Україна потонула у смітті: влада з 2018 року вимагатиме починати сортування відходів

Влада України вже з 1 січня 2018 року має намір зобов'язати громадян країни сортувати сміття відповідно до закону «Про відходи». Уже зараз в Києві почали встановлювати експериментальні контейнери для сортування сміття. Поки ще не вирішено, якою повинна бути послідовність і перелік операцій зі сміттям, однак Кабмін вже збирається посилити відповідальність за порушення при поводженні з твердими побутовими відходами.

Як раніше заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, уряд чинитиме тиск на місцеву владу для прискорення вирішення проблеми утилізації ТПВ. Він уточнив, що місцева влада має достатню кількість коштів, щоб справлятися з цими проблемами.

Звалища в Україні

В Україні лише офіційні звалища займають 43 тисячі квадратних кілометрів, що можна порівняти за площею з Данією.
В країні існує 6 тисяч полігонів і вже більше 200 тисяч стихійних звалищ. Найчастіше сміття залишають просто в лісі, на березі річок, уздовж трас. При цьому в Україні щорічно з'являється 360 млн т відходів, з них близько 13 млн т твердих побутових відходів. Кожен громадянин України додає кожен день мінімум 1 кг сміття.

Протягом майже всього періоду незалежності України влада не розібралися з питанням утилізації сміття, не прийняли жодного документа, який би визначав комплексний підхід у цій справі. У країні продовжують ховати відходи на полігонах і звалищах без сортування, через що щорічно втрачаються величезні обсяги вторинної сировини. Адже приблизно 40% сміття - це цінні і корисні вторинні ресурси - скло, папір і полімери.

Минулого року в Україні переробили лише 5,8% відходів, з яких 2,71% (1,3 млн куб. м) спалили, 0,003% компостувати. Таким чином понад 94% вивезли на звалища, більшість з яких перевантажені і не відповідають жодним екологічним нормам.

Останні «сміттєві» скандали

Всім українцям відома катастрофа з вивезенням сміття у Львові, яка тягнеться вже рік. Почалося все з пожежі і обвалу ґрунту на переповненому Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова. В результаті гасіння пожежі там загинули рятувальники, звалище терміново закрили і Львів зіткнувся з проблемою утилізації побутових відходів.

Місто буквально потонуло у смітті, який нікуди було вивозити. Щоб якось вирішити ситуацію, місцева влада почала вивозити міське сміття в інші області, часто вантажівки зі сміттям розвантажувалися просто в лісосмугах, посадках, біля сіл, у полях. Це відбувалося по всій країні, а мер Львова Андрій Садовий звинувачував у тому, що відбувається, не себе, а все керівництво України. Тільки в серпні цього року більш-менш налагодилося вивезення сміття.

Але немає лиха без добра. На початку серпня у Львові офіційно почали сортувати сміття, на всіх майданчиках для збору відходів перевізники встановили спеціальні контейнери з наклейками.

Ситуація зі сміттям в Херсоні ризикує повторити події у Львові. Місцеве звалище переповнене, фірма, яка займалася вивезенням сміття, у травні цього року вже відмовлялася приймати відходи. На звалищі регулярно стаються пожежі, останню з яких гасили всю ніч з 4 на 5 серпня.

Полігон функціонує в Херсоні з 1968 року, термін його експлуатації, за документами, завершився 1 січня 2017 року. Саму проблему в Херсонській мерії замовчують і навіть не намагаються вирішувати. Питання піднімають тільки екологи та міські активісти, які нагадують, що звалище є екологічною бомбою, враховуючи, що вода зі звалища потрапляє в міський водопровід.

У липні цього року стався скандал і зі звалищем у Дніпре. Вранці 13 липня місцеві активісти блокували сміттєвий полігон, люди стали «живим шлагбаумом», перегородивши в'їзд вантажівкам, які планували вивантажитися на полігоні. Жителі міста підозрювали, що на полігон вивозили промислові відходи різних класів небезпеки і вимагали провести дослідження ТПВ.

За словами жителів міста, звалище продукує жахливий запах, регулярно спалахує і застилає навколишню територію димом. Сміття на полігон «Екологія України» звозиться з лівого берега Дніпра, Новомосковська, а також селищ Вільне, Черкаське, Гвардійське, Піщанка, Меліоративне.

