Олег Махніцький: Реанімувати можна будь-яке провадження

У постмайданівської України вже четвертий генеральний прокурор. Юрій Луценко, як і його попередники, заявляє, що не уникнути покарання тим, хто розкрадав країну, хто репресував опозицію, хто бив, а потім і вбивав людей на Майдані. Окрім того, у просторі з’явилися «амбарні книги» Партії регіонів, зазвучали старі імена на новий лад.

Першим про швидке слідство, докази і перспективи свого часу розповідав Олег Махніцький, який після втечі владної верхівки за ніч перетворився з народного депутата від ВО «Свобода» на в.о. генерального прокурора України. Нині він без посади. Каже, що займається сім’єю і приватною юридичною практикою в Києві та Львові. А в ГПУ не буває, з наступниками не спілкується.

Враховуючи шквал критики та компромату на першого очільника ГПУ після Майдану, реально дивує те, що почуває себе Махніцький достатньо спокійно. Ба навіть не проти повернутися у владні кабінети. Має певні «подушки безпеки»? Гарантії? Приховані «амбарні книги»? Чи все-таки може опинитися сам за ґратами? Про це та багато іншого колишній в.о. генерального прокурора України Олег Махніцький розповів в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН).

— Пане Олеже, що думаєте про «амбарні книги» Партії регіонів? Бачили ці записи в оригіналі?

— Ні. Таких записів я не бачив.

Нагадаю, що втікачі, вище керівництво держави — колишній президент, міністр внутрішніх справ, керівництво СБУ та інші — знали, як зачистити докази. Намагалися все знищити. Але докази відшуковувалися. Журналісти теж їх знаходили. Та й інші люди передавали анонімно. Очевидно, «амбарна книга» — один з таких з доказів.

Чому опубліковані зараз? Підозрюю, їх притримали для певного моменту. Політичний підтекст проглядається.

— Тарас Чорновіл заявив, що теж готовий свідчити в НАБУ щодо інших виплат, та нагадав про інші каси, зокрема Клюєва…

— У правовій державі мали б відкрити провадження, перевірити свідчення, притягнути до відповідальності осіб, провину яких доведено. Як буде? Маємо нового генпрокурора. Скоро побачимо.

Не виключено, що може бути гучний скандал, відкриється провадження, але за місяць-два про все забудуть. Бо традиційно все супроводжують певні кон’юнктурні моменти. Ось свого часу ми відкрили більше трьох тисяч проваджень за різними фактами зловживань і корупції, вбивств на Майдані. А нині про це нічого не чути. Тиша про справи «сім’ї», Сашу-«стоматолога» (Олександра Януковича), Сергія Арбузова, Едуарда Ставицького, Сергія Курченка та інших.

— Ви створили собі гарантії особистої безпеки? Приховали документи?

— Цілковитої гарантії не може отримати ніхто в наших умовах. Є різні випадки. Приміром, людина може дістати інфаркт чи інсульт, а скажуть, що це природно. Тому говорити нині про убезпечення свого життя важко. Тут навіть гвардія охоронців не допоможе.

Говорити нині про убезпечення свого життя важко. Тут навіть гвардія охоронців не допоможе

А для того, щоб уберегти ім’я від фальсифікацій та фабрикації кримінального і звичайного характеру, я вживав і вживаю заходів. Думаю, будь-хто, маючи інстинкт самозбереження, так робитиме.

— І гарантії — це документи? Зберігаєте їх в Україні? За кордоном? Відомо, що у США жили…

— Ви мене неправильно зрозуміли. Документи, які були при провадженнях, залишилися при провадженнях.

— Отже, копії?

— Не хочу розкриватися. Але це не мусять бути обов’язково документи.

І ще. Я у США не жив. Дружина народжувала у Штатах. Ми їздили туди тільки через це.

— Скажіть, а будучи в ГПУ, приховали певні докази проти колишніх однопартійців з ВО «Свобода»?

— Зі «Свободою» ми розійшлися, коли я пішов до ГПУ, а потім — не зійшлися.

Зі «Свободою» ми розійшлися, коли я пішов до ГПУ, а потім — не зійшлися

У «Свободі» є таке поняття, як партійна дисципліна. А це, крім статутних моментів, вказівки керівництва партії, які можуть бути різними. Партійна дисципліна там понад усе — понад закон. Під час перебування на посаді в.о. генпрокурора я керувався законом. Я розумів, що на посаді буду три місяці. Що робити незаконні речі — це підписати собі своєю рукою вирок. Що доведеться нести відповідальність. І ніхто за мене не вступиться, ніхто мені не допоможе.

