Ультиматум ЮНЕСКО: Київ до кінця 2018 року має розібратися з забудовами Лаври і Софії

Під час 41-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка відбулася в Кракові, Україні було надано рекомендації щодо збереження об'єкту всесвітньої спадщини в Києві: Собору Святої Софії та Києво-Печерської Лаври.

Основними вимогами міжнародних експертів стало створення Генерального плану Києва, Плану зонування Центральної частини Києва, які потрібно затвердити до кінця 2017 року, а також інвентаризація нереалізованих, але запланованих і погоджених висотних будівель в межах охоронних зон об'єкта всесвітньої спадщини.

"На реалізацію всіх положень, які є в рішенні Комітету Всесвітньої спадщини, Україні відведено трохи більше року. Тому що вже на 1 грудня 2018 року ми повинні поінформувати Центр Всесвітньої спадщини про те, що нашою державою зроблено на виконання цього рішення і всіх попередніх рішень Комітету всесвітньої спадщини. А на наступній сесії, яка відбудеться в 2019 році, питання Києва знову буде в порядку денному і буде вирішуватися питання про включення або невключення об'єкта до Списку «під загрозою», - сказала заступник міністра культури Тамара Мазур.

Проект нового генплану Києва до 2025 року було надано київським депутатам для ознайомлення ще в березні минулого року, проте до цих пір жодних зрушень у бік його ухвалення  немає. І це при тому, що загроза позбавлення Києво-Печерської Лаври і Софії Київської статусу об'єктів всесвітньої спадщини існує вже з 2009 року, коли біля цих об'єктів і на їхній території почалося будівництво.

Кілька разів представникам Міністерства культури і київської влади вдавалося переконати міжнародних експертів у тому, що всіх необхідних заходів буде вжито. Так улітку минулого року українська делегація запевнила ЮНЕСКО, що висотність будівлі на вул. Гончара 17-23, яка розташована у буферній зоні Софії Київської, буде зменшена. Але за рік цього зроблено не було.

Тому ЮНЕСКО рекомендувала скасувати всі дозволи на будівництво в буферній зоні Софії і Лаври, а також все-таки провести демонтаж кількох поверхів будівлі на вулиці Гончара.

Варто зазначити, що в грудні минулого року стало відомо, що дзвіниця Софії Київської нахилилася на 12,5 см і продовжує рух до землі по кілька міліметрів на рік. А у вересні 2016 року в заповіднику провалився ґрунт і неподалік історичних будівель утворилася триметрова воронка. Експерти пов'язують це також з будівництвом на Гончара.

Що ж стосується Лаври, то тут каменем спотикання стала 48-поверхова будівля на Кловському узвозі, що закриває краєвид на Дніпровські схили і Києво-Печерську Лавру. Тому представники ЮНЕСКО зажадали, щоб будівлю зменшили на 12 поверхів, однак цю вимогу поки що не виконано. Як аргумент столична влада використовує те, що Кловський узвіз не перебуває у буферній зоні Лаври.  

Через недбале ставлення київської влади до об'єктів культурної спадщини в 2012 році ЮНЕСКО відмовилася надати статус пам'яток Всесвітньої спадщини Андріївській та Кирилівській церквам.

Зараз у Списку пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО значиться 7 найменувань українських об'єктів:

1. Софійський собор з монастирськими будівлями, Києво-Печерська лавра (1990 р.)

2. Історичний центр м. Львова (1998 р.)

3. Пункти геодезичної дуги Струве (2005 р.)

4. Незаймані букові ліси Карпат і стародавні букові ліси Німеччини (2007 - 2011 рр.)

5. Резиденція митрополитів Православної церкви Буковини і Далмації в м. Чернівці (2011р.)

6. Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора в м. Севастополі (2013 р.)

7. Дерев'яні церкви Прикарпаття (8 церков) (2013 р.)

Ще 15 унікальних українських об'єктів є кандидатами на занесення до Списку. Серед них Кам'янець-Подільська фортеця, заповідник Асканія - Нова, дендропарк «Софіївка», а також вже згадані Андріївська та Кирилівська церкви. Деякі з них стоять у «черзі» з 1989 року, а все тому, що українська сторона не може або не хоче виконати вимоги ЮНЕСКО до цих об'єктів.