Золотий бюджет для партій

Бізнес-проекти і політичні партії у нас у країні часто одне й те саме. Їхня діяльність нагадує «настільний хокей», де політиками керують не ідеї чи ідеали, а – спонсори. Поки що це представники фінансово-промислових груп. Відповідно, хто платить, той і придумує правила гри. Та вже скоро політичні партії зможуть користуватися ще й бюджетними грошима, а також публічно звітувати про доходи та витрати.

Скільки грошей отримають партії та які саме, а також у яку суму це обійдеться кожному, підрахувала «Аналітична служба новин» (АСН).   

Право на відсотки

Вже скоро політичні партії зможуть отримувати гроші з державного бюджету. Передбачається, що це підвищить політичну культуру та зробить партії незалежними від олігархів. Відповідний закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції ухвалено ще у жовтні минулого року. Скористатися цими коштами можна буде з 1 липня 2016 року.

Законом визначено, що партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів її виборчий список кандидатів у народні депутати у загальнодержавному виборчому окрузі здобув не менше 2% дійсних голосів виборців. А щорічний обсяг державного фінансування становить дві сотих розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів. На початку кожного кварталу гроші має бути перераховано на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25% від загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії.

За результатами останніх виборів народних депутатів, які відбулися 26 жовтня 2014 року, на державне фінансування можуть претендувати шість парламентських сил: Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Самопоміч», Опозиційний блок, Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина». З аутсайдерів, які не пройшли 5% бар’єр та залишилися поза ВР, – це «Свобода», «Сильна Україна» Тігіпка та «Громадянська позиція» Гриценка. Компартія хоч і набрала 3,88% голосів, фінансуватися не буде, оскільки її діяльність заборонена законодавством про декомунізацію.

У головному кошторисі країни на це закладено гроші - 420 млн. грн. І хоч один з авторів та ідейних натхненників закону, нардеп Сергій Лещенко, заявляв, що на партії кожен з українців заплатить лише 80 копійок – бачимо, що це не так. Це близько 8 гривень на кожного, включно із немовлятами – так, небагато, можна й скинутися. Але чи вдовольнить це апетити? Адже з архівної інформації зрозуміло, що на позачергових виборах у 2014 році лише офіційно грошей пішло більше. Так, найбільший виборчий фонд був у «Батьківщини» - 109,4 мільйона гривень, з яких 107,4 млн. грн. – добровільні внески фізичних осіб. Друге місце було у Опоблоку -  106,4 мільйона гривень, з них 12,9 млн. - добровільні внески. Виборчий фонд БПП становив 97,4 млн. грн., і – це, як ідеться у звіті, виключно власні кошти партії. «Народний фронт» витратив 93,6 млн. грн., з яких добровільні внески – 1,3 млн. грн. Радикали вбухали 73,3 мільйона, з яких 3,4 млн. грн. – добровільні внески фізосіб. Найменше пішло на вибори у «Самопомочі» -  27,4 млн. гривень, з яких добровільні внески – 3,6 млн. грн. І хоч учасникам минулих виборів ці гроші вже не повертатимуть – це прописано у прикінцевих положеннях закону, як виняток-уточнення – зрозуміло, що на нових виборах ціна питання нижчою не буде. А ці витрати теж мав би покривати держбюджет.

Рішення про надання/ненадання політичній партії держфінансування  прийматиметься Національним агентством з питань запобігання корупції на підставі результатів останніх виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. На його прийняття закон виділяє до п'яти днів із дня подання заяви, підписаної керівником та скріпленої печаткою партії, а також довідки установи банку України про відкриття окремого рахунку. Таку заяву потрібно буде написати протягом 50 днів після виборів. (До початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції його повноваження щодо здійснення контролю за фінансуванням політичних партій та передвиборною агітацією, передбачені цим законом, здійснюються Центральною виборчою комісією.)

Ваги та противаги

Отримувачам грошей з казни не дозволено брати внески від іноземних держав, іноземних юридичних осіб, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є іноземці чи особи без громадянства (це обмеження не стосується надання підтримки статутній діяльності партії міжнародною організацією або політичною партією чи об’єднанням партій, які зареєстровані в державах - членах Європейського союзу).

Під забороною також фінансування партій державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також юридичними особами, в яких не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі, органам місцевого самоврядування чи нерезидентам або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Зась брати гроші і від неповнолітніх чи недієздатних громадян, інших політичних партій, незареєстрованих громадських об’єднань, благодійних чи релігійних організацій.

Крім того, законом у Кодексі про адміністративні правопорушення та у Кримінальному кодексі України встановлюються покарання за порушення вимог закону. Це і штрафи (до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), і виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та із спеціальною конфіскацією.

Важливо й те, що партія, суб’єкт виборчого процесу на виборах президента, народних депутатів або місцевих виборах, як політична сила, що отримує гроші від держави, мусітиме пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит звітності про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Молодим усюди в нас дорога

Олександр ЧерненкоЯк пояснив співавтор законопроекту, член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко, гроші з бюджету на партії має бути виділено у будь-якому випадку.

«Якщо ж та чи інша партія не захоче їх брати, то це її право. Але це знімає з неї відповідальність в інших питаннях, зокрема щодо публічності фінансування», - акцентував він.

Олексій КошельА голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель додає, що законодавчі новації покликані у першу чергу допомогти незаможнім партіям розвиватися без впливових спонсорів.

