Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
25 Січня 2016
25 Січня
Суспільство
На Дніпропетровщині в снігу застрягли 12 авто
У Дніпропетровській області 12 авто звільнили рятувальники зі снігових заметів. Про це повідомляє прес-служба ДСНС.
Машини та водіїв рятували від стихії з 08:00 24 січня до 06:00 25 січня. Серед авто - одна машина швидкої допомоги.
«Була надана допомога водіям з витягування транспортних засобів зі снігових заметів і кюветів в 11 випадках. Звільнено 12 автомобілів (серед них - 1 автомобіль швидкої медичної допомоги). Загалом від початку погіршення погодних умов (з 17 січня) надана допомога водіям у 191 випадку, звільнені 240 автомобілів», - сказано в повідомленні.
Нагадаємо, що в Дніпропетровській області вже відкрили всі дороги, які було перекрито раніше через негоду.
На Дніпропетровщині в снігу застрягли 12 авто
У Дніпропетровській області 12 авто звільнили рятувальники зі снігових заметів. Про це повідомляє прес-служба ДСНС.
Машини та водіїв рятували від стихії з 08:00 24 січня до 06:00 25 січня. Серед авто - одна машина швидкої допомоги.
«Була надана допомога водіям з витягування транспортних засобів зі снігових заметів і кюветів в 11 випадках. Звільнено 12 автомобілів (серед них - 1 автомобіль швидкої медичної допомоги). Загалом від початку погіршення погодних умов (з 17 січня) надана допомога водіям у 191 випадку, звільнені 240 автомобілів», - сказано в повідомленні.
Нагадаємо, що в Дніпропетровській області вже відкрили всі дороги, які було перекрито раніше через негоду.
Суспільство
У Дніпропетровську зловили адміністратора антиукраїнських груп у соцмережах
У Дніпропетровську співробітники Служби безпеки затримали чоловіка, який вів антиукраїнську пропаганду в соціальних мережах. Про це сказано в повідомленні прес-служби СБУ.
Це виявився місцевий житель.
«Минулого року адміністратор і власник сайту антиукраїнської спрямованості через Інтернет познайомився з представниками терористичної організації ДНР і погодився поширювати сепаратистські матеріали на різних інформаційно-політичних пабліках», - сказано в повідомленні.
Чоловік поширював інформацію, яка дискредитувала підрозділи ЗСУ, популяризувала «ДНР» та «ЛНР» і створення «Новоросії». У місцевого жителя вилучили комп'ютерну техніку з доказами протиправної діяльності.
Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) КК України.
У Дніпропетровську зловили адміністратора антиукраїнських груп у соцмережах
У Дніпропетровську співробітники Служби безпеки затримали чоловіка, який вів антиукраїнську пропаганду в соціальних мережах. Про це сказано в повідомленні прес-служби СБУ.
Це виявився місцевий житель.
«Минулого року адміністратор і власник сайту антиукраїнської спрямованості через Інтернет познайомився з представниками терористичної організації ДНР і погодився поширювати сепаратистські матеріали на різних інформаційно-політичних пабліках», - сказано в повідомленні.
Чоловік поширював інформацію, яка дискредитувала підрозділи ЗСУ, популяризувала «ДНР» та «ЛНР» і створення «Новоросії». У місцевого жителя вилучили комп'ютерну техніку з доказами протиправної діяльності.
Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) КК України.
Відео14:15
Суспільство
Панда прийшла у захват від снігопаду
У Вашингтоні в Національному зоопарку панда прийшла у захват після того, як у зоопарку випала величезна кількість снігу.
У Вашингтоні в Національному зоопарку панда прийшла у захват після того, як у зоопарку випало величезна кількість снігу.У Вашингтоні в Національному зоопарку панда прийшла у захват після того, як у зоопарку випало величезна кількість снігу.
Панда прийшла у захват від снігопаду
У Вашингтоні в Національному зоопарку панда прийшла у захват після того, як у зоопарку випала величезна кількість снігу.
У Вашингтоні в Національному зоопарку панда прийшла у захват після того, як у зоопарку випало величезна кількість снігу.У Вашингтоні в Національному зоопарку панда прийшла у захват після того, як у зоопарку випало величезна кількість снігу.
Блог:
Думки14:33
Економіка
Юрій Гаврилечко
Падіння гривні триватиме
На гривню чекає не стабілізація, а тільки падіння. Крім того, ситуація ускладнюється тим, що зменшуються можливості для сплати податків. Через банкрутство банків підприємства втрачають мільярди гривень. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.
«Гривня й надалі падатиме. У нас спостерігається збільшення податкового тиску, у нас зменшується виробництво. Зменшується виробництво, відповідно, зменшуються можливості для сплати податків. Разом із тим Національний банк продовжує банкрутити банки. У банках-банкрутах залишаються кошти підприємств, які, на відміну від тих грошей, які були на депозитах фізичних осіб і принаймні до 200 тисяч гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що вони повернуться, то для підприємств нічого подібного немає. Тобто кожен банк, який виводиться із системи, - це мільярди або десятки мільярдів коштів підприємств, які ніколи цим підприємствам не повернуться», - розповів економіст.
На думку Гаврилечка, ще однією проблемою є те, що підприємці не можуть скористатися кредитними ресурсами в більшості випадків.
«Якщо в тебе норма прибутку 20%, а кредит ти можеш взяти під 40%, ти його не візьмеш, оскільки ніколи не повернеш. Стабілізація гривні може бути тільки частковою - за рахунок надходжень кредитів з-за кордону. Але тільки в тому випадку, якщо ці кредити залишаться в Україні, а не будуть конвертовані з приватних боргів у державні і таким чином виведені з України», - підсумував експерт.
Блог:
Думки15:26
Економіка
Олександр Гончаров
Уряду необхідно припинити думати тільки про чергові кредити МВФ
Для того щоб забезпечити виконання бюджету, буде новий виток девальвації гривні й підвищення податків. Крім того, необхідно вносити зміни до бюджету, а уряду необхідно припинити думати тільки про чергові кредити МВФ. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
«Бюджет вже прийняли, але не думаю, що в них вистачить на більше розуму, окрім як підвищити або зберегти свої витрати. Мені здається, що для виконання бюджету знову буде новий виток девальвації гривні й підвищення податків. Для того щоб наповнювався бюджет, потрібно створювати робочий режим економіки, а не думати тільки про чергові кредити МВФ. Тому що кредити - це завжди борги, причому борги вже майбутніх урядів. Доведеться не тільки новому складу уряду, а і всім нам, українцям, думати, як віддавати і за рахунок чого їх віддавати. Тому перш за все потрібно думати про інвестиційний бюджет, бюджет розвитку. Це означає, що Кабінет Міністрів повинен був підготувати як мінімум дворічну програму стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій, а також оголосити нинішній, 2016 рік, роком розвитку ринку, спільного інвестування внутрішнього ринку. Це повинно розвивати інститути спільного інвестування: пайові, корпоративні інвестиційні фонди», - розповів експерт.
