Що потрібно знати про "Онікс", якими росіяни вранці 25 березня можливо вдарили по Києву, їхні технічні характеристики і чому росіяни використовували саме ці ракети.
Відомо, що ракети цього типу вкрай складні в знищенні - це важка мета для протиповітряної оборони України через високу швидкість і малу висоту, на якій рухаються ці ракети.
Що про них відомо і як їм все ж таки можна протидіяти?
У Радянському Союзі ракета "Онікс" (або виріб П-800) стала відповіддю на американську розробку зброї "Harpoon". Вона мала бути універсальною протикорабельною ракетою, яка б запускалася з кораблів, літаків і наземних установок.
Розробка ракет "Онікс" розпочалася ще в Радянському Союзі, але завершувалася вже у 1990-х.
Відомо, що ті ракети, які росіяни використали сьогодні, запускалися з берегових ракетних комплексів "Бастіон" із Криму.
Також їх можуть нести кілька російських фрегатів, корветів та підводних човнів. Щодо літаків, то вважається, що модифікації, які можуть запускати їх, росіяни не використовують.
Бойова частина "Оніксів" – 300 кг.
Дальність дії стандартної ракети цього типу – 300 км, а модернізованих "Онікс-М" – 800 км. Щоправда, на кінець минулого року були сумніви щодо можливості серійного виробництва цих модернізацій.
Але, судячи з усього, сьогодні могли стріляти саме модернізованою версією ракети, адже від найближчої точки окупованої частини Херсонської області до Києва 400-500 кілометрів, та й до узбережжя Криму теж достатньо для цієї модифікації ракети - близько 700 кілометрів по прямій.
>
І хоча "онікси" розроблялися насамперед як протикорабельні ракети, вони можуть вражати і наземні цілі, особливо – великі будівлі з відомими координатами.
"Можливо, як і Х-22 ці ракети замість корабля обирають велику будівлю, як це сталося з житловим будинком у Дніпрі у січні цього року", - припускає Катерина Супрун.
"Ракети "Онікс" призначені для знищення плавзасобів, кораблів, летять вони на швидкості 2,6 Маха. Це майже 3200 км на годину, тобто швидкість велика. На марші ракета може підніматися високо для економії пального, а вже при заході на ціль може летіти фактично 10-15 метрів над водою для того, щоб знищити ціль (нагадаємо особливість: ракета протикорабельна та її завдання атакувати з моря, де немає природних перешкод).
Більшістю існуючих в Україні систем ППО через високу швидкість збити ці ракети дуже важко чи неможливо. Крім того, головка самонаведення має псевдопереналаштування, що ускладнює роботу засобів РЕБ.
А автори Defence Express докладніше пояснюють складність таких цілей як "Онікси" для радарів.
"Радіогоризонт для мети, що знаходиться на висоті всього 10 метрів, для РЛС, встановленої на висоті 25 метрів (приблизна висота низьковисотного радара 5Н66 комплексу С-300ПТ), становить лише близько 21 км. Ця відстань ракета "Онікс" долає за пів хвилини, звертають увагу Defence Express.
Тому зреагувати на неї дуже важко.
Збивати "Онікси" можуть зенітно-ракетні комплекси, які можуть діяти проти балістичних ракет. Тобто це установки Patriot та SAMP/T.
"На сьогоднішній день повністю ешелонована, високоефективна ППО розміщена у Києві. .... Поставок ППО від наших партнерів вистачило поки що тільки на таку систему в Києві...", - пише оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко .< /p>
Зараз офіційно в України два комплекси PATRIOT, а також комплекс SAMP/T.
Україна має отримати нові комплекси PATRIOT, а в перспективі має шанс розраховувати на ще більше таких установок.
В той же час іншим способом протидії цим ракетам можуть бути засоби радіоелектронної боротьби, хоча ефективність саме такого захисту під питанням, у тому числі через згаданий пристрій головок самонаведення "Оніксів".
Нарешті, найрезультативнішим у таких випадках могло б стати знищення пускових установок "Бастіон" у Криму.
Хоча це завдання теж не з простих.
"Це досить складне завдання навіть незважаючи на те, що орієнтовні пускові райони відомі. Зрештою, комплекс "Бастіон" є колісним, що дозволяє йому активно переміщатися, а час на приведення до бойової готовності становить менше 5 хвилин. єдине вікно їх поразки на пускових позиціях вкрай стисло", - попереджає Defence Express.
"У будь-якому випадку існує можливість їх знищення на позиціях обслуговування, перезарядки та базування. У той же час і такий сценарій вимагає проведення досить масштабної окремої операції з тісною взаємодією засобів розвідки та далекобійних високоточних засобів ураження, об'єднаних у єдиний контур з онлайновим обміном інформацією", – додають автори Defence Express.
Але з урахуванням наявності у ЗСУ крилатих ракет Storm Shadow/Scalp, а також регулярних "прильотів" ударних безпілотників по військовій інфраструктурі росіян у Криму можна припускати, що необхідні засоби враження в української армії все ж таки є.