Прес-клуб
14 Червня
13:42
13:42
Політика
Український уряд і Нацбанк нашкодили економіці більше, ніж пряма воєнна агресія
Що може забезпечити Україні зростання економіки, чому непрогнозованість відлякує інвесторів, якою має бути економічна система, аби в країну почали надходити інвестиції – про це у другій частині інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Крім того, економіст пояснив, як має відбуватися справжня, а не фіктивна децентралізація податків, як треба спростити податкову систему, які темпи економічного зростання відчують на собі пересічні українці та чому в Україні обов’язково та якнайкрасивіше треба проводити «Євробачення-2017».
12 Червня
12:43
12:43
Суспільство
Українські правоохоронці та прикордонники стають важливим елементом загальноєвропейської системи безпеки
Чому бойовики здійснюють зухвалі провокації на КПВВ на лінії розмежування, яка проблема в пункті пропуску «Золоте» залишилася після його закриття, яку контрабанду найчастіше везуть через лінію розмежування, яка ситуація з адмінкордоном Криму та як відбувається скупчення російських військ на півострові - про це в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів помічник голови Державної прикордонної служби України, прес-секретар Олег Слободян.
Крім того, він повідав про проблеми на західних кордонах країни, про роботу українських прикордонників у Франції на Євро-2016, про те, чому туди не запросили прикордонників із РФ, та про співпрацю з європейськими колегами.
11 Червня
10:37
10:37
Економіка
Банківську систему треба було чистити від мертвих банків, але не за рахунок вкладників
Чому правило користування послугами першої двадцятки банків уже не діє в українських реаліях, навіщо було здійснено штучне банкрутство «Хрещатика» та «Михайлівського», яким чином надлояльність НБУ призвела до створення безлічі проблемних банків в Україні - про це в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Також він розповів, чому курс гривні є непрогнозованим, наскільки насправді треба було б підвищувати тарифи, до чого призведе ручне управління та корупція у цій сфері, хто блокує демонополізацію енергетичного ринку та навіщо політики маніпулюють темою МВФ.
03 Червня
11:05
11:05
Економіка
Аварійний нафтовий запас з'явиться в Україні у 2017-му (відео)
Україна почне створювати аварійний запас нафти та нафтопродуктів, згідно з зобов’язаннями перед Євросоюзом, вже наприкінці 2017 року і має вкластись у термін до 1 січня 2023 року. Про це під час відеоінтерв’ю АСН повідомив голова Держрезерву України Вадим Мосійчук.
Його обсяг має дорівнювати 90 дням чистого імпорту, або 61 дню середньодобового споживання цих продуктів. За підрахунками робочої групи Європейського енергетичного співтовариства, це понад два мільйони тонн сирої нафти в еквіваленті. Наразі обговорюються різні моделі функціонування та фінансування створення нафтового запасу, а також розробляється відповідна законодавча база. Вадим Мосійчук розповів також про те, де зберігатимуться нафтові запаси, як убезпечити їх від «бодяги», хто і в яких випадках може скористатися резервами, про енерговиклики Європи і досвід створення нафтового резерву в інших країнах ЄС.
30 Травня
20:40
20:40
Політика
Популізм – більша загроза, ніж повернення диктатури чи узурпація влади
Яким політиком буде Надія Савченко, чому в Раді у неї не буде ореола безперечного героя, чим керувався Путін, коли помилував українську льотчицю, чому президент РФ виглядає узурпатором та наскільки Росія небезпечна в нинішніх кордонах та при чинному режимі – про це в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів політолог Сергій Таран.
Також він проаналізував зовнішні успіхи на міжнародному поприщі та прогалини в безпеці, що є гарантією мирного майбутнього, чому розмови про вибори на Донбасі - лише дипломатична гра та що є більшою загрозою, ніж диктатура.
20 Травня
18:21
18:21
Політика
Зараз спротив на території Криму неможливий (відео)
Як у Криму відбуваються системні утиски кримських татар, як залякують громадських активістів, журналістів, щоб вони не тільки мовчали, а й виїжджали з півострова, як Джамала змогла зробити більше для кримських татар, ніж усі разом узяті українські політики та піднесла питання Криму на порядок денний та чого очікує корінне населення Криму від української влади – про це в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповіла засновник волонтерської організації «КримSOS» Таміла Ташева.