Прокоментував економіст і зміни в податковій системі, за рахунок яких і планується поповнювати дохідну частину бюджету. На думку Гончарова, податки треба знижувати, а не збільшувати.
«Міністр фінансів Яресько не хоче зрозуміти таку річ, що податкова система повинна стимулювати реальний сектор економіки. Вона піднімає податки, а їх потрібно, навпаки, знижувати для того, щоб збільшувати оподатковувану базу. Чим більш оптимальні і правильні рішення знаходяться для зниження податкового тягаря найбільш пріоритетних галузей економіки (особливо це стосується малого й середнього бізнесу), то тим самим створюється більш широка оподатковувана база. І в абсолютному вираженні ви отримаєте більше податків до бюджету, ніж якщо дочавлювати тих, що ще залишилися працювати, підприємців та бізнесменів», - зазначив економіст.
Блог:
Думки17:52
Економіка
Олег Устенко
У держави немає ні часу, ні грошей для того, щоб підтримувати всіх і все поспіль
Депутати Верховної Ради повинні думати над тим, як збільшити дохідну частину бюджету. Але це абсолютно не означає, що мають бути збільшені податки. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Я вважаю, що бюджет у тому вигляді, в якому він був прийнятий, абсолютно неякісний. Робота парламентаріїв мала іти у двох напрямах: перші рухи повинні бути здійснені в плані можливості збільшити дохідну частину держбюджету. Збільшити дохідну частину держбюджету не завжди означає збільшити податки. Я боюся, що проблема зі збільшенням податків може просто означати ще більший відхід економіки в тінь. Так само я вважаю, що в умовах, коли тіньовий сектор економіки виходить на рівень 50% і вище, збільшення акцизних зборів (що було зроблено) теж може впливати на збільшення того ж тіньового сектора, а не становити додаткові доходи держбюджету», - вважає економіст .
Експерт зазначив, що тому необхідно ще раз подумати, наскільки виросте дохідна частина держбюджету при запровадженні цих змін до податкового кодексу.
«Потрібно спробувати розглянути варіант того, яким чином прибрати додатковий тиск на українських сільгоспвиробників, який на них було накладено у зв'язку з цією новою системою і скасуванням пільгового ПДВ за сільськогосподарську діяльність. Я б запропонував задуматися ще раз з приводу взагалі повернення ПДВ. Я сподіваюся, що повернення ПДВ відбуватиметься абсолютно показово в електронному режимі, щоб будь-який учасник ринку міг відкрити й побачити, хто і коли отримує. Це що стосується дохідної частини державного бюджету. Що стосується видаткової частини бюджету, то в держави немає жодних альтернатив, окрім як ще раз подумати з приводу того, де можна скоротити витрати державного бюджету або зменшити рівень корупції. Я припускаю, що значна частина суспільства вже давно розуміє, що величезна кількість порушень йде в системі держзакупівель. Для мене незрозуміло, чому частина держзакупівель виведена з прозорого тендерного процесу і чому цей процес буде розтягнуто в часі. Більший рівень прозорості означає менші можливості для злодійства», - переконаний економіст.
Устенко зазначив, що в плані дохідної частини проведення приватизації - абсолютно чітка необхідність.
«З одного боку, це короткострокові й тимчасові надходження до бюджету країни. З іншого боку, дохідна частина бюджету покращиться хоча б короткочасно у 2016 році. У плані видаткової частини бюджету, якщо говорити про приватизацію, то це дозволить заощадити гроші платників податків України на ті субсидії, які зараз масово виплачуються начебто збитковим державним підприємствам, які можна було б підвести до приватизації і раз і назавжди закрити питання. Якщо дохідна частина - це завдання, що вирішується в короткостроковій перспективі, то видаткова - це середня й довгострокова перспектива. Думаю, що потрібен серйозний перегляд бюджету», - вважає Устенко.
Економіст переконаний, що ще одним пріоритетом є співпраця з МВФ, оскільки бюджетні параметри в плані одного основного дефіциту держбюджету узгоджені з МВФ і просто так вийти за межі раніше взятого на себе зобов'язання неможливо.
«Але, з іншого боку, під час свого брифінгу в Давосі голова МВФ дуже чітко сказала, що ми будемо ще обговорювати параметри програми. Для мене це сигнал, що, можливо, можна теж переглянути рівень дефіциту держбюджету і намагатися зробити все-таки правильні рухи найближчим часом. Усе, що неефективно, абсолютно очевидно, має бути закрито. У держави немає ні часу, ні грошей для того, щоб підтримувати всіх і все поспіль. Вона практично перебуває на межі банкрутства, змушувати занадто багато витрачати було б неправильно з погляду економіки», - резюмував експерт.
Публікації18:55
Економіка
Три кроки назустріч інвесторові
Не треба бути мудрим, як Соломон, щоб розуміти, що добробут українців залежить від стану економіки країни. Що за бюджету, в якому від початку закладено дефіцит, не буде ні високих пенсій, ні забезпечення на належному рівні тієї ж бюджетної сфери. Але самі впоратися з економічною кризою, яка надійно захопила Україну у свої чіпкі обійми, ми не в змозі. Якби це було інакше, не було б необхідності у валютних кредитах, які, як відомо, нам ніхто не подарує. Можна, звісно, помріяти, що в нашому суспільстві з'явиться такий собі економічний геній за типом поляка Лешека Бальцеровича, який відшукає вихід з того глухого кута, в якому країна перебуває зараз.
Але мріями, як відомо, ситий не будеш. Тому потрібно самим шукати стежку, яка дозволить поліпшити економічну ситуацію. Одна з таких стежок, яка цілком може стати навіть гарною дорогою, на думку експертів економічного спрямування, - приплив інвестицій. Та ось тільки невдача: інвестори, навіть незважаючи на привабливість нашої країни, яку теж відзначає багато хто в експертному середовищі, в Україну чомусь не поспішають. Якщо з'ясувати чому й усунути фактори, які заважають цьому процесу, ми можемо розраховувати на оздоровлення економіки, а отже - й на підвищення життєвих стандартів кожного з нас. Саме це завдання «Аналітична служба новин» (АСН) і спробувала вирішити разом з експертами.
Відлякує корупція...
Головними причинами того, що іноземні інвестори не поспішають вкладати свої гроші в українську економіку, за словами економічного експерта Іллі Несходовського, є відсутність реформ і корупція, що охопила в Україні все і вся. «Інвесторів відлякує ненадійність економічного сектору України, непередбачуваність правил гри, які у нас дуже часто змінюються, - пояснює економіст АСН. - Але навіть не це лякає іноземців найбільше, а корупція і той факт, що в нас у ній же загрузла й судова система. За таких умов виходить, що інвестор, який принесе в Україну гроші, ризикує практично всім».
