Яценюк знайшов гроші на «шуби»

Прийдешня зима лякає всіх. Вірніше, прийдешньою зимою лякають всіх. У плані опалення. Кажуть, буде або холодно, або дорого. Або ж і холодно, і дорого разом. Але вихід, щоб не замерзнути, і не розоритися, як говорить уряд, є. І пропонує нам атракціон небаченої щедрості: для незаможних – субсидії, та ще й за спрощеною схемою, а для всіх інших – державну допомогу на енергозберігаючі заходи.

Будинки без «шуби» – радянська спадщина

Щоправда, по-хорошому ці енергозберігаючі заходи треба було б починати ще кілька років, а то й десятиліть тому, адже про те, що наш житловий фонд до непристойності не енергоефективний, знають всі. До речі, до 90-х років таке ж становище було в багатьох країнах Центральної та Східної Європи. Але там після відходу з соцтабору з його марнотратною економікою швидко переорієнтувалися, все підрахували, зробили висновки і в стислі терміни провели термомодернізацію житлового фонду і соцсфери. А люди навчилися економити. У нас же не особливо рахували, а якщо і рахували, то відсутність грошей і бачення вирішення проблеми давало право тільки читати мантру «треба утеплятися».

У результаті утепленням можуть похвалитися тільки новобудови – зараз без «шуби» будівельники не зможуть здати їх в експлуатацію. Інші ж 80% житлового фонду України катастрофічно потребують термомодернізації, а на неї потрібно, за підрахунками фахівців ЄБРР і наших вчених, сотні мільярдів гривень. Таких грошей у держави немає. Та й, з іншого боку, як запевняють експерти, недоцільно вкладати державні кошти в приватну власність громадян (понад 90% житлового фонду в Україні – у приватній власності), адже люди самі повинні піклуватися про свої будинки. Тим більше, що громадяни отримають вигоду — після утеплення, за підрахунками, витрати на опалення знизяться в середньому на 30% на рік, а це – реальна вигода. Особливо в умовах зростаючих тарифів.

Всі ми також зацікавлені в тому, щоб жити в енергоефективних будинках і платити менше. У кого є кошти і можливості, той і сам якось модернізує своє житло. А у кого коштів не вистачає? Їм пропонуються програми державної допомоги-співфінансування на енергозберігаючі заходи. У цьому році, каже віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, на ці цілі виділено 343,5 мільйона гривень.

Кредит вам на допомогу!

Тут є кілька схем. Але всі вони працюють на кредитних умовах – такі кредити ще називають «теплими». Це, по-перше, в умовах подорожчання газу відшкодування 20% кредиту на заміну газових котлів електричними або твердопаливними. По-друге, компенсація на придбання енергоефективного обладнання і матеріалів: 30% кредиту для домовласників приватного сектора і 40% – для ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків).

1. Програма заміни газових котлів електричними або твердопаливними діє ще з жовтня минулого року. Бажаючий отримати державну допомогу на цю справу бере кредит на придбання котла в Ощадбанку, а держава компенсує йому до 20% тіла кредиту. Обговорені і суми максимальних компенсацій. До 12 серпня вони становили 5 тисяч гривень. Але останнім часом ціни зросли, і Кабмін своєю постановою про стимулювання населення до енергоефективності від 12 серпня 2015 року збільшив максимальний розмір компенсації на негазові котли до 10 тисяч.

2. Програма спрямована на енергозбереження в приватних будинках та багатоповерхівках, в яких створено ОСББ. Вона діє з травня цього року таким чином: власники приватних будинків можуть взяти в одному з трьох банків – АТ "Ощадбанк", АБ "Укргазбанк" або АТ "Укрексімбанк" – від 1 до 50 тисяч гривень кредиту на термін до 36 місяців. До 30% тіла кредиту відшкодує держава. А мешканці багатоквартирних будинків – члени ОСББ зможуть взяти до 30 тисяч гривень на одну квартиру на термін до 60 місяців. Тут державне відшкодування складе до 40% позикових коштів. Але обов'язкова умова – має бути початковий внесок від 10% вартості товару. Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук запевняє, що все робиться дуже прозоро. «Кошти віддаємо через банки, а ті зараховують їх на рахунки ОСББ або населення, – пояснює Сергій Савчук. – Якщо, наприклад, ОСББ вирішить встановити індивідуальний теплопункт, це разом з роботами коштуватиме приблизно 300 тисяч гривень. 40% з них ми відразу зможемо відшкодувати».

Отже, можна взяти кредит на придбання лічильників тепла, енергозберігаючих склопакетів, теплових насосів, індивідуальних теплопунктів, навіть сонячних колекторів і так далі. Все бажано українського виробництва з метою розвитку ринку таких продуктів і, отже, імпортозаміщення. Ще одне нововведення, запроваджене буквально місяць тому, – збільшення людям, які отримують субсидію, розміру відшкодування частини кредиту, взятого на енергоефективне обладнання («негазові» котли) і матеріали, – до 70%. Це передбачено тією ж постановою Кабміну № 614 про стимулювання населення до енергоефективності від 12 серпня 2015 року. Якщо одержувач субсидії – член ОСББ, що кредитується, розмір компенсації субсидіанту розраховується за схемою, наведеною в тій же постанові.

