Ризький саміт: від України відкупилися грошима

У Ризі завершився Саміт Східного партнерства. Це четвертий за рахунком захід ініціативи, основна мета якого – створення умов для прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції східних партнерів й ЄС. Його навряд чи можна назвати дуже результативним, хоча справедливості заради треба відзначити, що якогось величезного прориву в східному партнерстві від нього ніхто не чекав.

У ході заходу було багато дискусій і форумів. У результаті прийнято документ – підсумкову декларацію саміту «Східного партнерства». Вона складається нехай і не з гучних, але все ж дуже важливих 30-ти пунктів. Зупинимося на найголовніших.

Цілісність України

Анексія Криму і агресія на Донбасі розглядалися на всіх дискусіях в ході форуму. Про це заявив Президент України Петро Порошенко. Він підкреслив, що скептичні прогнози про результати саміту не виправдалися. «Для нас важливо, що незаконна анексія Криму і агресія на Донбасі, ці нові геополітичні реалії, розглядалися на всіх дискусіях протягом саміту. Всі дебати посилили солідарність з Україною. Це вкрай важливо для нас», – сказав Порошенко.

Відзначимо, про труднощі в узгодженні підсумкової декларації, яку повинні були прийняти Європейський Союз, Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан, Білорусь і Вірменія було відомо спочатку, як і те, що Мінськ та Єреван відмовлялися визнавати незаконною анексію Криму Російською Федерацією. Тому були побоювання, що документа взагалі не буде.

Проте все ж таки анексію Криму Росією у підсумковій заяві Саміту було засуджено, хоча документ підписали не всі учасники – крім Мінська і Єревану. «ЄС вкотре «пробуркав» свою неадекватну позицію щодо Криму», а окупація й анексія півострова – результат «вільного вибору і волі народу», - вибухнули критикою в російському МЗС.

Крім того, в підсумковому документі йдеться, що учасники саміту підтримують всі зусилля, спрямовані на деескалацію і політичне рішення на основі дотримання незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вони закликають всі сторони швидко і повною мірою виконати Мінські угоди, прийняті у вересні 2014 року, і пакет заходів з їх реалізації, прийнятий у лютому 2015 року та підтриманий декларацією чотирьох глав держав і урядів. Європейські лідери будуть і надалі підтримувати всі дипломатичні зусилля в нормандському форматі. Що стосується врегулювання конфлікту на Донбасі, то учасники зустрічі відзначають необхідність якнайшвидшого мирного врегулювання конфліктів в регіоні на основі принципів і норм міжнародного права.

Європерспективи і грошове питання

Важливо також, що в Ризі був підписаний заклик до країн Європейського Союзу про завершення ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС, а підсумкова заява саміту містить слова про прихильність його учасників щодо вступу зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Євросоюзом з 1 січня 2016 року.

Також важливо, що від Києва знову зажадали проведення реформ, пообіцявши майже два мільярди євро допомоги від європейських партнерів. Перший транш в 600 млн Київ отримає протягом найближчих двох місяців. Кредитну угоду про це вже підписали міністр фінансів Наталія Яресько та голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Міністр фінансів України повідомила, що частина з цих 1,8 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС піде на бюджетні фіскальні потреби, решта  –поповнить резерви Національного банку України. Міністр також відзначила, що в 2015 році Україна отримала 3,1 млрд доларів кредитів, з яких 2,4 млрд доларів пішло на виплату зовнішніх боргів. Сьогодні ж буде покращено платіжний баланс на тлі того,  що одночасно йдеться про реструктуризацію боргів.

«Немає нічого провального в тому, що ЄС не готовий до політичних заяв про перспективи нашого членства в ЄС. Цю перспективу у нас ніхто не відбирає. Якщо ЄС не готовий до «політичного освічення в коханні», необхідно брати грошима. 1,8 мільярда євро для наших перспектив зараз набагато важливіше, ніж політичні заяви», – вважає експерт-міжнародник Богдан Яременко.

Крім того, учасники саміту очікують допомоги від ЄС у модернізації української ГТС, яка залишається ключовою для енергетичної системи Євросоюзу. У декларації схвалюються зусилля щодо створення Енергетичного Союзу в Європі.

«Безвіза» залишилася перспективою

Безвізового режиму таки не буде. Принаймні, найближчим часом. Від Києва чекають завершення реалізації другого етапу плану лібералізації візового режиму, а також звіту Єврокомісії про виконану роботу. І тільки після цього комісія запропонує Європарламенту і Раді скасувати візовий режим для громадян України.

«Залишаються тільки технічні завдання – захист внутрішніх документів, вирішення проблем мігрантів, боротьба з корупцією, які покладаються в першу чергу на уряд. Але чимало роботи і для Верховної Ради», –  уточнила деякі деталі голова Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Ірина Геращенко. Примітно, що в підсумковому документі йдеться про можливість скасування віз для України в 2016 році. Не виключено, що «технічні завдання» буде реалізовувати новий склад Міграційної служби.