Але, з іншого боку, незважаючи на стримувальні моменти, Україна інвестору цікава. «Після того як у зв'язку з санкціями щодо Росії на світовому ринку змінився розклад, інвестори, які раніше вкладали кошти в Росію, шукають альтернативу, - зазначає Ілля Несходовський. - І саме Україну вони розглядають як можливу альтернативу для інвестицій. Крім того, у нас досить сильно девальвувала валюта, тому Україна зараз приваблива з точки зору трудових ресурсів - у країні кваліфікована, але при цьому низькооплачувана робоча сила. У нас також насичена, добре розвинена інфраструктура. Виходить, що, з одного боку, Україна має все для припливу інвестицій, але, з іншого, поки не будуть зроблені рішучі кроки, спрямовані на подолання корупції, нічого не буде. Світ має побачити досить гучні справи із затримання корупціонерів на вищому рівні. Про це говорив Байден, про це говорив представник МВФ, про це говорили в Єврокомісії, в Європарламенті. І це якраз і є найбільшою проблемою для України».
Що інвесторів відлякує корупція, а заодно й нестабільні податки, вважає і заступник голови парламентського Комітету з питань протидії корупції, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Віктор Чумак. Він зазначив, що для активізації інвесторів необхідно продемонструвати реальні кроки з боротьби з корупцією. Адже зараз багато іноземних інвесторів придивляються до країни, але не заходять саме через корупційні ризики. «Ми тільки розгойдуємося. Створено відповідні органи, і результат повинен бути в першій половині року, - зазначив нардеп. - Якщо за півроку буде хоча б дві-три реальні справи щодо корупціонерів, це може стати реальним поштовхом для активізації інвесторів». Крім того, за його словами, інвестиції, причому як зовнішні, так і внутрішні, зупиняє податкова система України. «Інвестор не йде, оскільки ситуація з податками не врегульована. Поки існують такі високі податки та відрахування, жоден інвестор не зацікавлений запускати тут свій бізнес», - підкреслив експерт.
... І несприятлива законодавча база
Для того щоб інвестори прагнули заходити в Україну і вкладати кошти в українську економіку, необхідно змінити законодавчу базу і зробити адміністрування менш зарегульованим, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Під поняття інвестиційних умов підпадають дві категорії: перша - законодавча база взагалі економічної діяльності і друга - адміністрування з боку органів влади, - запевняє він «Аналітичну службу новин» (АСН). - При цьому починається все із законодавчої бази: податкової, митної, бюджетної та грошово-кредитної систем. Якщо вони не сприяють веденню бізнесу та капіталовкладенням, то ніяке, навіть дуже ефективне, адміністрування не замінить несприятливої законодавчої бази. А коли адміністрування занадто зарегульоване, у ньому багато так званого ручного управління, яке залежить від волі чиновника, навіть за дуже сприятливої номінальної законодавчої бази така система не буде привабливою».
Але, за словами експерта, поки що в Україні не виконується жодна з цих двох умов, хоча вони потрібні в комплексі, а не кожна окремо. «Законодавча база у 2016 році як мінімум залишиться колишньою, бо податкову систему змінили тільки косметично. Бюджет прийнято у тій же структурі доходів і витрат, що й попередні (у 2015 і 2014 роках. - Авт.), тобто не відбулося жодних структурних змін, - зазначає економіст. - Більш-менш змінити в цьому році можна хіба що адміністрування в плані зменшення його регуляторних функцій і процесів з боку державних органів влади. Тільки тут можна показати якісь зміни, які повинні змусити українських підприємців не виводити капітал, а іноземних підприємців - не боятися вкладати в Україну кошти. Але тільки цими кроками нічого суттєвого в плані інвестиційної привабливості ми не зробимо». Андрій Новак переконаний, що це відкладеться доти, поки дійсно не будуть зроблені глибокі економічні реформи зі зміною податкової, бюджетної та грошово-кредитної систем.
Війна на сході - не перешкода
Якщо говорять про приплив інвестицій до країни й намагаються аналізувати причини, через які цього не відбувається, дуже часто можна почути, що одним із серйозних стримувальних факторів є військові дії на сході країні. Водночас економічний експерт Ілля Несходовський запевнив АСН, що це не так. Згодна з ним і експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі, яка вважає, що інвестицій немає в першу чергу через відсутність судової та податкової реформ. «Перш ніж говорити про перспективи інвестицій, спочатку треба подивитися в корінь проблеми, чому все ж наш клімат не є інвестиційно привабливим, - коментує для АСН те, що відбувається в країні, Ангела Бочі. - Якщо дивитися на ті опитування, які зараз проводять бізнес-асоціації, то основними причинами погіршення інвестиційного клімату називають відсутність судової реформи, низьку ефективність боротьби з корупцією, відсутність прогресу з податковою реформою. Тому аж ніяк не війна на сході, хоч вона і є одним зі стримувальних чинників, а високий рівень корупції та несформована судова система відлякують реальних інвесторів».
На думку Бочі, привабливий інвестиційний клімат в Україні «можливий тільки за рахунок захисту прав власності інвесторів, чесного захисту, боротьби з корупцією, ефективної податкової реформи, яка зменшить податкове навантаження на бізнес, у тому числі за відсутності проблем з відшкодуванням податку на додану вартість та з прозорими системами ведення бізнесу. Важливий і фактор політичної стабільності в країні, чим Україна похвалитися не може». Враховуючи всі фактори, підкреслила економіст, можна допустити, що надходження інвестицій можливе в найближчі кілька років, але це оптимістичний варіант розвитку подій. «Реально в середньостроковій перспективі - це 2-3 роки. Є прогнози щодо відновлення зростання ВВП. Тому за 2-3 роки ми можемо очікувати припливу інвестицій, якщо все ж однозначно будуть ефективні дії з боротьби з корупцією і буде стабілізація на сході», - запевнила Ангела Бочі.
Більш категорично висловлюється з цього питання економічний експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко, який вважає, що для приходу в країну інвестицій - на додачу до змін судової та податкової систем - необхідно провести перевибори до парламенту, змінити уряд, а заодно - і голову НБУ. «Інвестиції залучити можна, - запевнив він АСН. - Але тільки після виконання комплексу заходів. Причому якщо говорити про судову реформу, то потрібно міняти весь корпус суддів - не по одному, а, в принципі, я тут згоден з паном Аваковим, усіх. Нам потрібна інша судова система. Необхідно реформувати прокуратуру, зменшити її чисельність. Принаймні, у три рази, тому що в нас дуже багато прокурорів на одну людину, якщо виходити з європейських норм. Треба цілком змінювати податкове законодавство, залишаючи щонайбільше три-чотири податки. Потрібно міняти функції податкової, залишивши тільки дві. Це фіксація сплати податку й сервісна допомога платникам податків при заповненні декларацій».
Експерт переконаний, що необхідно дозволити підприємцям абсолютно спокійно розпоряджатися своїми коштами після сплати податків. «Тобто сплатив податки, а далі можеш робити що завгодно, можеш знімати їх як готівку, можеш перераховувати на благодійні цілі або волонтерським організаціям. Це вже твої гроші, - підкреслює він. - Треба скасувати всі обмеження, запроваджені Національним банком на купівлю-продаж валюти, оскільки вітчизняні імпортери не можуть дозволити собі накопичити певні кошти і щось закупити за нижчими цінами, щоб потім продати й заробити. Два роки діє геть корупційний закон про ціноутворення, де чиновник може самостійно визначати вартість імпортної продукції. Відповідно, він не несе жодних зобов'язань, він ні за що не відповідає, якщо щось буде не так. Це змушує імпортерів або платити хабарі, або завищувати ціни порівняно з тими, які існують насправді».
