Радикальні бої в коаліції

Життєздатність і якість Верховної Ради восьмого скликання під сумнівом із перших днів після виборів. Враховуючи різношерстість контингенту з депутатськими значками, рівень їхньої освіти, освіченості і дисциплінованості, це не дивно. Як і те, що коаліція з красивою назвою «Європейська Україна» не є монолітом. Не даремно ще коли лідери Блоку Петра Порошенка, «Батьківщини», «Народного фронту», «Радикальної партії» Олега Ляшка та об’єднання «Самопоміч» урочисто парафували текст коаліційної угоди, експерти не втомлювалися попереджувати: компанія ще та, і ніхто своїми амбіціями поступатися стовідсотково не буде. Бо лебідь, рак і щука хоч і можуть перебувати в одній упряжці, але дороги мають різні.

Так і сталося. Голосування у Раді відбуваються зовсім не з першої спроби. Головуючому на засіданнях постійно доводиться просити депутатів зайняти свої місця. Перерв для «консультацій у коаліції» безліч. Голосування і далі часто неперсональні. А в кулуарах постійно ширяться чутки про торги за пост прем’єра чи інший гарний портфель.

А тут ще й бійки між «більшовиками» почалися: як реальні, до знищення парламентського прес-поінту, так і медійні, з погрозами вийти з коаліції, «зливами» і звинуваченнями. А чого варте повідомлення в соцмережі, розтиражоване всіма можливими медіа: народний депутат України, член фракції Радикальної партії Ігор Мосійчук заявив, нібито Президент України Петро Порошенко дав спецслужбам вказівку готувати замах на життя Олега Ляшка. Або інформація про те, що радикали можуть вийти з коаліції.

Таке враження, ніби хтось хоче організувати перевибори парламенту, намагається розіграти старий сценарій з розвалом коаліції, можливо, і блокуванням проведення засідань ВР упродовж 30 днів, щоб дати право Президентові розпустити чинну Раду. «Під запис» заяви йдуть не такі, як у приватних бесідах: про можливі заворушення, соціальні вибухи, показові звільнення ключових представників сьогоднішньої влади, зокрема в Кабінеті Міністрів, а також гучні судові справи щодо нинішніх чиновників. Дехто розраховує, що 25 жовтня 2015 року відбудуться не тільки місцеві, а й дострокові парламентські вибори.

Та спікер парламенту Володимир Гройсман непохитний: чинна Рада дієва і дієздатна. Це був чи не головний месседж під час підбиття підсумків роботи ВР-8 за перші 100 днів, коли Гройсман активно захищав нардепів. Він невпинно повторював: вони навчаться, реформи будуть. «Ми маємо відбутися як проєвропейський демократичний парламент, здатний ухвалювати рішення. Ми маємо розпочати, врешті-решт, відновлення українського парламентаризму. У нас є багато явищ, яких ми маємо позбутись. І це завдання, у тому числі, полягає у внутрішній реформі самого українського парламенту, яке дасть нам змогу забезпечити як якість роботи, так і прозорість, відкритість, що дуже важливо», – повторював він. За коаліцію голова парламенту теж стояв горою.

Неперсональні голосування, бійки й інші речі, які не на користь авторитетові Ради, за словами Гройсмана, відійдуть у минуле: «Більшість парламентаріїв це розуміє, усе треба змінювати, у тому числі через розроблення Кодексу поведінки». Ідея з Кодексом поведінки, звичайно, викликала посмішки, оскільки наші обранці навіть Регламент Верховної Ради порушують, Конституцію тлумачать кожен на свій лад, а тут якийсь кодекс. Ще, боронь Боже, у ньому дрес-код введуть. Але то вже інша історія. Повернімося до коаліції, до різноманітних заяв і дій, зокрема радикалів Олега Ляшка.

Щодо бійок, то ще під час привітання парламентських журналісток із 8 Березня Гройсман зізнався, що деколи йому самому хочеться виступити в ролі пристава, коли парламентарії з’ясовують стосунки. А під час офіційного спілкування з пресою щодо «стоденки» сказав, відповідаючи на запитання АСН: «Ми маємо для усіх, незалежно від фракції, прізвища, статусу, запроваджувати відповідальність за такі ганебні явища в українському парламенті. Це що, цирк? Ні! Це вищий законодавчий орган країни. Це, врешті-решт, люди, за яких голосує більшість громадян України. Ми маємо бути толерантними. Ми маємо бути максимально ввічливими, ефективними й відкритими».

