Режим погоди для бізнесу

Залучення інвестицій, проведення ефективної приватизації, покращення бізнес-клімату – це мантра, яку повторюють чи не усі уряди країни. Справді, перспективи України чималі. Але й ризики залишаються серйозними. Це чітко видно з заяв не тільки влади, а й моніторингу думки бізнесу.

Привабливість по-новому

Символічно, що новий очільник уряду у перші ж дні в Кабміні заявив, що підтримка залучення інвестицій у різні сфери життя України - одне з пріоритетних завдань. Прем’єр акцентував на важливості спрощення процедур, дерегуляції, питань публічної, відкритої приватизації, підтримки інвестицій, зокрема в аграрний сектор, енергоефективність та інші галузі.

І хоча Гройсман у КМУ не так давно, але вже не раз наголосив: Україна переживає важкі часи, тому дуже важливо адекватно реагувати на виклики, які сьогодні є, та працювати над відродженням національної економіки.

Гройсман переконує, що новий Кабінет Міністрів буде нетерпимий до тих недоліків в українському законодавстві, які спричиняють проблеми для ведення бізнесу, корупцію, будь-які зловживання у податковій сфері та сфері митного оформлення. Так, протягом найближчих тижнів буде розроблено комплексний план дій щодо прозорості роботи митниці та спрощення процедур, з якими стикаються підприємці.

До того ж Україна має намір максимально спростити візові процедури для бізнесу. Про це під час зустрічі з бізнесменами - представниками Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. «У бізнесмена, який їде в Україну, не повинна голова боліти про те, як отримати візу. Вся його увага має бути сконцентрована, щоб зробити інвестицію в країну», - акцентував він. За його словами, зараз вивчається можливість спрощення отримання українських віз, зокрема, можливість їх отримання в аеропортах та портах тощо.

Мова цифр

Та що насправді думають інвестори про Україну та чи готові вони вкладати кошти? Відповідь можна побачити у результатах дослідження інвестиційного клімату України, яке провела Американська торговельна палата (ACC) у рамках підготовки щорічної публікації «Україна: огляд економіки-2016».

В опитуванні взяли участь 166 респондентів - членів Палати, які поділилися оцінками прогресу та баченням подальшого розвитку ключових сфер економіки країни. У ході дослідження, говориться в отриманому АСН повідомлені Американської торговельної палати, бізнес визначив найперспективніші аспекти для зростання у 2016 році. І більшість (64%) відзначили сільське господарство як сферу, що має найвищий потенціал для покращення у цьому році. Водночас бізнес вважає, що цей сектор економіки потребує розвитку альтернативних інструментів фінансової підтримки для дрібних і середніх фермерів, подальшої дерегуляції (спрощення процесу отримання дозволів) та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.  

До перспективних секторів також були віднесені інформаційні технології, ринок товарів широкого вжитку, банківські та фінансові послуги та інші.  Бізнес найбільше потребує подальших змін у податковій політиці (73%), митному регулюванні (64%), правовій політиці (62%), охороні здоров’я (61%) та інвестиційній політиці (53%). (Опитування проводилося до прийняття поправок до Податкового кодексу України.) А проблемою для підприємців наразі залишається корупція (75%). У цьому антирейтингу також правова система (16%) та значна бюрократизація (9%).

Окрім того, у повідомленні АСС вкотре акцентується, що Україні необхідне спрощення системи комунікації між бізнесом та державними органами шляхом впровадження електронних сервісів на всіх стадіях обміну інформацією, а саме: автоматизація реєстрів, відомств, централізація інформації та відкритий загальний доступ. А також – впровадження практики проведення відкритих тендерів за участі незалежних аудиторів, кадрові зміни та запровадження дієвих механізмів відповідальності за корупційні дії і реформування системи державного управління.

Андрій ГундерВ рамках інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні, вже розповідав, що насправді інвестори цікавляться нашою країною. «Щотижня є потенційний інвестор, який придивляється до України. Щоправда, поки що не вистачає рішучості і конкретних дій», - говорив він, додаючи, що 2016-й має всі шанси стати вирішальним для майбутнього країни, тому надзвичайно важливо прийняти правильні рішення, зробити реальні кроки.

Старт чи продовження

Ярослав ГрегірчакТа не варто увесь час і в усьому шукати тільки «зраду» чи «перемогу». Для прикладу, реформи у боротьбі з корупцією, які за останні два роки відбулися на інституційному рівні, можна тільки вітати. На цьому акцентує заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. «Я маю на увазі створення нових антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Бізнес має правильно зрозуміти та сприйняти ці інституційні реформи. Як ми чули від наших колег із НАБУ, бізнес повинен бути зорієнтованим на можливість скористатися самим фактом існування таких інституцій шляхом звернення до них. А для того, щоб звертатися, у бізнесу має бути довіра. Іншими словами, якщо ми робимо реформи, створюємо нові органи, а бізнес до них не звертається, то, звичайно, сама якість боротьби з корупцією буде однобічною і менш ефективною. Бізнес повинен довіряти новим органам», - зазначив він у коментарі АСН.