Але якщо Ангела Бочі допускає, що приплив інвестиційних грошей можна очікувати через якихось 2-3 роки, Юрій Гаврилечко дивиться на цей момент більш песимістично: він переконаний, що чекати на інвестиції та зміни в цій сфері доведеться як мінімум років 20. «За рік особливо нічого не змінилося. Адже щоб щось змінилося, потрібні не тільки якісь правильні закони, але ще й їх виконання, - пояснює економіст. - І щоб до цього звикли люди в країні та за її межами, адже наявність або відсутність інвестицій - це довіра, з одного боку, до держави, а з іншого - до того, хто виконує закони цієї держави. Причому діють вони для всіх однаково, а не вибірково».
Зменшити ризики
В Україні склався вкрай несприятливий інвестиційний клімат, змінити який можна кількома кроками уряду, запевняє екс-міністр економіки Віктор Суслов. Один з найважливіших, крім боротьби з корупцією (цей момент відзначають практично всі експерти, з якими АСН поспілкувалася на цю тему), за словами економіста, - це валютне регулювання, яке надасть інвесторам досить вільний доступ до валюти. «Єдино правильний шлях розвитку української економіки - залучення великого обсягу прямих іноземних, насамперед приватних, інвестицій. Але інвестиції в Україну не те що не йдуть - останніми роками спостерігається їх відтік із нашої країни, - говорить економіст. - Це пов'язано із вкрай несприятливим інвестиційним кліматом. Кожен день у нас відбуваються корупційні скандали, у тому числі пов'язані з прямим захопленням підприємств, рейдерськими захопленнями. У таких умовах іноземні інвестиції не прийдуть».
Крім того, відзначає експерт, «поки в Україні неможливо купити валюту для закупівлі сировини, матеріалів, обладнання, інвестори сюди не прийдуть, вони не зможуть налагодити тут роботу. А пряма заборона, яка існує зараз на виведення дивідендів з України, на конвертацію валюти з метою сплати власникам дивідендів, геть відбиває будь-який економічний інтерес. Не будуть інвестувати доти, поки банківська система України перебуває на одному з останніх місць у світі, банки банкрутують, а багато з них не виконують своїх зобов'язань. Поки банки тримають рівень процентних ставок за своїми кредитами більше 30% річних (а у переважної більшості банків сьогодні більш високі ставки), на приплив інвесторів нам розраховувати не доводиться».
У свою чергу експерт з економічних питань Андрій Блінов, коментуючи проблему для «Аналітичної служби новин» (АСН), зазначив, що в нашій країні практично зупинився економічний процес. І саме це є основною причиною, через яку немає іноземного інвестора. А щоб поліпшити інвестиційний клімат, вважає Андрій Блінов, необхідно здійснити три кроки. «Рівень інвестиції валового накопичення основного капіталу у ВВП уже ледве сягає 10%, це тотальне недоінвестування в економіку і одна з головних причин не тільки нинішніх, а й майбутніх економічних лих», - пояснює економіст. За його словами, існує три основних джерела інвестиційної підтримки. Одне з них - питання, пов'язане з роздержавленням і приватизацією. «Україна давно говорить про те, що планує продавати окремі підприємства, - нагадує Андрій Блінов. - Це і Одеський припортовий завод, і Центренерго, і деякі інші активи. Приватизація останні два роки взагалі не йде. Вона гальмується будь-якими способами, необхідністю змін якихось законопроектів, зокрема, про продаж первинних 5 або 10% акцій на майданчиках. З моєї точки зору, це більше відмовки влади, адже не секрет, що в нас є політичне квотування при призначенні людей і на посади в державних компаніях. Тому і уряд, і влада в цілому, і окремі її особи є серйозними бенефіціарами саме від такої системи розподілу. Відповідно, вони не зацікавлені у швидкій приватизації».
Це перший момент. Далі, запевняє експерт, вирішити проблему може створення спільних підприємств з провідними західними компаніями. Крім того, щоб залучити інвестиції, потрібно провести реіндустріалізацію. «Адже спільні підприємства - це не тільки інвестиції, робочі місця, а це ще й предмет технологій. І якби відбулося зміщення допомоги Україні від технічної до фінансової, почалося б створення таких підприємств. Тому необхідно проговорити з окремими національними урядами, можливо, з тим же ЄС, питання щодо спеціальних умов роботи таких спільних підприємств. Нам просто необхідно запускати процес реіндустріалізації країни і припливу інвестиційного капіталу. Як показує досвід багатьох країн, навіть в умовах війни або територіальної втрати це можна робити», - переконаний економіст.
І третє, на чому акцентує Андрій Блінов, - щоб країна отримала можливість залучати інвестиції, потрібно вирішити питання про кредитування. «Це питання пов'язане з внутрішньою інвестиційною активністю, - підкреслює експерт. - Зрозуміло, у нас сьогодні дуже висока відносна вартість ресурсу. І високі ставки, і неефективне питання захисту кредиторів тощо. Думаю, тут окремі кроки робляться, адже Національний банк заявив, що цього року інфляція має становити 12%. А це більш-менш прийнятний показник для початку більш активного кредитування. Вважаю, що це - одна з основних передумов, щоб банки відновлювали кредитування, зокрема, саме в національній валюті».
Як бачимо, щоб країна стала привабливою в інвестиційному плані для іноземного капіталу, уряду (цьому або тому, який прийде йому на зміну) потрібно добре попрацювати, адже крім суто економічних кроків, зазначених Андрієм Бліновим, Україні фактично треба повернути довіру світової спільноти, показавши реальну, а не декларативну боротьбу з корупцією. А от чи справді це під силу нашій країні? Останнім часом виникають великі сумніви.
Три кроки назустріч інвесторові
Не треба бути мудрим, як Соломон, щоб розуміти, що добробут українців залежить від стану економіки країни. Що за бюджету, в якому від початку закладено дефіцит, не буде ні високих пенсій, ні забезпечення на належному рівні тієї ж бюджетної сфери. Але самі впоратися з економічною кризою, яка надійно захопила Україну у свої чіпкі обійми, ми не в змозі. Якби це було інакше, не було б необхідності у валютних кредитах, які, як відомо, нам ніхто не подарує. Можна, звісно, помріяти, що в нашому суспільстві з'явиться такий собі економічний геній за типом поляка Лешека Бальцеровича, який відшукає вихід з того глухого кута, в якому країна перебуває зараз.
