Помста для Генпрокурора

Троянд не було. Традицію вітати чоловіків квітами розірвали. Жаль, бо «бувалі» нагадали б Юрію Луценку ружі без шипів, які колись він дарував Юлії Тимошенко, як і «Термінатора», і «людину Президента». Та зловтіха тут недоречна. Луценко все ж очолив Генпрокуратуру.

Секрет полішинеля

«Інтригу» щодо призначення Луценка Генпрокурором тягли так, що можна було вже й подумати, що його кандидатура неправдива. Але все склалося, як гадалося. Та ще й зі швидкістю неймовірною: в один день проголосували зміни до закону, які дозволити людині без спецосвіти очолити прокуратуру, їх підписав Президент, і в газеті опублікували. Аплодуємо!

З газетою взагалі анекдот. Не в тім, що вийшла скоріше, ніж повідомлення в інтернет-ЗМІ. А – у верстці! Сусідні статті заголовками пошановувача смішинок не тішили, зокрема, чого вартий «Щасливою вулицею… до кладовища». І у ньому щось є.

Не варто навіть зупинятися на бутафорському блокуванні трибуни радикалами чи закритому від преси розгляді подання Порошенка на Луценка, навіть обговоренні його кандидатури з фразами «помсти не буде»…

До призначення сталося чимало цікавого. Приміром, чимало нардепів відзначало «не для преси», що Луценко – тимчасова фігура в ГПУ. Що він має наробити галасу та прийняти низку рішень (хай і частіше керованих помстою та політичною доцільністю). А вже через короткий час після нього будь-хто може заїхати на білому коні в Генпрокуратуру і виглядати дуже навіть достойно.

Говорили - балакали

Окрім того, говорили, що за голоси за Луценка торгували багато. І недаремно в Україну прилетів сам Ігор Коломойський, який за лояльність «своїх» просив хоча б контроль за митницею.

Чималі апетити, як говорять поза очі, були у Юлії Тимошенко. Нашептали на вушко, що хотіла Вона як мінімум, аби відділ «К» СБУ очолив Владислав Бухарєв. А як максимум - усю Службу безпеки для Андрія Кожемякіна. Та не склалося. Порошенко Василя Грицака не проміняв.

Були розмови про намагання надати грошову допомогу або гарантування невідкриття чи анулювання справ. Правда? Хто його знає. Але щодо екс-регіоналів, схоже, якісь домовленості є. Адже під час представлення Юрія Віталійовича вони на нього не нападали, запитували навіть дуже лагідно (максимум про 2 травня в Одесі). Та й на Комітеті не брикали, проти не голосували.

Людина Президента

Сам Юрій Луценко публічно був дуже м’яким. Сказав, що й заступникам дасть шанс працювати і всіх прокурорських поганою мітлою гнати не буле (хіба тих, хто під закон про люстрацію підпаде). Ба більше, як працюватимуть гарно – підвищення зарплати їм доб’ється.

Звісно, як і всі постмайданівські Генпрокурори, Луценко заклявся довести до кінця справи Майдану, покарати винуватих.

А нардепу Сергію Мельничуку, який нажалівся, що рік прокуратура його не допитує, сказав, що і його, й інших почують. («Аналітичній службі новин» Мельничук повідомив, що вже у понеділок піде в ГПУ. Нагадаємо, раніше народний депутат України Сергій Мельничук заявляв, що фігурує у 24 епізодах, які об'єднанні в одне кримінальне провадження, відкрите Генеральною прокуратурою України).

Ще цікаво, Юрій Віталійович акцентував, що справи Давіда Сакварелідзе та Віталія Шабуніна – сором для ГПУ. Їх мають вивчити, але як виявиться, що їх народила політична злість, то Луценко особисто вибачиться за систему.

Думки вголос

Луценко обіцяв ще багато чого. Та ось після його призначення далеко не всі коментарі можна надрукувати. Хвалебні оди – то одне. А ось реальні емоції були доволі різкими. Зокрема, в «Блоці Петра Порошенка» говорили, що аж тепер фракції кінець. Це не тому, що Луценко незамінний її лідер. Бо прямим керівником завжди був Порошенко через Ігоря Кононенка. А через те, що розкол поглиблюється, а виборами пахне все більше.

Але публічно член БПП Олександр Черненко відзначив, що ще звучатиме багато політичних оцінок призначення Юрія Луценка Генпрокурором, що недоречно.

«Думаю, найкращу оцінку цьому дасть час. Але у мене не політична, а виключно людська емоція. Волею випадку я опинився (через одного) сусідом Юрія Віталійовича по парламентскькій лаві. Це було чудове півторарічне сусідство, сповнене фірмових жартів, досвідчених порад, коротких і влучних книжкових рецензій та просто захоплюючих історій. Цього мені тепер не вистачатиме» - розповів він.

У свою чергу представник Народного фронту Леонід Ємець додав, що не хоче, аби Луценко відмовлявся від помсти.

«Усі мають отримати по заслугах. Хто робив добрі справи – подяку. Хто погані – покарання. Помста – лише назва для справедливості. Юрій Луценко не має забувати про помсту. Покараними мають бути ті, хто раніше творив зло. І ті, хто відмовляється боротися за те, за що загинули люди», – зазначив він.

Кредит довіри

Яким Генпрокурором буде Луценко – покаже час. Він справді має шанс розворушити тихе і недоторкане кубло прокурорських. Кредиту довіри в нього нема. Очікують від нього більше бездумного виконання усіх побажань свого кума – Порошенка. Або ж – просто махання шашкою. Сам він каже, що буде справедливим і незаангажованим політично. Хто має рацію? Скоро побачимо.