Також вона поділилася з АСН думками щодо того, чому варто хвилюватися через мілітаризацію Криму, чому обшуки на півострові можна вважати справжніми репресіями, а також як та коли стане можливим його повернення.
04 Травня
20:07
20:07
Економіка
Україна має стати логістичним хабом між Європою, Китаєм та Азією (відео)
Україні треба брати найактивнішу участь у розвитку «Шовкового шляху» і створити логістичний хаб, через який продукція йтиме з Південної Європи через наші порти, Грузію, Азербайджан до Китаю або, навпаки, з Китаю до Туреччини чи Ірану. Таке переконання у відеоінтерв'ю висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька. Таким чином можна буде збільшити експортні поставки в Азію та Китай, які на сьогодні є перспективними ринками. Єдине, що зараз треба вирішити питання зі зменшенням часу і ціни транспортування продукції «Шовковим шляхом».
Адже попри зростання агропродукції в структурі загального експорту валютна виручка від нього падає. За словами Владислави Рутицької, якщо у 2015 році частка агроекспорту становила 37%, то за три місяці 2016-го — 43%. Та через падіння цін на світових ринках на зернові валютна виручка від агроекспорту падає. За три місяці падіння склало 5%, зауважила вона, додавши, що нівелювати ризики від падіння валютної виручки можна шляхом збільшення виробництва і експорту продукції з доданою вартістю і диверсифікації поставок на більш прогнозовані, маржинальні ринки. «Ціни на продукти переробки вищі, стабільніші і менш залежні від зовнішньої кон'юнктури», - пояснила вона.
Серед гарних тенденцій, які відмітила Владислава Рутицька, — збільшення агроекспорту в країни ЄС. За три місяці 2016 року експорт в Євросоюз порівняно з аналогічним періодом 2015 року зріс на 15% до 35%. На сьогодні на ринку ЄС вже працює близько 200 компаній.
Також поговорили з заступником аграрного міністра про використання євроквот українським бізнесом, готовність вітчизняних підприємств працювати за євронормами, можливість виходу на ринок ЄС української яловичини та свинини тощо.
29 Квітня
20:50
20:50
Політика
У ЄС немає рецепту, як працювати з результатом нідерландського референдуму
Рішення щодо безвізового режиму для українців може бути прийнято вже до кінця 2016 року. Такий прогноз зробила народний депутат (БПП, міжфракційне об`єднання «ЄвроОптимісти») Світлана Заліщук у відеоінтерв`ю АСН.
«Україна виконала всі зобов’язання з безвізового режиму, - наголосила єврооптимістка. - Наразі справа за Євросоюзом, м`яч на їхньому боці».
За даними Світлани Заліщук, Єврокомісія вже подала законопроект. Відповідно до процедури, його має бути розглянуто Європарламентом, проголосовано на рівні Ради ЄС і міністрів внутрішніх справ. Наступне засідання Ради ЄС має відбутись у червні, і є надія, що саме там буде прийнято першу частину рішення щодо безвізового режиму.
Водночас на це також істотно впливатимуть геополітичні фактори, що поза українським порядком денним. Ідеться про нідерландський референдум та можливість виходу Великобританії з ЄС.
«Це величезне питання самої Європи, наскільки вона може зберегти єдність і рухатись разом, вирішувати свої проблеми, - зауважила народний депутат. - Що стосується нідерландського референдуму, то це прецедент і в ЄС немає рецепту, як працювати з цим результатом. Нідерландський парламент уже розглянув це питання. Було вирішено не блокувати ратифікацію угоди, а продовжити перемовини з Єврокомісією. Наразі вони тривають».
Один із можливих шляхів вирішення «нідерландського» питання, на думку нардепа, лежить у площині двосторонніх відносин між Україною та Нідерландами. «Адже, як відомо, Угода про асоціацію - це змішаний договір. 85% належить до юрисдикції ЄС і лише 15% перебуває у відповідальності двосторонніх відносин між Україною та країною - членом ЄС, тому можуть бути зроблені якісь обмеження і винятки в рамках цих 15%», - пояснила Світлана Заліщук.
Також поговорили про зовнішні впливи, які позначились на результатах референдуму у Нідерландах, чого далі чекати від ЄС в «українському питанні», що треба робити владі, аби ЄС ширше відкрив для України двері та більше інвестував не лише в технічну допомогу, а й в інфраструктурні проекти в Україні.