Але мріями, як відомо, ситий не будеш. Тому потрібно самим шукати стежку, яка дозволить поліпшити економічну ситуацію. Одна з таких стежок, яка цілком може стати навіть гарною дорогою, на думку експертів економічного спрямування, - приплив інвестицій. Та ось тільки невдача: інвестори, навіть незважаючи на привабливість нашої країни, яку теж відзначає багато хто в експертному середовищі, в Україну чомусь не поспішають. Якщо з'ясувати чому й усунути фактори, які заважають цьому процесу, ми можемо розраховувати на оздоровлення економіки, а отже - й на підвищення життєвих стандартів кожного з нас. Саме це завдання «Аналітична служба новин» (АСН) і спробувала вирішити разом з експертами.
Відлякує корупція...
Головними причинами того, що іноземні інвестори не поспішають вкладати свої гроші в українську економіку, за словами економічного експерта Іллі Несходовського, є відсутність реформ і корупція, що охопила в Україні все і вся. «Інвесторів відлякує ненадійність економічного сектору України, непередбачуваність правил гри, які у нас дуже часто змінюються, - пояснює економіст АСН. - Але навіть не це лякає іноземців найбільше, а корупція і той факт, що в нас у ній же загрузла й судова система. За таких умов виходить, що інвестор, який принесе в Україну гроші, ризикує практично всім».
Але, з іншого боку, незважаючи на стримувальні моменти, Україна інвестору цікава. «Після того як у зв'язку з санкціями щодо Росії на світовому ринку змінився розклад, інвестори, які раніше вкладали кошти в Росію, шукають альтернативу, - зазначає Ілля Несходовський. - І саме Україну вони розглядають як можливу альтернативу для інвестицій. Крім того, у нас досить сильно девальвувала валюта, тому Україна зараз приваблива з точки зору трудових ресурсів - у країні кваліфікована, але при цьому низькооплачувана робоча сила. У нас також насичена, добре розвинена інфраструктура. Виходить, що, з одного боку, Україна має все для припливу інвестицій, але, з іншого, поки не будуть зроблені рішучі кроки, спрямовані на подолання корупції, нічого не буде. Світ має побачити досить гучні справи із затримання корупціонерів на вищому рівні. Про це говорив Байден, про це говорив представник МВФ, про це говорили в Єврокомісії, в Європарламенті. І це якраз і є найбільшою проблемою для України».
Що інвесторів відлякує корупція, а заодно й нестабільні податки, вважає і заступник голови парламентського Комітету з питань протидії корупції, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Віктор Чумак. Він зазначив, що для активізації інвесторів необхідно продемонструвати реальні кроки з боротьби з корупцією. Адже зараз багато іноземних інвесторів придивляються до країни, але не заходять саме через корупційні ризики. «Ми тільки розгойдуємося. Створено відповідні органи, і результат повинен бути в першій половині року, - зазначив нардеп. - Якщо за півроку буде хоча б дві-три реальні справи щодо корупціонерів, це може стати реальним поштовхом для активізації інвесторів». Крім того, за його словами, інвестиції, причому як зовнішні, так і внутрішні, зупиняє податкова система України. «Інвестор не йде, оскільки ситуація з податками не врегульована. Поки існують такі високі податки та відрахування, жоден інвестор не зацікавлений запускати тут свій бізнес», - підкреслив експерт.
... І несприятлива законодавча база
Для того щоб інвестори прагнули заходити в Україну і вкладати кошти в українську економіку, необхідно змінити законодавчу базу і зробити адміністрування менш зарегульованим, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Під поняття інвестиційних умов підпадають дві категорії: перша - законодавча база взагалі економічної діяльності і друга - адміністрування з боку органів влади, - запевняє він «Аналітичну службу новин» (АСН). - При цьому починається все із законодавчої бази: податкової, митної, бюджетної та грошово-кредитної систем. Якщо вони не сприяють веденню бізнесу та капіталовкладенням, то ніяке, навіть дуже ефективне, адміністрування не замінить несприятливої законодавчої бази. А коли адміністрування занадто зарегульоване, у ньому багато так званого ручного управління, яке залежить від волі чиновника, навіть за дуже сприятливої номінальної законодавчої бази така система не буде привабливою».
Але, за словами експерта, поки що в Україні не виконується жодна з цих двох умов, хоча вони потрібні в комплексі, а не кожна окремо. «Законодавча база у 2016 році як мінімум залишиться колишньою, бо податкову систему змінили тільки косметично. Бюджет прийнято у тій же структурі доходів і витрат, що й попередні (у 2015 і 2014 роках. - Авт.), тобто не відбулося жодних структурних змін, - зазначає економіст. - Більш-менш змінити в цьому році можна хіба що адміністрування в плані зменшення його регуляторних функцій і процесів з боку державних органів влади. Тільки тут можна показати якісь зміни, які повинні змусити українських підприємців не виводити капітал, а іноземних підприємців - не боятися вкладати в Україну кошти. Але тільки цими кроками нічого суттєвого в плані інвестиційної привабливості ми не зробимо». Андрій Новак переконаний, що це відкладеться доти, поки дійсно не будуть зроблені глибокі економічні реформи зі зміною податкової, бюджетної та грошово-кредитної систем.
Війна на сході - не перешкода
Якщо говорять про приплив інвестицій до країни й намагаються аналізувати причини, через які цього не відбувається, дуже часто можна почути, що одним із серйозних стримувальних факторів є військові дії на сході країні. Водночас економічний експерт Ілля Несходовський запевнив АСН, що це не так. Згодна з ним і експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі, яка вважає, що інвестицій немає в першу чергу через відсутність судової та податкової реформ. «Перш ніж говорити про перспективи інвестицій, спочатку треба подивитися в корінь проблеми, чому все ж наш клімат не є інвестиційно привабливим, - коментує для АСН те, що відбувається в країні, Ангела Бочі. - Якщо дивитися на ті опитування, які зараз проводять бізнес-асоціації, то основними причинами погіршення інвестиційного клімату називають відсутність судової реформи, низьку ефективність боротьби з корупцією, відсутність прогресу з податковою реформою. Тому аж ніяк не війна на сході, хоч вона і є одним зі стримувальних чинників, а високий рівень корупції та несформована судова система відлякують реальних інвесторів».
На думку Бочі, привабливий інвестиційний клімат в Україні «можливий тільки за рахунок захисту прав власності інвесторів, чесного захисту, боротьби з корупцією, ефективної податкової реформи, яка зменшить податкове навантаження на бізнес, у тому числі за відсутності проблем з відшкодуванням податку на додану вартість та з прозорими системами ведення бізнесу. Важливий і фактор політичної стабільності в країні, чим Україна похвалитися не може». Враховуючи всі фактори, підкреслила економіст, можна допустити, що надходження інвестицій можливе в найближчі кілька років, але це оптимістичний варіант розвитку подій. «Реально в середньостроковій перспективі - це 2-3 роки. Є прогнози щодо відновлення зростання ВВП. Тому за 2-3 роки ми можемо очікувати припливу інвестицій, якщо все ж однозначно будуть ефективні дії з боротьби з корупцією і буде стабілізація на сході», - запевнила Ангела Бочі.
