Пішли на перерву: чи повернуться діти в школу в листопаді

Кабінет міністрів рекомендував школам почати осінні канікули раніше та з 15 жовтня відправити дітей по домівках до кінця місяця. Далі навчання може продовжитися в дистанційній або змішаній формі – все залежить від епідемічної ситуації, допустили в уряді. Про те, навіщо знадобилися подовжені канікули і яким буде навчання з листопада – в матеріалі РБК-Україна

Минулого тижня Кабінет міністрів рекомендував усім школам по країні почати планові жовтневі канікули на півтора тижні раніше – з 15 до 30 жовтня.

Для студентів профтехучилищ і вишів Кабмін радить запровадити дистанційне навчання з 15 жовтня по 15 листопада. Їм до такого формату не звикати: багато університетів ще з першого вересня налагодили частково або повністю віддалене навчання. У керівництва кожного університету є широкі повноваження, щоби самостійно вирішувати, як організувати процес навчання.

Для передчасних канікул зараз є дві причини, каже голова парламентського комітету з питань науки і освіти Сергій Бабак ("Слуга народу"). По-перше – різкий сплеск захворюваності по Україні. Щоби максимально запобігти поширенню інфекції влади вирішила змінити тривалість і час проведення канікул, уточнив нардеп.

"Друге питання – це вибори. У багатьох школах розташовані виборчі дільниці. Для їхньої підготовки, щоби зробити це безпечно, також вирішили розпочати канікули зараз. Це пояснили нам на засіданні комітету т.в.о. міністра освіти і науки і МОЗ", – пояснив РБК-Україна Бабак.

Місцева влада, вже традиційно, сприйняла "рекомендацію" від Кабміну про передчасні канікули по-різному. У столиці, наприклад, вирішили нічого не змінювати і поки відправити учнів на відпочинок з 21 по 29 жовтня. Таку ж позицію зайняла влада в Харкові. У Дніпрі вчинили так, як порадив Кабмін.

У Львові регіональна та центральна комісія ухвалили рішення розпочати канікули з 19 жовтня. В Одесі з 19-го переводять дітей на "удальонку", а з 26 по 30 жовтня організують канікули.

Як пояснили РБК-Україна в прес-службі МОН, рішення про початок та тривалість канікул відноситься "до виключної компетенції керівника або педагогічної ради закладу загальної середньої освіти". Кабінет міністрів може тільки рекомендувати терміни їх проведення.

В уряді допустили, що після канікул діти перейдуть на дистанційний або змішаний формат навчання. Але все буде залежати від епідемічної ситуації в регіонах.

Що після канікул

З вересня уряд дозволив відкритися освітнім установам тільки на території "зелених", "жовтих" і "помаранчевих" зон. Але якщо в класі захворів учень – весь клас йде на самоізоляцію. Якщо таких класів у навчальному закладі виявиться понад 50% – тоді вся школа переходить на карантин і дистанційне навчання. Через спалахи вірусу вони почали закриватися вже з перших тижнів вересня.

За останніми даними МОЗ, зараз в Україні на дистанційному навчанні й самоізоляції перебуває понад 5 тисяч класів. Повністю на карантині – більш ніж 500 шкіл.

Студентам і навіть старшокласникам дистанційне навчання дається набагато простіше. Але учням молодших класів без допомоги "старшого" та ретельного нагляду освоїти навчальний матеріал вдома практично неможливо.

Це показав болючий для багатьох батьків досвід весняного "локдауну" – коли мами і тато вимушено "приміряли" на себе ролі педагогів. У тих класах, де вчителі сприйняли весняний карантин як "канікули" і махнули на дистанційні уроки, батькам і зовсім доводилося несолодко. Тим більше – коли не кожен матеріал в силах пояснити.

Але одна справа – загальний карантин навесні, коли було зачинене ледве не все. У дорослих, які теж залишилися вдома, був час посидіти за уроками зі своїми чадами. Інша справа – адаптивний карантин зараз, коли всі ходять на роботу і не можуть приділяти стільки часу на навчання своїх дітей, як це було в березні або квітні.

Тому будь-яка згадка про повернення до дистанційної форми навчання для багатьох батьків звучить лякаюче. Їм по суті доведеться "розриватися" між роботою і уроками. Інакше навчання вдома для їхніх дітей перетвориться на "канікули".

Навіть незважаючи на те, що з осені показники захворюваності пішли вгору, сказати, що саме школи стали осередками поширення інфекції не можна, вважає голова профільного комітету Ради Сергій Бабак. За його словами, це питання обговорювалося на засіданні комітету з представниками МОЗ та МОН минулого четверга.

"Згідно зі статистикою, загалом захворіло приблизно чотири тисячі дітей і приблизно шість тисяч учителів. Хоча учнів у нас значно більше, приблизно в співвідношенні 10 до 1. Це проста логіка: якби дійсно школи були вогнищами заражень, то хворих серед дітей було б у разів 10 більше ніж учителів. Тобто такої прямої кореляції і підтверджень ми не бачимо", – сказав виданню голова освітнього комітету.

Є й інша версія: діти можуть безсимптомно хворіти COVID-19 і при цьому бути переносниками інфекції. Але й цьому прямих підтверджень немає, уточнив Бабак. Водночас у МОЗі вважають, що до поширення інфекції призводить навіть не стільки відвідування шкіл, скільки поїздки до них.

"За логікою МОЗ, великий ризик зараження є під час довезення до школи – в громадському транспорті. Тобто в нас понад чотири мільйони дітей добираються до школи, плюс учителі та інший персонал. Сумарно це майже п'ять мільйонів осіб, які їздять до шкіл щодня", – пояснив Бабак.

