6 грудня католики відзначають День святого Миколая, який нагадує людям про цінність безкорисливого дару любові напередодні Різдва Христового.
В Україні святого Миколая діти люблять і чекають не менше, ніж Санта Клауса та Діда Мороза на Новий Рік та Різдво. Адже вранці цього дня діти, ввічливі протягом року, знаходять подарунки, заховані під подушкою або заздалегідь заготовлену шкарпетку.
Про доброчесне життя святого Миколая відомо небагато. Хоча він є одним із найпопулярніших святих у грецькій та латинській церквах, його існування не підтверджено жодним історичним документом. Все, що ми можемо сказати, це те, що він, мабуть, був єпископом Мири (неподалік сучасного Фініке, нині місто Демре Туреччина) десь у 300-х роках.
Вважається, що народився 15 березня 270 року. За переказами, він був сином багатих батьків із Патари у Лікії, провінції Малої Азії.
Народні легенди розповідають про те, що святий Миколай допомагав бідним та нещасним. Своїм небесним покровителем його обрали моряки, ув'язнені, пекарі та купці. За богоугодне життя святий був обраний єпископом Миру.
Першим встановленим біографом Миколи Мирлікійського є Михайло Архімандрит, який написав у VIII столітті канонічне житіє, в якому зібрав воєдино всі існуючі на папері та в переказах відомості про святого єпископа.
Найперша згадка його імені відноситься до IV-V століть. Федір Читець, який жив у VI ст., Включає єпископа Мири Миколи до переліку учасників першого Вселенського Собору, що проходив у 325 році в Нікеї, на якому був розроблений перший варіант Символу Віри, званого нині Нікео-Константинопольським.
Євстратій Константинопольський, який жив у другій половині VI століття, розповідає про те, як святитель Миколай виступив у ролі захисника трьох несправедливо засуджених до смерті візантійців.
Єпископ помер 6 грудня 346 року. Приблизно у X столітті у Кельнському кафедральному соборі 6 грудня у день пам'яті святого Миколая почали роздавати учням церковно-парафіяльної школи фрукти та випічку, після чого святий став шануватись як покровитель дітей. Незабаром ця традиція поширилася всією Європою.
У кожній європейській країні існують традиції та звичаї, пов'язані зі святкуванням цього дня. Традиційно свято починається з відвідин церкви. У Нідерландах на це зимове свято чекають з нетерпінням не лише діти, а й дорослі. Святий Миколай є покровителем Амстердама, і головний католицький храм міста названий на його честь.
У Франції особливо вшановують Миколу Чудотворця в Лотарингії, де вважається святим покровителем. Це друге місце паломництва до мощей святого після італійського Барі. Тут у невеликому містечку Сан-Ніколя-де-Пор знаходиться базиліка Сан-Ніколя, де зберігається частка мощей Миколи Угодника.
У Німеччині, а також у Швейцарії та Австрії діти увечері 5 грудня виставляють взуття за поріг будинку, щоб до них прийшов уночі Ніколаус і залишив їм солодощі та маленькі подарунки.
У День Святого Миколая не лише дарують, а й отримують подарунки, намагаються виконати чиєсь заповітне бажання. Це може бути грошова допомога бідним, іграшки, солодощі, одяг для дітей-сиріт та інша допомога нужденним.