Більш категорично висловлюється з цього питання економічний експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко, який вважає, що для приходу в країну інвестицій - на додачу до змін судової та податкової систем - необхідно провести перевибори до парламенту, змінити уряд, а заодно - і голову НБУ. «Інвестиції залучити можна, - запевнив він АСН. - Але тільки після виконання комплексу заходів. Причому якщо говорити про судову реформу, то потрібно міняти весь корпус суддів - не по одному, а, в принципі, я тут згоден з паном Аваковим, усіх. Нам потрібна інша судова система. Необхідно реформувати прокуратуру, зменшити її чисельність. Принаймні, у три рази, тому що в нас дуже багато прокурорів на одну людину, якщо виходити з європейських норм. Треба цілком змінювати податкове законодавство, залишаючи щонайбільше три-чотири податки. Потрібно міняти функції податкової, залишивши тільки дві. Це фіксація сплати податку й сервісна допомога платникам податків при заповненні декларацій».
Експерт переконаний, що необхідно дозволити підприємцям абсолютно спокійно розпоряджатися своїми коштами після сплати податків. «Тобто сплатив податки, а далі можеш робити що завгодно, можеш знімати їх як готівку, можеш перераховувати на благодійні цілі або волонтерським організаціям. Це вже твої гроші, - підкреслює він. - Треба скасувати всі обмеження, запроваджені Національним банком на купівлю-продаж валюти, оскільки вітчизняні імпортери не можуть дозволити собі накопичити певні кошти і щось закупити за нижчими цінами, щоб потім продати й заробити. Два роки діє геть корупційний закон про ціноутворення, де чиновник може самостійно визначати вартість імпортної продукції. Відповідно, він не несе жодних зобов'язань, він ні за що не відповідає, якщо щось буде не так. Це змушує імпортерів або платити хабарі, або завищувати ціни порівняно з тими, які існують насправді».
Але якщо Ангела Бочі допускає, що приплив інвестиційних грошей можна очікувати через якихось 2-3 роки, Юрій Гаврилечко дивиться на цей момент більш песимістично: він переконаний, що чекати на інвестиції та зміни в цій сфері доведеться як мінімум років 20. «За рік особливо нічого не змінилося. Адже щоб щось змінилося, потрібні не тільки якісь правильні закони, але ще й їх виконання, - пояснює економіст. - І щоб до цього звикли люди в країні та за її межами, адже наявність або відсутність інвестицій - це довіра, з одного боку, до держави, а з іншого - до того, хто виконує закони цієї держави. Причому діють вони для всіх однаково, а не вибірково».
Зменшити ризики
В Україні склався вкрай несприятливий інвестиційний клімат, змінити який можна кількома кроками уряду, запевняє екс-міністр економіки Віктор Суслов. Один з найважливіших, крім боротьби з корупцією (цей момент відзначають практично всі експерти, з якими АСН поспілкувалася на цю тему), за словами економіста, - це валютне регулювання, яке надасть інвесторам досить вільний доступ до валюти. «Єдино правильний шлях розвитку української економіки - залучення великого обсягу прямих іноземних, насамперед приватних, інвестицій. Але інвестиції в Україну не те що не йдуть - останніми роками спостерігається їх відтік із нашої країни, - говорить економіст. - Це пов'язано із вкрай несприятливим інвестиційним кліматом. Кожен день у нас відбуваються корупційні скандали, у тому числі пов'язані з прямим захопленням підприємств, рейдерськими захопленнями. У таких умовах іноземні інвестиції не прийдуть».
Крім того, відзначає експерт, «поки в Україні неможливо купити валюту для закупівлі сировини, матеріалів, обладнання, інвестори сюди не прийдуть, вони не зможуть налагодити тут роботу. А пряма заборона, яка існує зараз на виведення дивідендів з України, на конвертацію валюти з метою сплати власникам дивідендів, геть відбиває будь-який економічний інтерес. Не будуть інвестувати доти, поки банківська система України перебуває на одному з останніх місць у світі, банки банкрутують, а багато з них не виконують своїх зобов'язань. Поки банки тримають рівень процентних ставок за своїми кредитами більше 30% річних (а у переважної більшості банків сьогодні більш високі ставки), на приплив інвесторів нам розраховувати не доводиться».
У свою чергу експерт з економічних питань Андрій Блінов, коментуючи проблему для «Аналітичної служби новин» (АСН), зазначив, що в нашій країні практично зупинився економічний процес. І саме це є основною причиною, через яку немає іноземного інвестора. А щоб поліпшити інвестиційний клімат, вважає Андрій Блінов, необхідно здійснити три кроки. «Рівень інвестиції валового накопичення основного капіталу у ВВП уже ледве сягає 10%, це тотальне недоінвестування в економіку і одна з головних причин не тільки нинішніх, а й майбутніх економічних лих», - пояснює економіст. За його словами, існує три основних джерела інвестиційної підтримки. Одне з них - питання, пов'язане з роздержавленням і приватизацією. «Україна давно говорить про те, що планує продавати окремі підприємства, - нагадує Андрій Блінов. - Це і Одеський припортовий завод, і Центренерго, і деякі інші активи. Приватизація останні два роки взагалі не йде. Вона гальмується будь-якими способами, необхідністю змін якихось законопроектів, зокрема, про продаж первинних 5 або 10% акцій на майданчиках. З моєї точки зору, це більше відмовки влади, адже не секрет, що в нас є політичне квотування при призначенні людей і на посади в державних компаніях. Тому і уряд, і влада в цілому, і окремі її особи є серйозними бенефіціарами саме від такої системи розподілу. Відповідно, вони не зацікавлені у швидкій приватизації».
Це перший момент. Далі, запевняє експерт, вирішити проблему може створення спільних підприємств з провідними західними компаніями. Крім того, щоб залучити інвестиції, потрібно провести реіндустріалізацію. «Адже спільні підприємства - це не тільки інвестиції, робочі місця, а це ще й предмет технологій. І якби відбулося зміщення допомоги Україні від технічної до фінансової, почалося б створення таких підприємств. Тому необхідно проговорити з окремими національними урядами, можливо, з тим же ЄС, питання щодо спеціальних умов роботи таких спільних підприємств. Нам просто необхідно запускати процес реіндустріалізації країни і припливу інвестиційного капіталу. Як показує досвід багатьох країн, навіть в умовах війни або територіальної втрати це можна робити», - переконаний економіст.
І третє, на чому акцентує Андрій Блінов, - щоб країна отримала можливість залучати інвестиції, потрібно вирішити питання про кредитування. «Це питання пов'язане з внутрішньою інвестиційною активністю, - підкреслює експерт. - Зрозуміло, у нас сьогодні дуже висока відносна вартість ресурсу. І високі ставки, і неефективне питання захисту кредиторів тощо. Думаю, тут окремі кроки робляться, адже Національний банк заявив, що цього року інфляція має становити 12%. А це більш-менш прийнятний показник для початку більш активного кредитування. Вважаю, що це - одна з основних передумов, щоб банки відновлювали кредитування, зокрема, саме в національній валюті».
