Чого домагається Юлія Тимошенко

Депутатам Верховної Ради після засідання 29 березня можна сміливо перекваліфікуватися на сценаристи реаліті-шоу. Вони вже опанували головні правила жанру: інтриги, несподівані повороти, яскраві заяви і туман невизначеності, щоб заманити потенційного глядача (чи то пак виборця).

«Затравкою» початку засідання став скандал з вже екс-нардепом Єгором Фірсовим, якого БПП позбавив мандата на з'їзді 25 березня (пізніше ЦВК визнала це рішення правомірним). Колишнього народного обранця не захотіли пускати в парламент. Допоміг йому прорватися до зали засідань маневр і міцні плечі Борислава Берези. Фірсов коротко виступив із трибуни, закликавши депутатів протистояти політичному рабству. У кулуарах Єгор поскаржився на те, що вже не тільки було заблоковано його картку, але навіть знято табличку з його місця.

«Відставний» Генпрокурор

Але першою топ-темою Ради стала відставка Генпрокурора, коли парламентарії 289 голосами дали згоду на звільнення Президентом Віктора Шокіна (депутати сказали «так» проекту постанови №4122). Попри довгі місяці боротьби за крісло Шокін сьогодні не змусив на себе довго чекати і нарешті написав заяву про відставку. Щоправда, перед відходом Генпрокурор не забув залишити маленький «подарунок»: звільнив свого заступника Давіда Сакварелідзе, на якого покладали великі надії борці з корупцією.

Після голосування за відставку Віктора Шокіна однією з найпопулярніших вимог парламентаріїв було проведення відкритого і чесного конкурсу виборів нового очільника ГПУ (хоча, згідно з Конституцією, кандидатуру Генпрокурора не вибирають на конкурсі, а її подає Президент). Нардеп Мустафа Джемілєв у коментарі АСН зазначив, що конкурс може бути тільки рекомендацією для Порошенка, а поміняти Конституцію для цього не вдасться. А ось ще один його колега по Раді - нардеп Леонід Ємець - розповів АСН, що такий конкурс цілком життєздатний.

Леонід Ємець«Уже третього Генпрокурора ми відправляємо у відставку через його неефективність. Це означає, що щось із підходом не так. Для того, щоб поміняти підхід, і є вимога процедури відкритого конкурсу. Потенційний кандидат спочатку повинен показатися людям, після цього і парламент, і український народ зможуть сказати, що людина зможе працювати на цій посаді гідно. Є декілька процедур. Можна поміняти закон і залишити цю процедуру назавжди. Це правильніше, але довго. Ми також можемо просто пройти відкритий конкурс у межах цієї процедури. Президент вноситиме кандидатуру, але він повинен сказати: «Я хочу бачити відкритий конкурс». Конкурс не буде формалізований законами, але він буде чесним і відкритим. І це важливо», - сказав Ємець.

Відсутність кандидатури на місце Шокіна парламентарій Юрій Дерев'янко назвав у розмові з АСН ганьбою і відповідальністю Порошенка. За його словами, в керівництві ГПУ не повинно бути вакууму, тому обов'язково треба призначити нового керівника і провести конкурс. До речі, потенційними кандидатами на пост очільника ГПУ були лідер фракції БПП Юрій Луценко, голова СБУ Василь Грицак, називалася також кандидатура начальника управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, голови Донецької ОВЦА Павла Жебрівського. Висувалися і версії про можливе призначення заступника Шокіна Юрія Столярчука. Тепер же депутати в кулуарах почали говорити про людину «поза системою» і що, можливо, кандидатура нового Генпрокурора здивує всіх.

Віктор Чумак«Річ у тім, що якщо це буде в системі якихось домовленостей, то Генпрокурора пропонуватиме «Народний фронт», і про це вже сказано. Говорять про те, що може піти Севастьянова або ще хтось. Можливо, хтось спливе від «Народного фронту». Я не виключаю такого варіанту. Згоден, що треба призначати Генпрокурора, який не був у системі, щоб він міг подивитися свіжим оком і зламати стару систему», - поділився думками з АСН щодо нового керівника ГПУ депутат Віктор Чумак.

Нескінченна історія коаліції

Після голосування щодо відставки Шокіна ентузіазм активно і ефективно працювати у нардепів трохи вщух. Несподіваний козир, як зазвичай, приберегла Юлія Тимошенко. Так іще вчора лідер «Батьківщини» заявляла, що сьогодні її партія підтримає коаліцію і кандидатуру Володимира Гройсмана на пост прем'єра. У БПП вважали, що прем'єрство нинішнього спікера і коаліція в складі БПП, «Народного фронту» і «Батьківщини» - справа з’ясована. Але сьогодні Юлією Володимирівною сценарій був відкоригований. Вона виставила нові умови, тим самим розтягнувши інтригу від перегляду серіалу «Коаліціада».

