Дайте країні вугілля! Тенденції галузі, від якої відмовляється Європа

21 вересня під стінами Верховної Ради вкотре зібрались шахтарі. Цього разу з Волині. Вимагали не закривати шахту «Нововолинська №10» та погасити заборгованість із заробітної плати.

Ще кілька тижнів тому борг держави перед гірниками складав понад мільярд гривень. Після візиту шахтарів на початку вересня до Міністерства енергетики частину заборгованості погасили. Нині, за словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, держава заборгувала працівникам шахт 760 млн грн. У профільному відомстві ж озвучують інші цифри – 355 млн грн.

І хоча цифри різняться – проблема залишається.

Михайло Волинець«Вимоги конкретні: погасити заборгованість із заробітної плати, подолати корупцію, яка є, зокрема, на державних шахтах, налагодити стабільну роботу вугільних підприємств»,  - наголосив голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

Корені проблеми

Чому акції шахтарів стали невід’ємною частиною економічного буття України? З 90-х років держава не виділяє коштів на модернізацію шахт. Як наслідок, старі вичерпали, а нові запускати нема за що.

Перспективні ж копальні давно приватизовані. Нині на них припадає майже 70% усього вугілля, яке добувають в Україні. Ті небагаті, що лишилися державі, потерпають від неефективного менеджменту та браку інвестицій.

Як наслідок, собівартість вугілля, яке видобувають гірники державних шахт, значно вища, ніж за це вугілля платять теплові електростанції – основні клієнти. Цю різницю раніше і покривала держава. Однак за останні три роки державні дотації гірникам на ці цілі скоротилися у п’ять разів – з майже 6 млрд грн у 2013 році до 1,2 млрд грн у 2015 році.  

«Зняли держпідтримку, перестали виділяти кошти на капітальне будівництво, на розвиток, і може так статися, що вже взимку державні шахти нездатні будуть добувати вугілля», - застеріг Волинець.

Проблеми гірників можуть позначитися і на роботі ТЕС, яким для вироблення достатньої кількості електроенергії останнім часом вугілля постійно бракує.

Валентин Землянський«У нас вже постає питання про необхідність вугілля газового. Державні шахти у Львівській та Волинській областях не справляються сьогодні із завданням забезпечення необхідного обсягу вугілля газової групи», - зазначив експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.

За останні роки видобуток вугілля значно скоротився. Якщо ще в 2013 році, за даними Міненерговугілля, державні підприємства на підконтрольній Україні території видобували близько 9 млн тонн вугілля, то вже в 2015 році – 6,7 млн тонн. А за 8 місяців  2016 року видобуток скоротився ще на 11,5% порівняно з відповідним періодом минулого року.  

«Об’єми впали не тільки тому, що вони працюють на застарілому обладнанні, а ще й тому що там корупція. Бо з цього регіону, Львівсько-Волинського, крадуть більше 15 тисяч тонн концентрату, конкретно товарної продукції, це більше ніж на 20 млн грн щомісяця. Штучно змінюють золу у гірничій масі і збільшують вологість, за рахунок чого зменшують кількість вугілля у гірничій масі, і таким чином вони крадуть більше 15 тисяч тонн вугільного концентрату на місяць» - вважає Волинець.

Реформа як ширма для скорочень

Ще у 2014 році нова парламентська коаліція ухвалила рішення про те, що вугільну галузь треба реформувати. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості навіть розробили «Концепцію Державної цільової економічної програми реформування вугільної промисловості на період до 2020 року».

Ігор Насалик«Високорентабельні шахти ми залишаємо і збільшимо виробництво. У нас не впаде виробництво вугілля в Україні. Ті, що на реструктуризацію, ми дамо на реструктуризацію, а людей забезпечимо роботою. У нас передбачено 12 шахт, які підуть на реструктуризацію. А середнього рівня шахти ми виставимо на приватизацію», - заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

Міністр переконує, українськими копальнями, зокрема і «Нововолинською №10», вже зацікавились китайці.