28 Квітня
14:55
14:55
Політика
Крим не повернеться, доки Росія не почне розвалюватися (відео)
Як Президент Петро Порошенко виконує свої обіцянки, як і коли вирішиться питання України та Росії, а також про перспективи повернення Криму до України у відеоінтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів політичний аналітик Тарас Чорновіл.
27 Квітня
09:34
09:34
Суспільство
Закон Савченко було пролобійовано представниками злочинного угруповання
Чому закон Савченко працює зовсім не так, як очікувалося, чому користь від нього отримують зловмисники, які скоїли тяжкі злочини, в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» розповів голова Державної пенітенціарної служби України в 2014 році Сергій Старенький.
Також він розповів, чому злочинці, звільнені за законом Савченко, одразу скоюють нові злочини, чим перша хвиля звільнених небезпечніша за другу, як на волю вдалося вийти Лозінському, Зваричу і Волконському, хто прикривається ім'ям української льотчиці і як в усьому цьому замішано російське ФСБ.
25 Квітня
22:23
22:23
Політика
Чим далі, тим більше позиції Порошенко і Гройсмана будуть розходитися
Чому в новому Кабміні створили багато зайвих посад, коли виникли і як будуть розвиватися розбіжності між Президентом Порошенко і новим прем'єром в інтерв'ю «Аналітичної служби новин» розповів голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.
Політолог також пояснив, як уряд може стати заручником тендітної коаліції і чому Генпрокуратура повинна бути максимально деполітизованою.
22 Квітня
19:40
19:40
Політика
У правовій державі те, що президент не проводить люстрацію, було б політичним самогубством
Чому люстрованим суддям вдається поновитися на посадах, а держслужбовці перекручують норми права, щоб залишитися на своїх посадах, - в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» розповіла директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.
За її словами, на 300 тисяч держслужбовців в «реєстрі люстрованих» всього 928 осіб, тому розповіді, що закон порушує права людей, - це відверта брехня.Також в інтерв'ю директор департаменту розповіла, кого замість звільнення підвищують і чому Порошенко не виконує вимоги закону про очищення влади.
22 Квітня
07:02
07:02
Економіка
Україна може втратити контроль над ГТС
Як ляжуть газові карти за нового уряду? Наскільки затягнеться імплементація Третього енергопакета в Україні та реформа НАК «Нафтогаз України»? Які загрози вона в собі несе? Що буде з «Укргазвидобуванням», «Чорноморнафтогазом», іншими видобувними компаніями, які хочуть об’єднати у держхолдинг при Мінекономіки? Про це у відеоінтерв`ю АСН розповів президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
На думку експерта, наразі реорганізація і приватизація «Укртрансгазу» не на часі. «Це той актив, який зараз, коли Україна перебуває під агресією РФ, має бути збережено у державній власності і убезпечено від реорганізаційної турбулентності. Бо навіть ідеально спланована реформа завжди несе в собі серйозні загрози, які можуть порушити керованість ГТС, - пояснив Михайло Гончар. - Не в принципі цього не можна робити. Але на певний період треба зберегти статус-кво».
Не варто цього робити і з огляду на військово-політичні ризики, економічні та фінансові проблеми. Через них жоден серйозний інвестор в Україну не зайде, а уряд буде змушений продати за дешево дорогий об’єкт міжнародним спекулянтам. При цьому існує висока загроза влиття у трубу через афільовані структури російського капіталу.
«Інтерес Росії та «Газпрому» до української ГТС зберігатиметься завжди, навіть якщо буде побудовано обхідні газопроводи на Балтиці чи в Чорному морі. Щойно з’явиться політична можливість здобути контроль над українською трубою, наші східні сусіди цим скористаються, - наголосив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». - Адже тоді «Газпром» стане експортним і трубопровідним монополістом і у нього з’явиться унікальна можливість - маніпулювати обсягами, напрямками і цінами на газ, що постачається до Європи. При цьому український маршрут з огляду на географічні особливості буде економічно найбільш доцільним і вигідним. Адже ні в «потоках», ні в «Ямал – Європі» по дорозі немає підземних газосховищ».
Не варто, на думку експерта, поспішати і з приватизацією «Укргазвидобування». Краще притримати два-три роки, зробити його прозорим і готувати на IPO певний пакет, аніж просто продати дешево ласі шматки олігархічним групам та міжнародним спекулянтами і пустити потім гроші на проїдання, як це було з реприватизацією «Криворіжсталі».
