Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
22 Вересня 2015
22 Вересня
Події
У зоні АТО за підозрою в отриманні мільйонного хабара затримали командира батальйону ЗСУ
У Донецькій області за підозрою в отриманні хабара в розмірі 1,1 мільйона гривень затримано командира батальйону 28-ї окремої механізованої бригади українських Збройних сил.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
За його словами, зловмисник отримав хабара від перевізників за сприяння у фінансуванні тероризму та співучасті в організації незаконного в'їзду 10 транспортних засобів із вантажем на окуповану територію Донецької області.
У зоні АТО за підозрою в отриманні мільйонного хабара затримали командира батальйону ЗСУ
У Донецькій області за підозрою в отриманні хабара в розмірі 1,1 мільйона гривень затримано командира батальйону 28-ї окремої механізованої бригади українських Збройних сил.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
За його словами, зловмисник отримав хабара від перевізників за сприяння у фінансуванні тероризму та співучасті в організації незаконного в'їзду 10 транспортних засобів із вантажем на окуповану територію Донецької області.
Блог:
Думки10:59
Політика
Тетяна Чорновіл
Блокада в'їздів до Криму - це боротьба за анексовану територію
Блокада в'їздів до Криму - це боротьба за повернення анексованої української території. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила народний депутат від фракції «Народного фронту» Тетяна Чорновіл.
«Це така форма війни за повернення Криму. Блокада Криму потрібна, і дуже правильно, що це відбувається зараз. Важливо, що це підтримують і кримські татари. Без їхньої позиції нинішні події були б неможливі», - заявила вона.
Крім того, Чорновіл переконана, що марно запитувати, чому блокада розпочалася лише зараз.
«Боротьба за Крим почалася не сьогодні і не вчора. А кримські татари вже не вперше борються за свою малу батьківщину», - резюмувала вона.
Блог:
Думки11:33
Політика
Андрій Єрмолаєв
Санкції запізнілі і недоречні
Санкції, запроваджені Україною проти Росії, наразі вже запізнілі і можуть спровокувати економічну війну, а також завдати серйозної шкоди українській економіці. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Національного інституту стратегічних досліджень, політолог Андрій Єрмолаєв.
«Незважаючи на всю нашу риторику, пов'язану зі звинуваченнями Росії в окупації та анексії, у міждержавних відносинах Україна-Росія немає визнаного стану війни. Санкції мають характер локальних ударів, пов'язаних зі спробою обмежити можливості і права російських об'єктів бізнесу в Україні, але не більше того. Інша річ, що прийняття рішення про нові санкції в умовах нехай і не повноцінного світу, але все ж перемир'я на Донбасі, і в умовах активних переговорів Мінської групи, маніпулювання санкціями може радше завдати шкоди, аніж бути корисним. І все тому, що, незалежно від цих санкцій, зберігається певний рівень торгівлі між Україною і Росією в частині енергоносіїв, зберігаються торговельні відносини, йде інформація про поставки вугілля, низка підприємств на території «ЛНР» і «ДНР» продовжують виплачувати податки до центрального бюджету. Мені здається, зараз якраз би мало сенс встановити статус-кво рівноваги з урахуванням того, що вдасться після жовтня забезпечити мирний режим по лінії вогню в Донбасі», - розповів політолог.
За словами експерта, жорсткі санкції, навпаки, можуть каталізувати економічну війну, і це може завдати серйозного удару по економіці України.
«У будь-якому разі у відповідь заходи можливі, вони можуть торкнутися транспортного сполучення, постачання енергоносіїв. Наскільки Україна до цього готова - питання відкрите. Та й чи є зараз сенс інтенсифікувати це протистояння, якщо в рамках Мінського процесу тривають переговори про якісь домовленості з контролю за кордоном і озброєнням? Мені здається, ці санкції запізнілі і недоречні», - резюмував Єрмолаєв.
Політика
Зал суду, де відбувається засідання у справі Савченко, заповнений козаками
Журналістів не пустили до зали суду, де має відбутися засідання у справі української льотчиці, народного депутата України Надії Савченко. Про це у себе в Twitter написав адвокат Савченко Марк Фейгін.
За його словами, зал суду заповнений козаками.
«Зал заповнений козаками замість журналістів. Нікого з преси не пустили. Ось вам і відкритий суд», - написав Фейгін.
При цьому він зазначив, що нікого з потерпілих у залі суду немає.