Отже, у підпорядкуванні Міненерговугілля з 35 державних шахт, які працюють на підконтрольній території України, планують залишити лише сім найприбутковіших,  а от третину - законсервувати або закрити як нерентабельні. На ці цілі уже передбачені кошти у проекті держбюджету на 2017 рік – 800 млн грн, а загалом на вугільну галузь заплановано 1,8 млрд грн.

Експерт з енергетичних питань Генадій Рябцев вважає, що державне фінансування навряд чи буде використано ефективно, адже «Концепція реформування галузі» досі не затверджена Кабміном.

Генадій Рябцев«Якщо приймати Концепцію реформування - ось тоді під неї, під ці програми потрібно виділяти кошти. Поки кошти виділяються під ті програми, які жодного реформування не передбачають. Оці 1,8 мільярда, вони будуть швидше за все розпорошені на різноманітні заходи… спрямовані виключно на те, щоб заткнути декілька особливо великих дірок, зокрема сплату боргів держави перед шахтарями. Ці кошти швидше за все будуть використані не ефективно, бо держава не визначилася з тим, що вона робитиме у вугільній галузі, і не має відповідних документів, які б конкретизували  - куди  мають піти ці кошти, якщо ми хочемо, щоб вони дійсно сприяли розвитку галузі» - зазначив Рябцев

Кожен п’ятий шахтар може залишитися без роботи

Водночас експерти заявляють, закриття та консервація частини шахт може спричинити чергову соціальну кризу. За попередніми підрахунками чиновників,  реформування галузі призведе до скорочення 10 тисяч працівників. Тобто без роботи залишиться кожен п'ятий шахтар. 

«Дуже важко зрозуміти, в який спосіб будуть працевлаштовані усі шахтарі, передбачена лише виплата одноразової допомоги шахтарям після закриття їхніх підприємств. Коли було закрито майже всі шахти, які належали Великій Британії, наприкінці 70-х рр., шахтарі отримали відповідні компенсації та було запроваджено їхню перепідготовку, було створено відповідні робочі місця», - зазначив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Чиновники запевняють, уже працюють над цим питанням. А допомагає їм та ж Британія. На початку 2016 року уряд цієї країни надав Україні грант на роботу проектного офісу для створення концепції системи соціальної підтримки працівників вугільної галузі. Вартість реалізації всіх програм з адаптації – 1 млрд гривень, з них 0,5 млрд гривень – приватні інвестиції.  

На думку ж Рябцева, починати реформувати галузь варто не з закриття шахт, а зі створення ринкових відносин у вугільній галузі та усунення посередників у торгівлі державним вугіллям.

«Якщо в нас компанії приватні реалізують вугілля за цінами, які суттєво вищі, аніж на державних підприємствах, причому реалізують уже кінцевим споживачам, а не посередникам, то ця ситуація є, на мою думку, ненормальною і її потрібно вирішувати. По-друге – це прибрати посередників з торгівлі державним ресурсом, яких, наскільки мені пам’ятається, зараз троє», - зазначив Рябцев.

А тим часом Європа відмовляється від вугілля

Поки ж Україна намагається реформувати вугільну галузь, у світі поступово взагалі відмовляються від використання вугілля.  Приміром у Європі, до стандартів якої прагне Україна, протягом наступних 35 років мають намір взагалі припинити викиди СО2 в атмосферу. А саме спалювання вугілля є одним з найбільших джерел потрапляння вуглецю в атмосферу.

Приміром, у Великій Британії уже закрили останню шахту та усі ТЕС, які працювали на вугіллі. Від вугільних теплоелектростанцій відмовились і в Шотландії. А в столиці Китаю і прилеглих до Пекіна районах мають намір припинити використання вугілля до 2020 року.

Україна однією з перших приєдналася до так званих «Паризьких угод» і взяла на себе зобов'язання зменшити викиди. Досі їх абсолютну більшість становить саме енергетика.