Справа прикордонника Колмогорова: Військовослужбовець незаконно отримав 13 років в'язниці за виконання наказу командира "стріляти на ураження"

Сьогодні, 2 листопада, Вищий спеціалізований суд України мав розпочати розгляд касації у справі прикордонника Сергія Колмогорова, який під час несення служби на блокпосту біля Маріуполя вбив жінку-сепаратистку. Однак засідання не відбулося, оскільки не з'явився військовий прокурор зі сторона обвинувачення. Розгляд перенесли на понеділок, 6 листопада. Весь цей час Колмогоров проведе в СІЗО.

Таким відвертим ігноруванням слухання стороною обвинувачення обурені колеги та рідні засудженого. Підтримати прикордонника в зал суду прийшли близько 200 його колег, активісти та народні депутати. Правда останніх присутні зустріли нецензурною лайкою, порадивши піти до генеральної прокуратури та уточнити, чому на засідання не з'явився їхній військовий прокурор-прогульник.

Підтримати сина, який вже два роки сидить за гратами, прийшла та Тетяна. Мати засудженого, коментуючи неявку прокурора, заявила, що не розуміє, як можна "так недбало ставиться до своєї роботи, коли від неї залежать долі інших людей".

"Я була дуже обурена, коли цю справу як слід не розглянули в Апеляційному суді. Але зараз я обурена ще більше, обурена ставленням прокурора до цієї справи. Якби його син був більш ніж 2 роки незаконно засудженим, то якби він реагував? Він три доби не спить, нікого це не хвилює», - сказала вона журналістам.

Посадили за те, що виконав наказ командира

Рішення Вищого спеціалізованого суду - це останній шанс Колмогорова уникнути тюремного вироку у вигляді позбавлення волі на 13 років. Прикордонника звинуватили в умисному вбивстві жінки-сепаратистки. Але як виявилося - він виконував наказ командира.

9 вересня 2014 року року старший солдат Бердянського прикордонного загону Сергій Колмогоров чергував на блокпосту в районі Маріуполя. Прикордонники помітили автомобіль, який блимав фарами, подаючи якісь сигнали, а потім попрямував у сторону блокпоста.

"Коли у нього вимагали зупинитися для перевірки документів, водій не тільки не зупинився, але й збільшив швидкість та пішов на прорив. Тоді був відкритий вогонь по автомобілю, в результаті чого загинула пасажирка. Водій не постраждав. Пізніше з'ясувалося, що він - уродженець Донецька й незабаром після допитів він виїхав до Росії ", - пояснили ситуацію в Держприкордонслужбі.

Під час розслідування цієї ситуації слідство встановило, що стріляли по автомобілю одночасно дев'ять осіб, а наказ вести вогонь на ураження віддав командир прикордонників. Однак цей факт не вплинув на рішення Приморського районного суду Маріуполя і 15 листопада 2016 року його з усіх учасників інциденту засудив тільки Сергія Колмогорова до 13 років ув'язнення.

7 лютого 2017 року Апеляційний суд Донецької області, який теж в Маріуполі, залишив вирок в силі. Весь цей час Сергій Колмогоров перебував у в'язниці в Дніпрі. На сьогоднішньому засіданні журналістам вдалося поспілкуватися з Сергієм. Він заявив, що якби повторилася та ситуація, за яку його посадили, він би все одно діяв так само, оскільки тоді виконував наказ командира і статут військової служби.

"Я зробив би все так само і не шкодую ні про що ні на хвилину", - сказав засуджений.

Відповідно до закону "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних сил України" у разі наближення до посту або до забороненої зони осіб, часовий повинен попередити порушника вигуком, а також попереджувальним пострілом. Якщо порушник попри це намагається проникнути на пост чи до об'єкта, який охороняється, то вартовий повинен застосувати зброю. Без попередження вести вогонь на ураження дозволяється в разі явного нападу на вартового або на об'єкт, який він охороняє. Що по суті і сталося у випадку зі спробою прориву автомобіля через блокпост прикордонників.

В своїй касаційній скарзі Колмогоров просить Вищий спецсуд відправити справу на повторне  судове розслідування до Приморського районного суду Маріуполя і сподівається, що його будуть розглядати не ті судді, які засудили його на 13 років в'язниці. Тепер у бійця, який зважився в складній ситуації діяти відповідно до Статуту та наказу командира, залишилася лише одна надія на виправдання, у вигляді позитивного для нього рішення Вищого спеціалізованого суду України.