20 Квітня
08:01
08:01
Економіка
Україна має стати величезним надійним офшором
Як реформувати податкову систему, скільки має бути податків і як зменшити їхню кількість, як скоротити апарат чиновників ДФС, чому жоден з попередніх варіантів Податкового кодексу не можна залишати і як виписати новий - про це в інтерв'ю «Аналітичній службі новин» розповів директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб.
Експерт пояснив, чим саме небезпечне нульове декларування для простих громадян і чому в Україні потрібна максимальна лібералізація фіскального тягаря.Також, на його думку, найкращою податковою реформою було б створення з України надійного офшору. За словами, суть офшору - це вкрай зручне податкове законодавство, вкрай мале податкове навантаження і простота у використанні.
18 Квітня
22:28
22:28
Економіка
Про наслідки банківської «заморозки»
Нещодавно через відтік грошей із банківської системи, підозри СБУ у фінансуванні деякими фінзакладами тероризму та на вимогу МВФ Нацбанк ще більше посилив фінмоніторинг. Регулятор зобов`язав банки блокувати картки і рахунки у разі систематичного зняття готівки з них. Про те, що вважати «систематичним зняттям готівки», яких операцій та клієнтів це торкнеться насамперед? Чи не призведе «заморожування» карток та рахунків до ще більшої втечі грошей з банківської системи у тінь, корупції та зловживань банками своїми новими «правами»? А також про майбутню долю банківської системи, «ПриватБанку», банку «Хрещатик» та державних фінустанов – «Укргазбанку», «Укрексімбанку» та «Ощадбанку» – АСН поцікавився у фінансиста, банкіра і народного депутата ІV-VI скликань Василя Горбаля.
На думку Василя Горбаля, шокове очищення банківської системи продовжиться і в 2016 році. У зоні ризику - 10 невеликих фінустанов, щодо яких не з’ясоване питання прозорості капіталу. Крім того, маємо курсові ризики через більшу, аніж прогнозував уряд, інфляцію, переконаний банкір. Аби не допустити збільшення падінь фінустанов, регулятору і банкам зараз треба попрацювати над поверненням довіри до банківської системи. Не завадить подумати і про встановлення дієвого, але м’якого держконтролю за ситуацією у системному «ПриватБанку».
Щодо держбанків, то зараз не час для їх продажу, переконаний фінансист. «За результатами 2015 року «Укргазбанк» показав прибуток і наразі він єдиний із трьох держбанків, що не потребує докапіталізації. Водночас на заваді успішному його продажу стане квотування держустанов, - переконаний Василь Горбаль. - У будь-якому випадку доведеться зафіксувати збитки з точки зору капіталу банку. Є великі сумніви, що «Укргазбанк» можна буде реалізувати за ціною номіналу. Банк рекапіталізовано, і навіть з огляду на глибоку девальвацію це достатньо вагомі цифри. Тим більше якщо до цього основними покупцями були банки південної Європи, які зараз у кризі і більшість з яких теж рекапіталізовані урядами своїх країн». Сьогодні максимум, на що можемо розраховувати, – це тимчасове входження в «Укргазбанк» як портфельних інвесторів традиційних фінансових партнерів - МФК, ЄБРР - з глибиною не більше 20-25%.
Довідка АСН: У 4 кварталі 2016 року з карткових банківських рахунків знято 250,7 млрд гривень (з них фізособами - 214,7 млрд), що на 18% більше, ніж у 3 кварталі 2015 року.
15 Квітня
21:40
21:40
Суспільство
Небезпека створення найманих армій є реальною
Останнім часом дедалі більше бійців добровольчих батальйонів помічають замішаними у «темних» справах, рейдерських схемах. Про те, як формувалися псевдобатальйони із лжепатріотами, скільки відсотків бійців добробатів використовують у темну, а скільки йдуть свідомо на участь у рейдерських захопленнях, про зловживання із земельними ділянками учасникам АТО розповів в інтерв’ю АСН генерал-майор СБУ, експерт з питань державної безпеки Василь Вовк.
На думку експерта, багато добровольців відчувають відсутність турботи з боку держави, не отримують відповідне забезпечення і землю, а тому згодні йти на що завгодно. Відтак небезпека створення найманих армій є реальною. Аби зупинити створення військових формувань олігархів, озброєних у форматі підрозділів ЗСУ, держава має розробити програму адаптації вояк та забезпечити їх роботою.