«Луценко повідомив, що вчора ввечері була домовленість, що Тимошенко підтримує нову коаліцію без цих законопроектів, як озвучено в вимозі. Сьогодні об 11:45 вона сказала, що готова підтримати, якщо буде гарантоване ухвалення законопроектів, шляхом внесення їх до порядку денного або коаліційної угоди», - розповів журналістам в Раді нардеп Сергій Лещенко, зазначивши, що Тимошенко вимагає гарантій щодо продовження мораторію на продаж землі до 2020 року, аграрний податок і деякі інші закони, які, за словами нардепа, суперечать програмі співпраці з МВФ.

Після заяви «сердечних» нардепи пішли на обговорення вимог Юлії Тимошенко. Сама лідер фракції у своїй позиції була непохитна. «Ми готові бути в коаліції, але в жодному разі не авансом. Спочатку зробіть відповідні кроки для країни, проголосуйте закони, підпишіть ці закони, а потім будемо формувати коаліцію. Ми не віримо жодному слову ні уряду, ні депутатських фракцій, керівників, бо скільки разів нам говорили, що все буде зроблено, а потім нічого не відбувалося. Тому ми поставили умову - спочатку ухвалюються певні законопроекти, які були названі, ці законопроекти внесені у ВР», - пояснила свою позицію Тимошенко.

Під час переговорів журналісти перебували в кулуарах, а нардепи за закритими дверима домовлялися про те, хто і як буде створювати коаліцію. Представники «Народного фронту» неодноразово підкреслювали, що готові голосувати за запропоновані кандидатури, готові підписувати коаліцію і рухатися далі. Якщо «Батьківщина» буде й надалі відстоювати свої позиції з названих нею законів, то заступник голови фракції «Народного фронту» Вікторія Сюмар не виключила можливості створення коаліції за рахунок тільки двох партій: БПП і НФ. «Це не ідеальний варіант, але він цілком можливий. Якщо сьогодні позафракційні депутати вирішать увійти у фракцію БПП, тоді у нас номінально буде 226 голосів. «Народний фронт» ще не розглядав такий варіант, але якщо коаліцію сформують дві фракції, то можуть виникнути проблеми з ухваленням питань», - сказала Сюмар.

Водночас Сюмар прямим текстом сказала про те, що, можливо, Тимошенко залишиться не при ділах, оскільки переговори будуть продовжувати не тільки з «Батьківщиною». «Я б не виключала продовження переговорів як з «Батьківщиною», так і з Олегом Ляшком. Найбільше здивування для мене - це позиція фракції «Самопоміч». «Ні» тому, що «ні» - це не позиція», - сказала заступник голови НФ. Хоча варто відзначити, що Ляшко в Раді вкотре висловив своє «фе» щодо участі «радикалів» у коаліції й натякнув, що в коаліцію ні ногою. Ще в першій половині дня перший віце-спікер Ради Андрій Парубій оголосив про вихід фракції «Радикальної партії» з коаліції.

«Я не був там, за закритими дверима, і ми не вели жодних переговорів. Ми вважаємо, що головна проблема української політики - кулуарщина і візантійщина. Чому всі ці переговори ведуться без присутності журналістів? Що це за темні справи, які робляться тишком-нишком. Вчора під час зустрічі з Президентом ми висловили низку принципових умов, які дають нам можливість, у разі їхнього виконання, брати участь у створенні нової коаліції... Наші вимоги не підтримали, тому я публічно сказав Президенту, що ми не будемо брати участь у формуванні коаліції», - сказав Ляшко.

Що ж стосується мінливого настрою лідера «Батьківщини», яка не стримала свого слова підтримати коаліцію, то Ляшко висловився досить різко, назвавши це нечесним цирком. Багато депутатів вважають, що Юлія Володимирівна просто «торгується», і питання входження її партії до коаліції - тільки в «ціні». Якого розширення своїх прав і позицій домагається Тимошенко, поки не зовсім зрозуміло. Однак уже давно депутати й експерти говорять про те, що головна її мета - перевибори. Бо, якщо упродовж одного календарного місяця в Раді не буде сформовано нову коаліцію депутатських фракцій, глава держави може призначати позачергові парламентські вибори.