Справа Меджлісу

Заборонити Меджліс - означає заборонити весь кримськотатарський народ, а кожного його представника звинуватити в екстремізмі. Про це мало не в один голос сьогодні говорять багато представників корінного народу Криму.

Окупаційна влада на півострові перейшла до активної стадії наступу на кримських татар. Тепер вона вирішила не точково знищувати активістів, а заборонити весь Меджліс. Матеріали відповідної кримінальної справи на шестистах сторінках і семи дисках було передано до суду ще 15 лютого 2016 року. Звинувачення в «екстремістській діяльності» особисто висунула так званий прокурор Криму Наталія Поклонська.

Ранок, 17 березня. «Верховний суд Криму». На вулиці люди, поруч - припаркований автозак. 9:30 за Москвою. Саме на цей час призначено третє за рахунком засідання. У залі представники Меджлісу і анонсована раніше «зірка» - Поклонська. Захист представляє 60 пунктів заперечень за звинуваченням, яке викладено на 600 сторінках.

«Швидше за все, одне з них: Меджліс - представницький орган, а не громадська організація, як стверджує сторона звинувачення, а отже - він є легітимним», - припускає кримська татарка, радник міністра інформаційної політики Еміне Джеппар.

Суд адвокатам Меджлісу багато в чому відмовляє. До того ж забороняє здійснювати відео- та фотозйомку процесу.

Політична справа

Наріман Джелялов«Про можливу заборону Меджлісу вперше сказала саме Поклонська, зачитуючи попередження Рефату Чубарову 4 травня 2014 року, - каже АСН перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов, який виступає в зазначеній справі як відповідач. - Згодом на цю тему не раз висловлювалися й члени кримського уряду, і правоохоронці, збирали оперативний матеріал. Усі спроби знайти компроміс закінчилися у травні 2014 року, коли влада почала вдаватися до дій, які не можна сприймати інакше, як тиск».

Йдеться про численні заборони проведення мирних акцій, у тому числі й з нагоди 70-ї річниці депортації, обшуки в мечетях і будинках кримських татар, затримання та арешти, зникнення і насильницькі смерті, а також заборону в'їжджати на територію Криму лідерам народу - Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

Сьогодні правозахисники та експерти не сумніваються: процес проти Меджлісу - не в правовому полі, а в політичному. «Меджліс кримськотатарського народу - екстремістська організація. Це абсурд! А намагатися логічно спростовувати абсурд безглуздо. В основі цього лежить оціночне судження: Меджліс - погана організація, яку ми не хочемо бачити», - каже під час круглого столу в Києві директор Інституту сходознавства Національної академії України Олександр Богомолов.

Його слова, сам того не бажаючи, підтверджує псевдоглава Криму Сергій Аксьонов. Той днями дав інтерв'ю одному російському виданню. «Коли відбулася «кримська весна», я першим зателефонував Рефату Чубарову і запропонував: «Сядьмо і проговорімо», - розповідає Аксьонов. - Чубарова та Іслямова було делеговано до складу уряду. Дружину Чийгоза призначено на ханський палац. Це хіба не компроміс? Ми їм казали, що хочемо прибрати всі зовнішньополітичні джерела впливу, щоб усередині вирішували всі питання...» Аксьонов фактично визнає: Меджліс кримськотатарського народу буде заборонено. Коли? Питання часу. І буде його заборонено через конкретні особистості. «Закрити організацію, якої немає на папері, неможливо. Є лише слово «меджліс»... Сенс такої організації, яка закликає все захоплювати, ставити всіх на коліна і різати голови? Але нехай це все вирішить суд!» - каже він.

І суд неодмінно вирішить. Причому в Меджлісі не сумніваються: рішення написане давно. «Я регулярно буваю на судах у справах 26 лютого і бачу дива правової еквілібристики, - продовжує Джелялов в інтерв'ю АСН. - А краще сказати, що це цілковитий правовий нігілізм. Уся проблема в тому, що хтось в якихось кабінетах приймає рішення, а слідство, прокуратура, суд повинні забезпечити видимість певного правового процесу при відомому результаті».