Щодо правової системи Грегірчак звертає увагу на те, що у нещодавньому звіті Ради бізнес-омбудсмена стосовно зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів у їхніх відносинах із бізнесом йдеться про те, що в Україні дійсно є певні прогалини у законодавстві, які дають можливість правоохоронцям тиснути на бізнес. Зокрема, безпідставно починати досудове розслідування кримінальних проваджень, необґрунтовано відмовляти у відкритті кримінальних проваджень, затягувати досудове розслідування тощо. Рада бізнес-омбудсмена підготувала свої пропозиції щодо внесення змін у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, які б значною мірою унеможливили такі порушення з боку правоохоронців у майбутньому.

«Щодо спрощення системи комунікації між бізнесом та державними органами, то беззаперечним лідером у впровадженні електронних сервісів є Мінюст, який від початку цього року запровадив революційні зміни в частині саме електронних сервісів із реєстрації бізнесу і нерухомості. В контексті нашого звіту щодо проблем із адмініструванням податків актуальним є момент комунікацій бізнесу і органів ДФС. Наші деякі рекомендації продовжують залишатися актуальними, зокрема щодо запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків із розширеним функціоналом, який би дав можливість користувачам у повному обсязі реалізовувати свої права та обов’язки. ДФС також повинна вдосконалити механізм оприлюднення податкової інформації через висвітлення на своїй веб-сторінці даних, які дозволять громадськості оперативно контролювати діяльність ДФС», - пояснює він. Та додає, що одним із дієвих механізмів відповідальності за корупційні дії у контексті ДФС є запровадження так званого Дисциплінарного статуту контролюючого органу, який би передбачав адміністративну, фінансову чи дисциплінарну відповідальність посадових осіб цих органів. Мова також має йти про введення фінансової відповідальності контролюючих органів за неповернення або несвоєчасне повернення сум надмірно або помилково сплачених податків.

Коментуючи реформування системи державного управління, Грегірчак зазначає, що тут варто згадати реформу державної служби, яка б, окрім всього іншого, забезпечувала належну оплату праці, реформу управління державною власністю (корпоратизація, відмова від пострадянських організаційно-правових форм юридичних осіб – державне підприємство чи дочірнє підприємство). Якщо ми переходимо на рейки акціонерного товариства, то в частині реформи корпоративного управління необхідно створити правління, наглядові ради, де належним чином був би представлений інститут незалежних директорів, що є надзвичайно розповсюдженою практикою у світі.

Прагматизм чи лібералізм

Володимир ПанченкоУряд повинен не тільки сказати що він хоче зробити (залучення інвестицій), але і повідомити, яким чином він цього досягатиме. На цьому в коментарі АСН акцентує експерт Економічного дискусійного клубу Володимир Панченко.

«Я вважаю що горизонтальні реформи, перш за все судова і правоохоронна, є основою усіх інших. Проте потрібно виставити пріоритети в рамках четвертої індустріальної революції і рухатись до них», - стверджує експерт і наполягає, що нині приватизація повинна проводитися з чіткими вимогами до інвесторів.

Також, на думку експерта, важлива підтримка позиції про те, що держава може грати серйозну роль у стимулюванні секторів та у співпраці з глобальними світовими гравцями в інфраструктурних та інших великих проектах. А в деяких випадках, можливо, треба говорити про реприватизацію або виплати тими власниками, які не виконали зобов’язання після масової приватизації 1990 років.

Що ж стосується покращення бізнес-клімату, то Панченко переконує, тут країні потрібно займати позицію прагматика:

«Україна повинна бути індустріальною державою з розвинутим сільським господарством, де експорт сільгосппродукції сягає 90 млн тонн на рік, проте агропром складає у ВВП не більше 15%. Отже ВВП у найближчі 15 років має бути 500-700 млрд доларів (10-15 тис. доларів ВВП на особу), чого не досягнути за рахунок АПК. До перспективних секторів також були віднесені інформаційні технології, ринок товарів широкого вжитку, банківські та фінансові послуги тощо. Цей набір недостатній для досягнення вказаного ВВП», - зазначає він.

У свою чергу нардеп Сергій Тарута додав, що приватизація повинна принести розвиток, а не разовий заробіток на догоду монополістам. «Важливо розуміти, як ми будемо проводити приватизацію. І мені страшно, коли чую, що керівник Фонду держмайна говорить про неважливість інвестиційних показників. Держава повинна ставити за мету збереження і розвиток підприємства. Інвестиції пріоритетні щодо ціни», - сказав він.

Він попередив, що інакше конкуренти, сильні гравці з Європи, Азії, можуть зачистити ринок в Україні шляхом покупки того чи іншого підприємства: «За монополію готові часто переплатити. А це означає, що ми будемо далі імпортозалежні, продовжиться дисбаланс у валютному курсі, буде «плисти» гривня, рости інфляція».

Стара пісня про головне

Отож, чергове пожвавлення навколо покращення бізнес-клімату – це добре. Як і не посперечаєшся, що без стимулювання певних економічних активностей, як стверджує Прем’єр, економіку неможливо вивести зі стагнації, а при ефективному використанні ресурсу державних інвестицій можливо створити такі стимули. Та важливо тут не тільки озвучити складності, але й вибудувати тактику та стратегії. Зокрема, подумати, чи варто концентруватися на разовому ефекті, тобто отриманні грошей вже і негайно, а там – розберемося.

Адже, скільки не говори про відданість продовженню курсу реформ, рік, який виділив КМУ його очільник для того, щоб довести усім, що криза, яку ми зараз переживаємо, це криза нашого росту, – швидко спливе.