Тут зараз заходилися від захвату "блогіри" -позітівщікі від Подоляка. Мовляв, зупинив Володимир Ссанич, світло очей, активну фазу бойових дій. Так то воно начебто так, если почитати ЗМІ та подивитись плюси, только трошечкі не так.
Зеленський не зупинив нічого. Він просто передав ініціативу в руки супротивника. Повністю.
Зараз найманці приймають рішення, коли стріляти по нашим військам, якими видами озброєння, коли, скільки і куди копати, куди, яку і як переміщати техніку, де мінувати, коли закидати наші позиції мінами дистанційного мінування ПОМ-2. Куди відправляти ДРГ, а куди снайперів. Заленського за два роки крок за кроком дозволив російським найманцям повністю домінувати на фронті.
Ні, звичайно, окремі підрозділи і навіть бригади розуміють небезпеку такої поведінки і, не дивлячись на позбавлення премій, продовжують нав'язувати противнику ініціативу. Уже в вигляді анекдоту передається розмова одного комбрига з начартом:
- Скільки ми там вже настріляли? Є ще запас премій?
- Та майже не залишилося, все без премій в цьому місяці.
- Ну й добре, не жили заможно, нєфіг починати. Висувай мінометну батарею на позиції.
Я не дуже великий прихильник загострення на фронті. Це завжди важко, завжди втрати, завжди дуже погано. Я, скоріше, за вдумливе, методичне вибивання особового складу бойовиків при домінуванні нашої артилерії, розвідки і снайперів. Позиційна війна - це війна на виснаження. Це війна нервів, вміння і витримки. Хто втомився або розслабився, той програв і помер. У кого рівень професіоналізму нижче, той і загинув.
А ось так зване "всеосяжне перемир'я", при якому бойовики нічого не бояться і ПТУР обстрілюють навіть машини розмінування, - це повна протилежність. Це розслабляє. Змінюється свідомість, коли з кожного праски розповідають про перемир'я, а командири забороняють проявляти активність. Люди, по суті, не воюють, а сидять кукурудзу охороняють. І їх уразливість зростає в рази. Каски, Броники ніхто не носить, бродіння по деяких позиціях в повний зріст. Копати і обладнати позиції? Заборона, та й не навіщо.
Завжди такі расслабухи закінчувалися втратами. Завжди. Тому що Росія не змінила своїх планів. Росія готується і продовжує посилювати і готувати своїх найманців на Донбасі.
За час "всеосяжного перемир'я", яким так пишаються прихильники Зеленського, ми практично втратили контроль над силами противника. До цього знали практично всі. Де, який підрозділ, озброєння що робить, на що здатне. Аж до прізвищ і позивних всіх командирів взводів і рот. Знали, де копають, що зміцнюють, які позиції готують, куди і яку техніку переміщують. Як тільки починали нахабніти, відразу включалися мінометка або арту і точковими ударами приводили бойовиків до тями.
Зараз такої картини немає. На окремих ділянках деякі підрозділи силами ентузіастів, за підтримки волонтерів продовжували весь цей час контролювати дії противника, не дивлячись на всі заборони. Але навіть ця робота не приносить результатів, тому що це розрізнені шматочки інформації. Вони локальні. А загальну картину дає саме зібрана мозаїка з усіх цих шматочків. Але цього немає, тому що навіть цю інформацію вищі штаби не обробляють і не аналізують. Тому що офіційно її як би немає. А навіщо робити те, чого як би ні? Краще в інст посидіти і телиць полайкать. І премія ціла буде.
Більш того, коли Зеленський приїжджає на фронт, РЕБом тиснуть всіх. Глуша і своїх і чужих. На цей час повністю вимикаючи слух і зір і своєї армії теж.
Тому, коли Зеленський говорить, що його слова про те, що Путін вбивця, "можуть коштувати життя нашим захисникам", він бреше. Він деморалізує армію. Він боїться. Він жертва, яку вже ґвалтують, але яка сподівається, що покорою вона уникне більшого насильства. Чи не уникне. Тактика неопору може працювати проти внутрішньої влади, але ще нікому не вдалося перемогти у війні підставляючи праву щоку після удару по лівій. А війна йде. Восьмий рік йде. І Росія не відмовиться від своїх планів.
Я це пишу не для того, щоб подналіть "зради". Її і так вистачає. Я пишу це для того, щоб не було ілюзій з приводу "миротворчості" Зеленського. По суті, Зеленський активно робить нам "придністров", але на нашому утриманні та за кордоном прозорою для бойовиків, але закритою для нас. Сірою зоною беззаконня в складі України.
І так, армія воює. І ми з армією до перемоги. Спасибі всім, хто допомагає.