Старший науковий співробітник з питань ведення війни на суші Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Джек Уотлінг стверджує, що помилки, допущені Заходом при підготовці солдатів ЗСУ, значною мірою пояснюють повільні темпи українського контрнаступу та відсутність значних результатів.
Упродовж двох місяців українські війська намагаються пробитися через щільно укріплені оборонні позиції та прорвати так звану «лінію Суровікіна», пише Уотлінг у статті «Захід має зосередитися на підготовці військ України, інакше нам доведеться розплачуватися», опублікованій британською Observer.
Про те, що необхідно українцям для проведення успішних наступальних операцій, у західних столицях було відомо вже наприкінці минулого літа – це артилерія, інженерні засоби, тактична ППО, засоби рухомого захисту (машини піхоти тощо) та штабна підготовка. Гармати, снаряди та БТРи українці отримали у достатній кількості.
Інженерні засоби та тактичні засоби ППО – у меншому обсязі.
Багатомісячні затримки дали російським військам час створення оборонної лінії, що значно ускладнило завдання українцям. Українські війська отримали близько двох місяців на освоєння багатьох західних систем, що перебувають у різному стані готовності, та на підготовку своїх військовослужбовців для вирішення дуже складних завдань.
Головна ж проблема, на думку Уотлінга, мабуть, полягає в тому, що навчання сил ЗСУ відбувається за західними моделями, які потребують певної структури і, головне, часу, якого українці не мають.
Ці бюрократичні обмеження висвітлюють серйозну проблему для партнерів України. Західні військові з початку війни зуміли адаптувати свої методи взаємодії із ЗСУ.
А ось у столицях бюрократи та дипломати, як і раніше, працюють за лекалами мирного часу, незважаючи на те, що від результату протистояння Росії та України залежить майбутнє європейської безпеки.