Інший адвокат Савченко, Микола Полозов, у себе в Twitter зазначив, що суддя заявила про наявність окремого залу з трансляцією засідання для преси.
Зал суду, де відбувається засідання у справі Савченко, заповнений козаками
Журналістів не пустили до зали суду, де має відбутися засідання у справі української льотчиці, народного депутата України Надії Савченко. Про це у себе в Twitter написав адвокат Савченко Марк Фейгін.
За його словами, зал суду заповнений козаками.
«Зал заповнений козаками замість журналістів. Нікого з преси не пустили. Ось вам і відкритий суд», - написав Фейгін.
При цьому він зазначив, що нікого з потерпілих у залі суду немає.
Інший адвокат Савченко, Микола Полозов, у себе в Twitter зазначив, що суддя заявила про наявність окремого залу з трансляцією засідання для преси.
Політика
Прокурор просить усунути адвокатів Савченко від процесу
Прокурор у справі української льотчиці Надії Савченко просить усунути її адвокатів від судового процесу.
Про це у себе в Twitter написав адвокат Савченко Микола Полозов.
«Прокурор просить суд усунути адвокатів Савченко від процесу», - зазначив Полозов.
Прокурор просить усунути адвокатів Савченко від процесу
Прокурор у справі української льотчиці Надії Савченко просить усунути її адвокатів від судового процесу.
Про це у себе в Twitter написав адвокат Савченко Микола Полозов.
«Прокурор просить суд усунути адвокатів Савченко від процесу», - зазначив Полозов.
Суспільство
У Дніпропетровську двох контррозвідників спіймали на хабарі
У Дніпропетровську Служба безпеки разом із військовою прокуратурою затримала на хабарі двох старших оперуповноважених військової контррозвідки СБУ, передає прес-служба відомства.
«Підполковник і старший лейтенант вимагали 15 000 гривень за вирішення питання з військкоматом щодо ухилення місцевим жителем від призову до ВСУ. Хабарників затримали одразу після отримання грошей в будівлі управління», - сказано у повідомленні.
Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу СБУшникам. Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369-2 (одержання неправомірної вигоди) КК України. Слідство триває, з'ясовується, чи були ще факти корупції.
Нагадаємо, раніше, 18 вересня 2015 року, у Дніпропетровській області СБУ спільно з міліцією та військовою прокуратурою затримали на хабарі начальника сектора Державної міграційної служби.
У Дніпропетровську двох контррозвідників спіймали на хабарі
У Дніпропетровську Служба безпеки разом із військовою прокуратурою затримала на хабарі двох старших оперуповноважених військової контррозвідки СБУ, передає прес-служба відомства.
«Підполковник і старший лейтенант вимагали 15 000 гривень за вирішення питання з військкоматом щодо ухилення місцевим жителем від призову до ВСУ. Хабарників затримали одразу після отримання грошей в будівлі управління», - сказано у повідомленні.
Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу СБУшникам. Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369-2 (одержання неправомірної вигоди) КК України. Слідство триває, з'ясовується, чи були ще факти корупції.
Нагадаємо, раніше, 18 вересня 2015 року, у Дніпропетровській області СБУ спільно з міліцією та військовою прокуратурою затримали на хабарі начальника сектора Державної міграційної служби.
Блог:
Думки14:39
Економіка
Олександр Дем'янчук
Українську економіку давно час переорієнтувати на західні ринки
Санкції України проти РФ запроваджено саме зараз, бо раніше країна не була готова до тих економічних наслідків, до яких би призвела втрата російських ринків. Зараз же українська економіка готова до переорієнтування. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук.
«Це абсолютно зрозуміло, чому саме зараз. У першу чергу, українська економіка не була готова до введення санкцій. Угода про асоціацію з ЄС була чимось на кшталт гарної цукерки, але далеко. А зараз угода стає дедалі реальнішою, дедалі більша кількість країн-членів Євросоюзу її ратифікують. Тобто втрата такого ринку, як російський, для України вже не буде болючою. Вийде переорієнтувати значну частину своєї торгівлі та експорту на Європу й інші країни, тим більше що і Китай зацікавився українською продукцією, він готовий купувати зерно і деякі інші товари. І в Пакистан наші танки поїхали з величезним задоволенням. У принципі, Україні потрібен був час, аби підготуватися до втрати російського ринку», - розповів політолог.
Експерт зазначив, що й раніше в Україні відчували санкції з боку Росії, коли РФ закривала кордони для імпорту з України цілої низки товарів.
