Плешивий кремлівський карлик путін забув, що "Ісламська держава" вважає РФ частиною Заходу. Про це йдеться в матеріалі. ?srnd=homepage-europe" target="_blank" rel="nofollow noopener">Bloomberg.
Зазначається, що після арешту в РФ ймовірних виконавців терористичного акту в Москві стає очевидним, що перед нападом Путін відхилив попередження США про його ймовірність - як публічно, так і для своїх найвищих офіцерів безпеки.
"Він назвав прогноз американської розвідки, що ісламісти планували напад, великим шантажем Росії, спрямованим на дестабілізацію його країни. ... Він скористався б попередженням, навіть якби не зміг запобігти нападу", - йдеться у статті.
>
Також, вважають автори, хоча Путіну вдалося переконати більшу частину "глобального Півдня", що його вторгнення до колишніх імперських володінь якимось чином робить його жертвою західного колоніалізму, ісламісти цього не розуміють, - "їм начхати на Україну, але вони також не роблять різниці між російським та західним колоніалізмом".
"Що стосується "Ісламської держави" або "Аль-Каїди", військові дії Путіна в Сирії та Чечні нічим не відрізняються від американських в Іраку чи Лівії. Присутність великої російської військової бази в переважно сунітському Таджикистані - колишній радянській країні, з якої могли бути заарештовані підозрювані - не є менш образливим для ісламістських ідей, ніж присутність військових баз США в Перській затоці. Росія для них є частиною християнського Заходу. Він не належить нікому на території їхнього уявного "ісламського халіфату", - пише ЗМІ. >
Також журналісти вважають, що Путін міг би "впевнено натякнути на українську відповідальність, таким чином виправдавши власну втрату пильності, тому що... він знає, що він повинен мати можливість продати будь-яку історію, яка йому подобається вдома".
>
"Путін неодноразово демонстрував цю здатність під час своєї війни в Україні, і це викликає глибоке занепокоєння. Тепер він може створити підтримку населення практично для будь-якого рішення чи агресії. Гірше того, повзуче поширення того, що можна назвати популістськими "авторитократіями", робить це вірним для дедалі більшої кількості лідерів", - резюмує видання.