— Руслан Кошулинський теж виходив з партії. Але завжди залишався свободівцем. Тому, погодьтеся, формальний вихід — це не аргумент.

— Руслан Кошулинський займав радше політичну посаду. Я — правову, державну. Чи могла мати «Свобода» вплив на Кошулинського — це питання проходження політичних моментів у парламенті, і це, природно, й законно. Звичайно, що будь-яка політична партія в парламенті робитиме все для впровадження своїх ідей. Я представляв зовсім іншу гілку влади — правоохоронну систему. Якби я виконував доручення, то відповідальність поніс би я, а не «Свобода».

«Свобода», побачивши, який на мене ллється негатив після відставки, цілком відсторонилася від мене, щоб не псувати собі політичний імідж. Згадайте, скільки було грубої брехні! Приміром, на другий день після відставки з’явилася замовна стаття, що ми зі Степаном Кубівим влаштували гульню, понапивалися, дебоширили. Мало того, що той заклад, де ми ніби були, не працював уже чи то рік, чи півроку. Писали всяке. Я й не знав, який я монстр.

Писали всяке. Я й не знав, який я монстр

— Та все ж, які вам були вказівки? Не могли не просити.

— Повторюю, членство я припинив ще до вступу на посаду. Тобто я тому й вийшов зі «Свободи», щоб мене не просили.

— Нині спілкуєтеся з кимось зі «Свободи»?

— З керівництвом партії — ні.

— Ви й далі стверджуєте, що шквал критики щодо вас — безпідставний. Аргументуйте.

— Підтвердження маємо у словах нового генпрокурора, який заявив, що шокований тим, як заминалися справи в ГПУ.

— Ким «заминалися»?

— Зрозуміло, що не мною.

— Вашими заступниками?

— Ні. Прочитайте заяви Луценка. Вони відкриті.

Все, що ми почали, потім заглухло. На мене лили бруд, а за той час позаминали справи, початі нами справи. Чимало сил на мене витратили фігуранти проваджень, особи, наближені до «сім’ї», люди, які мають великі гроші і зв’язки. Не відкрию вам Америку, як скажу, що підприємства «сім’ї» далі працюють, хіба що адміністратори змінилися.

Зверніть увагу на останні показники, подані ГПУ ще за Шокіна. Я не побачив у них нічого нового, лише те, що було на момент, коли я йшов з посади. До суду відправляється лише дрібнота, яка ще й дуже слабенька в доказовому плані. Суд не буде засуджувати без доказів. Правоохоронні органи погано працювали, щоб зібрати докази. Але провали перекладатимуть на суди. Бо Махніцького вже тут не приплетеш, бо не я відправляв ці справи до суду. І питання: що заважало працювати прокуратурі або нащо справу без належної доказової бази відправляють до суду? Може, тут є умисли?

— То чому ви про це не говорили Шокіну?

—  Я з ним не знайомий. З Яремою ми знайомі по роботі у ВР, і ми разом були на Майдані. Шокіна ж я на Майдані не бачив. Не знаю взагалі, звідки він узявся.

— А з Луценком-генпрокурором зустрічалися?

— Ні.

— Але ви знайомі.

— З Майдану. Товариських відносин у нас немає.

— Кажете, що вашими наступниками справи до судів не відправляються або відправляються з неналежною доказовою базою. Та в інтерв’ю АСН Андрій Парубій розповів, що лише недавно вперше за два роки давав окремі свідчення у справі атаки на Майдан 25 листопада, хоча там факти злочину дуже очевидні, є відео і фото. Чому ваша команда цю справу не передала до суду?

— Я не був слідчим. Я керував структурою — Генеральною прокуратурою України. Не мав права втручатися в хід розслідування. Керує розслідуваннями від самого початку Сергій Горбатюк. Він очолює управління спецрозслідувань ГПУ. Юрій Луценко нині підпорядкував його собі безпосередньо.

Я не знімаю з себе відповідальності. Але не можу сказати, чому слідчий так чинив. Очевидно, тому, що я обіймав цю посаду лише три місяці, за такий короткий проміжок часу ми фізично не могли допитати усіх свідків. Але не розумію, чому Парубій раніше не повідомляв, не робив депутатського запиту на мене.

— Коли справи Майдану мають шанс бути розслідуваними?

— Будучи на посаді, я мав переконання, що скоро справи опиняться в судах. Нині щодня віра дедалі більше тане.

