до польських торгових центрів.
І така промоція дає результат. З кожним роком у Польщі українці залишають дедалі більше грошей. Тим самим позитивно впливаючи на економіку… сусідів.
Купуємо онлайн
Та не Польщею єдиною. Ті, кому до польського кордону далеко, переходять на онлайн покупки. Загалом українці стали набагато активніші у цьому плані. У 2015 році частка користувачів в Україні, які роблять покупки в інтернет-магазинах, зросла до 36% від загального числа. За даними Нацбанку, минулого року українці за допомогою карток скупилися в інтернеті на майже 203 млрд грн.
Дійсно, за останні два роки все більше пересічних українців стали вимогливішими до ціни та якості товару, тож почали активніше вивчати закордонний асортимент. Відповідно кількість покупок імпортних товарів, придбаних через інтернет, значно зросла, підтвердив генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко.
«Це пов’язано з тим, що ми стали гірше жити. Тому зараз, якщо ви можете купити одну і ту ж річ з різницею в 30%, то купуєте її через інтернет. Ми стали жити гірше і ми стали використовувати наші гроші більш економно і більш розумно», - сказав Дорошенко
Найчастіше у такий спосіб купують електронну техніку, одяг, взуття, косметику. За кордоном замовляють і габаритні меблі. Навіть з урахуванням доставки покупка обійдеться значно дешевше, ніж купувати ту ж річ в Україні, кажуть фахівці.
Щоб зробити шопінг у своїй країні комфортнішим, підприємці з різних країн навіть вигадують різноманітні заохочення для українців. Приміром, китайці влаштовують спеціальні тури на ринки, де навіть елітні меблі можна придбати за цінами виробників.
Чому в кризу завозити в Україну імпортні товари невигідно
Як тільки в Україні почалася чергова криза, завозити імпортні товари стало невигідно, каже Олексій Дорошенко.
«Ми знаємо, що зараз проблема з купівлею валюти, тому імпортер, коли знає, що він, наприклад, не може купити необхідної кількості валюти, коли сьогодні там по 26 грн за долар, завтра по 27, він закладатиме досить великі курсові ризики у ціну на ці товари. Тому в Україні такі товари зараз все ж таки будуть значно дорожчими», - зазначив Дорошенко.
Через це нині в Україні імпортні продукти, зокрема харчування, складають не більше 10%. Майже в кожній галузі за останні кілька років спостерігається імпортозаміщення.
Що про це думає Мінекономрозвитку
За даними Держкомстату, всередині країни українці та іноземці за перше півріччя цього року витратили понад 143 млрд грн на купівлю товарів. І це лише в великих торгових мережах. Чимало. Тож українські чиновники не надто переймаються прихильністю співвітчизників до іноземного краму. У Міністерстві економічного розвитку на запит АСН відповіли: «Державних цільових програм, що покликані стимулювати українців купувати товари вітчизняного виробника, в Міністерстві не існує».
Водночас на стадії подання до Кабінету міністрів перебуває постанова КМУ «Про затвердження Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання». Ще низка законопроектів та стратегій цього ж напряму перебуває на стадії розробки, зазначено у відповіді міністерства редакції.
«Вказані заходи спрямовані на подолання тенденції падіння обсягів промислового виробництва, у середньостроковій перспективі — досягнення стабільних обсягів зростання промислового виробництва, збільшення частки промисловості у структурі валового внутрішнього продукту, збільшення обсягів експорту продукції з високою доданою вартістю» - йдеться у листі Мінекономрозвитку.
Однак, враховуючи щорічне падіння платоспроможності пересічних українців, а відповідно і їхнє бажання придбати товар дешевше, що нерідко вони можуть зробити, замовивши його саме за кордоном, міністерство мало б так само перейматися і можливістю співвітчизників купувати всі ці товари. Звичайно, якщо там не розраховують виключно на експорт.