«Зараз Україна вже підготувалася. Вочевидь, вжито деяких заходів із запобігання серйозному провалу економіки у зв'язку з втратою російського ринку. І зараз Україна спокійно може це зробити. Якось воно, м'яко кажучи, незрозуміло виглядало, коли Євросоюз, США та інші країни вводили санкції проти РФ, а головна потерпіла сторона - Україна жодних санкцій не вводить. Звісно, що до певної міри санкції вдарять і по нас. Але українську економіку давно час переорієнтувати на західні ринки і західний напрям, і в даному разі вимушена переорієнтація для деяких галузей народного господарства і промисловості піде лише на користь», - розповів Дем'янчук.
Політолог наголосив, що на перших порах можуть бути втрати, але, швидше за все, Україна не «потоне» і наслідки не будуть трагічними.
Суспільство
Біля Кремінної незаконно видобували вугілля
Співробітники СБУ спільно з прокуратурою блокували поблизу міста Кремінна видобуток вугілля у промислових масштабах.
Як повідомляє прес-служба відомства, зловмисники розробляли кар'єр площею 120 тисяч квадратних метрів і глибиною 8 метрів. Правоохоронці затримали дві 40-тонні вантажівки з вугіллям, які прямували на залізничну платформу.
За інформацією прес-служби, на коліях співробітники СБУ виявили шість готових до відправлення залізничних вагонів з вугіллям. Крім того, було затримано чотири великогабаритні вантажівки, а також спецтехніку, яку використовували для незаконного видобутку.
Наразі тривають обшуки в офісних та приватних приміщеннях, у тому числі у співробітника міліції, який прикривав протиправну схему. Відкрито кримінальне провадження за ст. 240 і ст. 364 Кримінального кодексу України.
Біля Кремінної незаконно видобували вугілля
Співробітники СБУ спільно з прокуратурою блокували поблизу міста Кремінна видобуток вугілля у промислових масштабах.
Як повідомляє прес-служба відомства, зловмисники розробляли кар'єр площею 120 тисяч квадратних метрів і глибиною 8 метрів. Правоохоронці затримали дві 40-тонні вантажівки з вугіллям, які прямували на залізничну платформу.
За інформацією прес-служби, на коліях співробітники СБУ виявили шість готових до відправлення залізничних вагонів з вугіллям. Крім того, було затримано чотири великогабаритні вантажівки, а також спецтехніку, яку використовували для незаконного видобутку.
Наразі тривають обшуки в офісних та приватних приміщеннях, у тому числі у співробітника міліції, який прикривав протиправну схему. Відкрито кримінальне провадження за ст. 240 і ст. 364 Кримінального кодексу України.
Суспільство
У Рівненській області затримано велику партію бурштину
Сьогодні вночі у Рівненській області міжвідомчою робочою групою у складі співробітників податкової міліції, СБУ, МВС і ЗСУ затримано автомобіль, в якому перевозили 131 кілограм бурштину. Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби України.
Як повідомляється, автомобіль Geep Liberti було зупинено близько години ночі у селищі міського типу Рокитне.
«Як з'ясувалося, машина використовувалася уродженцем Волинської області без належних документів, держномери були підробленими, як і номера кузова автомобіля. Водій пояснив правоохоронцям, що скупив бурштин у жителів області з метою подальшого перепродажу у Волинській області», - йдеться у повідомленні.
У прес-службі також зазначили, що під час огляду автомобіля було знайдено 131 кілограм сирцю бурштину, який лежав у поліетиленових мішках.
Крім того, було знайдено гвинтівку «Форт-207» з 15 патронами, пістолет Макарова, а також 20 форм для пресування та обробки бурштину.
Наразі автомобіль, камені і зброю вилучено. Відкрито кримінальне провадження за ст. 198 КК України (придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом). Крім того, перевіряється справжність виданих водієві дозволів на знайдену у нього зброю.
У Рівненській області затримано велику партію бурштину
Сьогодні вночі у Рівненській області міжвідомчою робочою групою у складі співробітників податкової міліції, СБУ, МВС і ЗСУ затримано автомобіль, в якому перевозили 131 кілограм бурштину. Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби України.
Як повідомляється, автомобіль Geep Liberti було зупинено близько години ночі у селищі міського типу Рокитне.
