Про захоплення Криму і репресії: У Києві презентували книжку «Люди» сірої зони»

Книжку про російську анексію і репресії в Криму «Люди» сірої зони» сьогодні презентували в Києві. Вона видана накладом у тисячу примірників. Весь тираж буде безкоштовно розповсюджений по міністерствах і бібліотеках, електронна версія доступна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

«Книжка охоплює період трьох років з 2014 по 2017 рік, - каже співавтор книжки Олена Халімон. - І кожен із наших 57 свідків розповідає свою особисту історію - що він відчував у той період часу. Відправна точка - це 26 лютого 2014 року, коли проходив мітинг під Верховною Радою Автономної Республіки Крим за територіальну цілісність України. І, власне, як далі у кожного складалася доля. Наприклад, мати політв'язня Геннадія Афанасьєва Ольга розповідає свою історію - як вона переживала, коли її сина фактично викрали, як вона його шукала, як бунтарськими методами домагалася побачень із ним, коли він був у в'язниці. Ольга Афанасьєва і зараз говорить, що вже пройшло чотири роки після окупації, а вона до цих пір боїться звуку поліцейських машин».

«Герої цієї книжки - це кримчани - і українці, і кримські татари, і етнічні росіяни, які не змирилися з окупацією», - продовжує Олена.

«Подібні книжки відіграють дуже важливу суспільну роль для переосмислення найближчого нашого минулого і накопичення важливого досвіду, який робить нас сильнішими, - каже директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. - В іншому випадку, якщо ми не будемо рефлексувати події, що відбулися останнім часом, є небезпека повторення помилок. Як людина, яка брала безпосередню участь і в Євромайдані, і Помаранчевій революції, я, на жаль, змушений констатувати, що за результатами Помаранчевої революції у нас не вийшло якихось цікавих публікацій, за винятком фотоальбомів. Ні свідчень, ні переосмислення того, що і чому сталося на Майдані в 2004 році. І для мене - це одна з причин, чому, можливо, був реванш у 2010 році.