Держдопомогу з'їдять відсотки?

Неозброєним оком видно, що коштує «теплий» кредит недешево. Процентна ставка — 25%. Крім того, при оформленні позики треба заплатити 3% комісії Ощадбанку. Тобто якщо ОСББ, наприклад, захоче взяти 200 тисяч гривень кредиту, разова комісія складе 6 тисяч гривень, відсотки за рік – 50 тисяч. Щоправда, на практиці ця сума буде меншою, адже через пару місяців надійдуть компенсаційні кошти, а це 80 тисяч. Від суми, що залишилася, річні відсотки складуть приблизно 30 тисяч гривень. Зрозуміло, що з погашенням тіла кредиту сума виплачених відсотків буде зменшуватися, але ж ставка залишається... І якщо брати кредит на 60 місяців, то, по суті, практично вся сума компенсації піде банку у вигляді відсотків. Люди виграють хіба що в часі.

Тому, ясна річ, думки щодо вигідності таких кредитів кардинально різняться. Фахівці в галузі ЖКГ запевняють, що кредитування – найкращий механізм стимулювання термомодернізації будинків, і стверджують, що населення дуже активно цікавиться цими кредитними програмами. Так, за словами першого заступника голови Держенергоефективності Олексія Корчмита, «...спостерігається позитивна динаміка попиту на програму. Це вже перемога. Населення почало усвідомлювати відповідальність за свою власність і вірити в дієвість розробленого нами механізму державної підтримки».

«У Луцьку ми оглянули будинок, який обладнаний внутрішньобудинковими мережами водо-, тепло-, електро-, газопостачання та водовідведення. На гроші ОСББ встановлено індивідуальний тепловий пункт, залучені кошти на утеплення фасаду, капітальний ремонт покрівлі. Всі ці заходи дозволили зменшити тепловтрати в будинку, і майже вдвічі знизити витрати мешканців на оплату за спожите тепло», – заявив Геннадій Зубко після недавнього візиту в Луцьк і ознайомлення з тим, як місто впроваджує енергоефективні заходи.

А ось люди придивляються до державних програм, активно їх обговорюють, але наважуються на кредит не всі. У соцмережах з цього приводу розгортаються бурхливі дискусії. Ось одна з думок. «Ми хотіли скористатися цією програмою, купити котел на дровах, але через дуже дивну і невизначену систему вирішили все таки не зв'язуватися з державою. Спочатку оформи кредит, оплати всі збори і т. п., потім подай заяву на відшкодування, тільки тоді якась комісія розгляне і вирішить: давати тобі допомогу чи ні, і скільки відсотків давати. А тим часом ти платиш банківські відсотки і на цьому втрачаєш. Ми побоялися з кредитом зв'язуватися, позичили відсутню суму, так вийшло швидше. Мої знайомі, як тільки чують про кредит, відмовляються від спроби скористатися програмою, бояться якогось підступу». Є, щоправда, й інші думки, типу «У мене знайомі купували, залишилися задоволені: якщо ви купили дійсно негазовий котел, то відшкодування буде в наступному місяці, нічого переживати», але неозброєним оком видно, що вони – в меншості.

Субсидіанти також не хочуть

Втім, це все – приватні думки. А от цифри від соціологів. За даними минулорічного дослідження, проведеного в рамках Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа», 89% населення готові інвестувати в енергоефективність житла: 52% за умови держпідтримки на засадах співфінансування, 18% – за умови пільгового кредиту. Тобто ще до початку запуску держпрограми було видно, що кредити зацікавлять менше 20% населення.

Найменше поспішають за кредитами ОСББ. Згідно з даними Держенергоефективності, 31 серпня було зафіксовано 25 ОСББ, які скористалися запропонованою програмою, а на 7 вересня вже 35 ОСББ взяли такі кредити на загальну суму 5,8 мільйона гривень. Багато це чи мало? Дивіться самі, враховуючи те, що в Україні нині понад 16 тисяч ОСББ. У будь-якому разі навіть до піввідсотка не дотягує!

З тим, що 25% — сума чимала, погоджується і голова правління АТ "Ощадбанк" Андрій Пишний, але зауважує, що вона на сьогодні чітко відображає стан економічних процесів в країні.

