FT: Путін у Пекіні просив про три речі — «Силу Сибіру», роботу з китайськими банками та неучасть Пекіна у саміті у Швейцарії

Спроби Росії укласти з Китаєм угоду щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» зайшли в глухий кут через те, що Москва вважає необґрунтованими вимогами Пекіна щодо цін і обсягів поставок, пише Financial Times, посилаючись на свої джерела.

Жорстка позиція Пекіна щодо трубопроводу демонструє те, як вторгнення Росії в Україну робить президента Володимира Путіна все більш залежним від китайського лідера Сі Цзіньпіна щодо економічної підтримки, коментує видання.

За даними його співрозмовників, Китай хоче купувати російський газ за ціною, близькою до російських внутрішніх цін, що сильно субсидуються, а також готовий купувати лише невелику частину газу щодо запланованої річної потужності трубопроводу в 50 млрд кубічних метрів.

Хоча Росія наполягає на тому, що вона впевнена у досягненні угоди щодо «Сили Сибіру-2» «в найближчому майбутньому», двоє співрозмовників FT заявили, що тупикова ситуація в переговорах спричинила те, що глава «Газпрому» Олексій Міллер не приєднався до Путіна. під час травневого візиту російського лідера до Пекіна.

За даними видання, Путін звернувся до китайського лідера з трьома основними проханнями з приводу «Сили Сибіру», про посилення активності китайських банків у Росії та про неучасть Китаю у мирній конференції у Швейцарії у червні.

У п'ятницю Китай оголосив, що пропустить український саміт у Женеві. Двоє джерел видання заявили, що Пекін і Москва обговорюють питання про виділення одного або декількох банків, які фінансуватимуть торгівлю компонентами для російської оборонної промисловості, що майже гарантовано обернеться для них американськими санкціями.

Досягнення угоди трубопроводом далеко, а пропонована співпраця з китайськими банками залишається в набагато менших масштабах, ніж просила Росія, резюмували джерела FT. Кремль не відповів на прохання про коментарі, "Газпром" від коментарів відмовився, уточнює видання.

Нездатність Росії забезпечити угоду демонструє, що війна в Україні зробила Китай старшим партнером у відносинах між країнами, вважає Олександр Габуєв із берлінського Центру Карнегі.