Еміне ДжеппарУ Києві можна почути набагато різкіші заяви. Представники і Меджлісу, і громадськості заявляють не лише про нелегітимний суд і нелегітимне його рішення, а й про продовження геноциду всього кримськотатарського народу, помсту за те, що Меджліс закликав і закликає зберігати цілісність України. «Подібними рішеннями культивується шовінізм по відношенню до кримських татар», - переконана Еміне Джеппар.

«Претензії, які висуваються членам Меджлісу, це те, що вони стверджують: Крим - це Україна, що вони громадяни України і бажають, аби Україна контролювала тимчасово окуповані території, - говорить член Меджлісу і народний депутат Георгій Логвинський журналістам у Києві. - Саме ці фрази, які лунають на всіх міжнародних майданчиках, є екстремістськими. Тоді за логікою можна, наприклад, визнати екстремістською організацією Європарламент або всю державу США, де говорять про те саме. Вибірковість Поклонської дивує - чому поки що так дрібно? Тому що кримськотатарський народ є кісткою в горлі не лише для так званих правителів Криму, а й для тих, хто ними керує».

Меджліс - це весь народ

«Меджліс не є громадською організацією чи фондом, тобто юридичною особою, - пояснює Георгій Логвинський. - Раніше він функціонував як рада при Президентові України. Зараз ми розробляємо законопроект із пропозицією розглядати Меджліс як державний орган самовизначення. У міжнародній практиці такі приклади були. Ми повинні надати йому державний статус».

То що ж таке Меджліс? Це - найвищий повноважний виконавчо-представницький орган кримськотатарського народу, який обирається Курултаєм з-поміж його делегатів. Його мета - ліквідація наслідків геноциду, скоєного радянською державою щодо кримських татар, відновлення національних та політичних прав кримськотатарського народу і реалізація його права на вільне національно-державне самовизначення на своїй національній території. Меджліс складається з 33 осіб. Крім цього існують регіональні представництва. Загалом задіяно близько трьох тисяч кримських татар по всьому Криму і не тільки. Скільки людей підтримує його діяльність? Хоча за останні роки таких опитувань не проводилося, але вже точно не такий відсоток, як стверджує Аксьонов. Приміром, в останніх виборах до Курултаю в 2013 році брали участь близько ста тисяч людей. А за неофіційними даними, понад 80% кримських татар - прихильники Меджлісу і живуть його рішеннями.

І якщо окупаційна влада продовжуватиме наполягати на екстремістській діяльності Меджлісу та його прихильників, то виходить, що понад сто тисяч може бути звинувачено й засуджено.

Зрозуміло, ніхто цього не робитиме. Кримським «керівникам» буде досить кількох показових процесів, аби решта або замовкли, або залишили півострів.

«Щойно буде рішення суду про те, що Меджліс є екстремістською організацією, не тільки його члени, а й особи, які перебувають у зв'язках з цією організацією, за російським законодавством автоматично стануть співучасниками тяжкого злочину», - продовжує Логвинський. Справа Меджлісу пов'язана з усіма іншими справами щодо кримських татар. Справу Ахтема Чийгоза, зі слів Логвинського, було відправлено на доопрацювання. І вже незабаром, можливо, в ній з'являться нові статті, наприклад, екстремізм. Так може статися з усіма, хто зараз перебуває у в’язницях і на кого вже заведено справи або їх тільки заведуть.

Головна мета росіян - тримати кримськотатарський народ у страху. Адже окупанти, починаючи з березня 2014 року, не раз натякали, що було б добре, якби кримські татари, корінний народ, схвалили «приєднання» до Росії. Але цього не сталося. Як результат - репресії.

