Квест реформ від США для України

Після Мюнхенської конференції з питань безпеки минуло вже майже два місяці, за час яких Президент України Петро Порошенко повинен був виконати певне «домашнє завдання». Світова спільнота очікувала, що саме приїзд у Вашингтон на саміт з питань ядерної безпеки українського глави держави продемонструє виконання поставлених вимог. Попри усі складнощі саме США як країна - господар саміту очікувала почути перелік дій у плані виконаної роботи з боку української влади. Бо саме від результатів залежатиме подальша доля фінансування проектів США у нашій державі.

Візит Порошенка очима західної преси

Президент України розпочав візит до США у рамках низки зустрічей та конференцій, на яких продовжував переконувати у незмінності курсу. Авторитетні американські видання, як NewYorkTimes та TheEconomist, повідомляли, що хазяїн Білого Дому не встигне побачитися з українським главою держави через звичайну зайнятість як країни - господаря саміту з питань ядерної безпеки, призначеного на найближчі дні.  Це дало Порошенку час обговорити ряд економічних питань України з західними партнерами.

Президент України зустрівся з представниками американського військово-торгового комплексу. Фактично західні партнери нарешті отримали офіційне запрошення на співпрацю, що означає додаткові вливання в український ВПК. Цей успіх оцінили як правильний тактичний хід українського Президента. Показовими є й перемовини з міністром торгівлі США Пенні Пріцкер та віце-президентом Джозефом Байденом. Американські чиновники продемонстрували не тільки бажання співпраці зі свого боку, але й гарантували, що Україна отримає повноцінну фінансову підтримку. Під час зустрічі із Пенні Пріцкер стало відомо, що США вже почали шукати формати співпраці з українськими фінансовими установами в рамках програм Експортно-імпортного банку США та Корпорації приватних зарубіжних інвестицій. Також віце-президент США оголосив, що його країна готова надати ще $335 мільйонів на інвестування в розвиток ЗСУ, прикордонної служби та Національної Гвардії України. «Таке виділення коштів покладає чергову відповідальність на український уряд, який має бути готовим виконувати ще більш складні зобов’язання», - відзначає видання NewYorkLedger.

Однак основна увага була приділена, звичайно, зустрічі Президента України з першою особою Білого Дому. Барак Обама не приховував, що США готові політично та фінансово допомагати Україні задля того, щоб «тримати удар» від Кремля. Однак Вашингтон виставив цілу низку претензій до українського гостя. За останньою інформацією, яку дізнались журналісти видання Financial Times з джерел у Білому Домі, Обама готовий надати допомогу від США в обмін на продовження реформ. Зокрема, Вашингтон очікує зміни складу уряду і дав час для формування нового Кабміну (джерело FT, Constitutional defined period, що значить «конституційно визначений період». - Ред.). Як зазначає видання WashingtonPost з посиланням на джерела в Державному департаменті США, контроль за використанням наданих коштів та перевіркою успішного виконання нового «домашнього завдання» був покладений особисто на Джона Керрі, візит якого в Київ відбудеться  найближчим часом.

Сам саміт з питань ядерної безпеки минув доволі традиційно: висловилися щодо створення програм з запобігання тероризму та посилення безпеки у рамках співпраці спецслужб світу. Лідери багатьох країн виказали побоювання, що терористи можуть дістати «брудну бомбу» з залишків ядерного палива, радіоактивних ізотопів та ядерних боєголовок. Тому посилення співпраці у цій сфері тільки розпочинається.

Однак для більшості громадян України залишилося багато відкритих питань. Чому США, бачачи рівень проблем України, не зупиняють свої програми допомоги, а, навпаки, покладають надії на нашу державу? Що ж такого Порошенко має зробити, щоб уникнути серйозних політичних наслідків та отримати подальшу підтримку Заходу? Про це давайте поміркуємо далі.

Фінансування продовжиться

Економісти часто кажуть, що час - це гроші. Тому втрачений час - це провал нагоди отримати прибуток та фундамент для проведення стійких реформ. Для більшості країн світу саме США стали хедлайнером цього словосполучення. Адже, окрім вмінь змінювати режими та політичні еліти в різних куточках світу, представники Білого Дому знають, як будувати довгострокові та перспективні політичні та інвестиційні проекти. В цьому плані Україні пощастило як ніколи. Однак зі зростанням фінансових вливань мала зрости й відповідальність за реалізацію отриманих коштів.

Фактично саміт ядерної Безпеки, який відбувся 1-2 квітня 2016 року,  повинен був дати відповідь на запитання: чи здатний чинний політичний клас України розв’язати головні завдання, які гальмують американські проекти в нашій країні. Адже, судячи з останніх матеріалів видання New York Ledger, Вашингтон бачить Україну в топ-списку країн для подальшої розбудови демократичних цінностей. В списку держав, у яких Штати зацікавлені щодо економічних вливань, є Сирія, Китай та Грузія. І прагматика американців доволі проста - у кожної з цих країн є своє стратегічне завдання.  

Водночас варто згадати, що США вже вклали достатньо коштів у реформування МВС та створення Національної поліції, де вже почали роботу патрульна поліція та йде підготовка спецназівців. Окрім того,  Вашингтон допомагає Україні у сферах військово-промислового комплексу, банківській справі та інвестує у розвиток бізнес-клімату для малого та середнього бізнесу. Дуже умовно оцінюючи суму вкладених капіталів з боку американських колег, ця цифр вже складає понад три мільярди доларів. Тому саме зустрічі Президента України в Вашингтоні мали показати, що наша держава й надалі готова працювати у цих галузях.

Адже поява матеріалу у виданні New York Times про Україну, яку порівняли з «корупційним болотом», дає чіткий сигнал, що Гаранту Конституції нашої країни треба робити незручні кроки: прибрати зі свого оточення одіозних осіб-корупціонерів та розпочати реальну боротьбу з корупцією, проводячи в прискорених темпах економічні реформи. Інакше питання постане дуже жорстко: США заморожують донорські програми, а отже, нашу державу чекає черговий виток економічної кризи. Тому Президент має зробити нелегкий вибір: або почати впровадження нових стандартів, або країна знову відкотиться назад.