Корупційний пінг-понг

Маємо новий корупційний скандал: колишній голова СБУ звинувачує «праву руку» Президента у парламенті у виведенні з України сотень тисяч доларів через офшорні компанії. Валентин Наливайченко публічно заявив про розслідування ФБР і відомства з боротьби з відмиванням грошей у Латвії щодо офшорних компаній, буцімто дотичних до заступника голови фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді Ігоря Кононенка.

Офшори по-новому

Докази Наливайченко продемонстрував на засіданні парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції. У заявах посилався на матеріали, отримані британськими журналістами. Йшлося про документи, що нібито доводять зв'язок Кононенка з компанією Intraco management Ltd, яка щомісяця вимиває з України 100-300 тисяч доларів США (були продемонстровані платіжки, де 200 або 300 тисяч доларів значилися як сума одного переказу). Окрім того, називалася група «Укрпромінвест», якою нібито й займається заступник лідера фракції Блоку Петра Порошенка.

«Федеральне бюро розслідувань і Латвійське відомство з протидії відмивання коштів вже розслідують цю справу, і якщо її не буде розслідувано в Україні, нас очікує нова «справа Лазаренка», - сказав Наливайченко, додавши, що настав час розкрити інформацію по серверах і після порушення Генеральною прокуратурою кримінального провадження заморозити рахунки  Intraco management, а Держфінмоніторинг має відкрити справжніх бенефіціарів цієї компанії.

Звісно, сам Кононенко усі звинувачення відкидає. І сумнівається в достовірності інформації фотокопій «банківських платіжок» без позначок установи, продемонстрованих Наливайченком.

«На цих фотокопіях немає ані підписів, ані яких-небудь відміток банку для фахівців, які на цьому знаються, ті копії нібито платіжних документів, які там є, це transfer by payment order, він не є платіжним документом. Це є виключно наміром здійснити платіж», - пояснив нардеп.

Депутат відхрестився від Intraco Management Ltd, сказавши, що раніше і знати не знав про її існування. А про «Укрпромінвест», який дійсно колись очолював, повідомив: концерн ліквідовано ще в 2012 році, все IT-обладнання демонтовано, отож і ніяких серверів немає.

Виборчі аспекти

Кононенко пов'язав звинувачення на свою адресу з намірами дискредитувати перед виборами його особисто і політичну силу, яку він представляє.

В коментарі АСН він також додав, що йому не зрозумілий формат звинувачень.

«Якщо є злочин, то повинна бути заява про злочин, яку може зробити будь який громадянин України. І прокуратура зобов’язана відкрити кримінальне провадження і дослідити його. Щодо сьогоднішніх матеріалів я зрозумів, що були звернення до прокуратури та інших органів, але заяви про злочин зареєстровано не було. Відношення до цих матеріалів і компанії, яка називалася, я жодного не маю. Я оприлюднив і готовий надати матеріали щодо себе особисто. Заповнюю декларацію і передаю інформацію до податкових органів з 1999 року добровільно. За цих 16 років мною сплачено податків майже 20 мільйонів доларів. Рух статків і коштів прозорий. Мені нема сенсу і необхідності користуватися будь-якими схемами», – сказав він.

Окрім того, Кононенко стверджує, що готовий співпрацювати зі слідством у випадку відкриття кримінального провадження. «Та незрозуміло, в якому статусі. Бо навіть якщо й є якісь транзакції, за якими є сумніви, то жодного зв’язку з Україною там немає. Та я принциповий прихильник скасування депутатської недоторканності, і, незалежно від мого статусу, готовий надавати будь-які пояснення правоохоронним органам», - сказав він.

Окрім того, фігурант скандалу зазначив, що поки сам до суду звертатися для оскарження оприлюднених звинувачень не планує. Але у разі наявності офіційних висновків прокуратури щодо непідтвердження цих звинувачень каже, що точно робитиме висновки, можливо, позиватиметься, але без політизації процесу.

Іменем Комітету

За результатами словесних боїв та перепалок члени парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції все ж придумали, що робити далі.

Спершу хотіли звернутися до правоохоронних органів низки країн, щоб ті зайнялися розслідуванням «справи Кононенка». Та схаменулися, згадавши що комітет ВРУ не має таких повноважень.

Натомість «комітетчики» одноголосно підтримали пропозицію звернутися до Генеральної прокуратури за роз'ясненнями щодо зробленої екс-главою СБУ Наливайченком заяви, чи відкрито кримінальне провадження, і якщо ні, то на якій підставі. Підтримана також парламентарями ідея звернення до Держфінмоніторингу для отримання інформації щодо бенефіціарів названих компаній.

Крім того, на комітеті було вирішено звернутися до Всесвітньої організації «Парламентарі проти корупції». Як пояснив АСН Віктор Чумак, звернення стосується того, щоб ті взяли під контроль розслідування, яке проводитимуть правоохоронні ограни Австрії відносно цієї справи, і передавали інформацію українським колегам.

На уточнення, чи є у новому корупційному скандалі політика, Чумак відповів, що вона є всюди. «Питання Кононенка треба було розбирати, адже є заява. А чи є тут політика? Поза сумнівом! Адже Кононенко – політик. І звинувачує його теж політик. І рішення комітету теж суто політичне», - сказав заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, додавши, що крапку у справі повинні поставити правоохоронні органи.

Слово не горобець

То чим завершиться справа Кононенка? Кажуть, варіантів розвитку подій як мінімум два.

Перший – тема активно використовуватиметься й далі у розрізі протистояння Порошенко-Коломойський. Триватиме це принаймні до кінця виборчої кампанії. Хоч і далі не факт, що Кононенка залишать у спокої, адже він не просто близький соратник Петра Олексійовича, а має чималий вплив зокрема на парламент. І тоді розміри компромату зростатимуть, бо, погодьтеся, суми, озвучені Наливайченком, досить малі, і, як уже жартують парламентарі, сотні тисяч – рівень рядового депутата, наприклад затриманого у стінах ВР радикала Ігоря Мосійчука.

Є ще одна версія того, чому у Кононенка з’явилися проблеми. Подейкують, що це сталося після публікації у ЗМІ буцімто його слів стосовно можливого дочасного відкликання посла США Джеффрі Пайетта, котрий у свою чергу заявляв, що Генеральна прокуратура України відмовляється боротися із внутрішньою корупцією, що підриває реформи, які проводить українська влада. Нагадаємо, 8 жовтня «РБК-Україна» поширило інформацію про те, що Президент України Петро Порошенко під час розмови з віце-президентом США Джо Байденом розкритикував різкі заяви посла Пайетта щодо Генеральної прокуратури України, а у відповідь віце-президент США пообіцяв відкликати посла в лютому 2016 року. Згодом речник посольства США в Україні назвав інформацію вигадкою.

Її спростовував і сам Кононенко. Парламентар і нині наполягає, що то була фейкова новина, і не пов’язує той інцидент зі звинуваченнями його у корупції. Та позаочі говорять, що «сірому кардиналу» Порошенка просто так той інцидент не забудуть.