Споживачів готують до стрибка тарифів. До кризи неплатежів не готовий ніхто

Оплата житлово-комунальних послуг з`їдає значну частину бюджету кожного українця. Постійні перегляди тарифів у бік їх підвищення вже є гіркою тенденцією уряду два роки поспіль.

І це не кінець. Відповідно до закону про регулювання у сфері надання комунальних послуг, ухваленого 2015 року, "поетапне зростання тарифів" продовжиться аж до 2017 року.

Так, з 1 травня 2015 року тарифи на опалення зросли на 71,5%, а на гарячу воду - на 57%. Газ для населення подорожчав майже втричі, а електроенергія - на 70%.

А з початком нового опалювального сезону в жовтні політики обіцяють українцям справжній шок.

"Не всі люди ще усвідомили те, що їхні рахунки лише за тепло будуть вдвічі більші у порівнянні з тим, що вони платили минулого року", - попереджає заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.

Бюджетним установам опалення вимикати ніхто не збирається. Дитячі садочки, лікарні та школи – будуть з теплом. Але чи будуть пересічні українці з гарячими батареями та водою взимку - це під питанням.  

Вересневе здорожчання – не останнє

НКРЕКП ще в лютому 2015 року прийняла рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію для населення в п`ять етапів протягом двох років. 1 березня 2016 року відбулося перше підвищення тарифів на електроенергію (в середньому на 25%). З 1 вересня подорожчання (в середньому на 25%) відбулося в рамках четвертого етапу вирівнювання цін на електроенергію для населення. Як відомо, наразі діє тарифна сітка в залежності від обсягу споживання. Для домівок, які не мають електроплит для приготування їжі, "пороги" складають 150 та 800 кВт на місяць. З електроплитами – 250 та 800. Тепер же тарифна "сітка" буде для всіх однакова. Мінімальний тариф зможуть платити лише ті, хто споживає не більше 100 кВт. Наступний поріг буде до 600 кВт. Для деяких споживачів тут криється найбільша небезпека - тих, хто зараз споживає більше 600, але намагається вкластись у норму до 800 кВт на місяць (наприклад, використовують для підігріву води бойлер або електроприлади для додаткового опалення взимку). Після 600 кВт тариф зросте для них найбільше – одразу в 4,5 разу.

Якщо зараз ви сплачуєте "з газовою плитою", наприклад, 200 гривень на місяць за світло, то вже наприкінці року ця сума зросте до 373 гривень. У випадку з "електроплитою" видатки виростуть до 576 гривень на місяць!

Але це ще не фініш. Чергове зростання тарифів на електроенергію заплановане з 1 березня 2017 року. Тарифікація вже у новому році передбачає наступні ціни: - при витраті до 100 кіловат/год. – 90 копійок за одиницю; - при нормі споживання в 100-600 кіловат/год. – 1,68 гривні за кіловат; - при перевищенні норми в 600 кіловат/год. – 1,68 гриві. З березня нового року сільські жителі уже не матимуть якихось вагомих преференцій і стануть оплачувати електроенергію за тими ж тарифами, що і городяни. Хіба що для них передбачена додаткова норма обсягу споживання (+ 50 кіловат/год. в кожному з блоків).   В уряді вважають, що ситуацію рятуватимуть двофазні лічильники. Правда, коштують вони разів в п’ять-десять дорожче за звичайні та й встановити їх можна лише у новобудовах ("сталінки", "хрущовки" - "поза грою"). Якщо вам пощастить – то з двофазними лічильниками зможете тарифікувати спожиту у нічний час електроенергію зі знижкою 70%.

Газова атака  

Тарифи на газ, які зросли ще у 2014 році, стануть вищими в декілька разів. Як і у випадку з електроенергією, змінюється сама тарифна сітка та принципи тарифікації. Тепер буде діяти одна ціна, незалежно від обсягу споживання – 7,2 грн за куб. Але в період опалення - перші 200 кубів будуть тарифікуватись по 3,6 грн за одиницю. В 2017 році українцям доведеться ще й за власний рахунок здійснити заміну газових лічильників.

Отже, якщо у вас приватний будинок і ви зазвичай узимку використовуєте приблизно 700 куб. м газу щомісяця, що коштує 762 гривні, то до кінця року ваші розрахунки за газ виростутьна 3 тисячі 551 гривню і будуть становити - 4314 гривень.

Окрім приватних споживачів, зросте тариф і для теплокомуненерго - в 2,2 разу до 2934 грн за тис. куб. м. Підвищено тариф на опалення і в багатоквартирних будинках. Причому він встановлюється для кожного підприємства в регіонах окремо – і іноді значно різниться. Але середньозважений тариф на тепло для населення зросте на 71,8% або на 224,5 грн/Гкал до 537,2 грн/Гкал (без ПДВ).