«Нові політичні партії відтепер мають стимул брати участь у виборах, працювати на результат, претендувати на державне фінансування. Та головне у законі навіть не те, що він відкриває бюджетне фінансування для політичних сил. А що їхнє фінансування стає прозорим. Партії, які не відчувають браку грошей, за рік можуть пошкодувати, що у парламенті цей закон підтримали, оскільки всі тепер зобов’язані звітувати про надходження коштів на партійні рахунки, вже найближчим часом ми зможемо побачити цікаві журналістські розслідування щодо партійних коштів», – переконує голова КВУ.

Кошель також зазначив, що і до прийняття цього закону політичні сили мали серйозну державну допомогу. Приміром, у Києві партії і громадські організації мають право орендувати офіс площею до 50 квадратних метрів за ціною 1 гривня.

Бери – не хочу!

Олександр ПалійТа не в усіх райдужні очікування від закону. Так, політичний експерт Олександр Палій переконаний, що не потрібно аж стільки коштів виділяти на партії з держбюджету: «Там досить великі кошти. Треба було значно менше, набагато менше».

Крім того, Палій зауважив, що головна проблема полягає у першочерговому фінансуванні великих політичних сил.

«Переконаний, що якщо ми годуватимемо багаті великі партії, які й без того мають чимало джерел фінансування, це не додасть демократії. До того ж марно сподіватися, що важковаговики одразу відмовляться від звичних схем фінансування. Найкраще - це фінансувати нових, нові ідеї», – поділився він своїм баченням з АСН.

У тому, що закон про протидію політичній корупції, який стосується державного фінансування політичних партій України, викликає багато зауважень та запитань, не сумнівається голова Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, народний депутат від Радикальної партії Сергій Рибалка. Він зазначає, що державне фінансування політичних сил передбачене у багатьох країнах, наприклад, Європи та Латинської Америки.

Сергій Рибалка«І ми теж маємо рухатися до підвищення прозорості фінансування політичної діяльності. Але всі мають розуміти, що це буде довгий і складний процес. Опитування громадян різних країн свідчать, що навіть десятиліття існування подібних правил щодо прозорості фінансування партій не знімають проблеми політичної корупції. Наприклад, понад 80% опитаних в Італії, Ірландії, Іспанії та Греції вважають політичні партії корумпованими чи надзвичайно корумпованими. У Великобританії таку думку мають понад 66%, у Німеччині – понад 57%, у Франції – близько 54%. Наукові дослідження у Східній Європі показують, що запровадження державного фінансування аж ніяк не вирішує проблеми. Принаймні швидко не вирішує. І ми точно розуміємо, що у нас так само не буде швидких результатів. Так, ми за прозорі правила, але сьогодні ми категорично проти фінансування політиків за рахунок бюджетних коштів. Наша економіка і так на мілині, частину соцвиплат у бюджеті на 2016 рік скорочено, а зростання мінімальних зарплат та пенсій закладено формально лише на рівні 12% при очевидній значно вищій інфляції», - зауважив він.

Рибалка додав, що на виконання нового закону українці повинні будуть сплатити цього року майже 200 млн. грн. (оскільки діятиме ця норма не з 1 січня, а з 1 липня) на статутну діяльність партій і вдвічі більше наступного. А надалі ця сума збільшуватиметься разом зі зростанням рівня мінімальної зарплатні. Також теоретично за рахунок бюджету мають компенсувати витрати партій на парламентські вибори. За попередніми підрахунками – це ще близько 500 млн. грн.

Що стосується права на одержання бюджетної підтримки в 2016 році, то, за підрахунками голови Комітету з фінансової політики, найбільше можуть отримати, для прикладу, «Народний фронт» - 92,5 млн. грн., Блок Петра Порошенка - 91,2 млн. грн., «Самопоміч» - 47,8 млн. грн.  Опозиційному блоку з бюджету мають виділити 41,7 млн. грн.

«М'яко кажучи, норми закону явно написані для окремих великих політичних гравців. Але водночас закон має й інший бік. На перший погляд, нормування фінансування партій має сприяти прозорості. Але у реальності норми закону надто розмиті. Тож політичним корупціонерам обійти їх буде нескладно», – підсумував Сергій Рибалка.

Добра добувши, кращого не шукай

Ідея фінансувати партії за державний кошт – не нова. Мета – народження ідеологічних політичних сил, а не олігархічних проектів. І зробивши гроші партії прозорими, можна мінімізувати політичну корупцію. (Фінансово-промислові кола, погодьтеся, не можуть витрачати гроші на політику з альтруїстичних міркувань. Тут нічого особистого – лише бізнес.)

Є думка, що якщо побудувати все грамотно, система держфінансування досить швидко запрацює, хоч на перших етапах партійні функціонери братимуть гроші з двох кишень: і хазяїна, і держави. Чи прописано правильний рецепт у згаданому законі? Важко сказати. Особливо, враховуючи, що норм, які б зобов’язували принаймні парламентські партії опинитися під дією цього закону, ми не помітили.

Наразі нові правила виглядають романтично. Адже ті, хто звик сидіти на серйозних грошових потоках, не зацікавлений перейти на прозоре і, у сучасно-партійному розрізі, мізерне фінансування, ще й про кожну копійку звітувати, а політична корупція так просто не зникне. Звісно, закон має шанс запрацювати (не лише для малих і нових, а й для бувалих). Але все знову впирається у створення в Україні міцного економічного і правоохоронного підґрунтя. А поки що… скільки не кажи «халва», солодше не стає.