Як бачимо, щоб країна стала привабливою в інвестиційному плані для іноземного капіталу, уряду (цьому або тому, який прийде йому на зміну) потрібно добре попрацювати, адже крім суто економічних кроків, зазначених Андрієм Бліновим, Україні фактично треба повернути довіру світової спільноти, показавши реальну, а не декларативну боротьбу з корупцією. А от чи справді це під силу нашій країні? Останнім часом виникають великі сумніви.
Публікації19:01
Економіка
Дам, але не вам
Скільки потрібно закінчити університетів і якого заокеанського топ-менеджера слід посадити в Мінфіні, щоб він написав, нарешті, бездефіцитний державний бюджет? Бо, повірте, дістали вже наші «розумники», які упродовж року нічого не роблять, а в грудні похапцем ліплять головний фінансовий документ і сирим кладуть під ялинку. Приймають же його… вночі, коли мало вже що розуміючі законодавці тупо тиснуть на кнопки (бо так у фракції наказали), думаючи при цьому більше не про бюджет та збіднілих співвітчизників, а про відпочинок на Канарах чи в якійсь іншій екзотичній країні до 22(!!!) січня.
Гульнули! На півмільярда!
До речі, гуляють по кілька тижнів у нас не лише народні депутати. Щоб народ не став тверезо дивитися на життя, його теж відправляють на тривалі новорічно-різдвяні канікули. І нікого, видно, не хвилює, в яку копієчку «влітають» бідній країні свята. А цифри вражають: за прогнозами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, нинішній Новий рік під ялинкою обійдеться державі приблизно у 8% від місячного ВВП: це – 560 мільйонів доларів. Бо валовий внутрішній продукт у 2016 році прогнозується на рівні 85 мільярдів доларів. Тож на січень припаде приблизно 7 мільярдів доларів. Будь-яка інша країна давно вже вилетіла б в трубу, а нам – хоч трава не рости. Прозрівати починаємо хіба що тоді, коли виймаємо з холодильника холодець та останню тарілку з салатами, а в сміттєвий бачок викидаємо «ензешну» порожню пляшку з-під шампанського чи горілки. Один мій знайомий, наприклад, після такого «похмілля» дуже засмутився: «Завод нас розпустив до 20 січня. Не знаю, що зароблю в цьому місяці й чи зароблю загалом. Замовлень же як не було, так і немає!»
І в такій ситуації опинилися багато вітчизняних підприємств, які дуже боляче реагують на падіння української економіки: за даними з відкритих джерел, за 2014-2015 роки Україна втратила понад 20% валового внутрішнього продукту. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк такі збитки пояснює, зокрема, втратою Донецька, Луганська й Криму. Але активних пошуків заміни втрачених підприємств іншими всередині країни не ведеться. Тому 2016-го економіка України (за оцінками експертів) продовжить падіння. Бо в меморандумі МВФ на нинішній рік заплановано ще й скорочення фінансування України від міжнародних кредиторів майже втричі: Захід починає втрачати інтерес до нашої держави, і співчутлива риторика міжнародних мас-медіа стосовно України все частіше змінюється детальними описами наших корупційних скандалів.
Внутрішні інвестори
Отже… Отже, нові фінансові надходження Україні потрібно шукати, не покладаючи дуже великих надій на ЄБРР та інші міжнародні фінансові інститути розвитку. І тут експерти радять владі порозумітися з… українськими інвесторами. Настав час, мовляв, доморощеним олігархам «поділитися» офшорними грошима з рідною ненькою. За яких умов – це вже повинні вирішити між собою влада з бізнесом. І у Президента України Петра Порошенка, як в одного з найбагатших українців (як повідомляли у ЗМІ, його статки лише за перший рік царювання зросли майже в сім разів), з’явилася нагода показати приклад іншим олігархам: гаранта всі вже ледь не прямим текстом закликають не вивозити продукцію з власних підприємств (скажімо, з Вінниці до Туреччини через… Великобританію) та мільярди доларів за кордон, а допомогти Україні у цей скрутний час фінансово. Як це робить для США американський мільярдер Марк Цукерберг, котрий вирішив після народження доньки віддати на добрі справи 99% акцій своєї компанії. Один з найбагатших бізнесменів планети у такий спосіб взявся змінити на краще світ. І не лише для своєї доньки, а й для інших дітей нового покоління.
Судячи з того, як Президент «розлучається» зі своїм бізнесом, 99% акцій належних йому підприємств він не віддасть. А от половиною своїх статків з Україною Петро Олексійович цілком міг би поділитися. І не зубожіли б ні його сім’я, ні його рідні та близькі. Натомість це був би, по-перше, достойний вчинок справжнього патріота, яким себе вважає Петро Порошенко. По-друге, Президент виконав би свої передвиборні бізнесові обіцянки й вимоги Конституції. І, нарешті, він би отримав моральне право «залучити» до благодійності решту олігархів. Ті, переконаний, змушені були б його послухати, бо в Україні «зріє» сильний соціальний вибух і на олігархів, зокрема й на пана Порошенка, чекають (як попереджує директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко) «серйозні політичні наслідки». Бо «як може сприйматися президент-олігарх, коли через війну економіка впала, добробут людей знизився, а його статки виросли?»
«Каса» не сходиться
Відомому соціологу вторить на своїй сторінці у «Фейсбуці» й екс-міністр фінансів, народний депутат України Віктор Пинзеник (БПП). Він, до речі, одним із перших у нашій державі почав говорити про те, що не можна з року в рік жити в борг і планувати видаткову частину бюджету більшою за дохідну. Адже загальновідомо, що бюджет – це баланс, рівновага між доходами й видатками. Парламент же її порушив, затвердивши (а Президент – підписавши) розбалансований головний фінансовий документ. Тож аби на кінець 2016 року вийти «на нулі» по дебіту з кредитом, уряд, за словами екс-міністра фінансів, планує «задіяти»… інфляцію, «податок, введення якого не потребує прийняття закону та гострих парламентських дискусій».
Що бюджет-2016 прийнято насправді розбалансованим, скаже вам навіть школяр. Бо не можна при запланованих 595,1 мільярда гривень доходів витратити 684,5 мільярда! До такої арифметики міг вдатися лише той, хто вчився на двійки. Значить, або ж ми на цих 89,4 мільярда гривень, яких не вистачає, наберемо знову кредитів, або ж недофінансуємо на них, скажімо, медицину й освіту з її субвенціями. Останнє цілком можливе, бо в Україні, на жаль, охорона здоров’я та розум нації давно вже не ходять у пріоритетах.
Як і сільське господарство – локомотив економіки України. Виконуючи «рекомендації» МВФ і намагаючись максимально підвищити доходи бюджету, уряд пішов на різке урізання пільг аграріям, які й так мізерні порівняно з тими, що надають фермерам у ЄС та США. Йдеться про «спецрежимний ПДВ». Раніше податок на додану вартість повністю «осідав» на спеціальних рахунках аграріїв. Для власного використання! Тепер же рільники можуть розраховувати лише на його 15%, свинарі й пташники – на 50%, тваринники (ВРХ) – на 80%. За решту коштів бюджет планує «латати дірки».