Він вважає, що така логіка має сенс, але спочатку потрібно подивитися на динаміку заражень, коли школи підуть на канікули. Якщо закриття шкіл виправдає себе і передача вірусу ослабне – тоді потрібно буде думати про перехід на дистанційний або змішаний формат, сказав нардеп.

Хоча він зауважив, що зараз рішення про переведення школи на дистанційне навчання або її закриття ухвалює її засновник. Тобто місцева влада. Саме з цієї причини і Кабмін, і МОН обмежуються формулюваннями "рекомендувати". Перевести всі школи в країні на дистанційну форму рішенням із центру можна тільки якщо ввести загальнодержавний карантин або надзвичайний стан, пояснив Бабак.

"У нас же була спроба весною ввести загальнонаціональний карантин, але після цього були застереження Конституційного суду про часткову неконституційність цього рішення, тому я думаю, що другого разу не буде", – зазначив голова профільного комітету Ради.

При цьому Бабак запевнив: навіть за найгіршого сценарію дитячі садки і початкову школу з листопада закривати не будуть.

"Це те, про що ми домовилися і погодили з МОН та МОЗ. Тому що діти не можуть займатися дистанційно – у них ще немає самосвідомості такого рівня, щоби вони могли самоорганізуватися. Ці дві ланки мають працювати", – роз'яснив голова освітнього комітету.

Якщо епідситуація буде дозволяти, то повернуться за парти всі, в тому числі учні 5-11-х класів. Але за "найгіршого сценарію" вони будуть тимчасово переведені на дистанційне навчання, пояснив Бабак. У будь-якому випадку – це все буде на рівні рекомендацій від уряду залежно від "карантинних" зон. Далі рішення буде за місцевою владою, додав нардеп.

Вчитися доводиться всім

Через постійні перебої у навчанні, спричинені епідемією – в тому числі через періодичну "удальонку" – якість навчання страждає. Не кажучи вже про соціалізацію дітей. Але експерти сходяться в тому, що всі ці обмеження – вимушені й неминучі.

"Головним правом людини є право на життя і здоров'я. Усі заходи, до яких зараз змушена вдаватися освіта – для того, щоби захистити дітей, батьків і вчителів", – сказав РБК-Україна освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Він нагадав, що зараз 1,6 млрд учнів і студентів у всьому світі позбавлені доступу до звичних форм освіти. Це форс-мажор планетарного масштабу, додав омбудсмен.

Щоби повністю переходити на дистанційне навчання потрібно забезпечити інтернетом і гаджетами як учнів, так і вчителів. А з цим насправді далеко не все добре, сказав виданню головний експерт групи "Реформа освіти та науки" РПР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Бахрушин.

За словами експерта з освіти Українського інституту майбутнього Миколи Скиби, про вплив карантину на якість навчання можна буде судити тільки через рік або навіть два. У короткій перспективі цього не видно, говорить співрозмовник.

Він зазначив, що можна знайти багато аргументів проти дистанційного або змішаного формату навчання.

"Наприклад, є багато факторів, які відволікають від навчання, вчителі звикли проводити заняття в класі і знають, як гарантувати результат. Плюс батькам доводиться бути в ролі педагогів. Це одна частина, в якій потрібно працювати комунікаційно. З іншого боку, воно потребує коштів: провести інтернет, закупити необхідне обладнання. І цим необхідно забезпечити не тільки школи, але і сім'ї", – пояснив виданню Скиба.

Проте за грамотної організації змішана форма навчання може давати дуже високу ефективність. Навіть вищу ніж традиційне очне навчання, припустив експерт.

На думку Бахрушина, в допомогу для дистанційного навчання також потрібно повернути проект Всеукраїнська школа онлайн, який запустили навесні.

"І хоча були деякі зауваження щодо окремих уроків, але здебільшого все ж були гарні відгуки. І багатьом дітям, у яких не було інших можливостей, ці уроки дуже допомагали", – припустив експерт РПР.

Крім того, на початку вересня Міністерство освіти затвердило єдиний документ – Положення (№ 1115) – щодо організації дистанційного навчання.

Як пояснили в прес-службі відомства, у ньому "визначено механізм забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання".

Також на сайті Міністерства є методичні рекомендації з організації "удальонки" в школі, підготовлені ГО "Смарт освіта" і МОН.

Але в різних регіонах і школах підхід до дистанційного навчання відрізняється. Адже у всіх різні ресурси і можливості. Так що, якщо з листопада школи будуть масово переходити на "удальонку", одні школи з цим впораються, говорить Горбачов. А деякі – стануть знову розсилати батькам через Вайбер фотографії аркушів із завданнями, написаними від руки.

"Це буде той самий процес, щоб був весною. Але є одне суттєве уточнення: ми вже знаємо, з чим маємо справу, тому буде легше. Вже є напрацьовані моделі роботи, онлайн-уроки", – зазначив Горбачов. До того ж зараз серед педагогів є великий попит на те, щоб освоювати нові освітні технології.

Наприклад, Служба освітнього омбудсмена спільно з компанією Google і Академією цифрового розвитку провела курс для понад 2 тисяч українських учителів. Сертифікати отримали 1,5 тисячі учасників.

Тому такого "хаосу", який був з навчанням навесні, чекати не варто. Багатьом учителям доводилося в темпі освоювати нові додатки та програми – за останні півроку вони самі немало чого навчилися. Тим більше, навряд чи центральна чи місцева влада, розуміючи батьківський гнів, наважиться ввести тривалий "локдаун" для маленьких учнів.