Зоозахисники та мисливці ледь не побилися під Академією наук через лосів

Захисники тварин прийшли сьогодні до будівлі Президії Академії наук, щоб вимагати внесення до Червоної книги лося. Біля її стін вони зустрілися з працівниками мисливських господарств, які не підтримують таку ідею.

Від Академії наук залежить - ухвалити рішення про внесення лося до Червоної книги чи ні.

Обидві сторони заявляють, що мета у них одна - зберегти парнокопитних. А сперечалися, перекрикували і перебивали один одного учасники акції тому, що бачать по-різному рішення проблеми.

Мисливці стверджують, що внесення лося до Червоної книги не розв'яже проблему.

На думку провідного спеціаліста Асоціації користувачів мисливських і рибальських господарств Володимира Нижника, після внесення лося до Червоної книги мисливська галузь припинить його охороняти: «Зараз він хоч під нашим захистом перебуває. Після внесення в Червону книгу він залишиться без будь-якого захисту. Якщо і робити це, або забороняти полювання в Україні, будь ласка, але спочатку створіть державну службу охорони, яка прийме цей об'єкт під свою охорону».

«Чисельність лося в Україні - близько 6 тисяч, - каже директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Це дуже мало. Наприклад, у Білорусі - 30 тисяч, у Польщі - 20 тисяч, в маленькій Латвії - 15 тисяч. Тому полювання на лося - це його знищення. Ми за занесення його до Червоної книги або мораторій, щоб десять років на нього не полювали. Коли його чисельність знову стане 20 тисяч, можна буде почати полювання».

Директор мисливського господарства «Поліське товариство мисливців та рибалок» Олександр Литовчук наполягає: щоб зберегти лося, потрібна державна програма, як у Польщі, на яку виділяються гроші.

«Там створені вольєри, тисячі гектарів, де вирощується і розселяється лось, - говорить він. - У нас такого немає. Якщо не може держава, у нас вона бідна, піти на такий крок, ми, як користувачі, згодні скинутися грошима для створення такого великого вольєрного господарства і проводити роботу щодо популяції лося».

Водночас Литовчук заявляє, що ідею розплідника в державі не підтримують, бо не хочуть віддавати гроші в розпорядження мисливським господарствам. Мовляв, «так їх не роздерибанили».

Ідею створення лосиних розплідників підтримують і зоозахисники. З тією лише різницею, що, на їхню думку, до того, як запрацює (якщо взагалі запрацює) ця программа¸ рідкісних тварин відстрілювати не можна в жодному разі.