До речі, чиї інтереси захищає МВФ, даючи нам (якщо так є насправді) «аграрні рекомендації», зрозуміло. А от коли українці, нарешті, самостійно ворушитимуть мізками, – запитання серйозне. За даними Державної служби статистики, аграрний сектор забезпечує майже 35% експорту товарів, 22% зайнятості населення та 13% ВВП країни, але держава продовжує «добивати» село. Матеріально, законодавчо: 24 листопада 2015 року, під час так званого дня аграрних питань у парламенті, наші законодавці визнали, що з листопада 2014 по листопад 2015 року вони ухвалили 287 законів, з яких лише чотири було спрямовано на поліпшення роботи в аграрному секторі.
Натомість силовиків законодавці, уряд і Президент люблять безмежно. Тому їх фінансування 2016-го (наприклад, МВС) зросло з 33,7 мільярда гривень у 2015-му до 40,8 мільярда нинішнього року. Політологи пояснюють це погіршенням рівня життя населення в країні: мовляв, влада намагається «задобрити» бійців спецпідрозділів, які захищатимуть її від протестувальників, котрих усе більше виходить на вулиці українських міст і сіл. Той, хто сподівається на силу, мабуть, забув застереження Наполеона: «Штиками можна зробити все, що завгодно, тільки сидіти на них не можна».
На бутерброд із чорною ікрою
А от про себе хороших народні депутати не забули: 906 мільйонів гривень (на 159 мільйонів більше, ніж торік) вони виділили в бюджеті на зарплати собі та своїм помічникам. Мабуть, для того щоб вистачало на харчування в дорогому ресторані в центрі Києва. Волосся дибки стає, коли бачиш, що в розореній війною країні їдять народні обранці: порція каре новозеландського ягняти з жареними лісовими грибами і гірчичним соусом, наприклад, в «елітній забігайлівці» коштує 629 гривень, ікра чорна – 1200 гривень, спагеті з морепродуктами, шпинатом і томатом – 568 гривень, сібас (не знав раніше навіть, що є така цінна, смачна та багата на протеїн риба) із запашними травами та овочами – 980 гривень. П’ють «Шампанське» в ресторані стомлені від спання в сесійній залі парламентарі за 3000 гривень, а за пляшку вина вони, не вагаючись, платять шість мінімальних українських заробітних плат! Запивають же елітну смакоту відвідувачі закладу французькою водичкою, щоправда, розлитою… під Одесою. Нардепам про це не говорять, бо ті можуть образитися, адже за маленьку пляшечку віддають 155 гривень.
Клієнтів ресторану (окрім народних депутатів у закладі частенько бачать чиновників різних міністерств, КМДА, бізнесменів) такі ціни не лякають. Не дивно тому, що в «бізнесовій харчевні» є іменні столики, які стоять вільними, чекаючи на господаря. У розпал сесійної роботи Верховної Ради журналістка однієї з телепрограм, яка влаштувалася в ресторан «на роботу», засікла, наприклад, тут одного з «найбідніших» парламентарів – заступника голови Комітету ВР з питань інформатизації та зв’язку Костянтина Усова (БПП). Згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014-й, Костянтин Глібович заробив позаторік… 7429 гривень. Має депутат квартиру загальною площею 15 квадратних метрів (члени сім’ї – таку ж майже халупку на 17 квадратних метрів). Ні вкладів у банках, ні цінних паперів чи інших активів у пана Усова немає. Одне слово, бідняк-бідняком! Але це не перешкоджає йому смакувати в суперовому ресторані делікатесами.
Інший депутат (щоправда, сьомого скликання), колишній секретар Комітету ВР з питань податкової та митної політики, «свободівець» Ігор Кривецький, за словами журналістів тієї ж телепрограми, взагалі «прописався» в елітному ресторані, проводячи тут зустріч за зустріччю. Він, як сказав персонал закладу, є особистим другом власника ресторану, а тому заходить до зали із чорного ходу. Для Ігоря Ігоровича облаштували у дворі навіть власну парковку. Журналістка обслужила пана Кривецького без здачі за 4000 гривень. А член парламентського Комітету з питань європейської інтеграції, позафракційна депутатка Юлія Льовочкіна «перекусила» в ресторані за 20 тисяч гривень. Ще й дві пляшки вина взяла із собою.
«Кордон» виживання
А тепер порахуйте, якою повинна бути зарплата в депутата, щоб харчуватися в такому ресторані. І який бюджет має бути в України, щоб задовольнити такі апетити народних обранців та інших високих чиновників, які звикли жити на широку ногу (читай – за рахунок інших). Через те, на думку вже згаданого нами Віктора Пинзеника, бюджет-2016 залишив фактично без засобів до існування літніх людей в Україні. Бо те, що сьогодні пропонують їм як пенсії, є насправді допомогою для непрацездатних. І розраховувати на останню можна лише за умови, якщо закладений урядом ріст надходжень до бюджету становитиме 30%. Але «не можуть доходи казни вирости до 30% при рості економіки 2% та інфляції 12%. Тож нестачу коштів буде покрито за рахунок найбідніших верств населення», – наголошує екс-міністр економіки.
Чи не тому мінімальна зарплата – 1218 гривень – тримала в лещатах бідності українців із грудня 2013 по вересень 2015 року? А от інфляція у 2014 та 2015 роках зросла відповідно до 24,9 та 46,6%, ціни – більш ніж на 80%. Нову, підвищену на 13% «мінімалку», як кістку, кинули українцям у вересні 2015 року. Хоча вирішувати (на думку експертів) проблеми бюджетного дефіциту будуть і надалі за рахунок бідних. Ніхто навіть не печеться за пересічних українців, планка доходів яких опустилася нижче мінімальних соціальних стандартів – до так званого кордону виживання.
До речі, до кінця 2016 року цей кордон виживання у вигляді мінімальної зарплати в Україні має зрости(!!!) до 1550 гривень на місяць. Це Міністерство фінансів вважає ледь не досягненням. Пані Яресько часто буває за кордоном і має добре знати, наскільки принизливою є така «мінімалка». У сусідній з Україною Угорщині (далеко не найбагатшій в Європі країні) уряд підвищив мінімальну зарплатню в… десять разів. Нині вона становить 129 000 форинтів, або 333 євро. У перерахунку на українську грошову одиницю це майже 12 000 гривень. А ціни на продукти харчування в Угорщині ненабагато вищі, ніж в Україні. Деякі ж продукти тут можна купити навіть дешевше.
Одне слово, соромно за нашу багату і водночас бідну країну, її безграмотний бюджет, який і так не можуть справедливо поділити. Можливо, тому деякі народні депутати (після ситного та шикарного місячного відпочинку) запропонували в лютому внести зміни до головного фінансового документа країни.
Відео19:39
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,5110898017883-/
/-pc-/
Top