Список заборон та обмежень при введенні воєнного стану в країні

Воєнний стан, відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану" - це особливий правовий режим, який вводиться у разі збройної агресії проти України або нападу на неї, небезпеки незалежності і територіальної цілісності держави.

Про які важливі обмеженнях варто знати кожному українцю?

Цей правовий режим передбачає різного роду обмеження. В цілому визначено 24 пункти, серед яких:

- посилена охорона об'єктів;

- трудова повинність для працездатних для виконання робіт з ліквідації НП або суспільно корисних робіт;

- підприємства будь-якої форми власності можуть використовуватися для потреб оборони;

- примусово можуть відчужуватися приватне чи комунальне майно;

- комендантська година;

- особливий режим в'їзду і виїзду, обмежуватися пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;

- обмеження руху автомобілів;

- перевірка документів, в разі необхідності - огляд речей, машин, вантажів, службових приміщень та житла;

- заборона на проведення мирних зборів, мітингів, демонстрацій, інших масових заходів;

- може підніматися питання про заборону політсил і партій, громадських об'єднань, якщо їх діяльність спрямована на "ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом";

- заборона або обмеження на вибір місцезнаходження або проживання;

- регулювання роботи поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоогранізацій, ЗМІ, закладів культури тощо. Вони можуть використовуватися військовими для проведення роз'яснювальної роботи серед населення;

- заборона на передачу інформації через комп'ютерну мережу;

- заборона на торгівлю зброєю, хімічними або сильнодіючими речовинами, алкоголем;

- особливий режим в сфері виробництва і продажу медзасобів із наркотичними засобами в складі;

- заборона на зміну місця проживання військовозобов'язаних без дозволу військового комісара або підрозділу СБУ, розвідки;

- повинність для громадян і юридичних осіб поселяти у себе військових;

- може проводитися евакуація населення;

- можуть вводитися норми щодо забезпечення населення продовольством;

- можуть усуватися з посад керівники підприємств, організацій через невиконання норм закону про воєнний стан.

Також важливо уточнити, що в період режиму воєнного стану повноваження президента не можуть бути припинені. У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження парламенту, Кабміну, уповноваженого президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контрозвідників і слідчих.

Як проходить процедура введення воєнного стану?

Введення режиму воєнного стану проходить у чотири етапи:

1. Спершу відповідну пропозицію президенту подає Рада нацбезпеки і оборони.

2. Потім глава держави, розглянувши цю пропозицію, видає указ про введення воєнного стану. Протягом двох днів Верховна Рада повинна затвердити його, в зв'язку з чим збирається на позачергове засідання.

3. Затверджений парламентом указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

4. Разом з тим Україна в терміновому порядку через генсека ООН інформує про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакеті про громадянські і політичні права.

Скільки може тривати військовий стан?

Знову ж таки, відповідно до Закону, військовий стан може бути введено на всій території країни або в окремих її місцевостях. Цей момент повинен бути чітко позначений у президентському указі.

Проте Закон не встановлює максимальної планки тривалості воєнного стану, на відміну від надзвичайного стану, що не може тривати довше 60 днів, що закладено в українському законодавстві.

Також в указі президента повинен міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, що протягом дії воєнного стану буде обмежено.

Скасування воєнного стану

Режим воєнного стану скасовується указом президента в разі, якщо повністю усунуто загрозу нападу або загрози держнезалежності країни, а також її територіальної цілісності.

З відповідною пропозицією до глави Української держави може звернутися Радбез або парламент. Указ про скасування положення оголошується через засоби масової інформації.