Чи заберуть квартиру за борги?

Коли наприкінці минулого року на під’їздах низки столичних багатоповерхівок з’явилися оголошення про те, що «треба подати квитанцію про сплату боргу бухгалтеру ЖЕКу до 20.12. 2015, щоб уникнути арешту і продажу квартири, кримінальної відповідальності», більшість мешканців будинків це не налякало й не розізлило, а, скоріше, розсмішило. Бо, по-перше, ці оголошення було розклеєно навіть у тих будинках, де люди самоорганізувалися, отже, послугами ЖЕКів не користуються. А по-друге, люди ж нині теж освічені й зауважують, що такий «лівий документ», без підпису й печатки, може виготовити будь-хто на будь-якому принтері. Однак деякі кияни все ж стривожилися. Ярина Петренко з Борщагівки розповіла, що подзвонила за зазначеним телефоном, і їй сказали, що можуть заарештувати квартиру й за борг за 3-4 місяці, і що це робиться за вказівкою КМДА.

Юрист заспокоює

Та чи справді можуть забрати квартиру за квартальний борг? Щось замала ціна, та ще й з огляду на те, що якість житлово-комунальних послуг шкутильгає подекуди на обидві ноги, а чесне співвідношення «ціна - якість» викликає надто великі сумніви. Отже, яка перспектива в киян-боржників опинитися безхатченками? Саме це болюче питання АСН попросила роз’яснити Олену Кравченко, кандидата юридичних наук, експерта Всеукраїнської громадської організації «Сила Країни».

Олена Кравченко«Відповідно до ст. 52 Закону «Про виконавче провадження», - зауважила Олена Кравченко, - передбачено: якщо сума, яка підлягає стягненню, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2016 року мінімальна зарплата, згідно із Законом «Про Державний бюджет на 2016 рік», становить 1 330 гривень, тобто 10 мінімальних зарплат – 13 300 гривень. – АСН.), звернення про стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не задовольняється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Таким чином, Законом «Про виконавче провадження» регламентовано, що стягнення нерухомості (зокрема, квартири, будинку) фізичної особи здійснюється за відсутності в нього достатніх для покриття заборгованості коштів чи рухомого майна. Стягнення на житловий будинок або квартиру, в якій боржник фактично проживає, проводиться в останню чергу. Арешт і примусова реалізація нерухомості здійснюються у процедурі примусового виконання рішення про стягнення заборгованості, а на саму процедуру стягнення може знадобитися багато часу».

Відповідно ж до Конституції України, «ніхто не може бути примусово позбавлений житла, крім як на підставі закону та за рішенням суду».

Отже, навряд чи за квартальний борг людині загрожує перспектива залишитися без житла. Олена Кравченко зауважує, що, очевидно, висловлювання ЖЕКів про намір відсудити квартиру (будинок) за несплату комунальних послуг у судовому порядку є лише засобами впливу на недобросовісних споживачів. Подібні проблеми, а також зростання невдоволення серед населення, за словами експерта, виникають через недосконалість системи соціального захисту населення у сфері ЖКГ, неякісне надання житлово-комунальних послуг, низький рівень поінформованості населення, неузгодженість норм законодавства й відсутність у ньому достатніх норм щодо регулювання взаємовідносин споживачів і виконавців житлово-комунальних послуг.

Однак стягнення на майно боржника можливе. «Про борги з комунальних платежів ЖЕКи починають активно повідомляти боржників, застерігаючи, що систематична несплата за послуги та накопичення боргів може закінчитися примусовим стягненням заборгованості через суд, зокрема, за рахунок майна боржника, зазначаючи, що його можуть позбавити в рахунок погашення боргів за комуналку і єдиного житла. ЦПК України передбачає спрощений порядок розгляду таких справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992, заборгованість власників квартир за укладеними договорами, пов’язаними з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку. Ця процедура є прийнятною, оскільки заява про видачу судового наказу розглядається протягом трьох днів з моменту відкриття провадження, а сума судового збору за видачу судового наказу вдвічі менша, ніж за подачу позовної заяви про стягнення заборгованості», - каже Олена Кравченко.

Боржники дізнаються постфактум

За її словами, «ЖЕКи цілком законно можуть звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Таку заяву, швидше за все, буде задоволено, але лише в тому разі, якщо заборгованість є безперечною, а розмір заборгованості не заперечується боржником. При цьому постачальник послуг має право заявити вимогу про стягнення боргу з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від його розміру. Видача судового наказу здійснюється без судового засідання і без виклику сторін (стягувача та боржника) до суду. Тому найчастіше боржники дізнаються про стягнення з них заборгованості за житлово-комунальні послуги лише після отримання копії такого наказу разом з копією заяви стягувача. І все ж цей судовий наказ можна скасувати, звернувшись із заявою про це до суду, що його видав, протягом 10 днів з дня отримання документа. Підставою для скасування наказу є присудження стягнення заборгованості за період, що не перевищує три роки (ст. 257 ЦКУ). Період, за який кредитор має право стягувати борг, зокрема й за послуги ЖКГ, визначається строком позовної давності. Тобто якщо у вас є борг за чотири роки, то стягнути його можна тільки за останні три. Такий судовий наказ є виконавчим документом відповідно до Закону «Про виконавче провадження». Однак навіть у разі відкриття виконавчого провадження боржник має право сплатити борги або ж порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання його обов'язку погасити борг».