Вигідно багатим

У такому разі, чи не простіше віддати ці 80 тисяч самому ОСББ, минаючи банк? Взагалі-то, коли ставиш чиновнику це запитання, бачиш деяке невдоволення, але все таки вони намагаються відповідати. «Ми думали, як допомогти людям в обхід кредиту, – говорить Сергій Савчук. — І не вдалося знайти іншого механізму, що виключає зловживання. Це було компромісне рішення в рамках тих фінансових можливостей, які є сьогодні в уряду, і в рамках попередження різного роду зловживань. Наприклад, якби ми ці кошти спустили на місця, саме там вирішували б, кому дати компенсацію і скільки, а кому не давати. Це фактор, який може викликати зловживання, і така практика зловживань, на жаль, в Україні є. А завдяки нинішньому механізмові людина, у якої не вистачає коштів на утеплення, йде в банк. Не обов'язково брати кредит на всю вартість обладнання. Адже часто не вистачає півсуми, а то й менше. І, до речі, через місяць можна повернути кредит і відсотки далі не платити».

Ігор ЛазаренкоНапевно, це відмінна підказка, але ось реальна вона тільки для тих будинків, в яких живуть багаті люди. «Тобто виходить парадокс: у теорії кредитування спрямовано, як кажуть чиновники, на підтримку саме тих, хто не зможе викласти всю необхідну суму відразу. А на практиці – вигідно в основному небідним людям, які зможуть зорієнтуватися в ситуації. Але для будинків, в яких живуть небагаті люди, так швидко віддати позику нереально», – прокоментував ситуацію «Аналітичній службі новин» (АСН) керівник проектів громадського об'єднання «Інститут розвитку самоорганізації населення» Ігор Лазаренко.

Таким чином, не всі хочуть зв'язуватися з кредитами, і шукають інші виходи.

Олексій Коваленко торік купив квартиру в чотириповерховій «хрущовці» в передмісті Києва. І якось умовив усіх сусідів скластися й утеплити будинок. «Вони не надто пручалися, бо будинок був реально холодний, — розповів він. — І ще я знайшов фірму, яка погодилася надати нам розстрочку на півроку. У них роботи зараз небагато, у людей грошей немає, та й утеплюються в основному «поквартирно». Зазвичай, даючи розстрочку, фірма просить надбавку, але тут, почувши, що хочемо утеплити весь будинок, навіть зробила 5-процентну знижку. Мені особисто, наприклад, утеплення квартири обійдеться в 9 тисяч гривень. З них три тисячі я заплачу відразу, а далі 6 місяців платитиму по тисячі. Це краще, ніж зв'язуватися з банком. Там потрібна купа документів, потрібно надати заставу, і багато клопоту, а допомоги мало. Та ще й ОСББ треба спочатку створити. А на це піде час. Не вигідно».

А наскільки вигідні кредити субсидіантам? Їм же держава компенсує до 70% тіла кредиту! Це аж 140 тисяч гривень від тих же 200 тисяч! За словами Сергія Савчука, дохід середнього позичальника «теплих» коштів – 3400 гривень. Його середній місячний платіж по кредиту – 500 гривень. Політика банків – щоб місячний платіж не перевищував 15% від місячного доходу позичальника. А середньомісячний дохід людини, яка одержує субсидію, – 1375 гривень, і віддавати з них 500 гривень їй важко. Вона платитиме банку приблизно 200 гривень.

«А навіщо? – думка пенсіонерки-киянки, з якою я розмовляла на тему енергозбереження в її хрущовці. – Я і так отримую субсидію. Більше з мене не вирахують. А платити ще й за утеплення я не можу. Які 200 гривень? У мене пенсія мінімальна, на рахунку кожна копійка, і то не вистачає...».

До речі, за основу співфінансування в Україні взяли досвід Польщі, яка, звільнившись від радянського впливу, розробила і впровадила свої проекти. У 1999 році там почали надавати так звані гранти для тамтешніх ОСББ на термомодернізацію. Принцип співфінансування – на кожен державний долар повинно було бути 4 долара людських. У Польщі також процес пішов не відразу. У 1999 році видали всього три кредити. У 2000-му – вже 38. У 2008-му їх взяли 3 тисячі ОСББ...

Тетяна Бойко...Нам також чекати 8 років? Щоправда, в деяких регіонах відсотки по кредиту допомагає оплатити місцева влада, але все одно проблема залишається: хоч державні, хоч муніципальні гроші — реально в найбільшому виграші залишаються банки. «На жаль, у нас така корумпована система, що кредити – це поки що єдиний спосіб проконтролювати кошти», – говорить АСН керівник житлово-комунальних програм громадської організації "ОПОРА" Тетяна Бойко. Невже так і не знайшлося жодної світлої голови, здатної запропонувати іншу схему, щоб державна допомога реально здешевлювала людям вартість термомодернізації їхніх будинків, а не поповнювала «обхідними шляхами» банківські гаманці? Наприклад, дали б трохи допомоги без додаткових умов будинку, в якому живе Олексій Коваленко, люди б і теплолічильник поставили (до речі, це мрія Олексія). Але, на жаль. Поки, як кажуть, маємо те, що маємо...