8 фраз, які роблять з дітей рабів і вчать приймати насильство як норму

Як прищепити дитині гуманістичні цінності, навчити відстоювати свої права, боротися з будь-яким проявом агресивності? Можна виростити генія, золоту людину, але при цьому не навчити його банальним правилами поваги до себе і навколишнього світу. Тоді, швидше за все, він стане жертвою нечистих на руку людей, а то і сам перетвориться в агресора, що не поважає інтересів оточуючих, зачіпаючи чужі кордони.

Чим гірше ми поводимося з власними дітьми, тим вище ризик, що вони виростуть і створять такі ж дисфункціональні відносини. Але можна попередити такий результат, привчивши дитину неприпустимого ставлення до насильства. Як це зробити? Читайте 8 фраз, які краще прибрати з лексикону, якщо не хочете виховати майбутню жертву або насильника.

Фраза 1. «Дивись, всиплю ременя»

Силою можна домогтися багато чого, особливо якщо маєш справу з маленькою і залежною від тебе істотою. Втім, подібна практика чревата наслідками: ви привчаєте дитину реагувати тільки на силу і підкорятися тому, хто б'є. Що виносить дитя з подібної ситуації? Для нього рукоприкладство стає нормальним аргументом, за допомогою якого можна нав'язувати свою лінію поведінки. Приниження слабких теж сприймається як норма.

Фраза 2. «Сам винен, отримав за справу»
Уявімо ситуацію: дитину в школі принизив учитель. Що робить батько? Підтримує негідну поведінку викладача, тому що його чадо «саме нарвалося» - заважало вести урок, підривало дисципліну, перемовлялося. З такої інтерпретації виходить, що за справу можна і всипати, жертва сама спровокувала насильство і повинна за це поквитатися. Так батьки виправдовують негідну поведінку, привчаючи до думки, що якщо тебе б'ють або принижують, ти сам в цьому винен.

Фраза 3. «Не вигадуй, цього не було!»
Буває, батько всіма силами заперечує свою причетність до того, що боляче зачепило дитину, висміюючи його картину світу і надумані «образки». Тим самим він як би говорить: «Не сміши! Я не бив тебе, всього лише злегка ляснув... ». Подібне заперечення дитячих переживань, затикання рота призводить до того, що діти перестають довіряти своїм відчуттям і в усьому покладаються на оточуючих. У дорослому віці їх легко переконати в чому завгодно: «це не ревнощі, я так про тебе дбаю», «не було зради, тобі здалося», «не зрада, а випробування віри».

Фраза 4. «Прости, я не хотів ...»

Дуже легко виправдати агресію фразою, ніби все сталося випадково, і ображати навмисно ніхто не хотів. Вдарити і зам'яти ситуацію черговим «вибач». Ось тільки подібна практика у вихованні небезпечна, тому що говорить дитині: насильство - це випадковість, ображатися з твого боку непристойно. Ще варіант - виправдання насильства фразою «він просто чоловік», як ніби гендерні відмінності дають особливе право розмахувати кулаками.

Фраза 5. «Це прояв моєї любові, терпи!»
Іноді батьки порушують кордони дитини, влізаючи в його простір, контролюючи кожен крок, нав'язуючи свої уявлення про майбутнє, цілуючи проти волі. Здається, нічого небезпечного в цьому немає, просто вони люблять і турбуються, тому мають право тиснути психологічно. Але це не так. Подібна поведінка привчає дитину, що слово «ні» нічого не означає, якщо ти любиш. Можна гвалтувати, забороняти, влазити в чужий простір - це буде нормою, адже так колись ставилися до тебе. Любов сприймається в збоченій формі.

Фраза 6. «Він так висловлює до тебе симпатію»
Чому хлопчик забирає у дівчинки м'ячик, смикає за коси, плює в суп? Більшість мам розкажуть, що це гра, так він заграє з нею, намагаючись привернути увагу. А потім дитина виростає з ідеєю, що раз її б'ють і тероризують, значить, це любов! А треба вчити дівчинку, що хлопчик ображає, бо не вміє нормально висловлювати свій інтерес, батьки не навчили його піклуватися або говорити хороші слова, ось він і намагається брати приниженням. Потрібно правильно розставляти акценти.

Фраза 7. «Не йди на конфлікт, будь ввічливим»
У спробі виростити вихованого і поступливого члена суспільства батьки часом так перегинають палицю, що рефлекс самозахисту у дитини просто атрофується. Він боїться поставити зазнайку на місце, боїться грубістю відповісти на явне порушення кордонів, лагідно посміхається, коли хтось принижує його особистість. У невмінні відстоювати себе і свої інтереси винні батьки, які не провели межу між ввічливістю і самозахистом, тим самим виховавши ідеальну мішень для тортур.

Фраза 8. «А ти шукай позитив! Зате який досвід... »
Дитина скаржиться, що його задирають однолітки? Хлопчик ходить в балетну школу, за що отримує дражнилки в школі? Найгірша тактика, яку можна запропонувати: навчити його ігнорувати погане ставлення до себе, вишукуючи позитив. Так виросте ще один сліпий до тиранії дорослий, який буде говорити, що начальник, звичайно, принижує, але зате щедро платить, чоловік б'є, але зате не п'є, подругу згвалтували, але хоча б не вбили.