КМДА попереджає

Отже, не все так жахливо. І все ж не дають спокою ті оголошення з «лякалочками» про те, що за три-чотиримісячний борг можуть забрати квартиру. Чи вони справді з’явилися «з благословення» КМДА, чи то якась «приватна лавочка» їх продукувала, вирішивши нагріти руки на чужому житлі? АСН звернулася до начальника управління розвитку житлово- комунального господарства КМДА Віри Радченко й попросила роз’яснити: що ж відбулося?

Віра Радченко«Справді, така ситуація була наприкінці минулого року. І це була не приватна кампанія, - каже Віра Михайлівна. - Мотивом розміщення оголошень була потреба повідомити мешканцям, що користуватися послугами ЖКГ і не сплачувати за це - шкідливо та може призвести до поганих наслідків. А якщо серйозно, борги мешканців за попередні роки становлять понад півмільярда гривень. Це невиплачені зарплати двірниками і сантехнікам. Це невідремонтовані під’їзди та інші проблеми, які накопичувалися роками. Якщо люди знайшли свій номер квартири в оголошенні біля під’їзду або отримали повідомлення про заборгованість, то потрібно передусім прийти до бухгалтера з нарахувань, який веде прийом у приміщенні вашої житлово-експлуатаційної організації, і звірити з ним розрахунки. Якщо боргу на цей час немає – підписати акт. Якщо ж борг є – сплатити його повністю або, якщо ви опинилися у скрутному фінансовому становищі, укласти договір розстрочки боргу (максимальний строк укладання договору – 24 місяці)».

Утім, накладення арешту на майно й «відбиратимуть квартири» - це різні речі. Віра Михайлівна вважає, що до цього не дійде. І називає  найсумліннішими платниками малозабезпечених і людей із середнім достатком. Звичайно, може статися так, що вони невчасно сплатять з тих чи інших причин: від’їзд, заборгованість із зарплати, просто немає коштів. Але за першої ж можливості такі люди зазвичай погашають борг. До найпроблемнішої категорії Віра Радченко зараховує людей із високим достатком, які просто не вважають за необхідне сплачувати. Саме на них насамперед і спрямована така кампанія.

Статистика заборгованості в Києві свідчить, що в столиці 186 326 споживачів, які заборгували менш як по тисячі гривень. Загалом це 40 066 867 гривень. Тих, хто має борг понад тисячу гривень на одне помешкання, майже втричі менше – 66 856 абонентів. Однак сума їхнього боргу вражає – 525 461 452 гривень. Щоправда, із сухих цифр статистики не можна дійти висновку про майновий стан боржників. Віра Радченко зауважує, що їй особисто як сумлінному платникові неприємно, що дехто не сплачує: «Це злісні неплатники, які регулярно отримують послугу, наприклад, вивіз сміття, освітлення місць загального користування, користуються ліфтом, але не бажають сплачувати за це. Такі люди навіть не розуміють, що крадуть гроші з кишень своїх сусідів, адже хтось має сплачувати за те, чим користуються неплатники…». І вона вважає арешт майна комунального боржника єдиним дієвим механізмом стягнення комунальних боргів. Водночас потрібно розуміти, що арешт майна не відбувається одразу. Після отримання попередження в разі несплати боргу на боржника буде подано позов до суду, і саме суд ухвалюватиме рішення.

А за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, це не означає, що когось виганяють з квартири, виселяють. Це означає, що цю квартиру не можна буде продати, подарувати, здати під заставу. «Якщо за рішенням суду, підкреслю, саме рішенням суду, буде накладено арешт на майно, це просто спричинить незручності людям, які звикли користуватися послугами безоплатно, – пояснює він. – Наприклад, у людини є борг, і вона його не сплачує. За рішенням суду накладається арешт на майно, й інформація про це оприлюднюється. Людина хоче поїхати в іншу країну відпочити, а їй не дають дозволу, оскільки не сплачено комірне. Якщо є гроші на відпочинок за кордоном, чому немає чим заплатити за квартиру?»

Гра в одні ворота?

Слова посадовців резонні: за отримані послуги платити треба, при тому вчасно. Але як бути в ситуації, якщо то не послуги, а лише пародії на них?! Приміром, попри те що під час зниження температури на вулиці теплоенергетики мали подати більше тепла в будинки, на початку цього року майже у 700 будинках температура не дотягувала до нормативних 18 градусів, а в окремих – навіть до 13. А гаряча вода, яка насправді ледь тепла? Як розцінити цей «борг» комунальників перед споживачами?  Міська влада обіцяє здійснити перерахунок у будинках, де немає лічильників, а мешканці тих, де встановлено прилади обліку, відповідно, заплатять лише за спожитий обсяг. Але кому від того стане тепліше?

У столиці та, власне, у багатьох містах уже сформувалася категорія так званих протестних неплатників за «комуналку»: мовляв, як обслуговуєте, так і отримуйте. Посадовці зауважують, що якщо у людини є претензії до якості житлово-комунальних послуг, то  необхідно фіксувати претензії документально в місяці, в якому надавалася послуга. Адже відмова платити не розв’яже проблеми. Не погодитись із цим складно. Точніше, було б складно, якби всі ті претензії вчасно розглядалися і в повному обсязі задовольнялися. Не секрет, що комунальники подекуди не поспішають розглядати скарги споживачів. А мали б. І не лише по совісті, а й за законом. Адже за ч.1 ст.901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто ЖЕК або інша організація має надати якісну послугу і потім отримати за цю послугу оплату. Вочевидь комунальникам, перш ніж тиснути на споживачів, варто було б довести якість своєї роботи до такого рівня, щоб скаржитись чи ображатись не було на що. А потім уже й висувати вимоги до споживачів. Саме такий підхід до справи був би справедливим і правильним. Бо гра в одні ворота не може бути результативною.