Нещодавно моя колишня колега Ірина Геращенко, коли зміни до закону про прокуратуру вперше не пройшли, сказала, що при Махніцькому було втрачено докази. Та при нас, при нашій команді, було зібрано величезний масив доказів. І заступники доповідали, що через кілька місяців справи має бути закінчено. Низку проваджень було закінчено. І тоді я мав розмову з новообраним Президентом, казав: дайте мені три місяці, щоб я міг завершити основний масив роботи. У відповідь почув, що за мене все завершать і все буде нормально.

—  Жодних шансів?

— Важко сказати, що далі буде. Переконаний, що реанімувати можна будь-яке провадження. Багато залежить від кадрової політики нового генпрокурора. Варто повернути до ГПУ моїх колишніх заступників, які все розпочинали.

— А вам у владу повернутися не пропонували?

— Ні. Жодних пропозицій не було. Хоча я готовий включитися в роботу щодо втілення цивілізаційних європейських ідей в Україні.

— У команді Юрія Луценка?

— У будь-якій команді, яка має європейські цінності та стандарти.

— Ви весь час акцентуєте на чорній піар-кампанії проти вас. Але! Якщо компромати — неправда, чому не судитеся? Адже лише щодо Ірени Карпи, яка заявила, що ви купили п'ятизірковий готель Hyatt, були суди, хоча й тут рішення нема досі…

— Ситуація з Іреною Карпою лише підтверджує мої слова. Все тягнеться стільки часу зрозуміло чому. Бо задіюється певний ресурс, щоб не було вирішення цієї справи.

Що стосується решти повідомлень, то нема з ким судитися. Публікації здебільшого були в інтернет-ресурсах, які безликі, без реєстрації, немає юридичних чи фізичних осіб, інформації про власників цих ресурсів. І нема до кого позиватися.

— Ви самі кажете: розуміли — йдете на три місяці. І хочете переконати, що не для того, аби урвати і добре нажитися?..

— Те, що ви кажете, озвучив колись заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Святослав Олійник. Людина, яку пам’ятаємо як члена Парії регіонів. Представник команди такої відомої особи, як Андрій Портнов, заступник голови АП Януковича. Інформацію було подано дуже хитро. Він юрист. І не сказав, що Махніцький, будучи на посаді, заробив 300 мільйонів доларів. А що Махніцький міг заробити. Тобто це припущення. Згідно з нашим законодавством, будь-які припущення не є підставою для притягнення навіть до цивільної відповідальності. Я не міг подати на це до суду. А суспільство сприйняло, що я нібито так і заробив. Бо люди слухають, але не до кінця. Задіяно багато продуманих маніпулятивних технологій.

Люди слухають, але не до кінця

— Після відставки з ГПУ ви були радником Президента Порошенка. З АП маєте зараз контакти?

— Коли йшов на цю позицію, хотів займатися судовою реформою, говорив про це з Президентом. Та пропрацювавши кілька місяців, побачив, що формується інша команда, зрозумів, що мене у ній не бачать. Мета судової реформи — не та, яка мала б бути. Не збігається із європейськими цінностями. Ведеться підкилимна війна за те, щоб судову владу повністю підім’яти. Я вирішив: нащо мені там сидіти? 9 лютого 2015 року Президент звільнив мене з посади радника. Відтоді жодних контактів з АП я не мав.

— А чи пропонували вам злити на когось компромат, взяти учать у так званих інформаційних війнах олігархів?

— Ні. До мене з таким не підходили. Це не дивно. Я самодостатня і самостійна людина з власною точкою зору. Я пережив таку кампанію щодо себе. І ніколи не братиму участь у схожих брудних атаках.

— І наостанок. Ви певні, що не опинитеся під слідством, у тюрмі?

— Важко сказати. Люди, яких я звільняв, прислужники Пшонки, повертаються до прокуратури. Приміром, колишнього заступника прокурора Луганської області, який безпосередньо був пов'язаний із Пшонкою, було звільнено, а сьогодні він — начальник внутрішньої безпеки прокуратури Рівненської області…

Страшно те, що можна почути: «За донецьких такого не було, як сьогодні»

— Думаєте, може бути реванш утікачів?

— Страшно те, що можна почути: «За донецьких такого не було, як сьогодні». Зокрема, це чітко видно в плані дотримання і реалізації прав людини. Або подивіться, як парламент працює? Як порушується регламент. Ми мали реванш після 2004 року. Але не можна порівнювати ті часи й теперішні. Закон не діє. Суспільство радикалізоване та озброєне. І коли влада не дотримується закону, Конституції, зухвалість її дій у сукупності може призвести до страшного — розвалу держави.