Сміттєпереробні підприємства завозять сировину з-за кордону. Українці так і не почали сортувати відходи

До 2020 року ЄС запровадить повний замкнутий цикл утилізації відходів і сміття. Абсолютно все буде перероблятися і повертатися в економіку для наступного виробничого циклу.

Тоді як в Німеччині утилізується 65% всіх побутових відходів, в Україні - лише 3-5%. У нас досі не впроваджено навіть елементарне сортування відходів, а підприємств, що займаються переробкою сміття, мало.

Хоча і ті, що є - завантажені частково. Все з тієї ж причини - громадяни не сортують відходи. Місцевій владі набагато простіше домовлятися про вивезення сміття на звалища, ніж організовувати цивілізований і більш складний процес роздільного збору сміття. До того ж, чимало чиновників мають свій фінансовий інтерес в цій справі.

Втім, ситуація з багатостраждальним львівським сміттям свідчить про наростаючу нову тенденцію - думку громади, що живе по сусідству зі смітниками, вже не вийде ігнорувати. Люди вимагають переробляти сміття. Все тому, що почали усвідомлювати своє право на чисте довкілля та здоров'я.

Однак народні депутати і окремі представники бізнесу, схоже, не поспішають переходити на прогресивне мислення. 21 червня 2017 року було зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про відходи» (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами)» №6602, який передбачає введення податку за виробництво та імпорт упаковки і товарів в упаковці.

У той же день, 21 червня 2017 року, проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії» №4835-р, був рекомендований до першого читання Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Цим законопроектом рекомендується запровадити «зелений тариф» за електричну і теплову енергію, яка вироблятиметься з побутових відходів (що включає і їх спалювання).

Обидва ці законопроекти - лише «реінкарнація» старих раніше відхилених законодавчих ініціатив з ідентичним текстами. Тепер їх просувають в Раді під новою «євроінтеграційної вивіскою», - кажуть переробники сміття.

Парламент буквально закидали ініціативами, мета яких одна - добитися податку на упаковку та «зеленого тарифу» на спалювання відходів. Тодіяк переробники кажуть - немає проблем з наявністю великої кількості пакувального матеріалу, є проблема з тим, як доставити його до переробного підприємства.

Практично все сміття можна переробляти та запускати заново в економічний цикл. Однак депутатам пропонують дозволити його просто спалювати, та ще й позначати цю електроенергію, як зелену - тобто дорожчу.

Екологи стверджують, насправді, електрику, отриману від спалювання сміття, так називати категорично не можна. По-перше, такий «зелений тариф» - не дає можливості економити ресурси планети, оскільки матеріали не використовують повторно. А по-друге - викиди в атмосферу при спалюванні сміття завдають екології величезної шкоди.

Через те, що за сміттєвими звалищами стоїть величезне і сильне лобі місцевої влади, переробникам просто не вистачає сировини - вони змушені завозити його з-за кордону!

Близько 30% макулатури, а віднедавна - і до 15% полімерних відходів українським переробним підприємствам доводиться імпортувати. 17 підприємств з переробки ПЕТ-пляшок завантажені сировиною всього на 50-70%.

Після введення таких правил буде складно працювати тим підприємствам, які займаються переробкою побутових відходів. Зокрема, «Обухіввторресурси» або Гостомельський склозавод.

«Друга біда після війни в Україні - це сміття. Люди не знають, що з ним робити. Коли ви закінчите обхід по підприємству, ви зрозумієте, що зі сміттям можна працювати - переробляти можна абсолютно все», - каже Армен Полатьян, гендиректор «Обухіввторресурси».

Він показує своє підприємство - сучасне обладнання, продукцію, яка виходить на виході. Каже, перша задача в тому, щоб компанія могла переробляти всі види сміття - від паперу до пластику, від харчових продуктів до хімії. Близько трьохсот працівників переробляють близько 7-8 тонн сировини на місяць. Однак підприємство здатне осилити і до 30 тисяч тонн.

На гостомельськом склозаводі виготовляється близько 30% всіх пляшок в Україні. Використовують для цього бите скло. «Скло обертається в замкнутому на всі 100% циклі. Воно нескінченно набуває форму нових пляшок або банок без втрати якості», - пояснює радник голови правління підприємства Андрій Гірник.

Якби наші чиновники на чільне місце ставили екологію та здоров'я людей, а не фінансові інтереси окремих корпорацій, то тисячі тонн сміття не гнили б по всій країні, отруюючи все навколо. Воно стало б цінністю, яка приносить користь економіці та суспільству.