Також на прохання АСН Голова Верховної Ради уточнив свою позицію щодо коаліції, наскільки вона є стійкою і реальною. «Що стосується коаліції, то все досить просто. Я завжди це говорю. У нас є чимало дискусій на різні теми. Але важливо те, що ми знаходимо порозуміння і в зал у більшості випадків виходимо з узгодженими рішеннями. 100 днів – це, в тому числі, і певний етап, коли члени коаліції між собою узгодили формат взаємодії. Я оцінюю ситуацію в коаліції як загалом здорову», – продовжив переконувати він.

Щодо долі уряду Арсенія Яценюка, то у спікера також немає поганих прогнозів. За словами Гройсмана, підстави говорити про можливе переформатування Кабміну відсутні, інформації такої він не має. Однак хто повірить, що при парламентсько-президентській формі правління Гройсман не знає, що відбувається. Радше її відкривати рано, а щоб журналісти не наполягали, краще послатися на непоінформованість. Хоч дехто місця в уряді вже «забив». Ось глава фракції Радикальної партії у парламенті Олег Ляшко заявив заздалегідь: обійме посаду першого віце-прем'єр-міністра.

Щоб з’ясувати, що ж насправді відбувається на Печерських пагорбах, АСН вирішила запитати про все у людей, які знають ситуацію зсередини. Сьогодні вони депутати, але зовсім недавно були експертами, а також очолювали Комітет виборців України (КВУ).

Ігор Попов Так, нині радикал  розповів АСН, чому його фракція настільки активна і що планує робити. Він нагадав, що слідом за парламентом про перші сто днів діяльності має звітувати уряд. «До роботи уряду у мене особисто й у нашої фракції багато запитань. Власне, Програма дій виконується недостатньо. Низка міністрів не володіє професійними якостями, здатністю командної роботи. Уряд повинен відзвітувати, як іде боротьба з корупцією всередині Кабміну. Якщо звіт КМУ буде незадовільним, не виключаю порушення питання про відставку цього уряду. Ці питання будуть розглянуті на з’їзді Радикальної партії», – розповів він.

За словами Попова, радикали готові закрити собою позиції в уряді, розділити відповідальність за його роботу. Що ж стосується дострокових парламентських виборів, то депутат зазначив, що питання розпуску чинної Ради буде актуальним у випадку нерезультативної роботи. Бо тоді «більшовики» почнуть звинувачувати в провалах один одного.«Якщо робота налагодиться у межах цього формату, чинний парламент працюватиме до чергових виборів. Шанси для цього є», – сказав «радикал».

Олександр Черненко А ось член Блоку Петра Порошенка  має зовсім інший погляд на ситуацію. У певних діях і заявах він бачить політичні ігрища й торги. «Дивує, коли деякі заяви чи чутки починають гіперболізувати. Коли ти бачиш усе зсередини, розумієш: сьогодні не йдеться про переформатування уряду. Можливо, якісь зміни й будуть. Але точно не буде зміни прем’єра», – заявив він АСН.

Черненко нагадав, що з самого початку було зрозуміло: ця коаліція дуже хитка і непевна. «Такою вона є. Але після довгих дискусій і торгів коаліція виходить на консенсусні рішення. Звичайно, тут Радикальна партія – генії торгу. Є люди, які вміють виторговувати якісь преференції або просто працювати на публіку. Але така вже є ця коаліція. І вона проіснує щонайменше до осені, бо у нас є програма-максимум – зміни до Конституції. А про дострокові вибори точаться розмови під час усіх парламентів. Сьогодні для цього немає ні юридичних, ні політичних підстав. І обговорення дочасних виборів у журналістських і експертних колах часто виглядають провокативно», – пояснив він. Клоунада всередині коаліції, за словами колишнього голови Комітету виборців України, а нині парламентарія, – це ставка і на місцеві вибори, і на підняття та підтримання рейтингу. «Внутрішні опитування свідчать, що у Радикальної партії не все так добре. І тут ідеться взагалі про підтримку свого певного іміджу», – вважає він.

Отож, вивчивши позицію обох сторін коаліційного конфлікту, бачимо, що дії і заяви нерідко мають на меті заповнити медіапростір. Стереотипну поведінку політиків, попри шалені зміни в країні, поки ніхто не відміняв. Ця коаліція не монолітна і такою не буде. А парламент продовжить лихоманити в боях за електорат, портфелі чи преференції. Чи доживе чинна Рада до чергових виборів – прогнозувати нереально. Як і те, чи не зіграє ставка на загострення соціального невдоволення восени цього року. Адже якщо є розмови, є й той, хто їх розпочав.