Навіщо хочуть узаконити презумпцію вини

Презумпція невинуватості українців знову на порядку денному. Пропонується, що вона поширюється на кримінальні справи, але не на адміністративні правопорушення, наприклад порушення правил дорожнього руху, куріння в громадських місцях тощо. Може так статися, що за наявності презумпції правоти поліцейського, правоохоронці почнуть діяти за принципом: була б людина, а стаття знайдеться. Звідки такі підозри? Із заяв можновладців.

Так, днями для курсантів Академії Управління МВС України провели «Урок від влади». І не хто-небудь, а особисто Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк і міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. На початку зустрічі Арсен Аваков презентував майбутнім патрульним новітній спеціальний прилад: «Це відеокамера, яка буде в кожного з вас на грудях. Її використовують американські поліцейські. Пристрій чіпляють на форму, а коли ви сіли в машину — відеокамера перемикається в автомобільний формат. Ви зможете фіксувати будь-які розмови і дії з людиною, з якою спілкуєтеся. Для цього у нас будуть підстави, які вже прописані в новому законопроекті «Про національну поліцію», похвалив нову техніку і прийдешню реформу міністр.

Але головним постулатом уроку був інститут презумпції правоти поліцейського. «Якщо громадянин порушив закон, його необхідно спочатку доставити до територіального органу міліції для з'ясування всіх обставин. Навіть якщо ти прем'єр-міністр. Потім, у разі незгоди з діями правоохоронців, фігурант може їх оскаржити. За такою схемою працюють правоохоронні органи в США », — вчив курсантів профільний міністр.

А Прем'єр-міністр України акцентував увагу молоді на тому, що презумпція невинуватості громадянина стосується виключно кримінальних злочинів. «Треба відрізняти кримінальну та адміністративну відповідальність» — заявив він і безапеляційно додав, що це не стільки юридичне питання, скільки політичне. «З юридичною частиною ми швидко розібралися. Тут немає дискусії взагалі. Презумпції невинуватості за адмінвідповідальністю не існує за Конституцією», — запевнив Прем'єр-міністр курсантів, які вже в травні цього року можуть стати правоохоронцями.

До речі, Арсеній Петрович, говорячи так упевнено про брак гарантії презумпції невинуватості щодо адмінпорушень у Конституції, змусив згадати часи «режиму Януковича». Років п'ять тому громадянин Артем Багінський звернувся до Конституційного Суду з проханням розтлумачити: чи мають право представники влади надсилати так звані «листи щастя» автовласникам за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані автоматичним приладом. Як бути з доказами, що саме власник транспортного засобу є порушником, а не якась третя особа. Тоді, після рішення КСУ, «листи щастя» опинилися поза законом: «Конституційний Суд України дійшов висновку про невідповідність вимогам частини другої статті 8, статті 22, частин першої, другої статті 24, частини другої статті 61, статей 62, 64 Конституції України , положень статті 14-1, частини шостої статті 258 Кодексу, згідно з частиною другою статті 95 Закону України «Про Конституційний Суд України», є підставою для визнання їх неконституційними», — йдеться в рішенні. І було скасовано відповідні норми Кодексу про адмінпорушення, а саме статтю 14-1 і частину 6 статті 258.

Та коли все так однозначно, навіщо йому було окремий законопроект подавати в парламент, прописувати в ньому: «на осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, принцип презумпції невинуватості не поширюється»? Знову ж, зареєстрований з ініціативи Прем'єра у Верховній Раді «Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 2562 від 06.04.2015 року — поки лише пропозиція, а не закон.

Не факт, що навіть за підтримки депутатами законопроекту він набуде чинності. Документ ще має підписати Президент. І хтось може звернутися до Конституційного Суду України, роз'яснити: що гарантує Конституція, зокрема у статті 62 якої сказано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути покарана, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, і чи зобов'язаний громадянин сам доводити свою невинуватість у разі адмінпорушень, або повинен заплатити штраф, понести покарання без суду і слідства.

Але зазначимо, що ситуація з презумпцією невинуватості та адміністративними правопорушеннями дійсно неоднозначна, оскільки на відміну від кримінального законодавства, де чітко говориться: людина вважається винною у вчиненні злочину лише після вступу в силу рішення суду. У Кодексі України про адміністративні правопорушення такої норми немає. Його ухвалено ще 1984 року. І хоча його постійно перекроюють — залишається радянською спадщиною. Потрібен новий комплексний закон, але наступна редакція, як зазначено на сайті Верховної Ради України, відбудеться 01.01.2018. Ще одне. У статті 7 Кодексу сказано: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. А в переліку тих, хто все ж може здійснювати адмінстягнення, немає поліції.

Навіть більше, адвокат, правозахисник Олег Олійник впевнений, що презумпція правоти поліцейського не може бути апріорі застосована в Україні, як і законодавче нівелювання презумпції невинуватості щодо адміністративних правопорушень. «В ієрархії законів Конституція має найбільшу силу. Всі інші закони повинні повністю відповідати Конституції. А презумпція невинуватості є особливим принципом верховенства права. Інститут не може бути знівельовано спеціальним законом», наголосив він.

Олег ОлійникПравозахисник упевнений, вищезгаданий урядовий законопроект № 2562, що передбачає нерозповсюдження принципу презумпції невинуватості на осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, не буде ухвалений парламентом: «Практика Європейського суду з прав людини зворотна від того, що пропонують представники МВС і Прем'єр-міністр. Це правовий нігілізм, а не верховенство права. Є рішення ЄСПЛ, де Україна програла громадянину України, а предметом розгляду Європейського суду з прав людини була саме адміністративна справа. І ліквідація принципу невинуватості з адміністративних правопорушень при наявності уніфікованої норми презумпції невинуватості, що діє в Європі, США, не може бути здійснена, до того ж всупереч Конституції України».

Правознавець також додав, що органи влади повинні забезпечити принцип індивідуальної юридичної відповідальності, і паралельно — принцип невинуватості. Інакше буде порушено право на захист людини, гарантоване статтею 59 Конституції України. Крім того, не можна апріорі надавати принцип правоти діям поліцейського або іншого представника держави. Це суперечитиме статті 3 Конституції і прецедентній практиці ЄСПЛ.

Насамкінець варто зазначити, що ініціативи з Кабміну часто критикують. Особливо, коли йдеться про наповнення державного бюджету. Так, нині дуже складно. І грошей країні катастрофічно не вистачає. І реформи потрібно проводити. І кредит довіри суспільства тут дуже важливий. Але якщо не відмовитися від практики «затягування пасків» простим громадянам, що часом нагадує «закручування гайок», результат вийде зворотним. Адже дозволивши правоохоронцям штрафувати всіх підряд, скарбницю тимчасово можна поповнити. Тільки тоді про довіру і мови бути не може.