Сортування сміття в різних країнах світу

Швеція. У цій країні тільки 7% відходів відправляють на смітник, решту переробляють і знову використовують.
Розділення сміття у Швеції почалося тільки в кінці ХХ століття, набагато пізніше, ніж в інших європейських країнах. Однак саме шведи домоглися у цій справі великих успіхів.

Сортувати сміття шведів привчають з дитинства. У садочках розповідають про категорії сміття, про те, що різні матеріали потрібно відокремити один від одного і помістити кожен у свій контейнер. Крім різнокольорових сміттєвих контейнерів, по всій країні стоять автомати, де можна здати пляшку або бляшанку і отримати за це гроші. Мало того, біля апарату завжди є урна для порожніх пакетів, в яких була принесена тара, і раковина, щоб потім помити руки.

У Швеції заборонено викидати старі меблі, побутову техніку, будівельні відходи в прибудинкові контейнери, їх слід відвозити в спеціальні пункти прийому. Сміття скрізь приймають безкоштовно, а місця збору розташовані в кроковій доступності - один пункт на 10-15 тисяч жителів.

Окремо існують екостанції, які приймають у населення небезпечне сміття: хімікати, фарби, лаки, батарейки, аерозольні балончики, люмінесцентні лампи. У будь-яку шведську аптеку можна здати прострочені ліки. Вивіз різних сортів сміття проводиться в різні дні тижня, щоранку шведи просто виносять черговий контейнер.

Німеччина. Німці дотримуються суворих правил сортування перед тим, як викинути побутове сміття. У кожному німецькому будинку є кілька персональних сміттєвих баків, яких може бути від 3 до 8. Всі контейнери розрізняються між собою за кольором.

Скидання різного виду відходів в один бак суворо заборонено. Категорії, на які поділяється побутове сміття в Німеччині: скло, пластик, папір та картон, харчові відходи. Ще одним видом побутового сміття можна назвати старі меблі і побутову техніку. У Німеччині старі речі акуратно виставляють у встановлених місцях, звідки їх забирають працівники сміттєвих підприємства. Але до приїзду комунальників будь-яку річ безкоштовно можуть забрати собі малозабезпечені жителі. А щоб було ясно, робочий прилад чи зіпсований, у нього або відрізають шнур, або залишають.

Існує також поняття «загальне сміття» - те, яке не вписується в жодну з перерахованих вище категорій. Для вивезення цього сміття існує окремий день. На міських вулицях установлюються спеціальні контейнери, в яких є відсіки для різноманітних категорій відходів.

Польща. З липня 2017 року в Польщі діють нові правила сортування сміття. Поляки складають відходи в 4 окремих яскравих контейнери різних кольорів: синій, жовтий, зелений або коричневий. Так, сміттєвий контейнер жовтого кольору призначений для металу і пластикових виробів. Сюди поляки кладуть пластикові пляшки, упаковки, кришечки, пакети з-під молока і соку, поліетиленові пакети, алюмінієві банки з-під напоїв, консервів, алюмінієву фольгу, металеві кришки і ковпачки, кольорові метали, пластикові іграшки.

Синій сміттєвий контейнер призначений тільки під паперові відходи: картон, каталоги, газети і журнали, офісні та шкільні паперові відходи, книги, обгортковий папір. Однак сюди категорично не можна викидати паперові рушники та гігієнічні серветки, лаковані або покриті фольгою паперові вироби, картонні упаковки з-під молока і соку, упаковки з-під будівельних матеріалів, шпалери, дитячі підгузники.

Зелений сміттєвий контейнер - туди кладуть скло і будь-які вироби з нього. Однак сюди категорично не підходять відходи з кераміки, фарфору, кришталю, фаянсу, лампи, монітори, термометри і шприци.

Коричневий сміттєвий контейнер призначений для харчових та інших біовідходів. Сюди викидають не тільки залишки їжі або лушпиння, а й скошену траву, гілки дерев та кущів, тирсу, кору, листя і квітки. Не можна сюди кидати кістки тварин, відходи тваринництва, золу, камені і сміття з землею, плити МДФ і ДСП.