ЗСУ залишили Авдіївку. Заява Головнокомандувача

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у ніч на суботу повідомив про виведення українських сил із Авдіївки на Донеччині. Росіянам вдалося оточити частину українських військ і перерізати останню велику трасу, по якій здійснювалося постачання оборонців.

«Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася навколо Авдіївки, щоб уникнути оточення та збереження життя та здоров'я військовослужбовців, ухвалив рішення про виведення наших підрозділів з міста та переходу до оборони на більш вигідних рубежах», — йдеться у заяві Сирського у фейсбуці.

Командувач угрупуванням «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що «особовий склад уже виведено» та українські військові «зайняли оборону на певних рубежах».

Російські війська багаторазово намагалися захопити Авдіївку від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Масштабний наступ на неї точився з осені 2023-го.

Джерела, близькі до російської влади, повідомляли, що з Кремля надійшла вказівка за будь-яку ціну захопити це місто до березневих президентських виборів, щоб продемонструвати успіхи Володимира Путіна у війні проти України, що ведеться ним, напередодні його переобрання.

Сили оборони України довго тримали оборону, наприкінці січня експерти заговорили про критичну ситуацію та необхідність виводити гарнізон, проте цього не сталося.

Авдіївка – невелике промислове місто поряд із Донецьком, захопленим проросійськими сепаратистами за підтримки російських військ майже 10 років тому – навесні 2014-го.

Усі ці роки Авдіївку утримували українські війська, які збудували там потужні оборонні укріплення. Незважаючи на близькість до лінії зіткнення сторін, до початку повномасштабної війни місто розвивалося і економічно зростало.

Російське вторгнення у лютому 2022 року все змінило. Зупинився місцевий завод, більшість жителів залишили місто, рятуючись від щоденних руйнівних бомбардувань.

Російська армія переконалася, що подолати потужні оборонні лінії наскоком не вдасться, і перейшла до знищення міста авіаційними ударами та штурмами піхоти.

На даний момент від міста мало що залишилося: внаслідок інтенсивних бомбардувань і бойових дій майже всі будівлі в місті або зруйновані вщент, або значно пошкоджені.

Для обох сторін Авдіївка мала важливе політичне та військове значення. Росія намагалася відсунути українські війська на безпечну відстань, щоби Донецьк не потрапляв під обстріл артилерії ЗСУ.

Для України Авдіївка є важливою як великий залізничний вузол, потужний промисловий центр, а також як постійна потенційна загроза для Донецька.

За кілька кілометрів від неї проходить дорога, що з'єднує Донецьк, Горлівку та Луганськ. Якби його вдалося перерізати, це значно ускладнило б логістику російських військ.

10 жовтня російська армія розпочала потужний наступ на Авдіївку, намагаючись вибити українські сили.

За оцінками Києва, у наступі брали участь близько 40 тисяч російських солдатів, які атакували з південного та північного флангу, намагаючись обійти Авдіївку та взяти її в кільце.

Українська влада заявила, що росіяни зазнали величезних втрат - лише за перший місяць настання близько 10 тисяч бійців.

Незалежного підтвердження даних Генштабу ЗСУ немає, але в соцмережах є багато відеозаписів, на яких видно знищення колон російської бронетехніки біля Авдіївки.

За чотири місяці боїв у Авдіївки росіянам вдалося просунутися на кілька кілометрів на півночі та півдні. Вони захопили села Степове та Бердичі та наблизилися до місцевого коксохімічного заводу – одного з важливих опорних пунктів ЗСУ.

У січні російські війська зуміли увійти до міста та зав'язати вуличні бої. Наближалися вони і до головної дороги, якою йшли постачання українському гарнізону.

На початку лютого ситуація стала критичною для захисників міста, низка військових оглядачів заговорили про загрозу оточення. Але Київ не дав команду на відхід із Авдіївки та направив туди на підкріплення одні з найдосвідченіших підрозділів.

Це повторювало ситуацію з Бахмутом, про що застерігали військові експерти. Станом на середину лютого безпечний коридор для виходу солдатів ЗСУ складав лише 4-5 кілометрів.

Незважаючи на великі втрати, Кремль досяг своєї мети на цьому напрямі. Пала остання оборонна лінія ЗСУ, яка не змінювалася з 2014 року.

Наступною значущою метою російської армії може стати місто Селидове за 30 км на захід від Авдіївки або розташоване за 12 км на північний захід від Селидово місто Покровськ.