Що треба знати про промову Порошенка

Нинішнє послання Президента України до парламенту було довгим, але слухалося на одному диханні. Глава держави говорив не підглядаючи у текст, суворо поглядаючи на сесійну залу і депутатів. Він немов асоціював себе з народом України, майстерно вплітав у промову епітети і намагався бути жорстким.

Треба визнати, в нинішній політичній ситуації глава держави виглядає досить виграшно на тлі розхитаного, розрізненого парламенту. Тому, очевидно, не втратить можливість скористатися цим фактом і спробує хитнути маятник влади у свій бік.

Його цьогорічне послання до Верховної Ради можна назвати найменш популістським з усіх, що раніше звучали в стінах парламенту. Пройдемося головними тезами промови Петра Порошенка.

Оборонна міць: свій до свого по своє

Обороні, армії, агресії Росії була присвячена велика частина годинної промови Петра Порошенка. Він не прикрашав ситуацію, не підбирав м'якших епітетів і не намагався виглядати миролюбно. Глава держави визнав, що наша економіка не може дозволити собі фінансування армії в розмірі понад 3% ВВП. Хоча гроші на військо дуже потрібні. Несподівано Петро Порошенко заявив - армія, як і раніше, потребує громадської допомоги.

«Більше, на жаль, це правда, ми собі дозволити не можемо. Військові навантаження на бюджет і соціальну сферу і так критично великі », - сказав Порошенко.

Одночасно він акцентував - у країни-агресора грошей на військовий бюджет не шкодують і далі нарощують міць на південно-західному напрямі. Україні ж сподіватися, окрім як на свій власний народ і економіку, ні на кого.

«В обороні Україна передовсім повинна спиратися сама на себе, на власну армію, на власний військово-промисловий комплекс. Як колись було гасло: свій до свого по своє», - сказав він.

Втім, глава держави пом'якшив гірку пілюлю, висловивши надію, що в разі повномасштабного вторгнення з боку Росії Україна може отримати «сприяння зміцненню обороноздатності шляхом активізації військово-технічного і оборонного співробітництва, передачі військових технологій, надання нам летальних видів зброї».

Стратегічною ж метою України залишається вступ у НАТО, і зараз країна вийшла на «тісний рівень співпраці з країнами - членами Альянсу», - підкреслив Президент.

Приборкання норовливого

Президент, звичайно, не хотів би оголошувати ні мобілізацію, ні військовий стан, але якщо непомірно агресивний сусід дасть привід, то за Порошенком справа не постоїть.

«Чи буде нова хвиля часткової мобілізації або, не дай Бог, повна? Остаточна відповідь на це запитання залежить від Москви».

І глава української держави не голослівний - у 2016 році 50 тис. українських добровольців вже записалися до лав Збройних сил України. Тобто наша армія вже на 75% - контрактна. А це зовсім інший і рівень підготовки і забезпечення, ніж два роки тому.

Але поки Президент Порошенко вважає за краще дипломатичні методи тиску. Він заявив, що порушення Росією прав людини на окупованих територіях, зокрема і щодо кримських татар, вимагає введення додаткових секторальних санкцій. Також наша країна як і раніше зацікавлена ​​в мінському процесі та «нормандському форматі», підкреслив Порошенко.

Шлях у ЄС лежить через реформи

Останнім часом інтерес до України певною мірою згас, не в останню чергу через повільні реформи і систематичні корупційні скандали. Безперечною перемогою саме Петра Порошенка буде скасування віз у ЄС. Багато в чому це залежить від активності парламенту. Тому глава держави присвятив більшу частину звернення саме планам Верховної Ради, окресливши принципові питання, до яких буде виявляти особисту пильну увагу.

Петро Порошенко заявив, що подасть до парламенту законопроекти про Вищу раду правосуддя і Конституційний Суд України, закликав ВР проголосувати за закон про спецконфіскацію і натякнув про неприпустимість прийняття урядом і парламентом законів, які обурять суспільство.

«Я не пропущу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій».

Заклик до єднання

Для добробуту українців потрібні мир, безпека і реформи. Простий і зрозумілий меседж, який не можна назвати новим, так само як і втіленим у життя. В умовах війни питання єдності народу і політиків - наріжний камінь фундаменту нашої держави, говорить Президент. І, закликаючи слухачів усвідомити всю серйозність ситуації, підкреслює - це питання життя і смерті.

«В умовах, коли агресія Росії проти України все ще триває, а військова загроза зі Сходу є складним стратегічним викликом, питання національної єдності і політичної консолідації - це питання життя і смерті для нашої країни. Це, власне, головне, що я хотів би сьогодні сказати».

Як оцінили експерти промову Порошенка

Сильною і жорсткою назвав промову глави держави політолог Олексій Гарань. Експерт зазначає, що глава держави був відвертий і переконливий. А його промова була орієнтована не тільки на українців, наш політикум, а й на закордон, і перш за все на Росію.

«Я думаю, що в ній були і жорсткі речі, які треба було сказати в контексті реалізації Мінських угод, тобто якраз риторика Президента була досить жорсткою. В цілому основні меседжі були правильними, що Україна не здала своїх принципових позицій, водночас вдалося відродити армію, але при цьому очевидно, що військовою силою ми зараз не можемо звільнити Донбас. Тому треба використовувати дипломатичне маневрування. При цьому Президент відверто говорив про всі проблеми. Мою увагу також привернув той розділ, де йшлося про помісну автокефальну українську церкву, я думаю, що це теж дуже важливе послання».

А ось політолог Володимир Фесенко характеризує послання Президента як ділове і дуже реалістичне, багато в чому орієнтоване на український народ.

«У зверненні до парламентаріїв він якраз торкнувся й іншої важливої ​​проблеми - національно-політичної консолідації. Він нагадував уроки минулого, коли внутрішні конфлікти, які були, зокрема, і сто років тому, руйнували спроби побудувати незалежну Українську державу... Президент звертався до парламентаріїв, що при всіх відмінностях - політичних, ідеологічних, ми повинні бути єдиними в ключових питаннях - національної безпеки і розвитку країни», - говорить політолог.

Фесенко вважає, що у сьогоднішній промові Порошенка не було популізму, швидше навпаки, глава держави полемізував з популістами, зокрема і з тими, хто перебуває зараз у парламенті.

Думка психолога

Така ділова і реалістична промова коштувала Президенту чималих зусиль, вважає психоаналітик, координатор проекту «Школа розвитку психотерапії» Лариса Єнько.

«На початку (виступу. - Ред.) на перший погляд глава держави виглядає досить впевнено, але потім створюється враження, що така демонстрація впевненості йому дуже дорого коштує в плані душевних і психічних сил. Немов людина надзвичайно втомилася і виснажена, хочеться підсунути ліжко, щоб Президент виспався. Артикуляція деяких слів також вимагає зусиль. Посмішки даються досить важко. Протягом виступу переважно спирається на трибуну, що дозволяє економити фізичні сили», - зазначила Єнько

Але, як зазначає психолог, в останні 20 хвилин промови втома Порошенка зникає. Він виглядає як людина, готова йти до своєї мети. «Можливо, йому нікуди відступати», - говорить психолог, відзначаючи, що жести глави держави мають на меті демонстрацію впевненості.

«У другій частині розмови він ніби сам повірив у те, що говорить, став більш живим, навіть вільніший став у поставі й у жестах, немов знайшов внутрішні енергетичні ресурси», - каже психолог.

Одночасно Олена Єнько підкреслює, Президент України за минулий рік став більш твердим і переконливим.