Напередодні саміту Президент Петро Порошенко поставив під сумнів якість їх роботи і натякнув на кадрові перестановки.

Крім того, побутує думка, що Євросоюз зацікавлений у безвізовому режимі з Україною не менше за нас самих. Екс-глава Секретаріату Президента, народний депутат Віктор Балога зазначив, що приклад Молдови показує Україні – пострадянська країна, яка не є членом ЄС, і яка має проблеми з територіальною цілісністю, може отримати безвізовий режим.

«Але для цього потрібно не тільки апелювати до совісті європейців, а виконувати абсолютно прості і прагматичні умови. Адже насправді Євросоюз зацікавлений в безвізовому режимі з Україною не менше за нас самих. Для них це додаткові кілька мільйонів людей, які привезуть свої гроші в європейську економіку, або самі стануть її частиною», – сказав Балога. Він переконаний, що Україна роками робить з безвізового режиму велику політику і одночасно імітує процес виконання висунутих Європою умов.

Розкритикував «старанність» України й експерт Сергій Биков. «У чому проблема з Україною? Проблема полягає в реалізації реформ і всеосяжній корупції. Європейські політики чітко заявили, що сьогодні ЄС дає Україні гроші авансом для проведення реформ востаннє», – заявив політолог Сергій Биков.

Ще один ляпас РФ

На Ризькому саміті було підтримано будівництво газопроводу в обхід Росії. Інформація про створення «Південного газового коридору», який з'єднає Євросоюз з каспійським регіоном в обхід Росії, міститься в підсумковій декларації саміту, як і те, що всі учасники «схвалили прогрес по будівництву енергетичних інфраструктурних проектів, включаючи «Південний газовий коридор», особлива роль у створенні якого належить Азербайджану». Також вони закликали розширити Південно-Кавказький, Трансанатолійський і Трансадріатичний газопроводи. Крім того, на саміті було підтримано реверсні поставки газу на Україну через Польщу, Угорщину і Словаччину.

Водночас у МЗС РФ назвали саміт Східного партнерства «старою піснею», заявивши, що Росія збирається «ґрунтовно проаналізувати» його підсумки.

«Підсумки будуть ґрунтовно проаналізовані під кутом зору дотримання запевнянь, які давали представники керівництва Єврокомісії щодо того, що це партнерство не спрямоване проти інтересів Росії», – сказано в заяві.

А саме «Східне партнерство» названо «заідеологізованим геополітичним проектом, на реалізацію якого чинять негативний вплив окремі країни-члени ЄС з їх історичними антиросійськими комплексами».

«Наголошуємо, що ЄС вкотре «пробуркав» свою неадекватну позицію щодо Криму ... Звернули на себе увагу і спроби шукати всі біди «Східного партнерства » і причини розбіжностей у підходах до цього проекту між різними країнами, в тому числі членами ЄС, в «підступах» Москви. Саміт новий, а пісня стара», – йдеться в заяві МЗС РФ.

Реакція в Україні

Президент України Петро Порошенко залишився задоволеним результатами Ризького саміту. «Я насправді дуже радий, що всі дебати продемонстрували єдність ЄС і сильну солідарність з Україною. Це життєво важливо для нас в ці надзвичайно складні часи», – підкреслив Порошенко. За його словами, така тісна співпраця з ЄС дає дуже чіткі позиції на майбутнє.

Проте не всі такі райдужні у своїх оцінках. Так, політичний експерт Віктор Небоженко написав у своїй сторінці в соцмережах, що за підсумками Саміту йому соромно за країну.

«Порошенко, відчуваючи себе щасливим продавцем «повітря Майдану» і якимсь східноєвропейським Тайлераном, який успішно вальсує між Європою, США та Росією, явно не зрозумів, що з ним зробили в Ризі. Учасники Ризького саміту – політики вищої проби і легко розкусили слова і пози спритного провінційного бізнес-парламентера, «який торгує» перспективами і проблемами України. Порошенко так і не зрозумів, що це була не зустріч рівних, а іспит європейської політичної еліти, з яким він не впорався. Всі спроби Порошенка видати невиконання своїх зобов'язань перед ЄС за складний «сексуальний акт», що вимагає «стратегічного терпіння» від ЄС, зазнали поразки. Європа – не Україна. Вона не любить, коли політики публічно брешуть або не виконують своїх обіцянок перед іншими політиками або виборцями. Порошенко цього не зрозумів. Те, що легко сходить з рук в Україні, не проходить в Європі», – обурився політичний експерт.

Екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк ще спочатку говорив, що українські дипломати щодо саміту повели себе не дуже чесно: «Ще до початку саміту почали говорити, що він буде провалений. Це прорахунки чиновників, у тому числі й дипломатів».

«У мене не було і немає жодних очікувань від цього саміту. Деякі представники урядових структур сіяли в суспільстві надмірні очікування, що не втілилися в життя. Про що це говорить? Про те, що не можна обіцяти того, чого не можеш гарантувати», – сказав Борис Тарасюк.