Наприклад, якщо у вас є лічильник і зараз ви сплачуєте щомісячно за опалення 200 гривень, то до кінця року рахунок буде уже 343 гривні. Відповідно, якщо взимку за опалення квартири ви сплачували - 500, то до кінця року це буде вже 859 гривень.  

Водні процедури – не для бідних  

Як відомо, в структурі собівартості підігріву води на прикладі "Київенерго" частка газу складає майже 44%. Оскільки тариф для теплокомуненерго зріс в 2,2 разу, то гаряча вода - на 60%.

Для прикладу, якщо ще у перші місяці 2016 року за гарячу воду ви сплачували 200 гривень на місяць, то до кінця року цей рахунок складе - 320 гривень.  

Субсидії - віртуальний порятунок?  

Для полегшення тягаря оплати за одержувану енергію і комунальні послуги уряд запровадив для українців систему субсидій. Їх отримують зараз понад 5,5 млн малозабезпечених домогосподарств, однак у зв'язку з підвищенням тарифів на електроенергію ця кількість, за прогнозами експертів, збільшиться мінімум ще на мільйон. Таку цифру в уряді вважають критичною.

За даними Державної служби статистики, борги українців за електроенергію на тлі підвищення тарифів зростають. Так, наприклад, лише у Києві в 2015 році заборгованість городян за комунальні послуги склала 1,9 млрд грн. А в цілому по країні - не менше 12 млрд грн. Хоча уряд озвучує постійно різні цифри. Бюджетні витрати на субсидії обіцяють збільшити.

Якщо у поточному році обсяг допомоги обчислюється 35 млрд грн, то наступного цю цифру планують збільшити до 52 млрд!

"Але з такими темпами на субсидії при оплаті ЖКП будуть претендувати не менше 70% українців", - прогнозує президент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" Арсентій Блащук.

"До чого це призведе? До колапсу теплокомуненерго. Я не маю сумніву, що опалювальний сезон розпочнеться з початком холодів. А люди будуть з теплом і гарячою водою. Але як пройде сам сезон, тут я думаю, що прогнози невтішні", - додав він.

Не виключено, що урядові установи в умовах, коли люди масово почнуть звертатися за субсидіями, просто почнуть зловживати відмовами. І як результат - заборгованість перед теплокомуненерго зростатиме.

Так, фінансовий директор ПАТ "Київенерго" Тетяна Грязнова вважає, що тарифи таки дійсно зависокі.

"Якщо будуть зростати борги за газ, то я думаю, що після опалювального сезону у підприємств теплокомуненерго навіть не буде коштів, щоб розрахуватися зі своїми офісами. Це вже буде момент істини", - сказала вона.

Нардеп Альона Бабак впевнена, що і субсидії тут не врятують ні людей, ні теплокомуненерго.

"Всі мають зрозуміти: субсидії - віртуальні. Чому їх не можуть запустити грошима? Бо грошей - 40 млрд грн на субсидії в бюджеті немає. Кого ми дуримо? Самі себе. Субсидії мають надаватися на особистий рахунок людини, щоб вона бачила, скільки вона має для розрахунку за комунальні послуги. Тоді вона розумітиме: що вона може економити, а що ні. А те, що зараз відбувається, коли вже вересень, розпочинається новий опалювальний сезон, проте не здійснена "звірка" та розрахунки за минулий опалювальний період, то про яку економію можна говорити?.. Для мене цей механізм економічно неспроможний", - підкреслила депутат.  

За борги - на вулицю?  

Що буде з тими, кому не дадуть субсидію, але і оплачувати комуналку буде нічим? Профільний віце-прем`єр Геннадій Зубко неодноразово заспокоював, що ніхто не буде конфіскувати чи виселяти з житла за комунальні борги. Проте "масла у вогонь" традиційно підриває голова опозиційної "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Вона наполягає - діють норми "Про виконавче провадження", які дають право державі конфіскувати квартири за борги з житлово-комунальних послуг.

«В уряді кажуть неправду, коли обіцяють не забирати житло за борги. Мовляв, ви накопичуєте борги і живіть спокійно. Це брехня! Адже в законі прямо прописані норми, якими передбачено право забирати майно", - розповіла нардеп.

Доки політикум «поспішає стати на захист» споживачів комунальних послуг, виголошуючи полум’яні промови, останні мовчки спостерігають за цим броунівським рухом. Як завжди, свою думку люди складуть, проживши місяць після росту тарифів. Тож до жовтня в уряду є час придумати, що робити з масовими неплатежами за комунальні послуги. Що вони будуть, уже не сумнівається практично ніхто.