Але при цьому треба розуміти, що Меджліс досить згуртована структура, яка працює активно. Про це, наприклад, можна судити з того, як швидко досягає Києва інформація про те, що в тому чи іншому населеному пункті окупаційна влада провела обшук або заарештували активіста.

«Захищаючи Меджліс, ми захищаємо весь кримськотатарський народ, кожного кримського татарина. Заборонити Меджліс - означає заборонити весь народ», - упевнений громадський активіст, один із засновників Українського культурного центру в Криму Вельдар Шукурджиєв.

Вельдар Шукурджиєв«Меджліс - це не якесь там об'єднання кількох людей, це структура, яка представляє народ, - пояснює Вельдар АСН. - Вона народилася з народу. Люди, котрі зараз говорять від імені Меджлісу, були обрані всенародно. Тобто заборонити Меджліс - означає заборонити народ. Хоч би як гучно це звучало, але по суті це так. У долі кожного кримського татарина, незалежно від віку, місця проживання, є історія, нехай і невелика, пов'язана з Меджлісом. Чи то участь в акціях у Криму, на мітингах у Москві або Ташкенті, розповсюдженні листівок, наданні фінансової допомоги... У кожній родині є той, хто був учасником національного руху».

«До рішень Меджлісу дослухається переважна більшість кримських татар, - упевнений Шукурджиєв. – Хоч би хто і що казав, мовляв, не Меджлісу мене вчити, людина займається самообманом. Я навіть скажу більше, що завдяки тій структурі, яка народилася з народу, кримські татари змогли повернутися на історичну батьківщину, адже Меджліс було закладено задовго до того. Свого часу Союз боровся з релігією. А її неможливо перемогти, релігію можна заборонити на папері для самозаспокоєння. Можна закрити мечеті, спалити книги, а люди як вірили, так і віритимуть. Так і Меджліс можна лише заборонити комусь у його запаленому мозку. Боротися з Меджлісом - це все одно, що боротися з вітряними млинами».

Таміла Ташева«Меджліс - це структура, на яку сподіваються в рішенні як геополітичних питань, так і набагато дрібніших, - каже АСН координатор організації «Крим SOS» Таміла Ташева. - Збори, організовані або членами Меджлісу, або членами регіональних меджлісів, відбуваються фактично на кожній вулиці кожного населеного пункту в місцях компактного проживання кримських татар для розв’язання різних проблем. І часто не політичного характеру, а побутового. Коли кримські татари переїхали з країн Середньої Азії до Криму, то більшість питань із влаштування будинків вирішували саме регіональні представництва або так звані ініціативники, тобто люди, які формально не належали до складу Меджлісу. Це були й питання газифікації, постачання води і світла, транспортні проблеми дітей, яким треба було їздити до школи. І такі питання вирішувалися на сходинах вулиць і селищ. Ось і виходить, що фактично кожен кримський татарин брав участь у засіданнях Меджлісу. Тому будь-кого з нас можна звинуватити в тому, що він є прихильником Меджлісу».

На чому можуть зіграти окупанти, то це на любові кримських татар до своєї землі. Більшість з них народилися і виросли за межами Криму і повернулися разом з батьками на батьківщину тільки на початку 1990-х. Про це раз у раз говорить Рефат Чубаров. З одного боку, він ніби виправдовує дії своїх співвітчизників, які змушені мовчати, щоб жити на своїй етнічній території, з іншого - пояснює всім, що «ціле покоління добре розуміє, що ти можеш розвиватися і зберегтися лише на своїй землі».

На офіційному рівні

Сьогодні Меджліс функціонує, але обмежено. У Сімферополі у нього фактично немає офісу, тому ті, хто живе на півострові, влаштовують, так би мовити, квартирники. Щоб на зборах був кворум, їм доводиться вдаватися до спілкування по скайпу.

У зв'язку з такими вимушеними обмеженнями Наріман Джелялов говорить нам: «Формальна заборона Меджлісу для нас не є катастрофою».

«Суд лише формально обмежить роботу Меджлісу, - продовжує Еміне. - За фактом Меджліс уже не може діяти, як він діяв раніше, оскільки як мінімум Рефат Чубаров є нев'їзним до Криму. Виходить, окупанти обезголовили систему і призупинили діяльність... Як мені здається, Меджліс буде заборонено «як організацію, яка веде екстремістську діяльність», - прогнозує радник міністра інформаційної політики Еміне Джеппар. - Ілюзій, що буде інакше, практично не залишилося. Питання часу: коли рішення набуде чинності. Можна говорити про реакцію. Соціальну, наприклад. Авторитет Меджлісу серед багатьох кримських татар, які умовно законсервовані в своєму середовищі, тільки зросте. Оскільки чим вищий градус репресій, тим більше відчувається дух національного піднесення. Так, зараз кримські татари звернені всередину себе, не комунікують зовні, однак я впевнена, що значення Меджлісу зросте. Що стосується політичного «ефекту», то у нас є кілька кримінальних справ, які прокуратура провела через суди. Окупаційна влада шукає спосіб публічної прочуханки. Умовними жертвами можуть бути в першу чергу представники регіональних меджлісів. Які це можуть бути переслідування, складно говорити, але в тому числі й кримінальні».

Сьогодні на рівні центрального офісу Меджлісу відбувається пошук формули, яким чином діяти далі, які заяви готувати.

«Але на реакцію у відповідь не доведеться довго чекати після рішення суду, - говорить Еміне. - Що більше кримська влада тиснутиме на органи самоврядування кримськотатарського народу, то більше всередині народу буде згуртованості та об'єднання».

«Цей процес для Росії є безпрецедентним, - вважає правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова. - Практика визнання організацій екстремістськими - одна з перших. Але в цьому процесі буде певна змагальність сторін. На думку наших російських колег, зазвичай такі процеси проводилися заочно. Обиралися якісь організації, які, на думку РФ, становили для неї загрозу, визнавалися екстремістськими, і щодо членів цих організацій застосовувалися певні санкції. У нашому ж випадку Меджліс нікуди не ховається. Він перебуває на території Криму, не вважає себе такою організацією і захищатиме свої права. З одного боку, це важливо, а з іншого - небезпечно для членів цієї організації, бо якщо вирок буде обвинувальним і набере чинності, то потенційно будь-яка людина, яка казала, що вона представник Меджлісу (або місцева влада вважатиме її такою), може зазнати кримінального переслідування. Так, з певної точки зору, це фарс, але нам треба довести його неспроможність».

Сьогодні процес про заборону Меджлісу вже називають «кримською справою Савченко». Проблема лише в тім, чи зможе Україна цим скористатися, аби вивести на міжнародний рівень питання окупації і деокупації півострова та переслідування українців, у тому числі кримських татар з політичних мотивів.

«Поки що Захід не включає ефективні механізми, які б змусили Росію сісти за стіл переговорів щодо деокупації Криму, - каже Рефат Чубаров. - Так, діалог з Росією треба вести, але треба одразу визначитися, з якого питання. І якщо це питання повернення Криму, тоді ми дійсно повинні домовлятися. Але тоді нам кажуть, що Росія на таких умовах ніколи не сяде за стіл переговорів. Ми про це знаємо. Тоді треба шукати методи і прийоми, щоб змусити її це зробити. І це головна мета Меджлісу кримськотатарського народу».

Але багато в питанні Криму залежить і від самої України, від того, наскільки рішучими будуть заяви і кроки. «Не можна говорити про захист чогось і не визнавати його на законодавчому рівні. Не можна говорити про захист когось і не визнавати офіційно корінний народ Криму. Верховна Рада має ухвалити два документи - про визнання Меджлісу і корінного народу. І це буде база захисту на міжнародному рівні. Без усього цього розмови про захист Меджлісу будуть всього-на-всього емоціями».