«Як з'ясувалося, машина використовувалася уродженцем Волинської області без належних документів, держномери були підробленими, як і номера кузова автомобіля. Водій пояснив правоохоронцям, що скупив бурштин у жителів області з метою подальшого перепродажу у Волинській області», - йдеться у повідомленні.
У прес-службі також зазначили, що під час огляду автомобіля було знайдено 131 кілограм сирцю бурштину, який лежав у поліетиленових мішках.
Крім того, було знайдено гвинтівку «Форт-207» з 15 патронами, пістолет Макарова, а також 20 форм для пресування та обробки бурштину.
Наразі автомобіль, камені і зброю вилучено. Відкрито кримінальне провадження за ст. 198 КК України (придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом). Крім того, перевіряється справжність виданих водієві дозволів на знайдену у нього зброю.
Блог:
Думки15:56
Суспільство
Борис Кушнірук
Держава не повинна втручатися в акцію з блокади Криму
Акцію із блокування вантажних продовольчих поставок до Криму мають здійснювати лише громадські організації, держава втручатися в неї не повинна. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт Борис Кушнірук.
«Державі не варто втручатися в акцію з блокади Криму. Проводити її повинні лише цивільні організації, так вона матиме моральне значення. Кримські татари мають захистити власні права. Зараз на території їх убивають, садять до в'язниці, намагаються вигнати з півострова. На тлі майбутньої Генеральної асамблеї ООН - це їхня спроба привернути увагу світової спільноти до трагедії кримськотатарського народу», - сказав він.
За його словами, підтримка держави має бути негласною. Разом з тим, експерт вважає: якщо акцію підтримає і втрутиться держава, це може призвести до додаткового силового загострення з боку Росії.
«Умовно кажучи, на території Криму проживає два мільйони людей. Якщо почнуться дуже серйозні перебої з постачанням продуктів харчування на півострів, то Росія звинуватить Україну у спробі знищення кримчан. Понад те, це може стати приводом для спроби Москви пробити по суші шлях до Криму. Звичайно, ми зараз більше готові протистояти Росії, ніж у 2014 році, та все ж у РФ набагато потужніші збройні сили. Нам потрібно ще хоча б кілька років, аби дати гідну відсіч», - вважає експерт.
Кушнірук додав, що сьогоднішня позиція невтручання влади по відношенню до даної акції правильна з точки зору тактики.
«Безумовно, це не означає, що ми повинні бояться Росію, але нам не варто давати привід для нової хвилі військової агресії. Україні потрібен час, щоб стати сильнішою, для повернення всіх своїх окупованих територій», - резюмував він.
Суспільство
У Луганській області затримано місцевого чиновника, який співпрацював з бойовиками
Співробітники Служби безпеки України затримали чиновника Станично-Луганської районної ради, який передавав службову інформацію бойовикам «МДБ «ЛНР».
Як повідомляє прес-служба СБУ, в серпні чиновника було завербовано бойовиками. Він регулярно надсилав терористам фрагменти листування органів влади з правоохоронцями і військовими, деталі проведення на території Луганської області АТО, відомості про патріотично налаштованих депутатів місцевих рад та активістів проукраїнських громадських організацій.
«Співробітники спецслужби задокументували факт передання чиновником копій службових документів обласної та районної рад по електронних каналах представнику терористичної організації «МДБ «ЛНР», - ідеться у повідомленні прес-служби.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України.
У Луганській області затримано місцевого чиновника, який співпрацював з бойовиками
Співробітники Служби безпеки України затримали чиновника Станично-Луганської районної ради, який передавав службову інформацію бойовикам «МДБ «ЛНР».
Як повідомляє прес-служба СБУ, в серпні чиновника було завербовано бойовиками. Він регулярно надсилав терористам фрагменти листування органів влади з правоохоронцями і військовими, деталі проведення на території Луганської області АТО, відомості про патріотично налаштованих депутатів місцевих рад та активістів проукраїнських громадських організацій.
«Співробітники спецслужби задокументували факт передання чиновником копій службових документів обласної та районної рад по електронних каналах представнику терористичної організації «МДБ «ЛНР», - ідеться у повідомленні прес-служби.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України.
Суспільство
У київському парку чоловік погрожував підірвати гранату
У Києві затримали чоловіка, який погрожував підірвати гранату у парку відпочинку. Про це повідомляє прес-служба Київської міліції.
За інформацією правоохоронців, у Деснянському районі, в одному з парків, у водоймі, стояв чоловік з гранатою в руках. Протягом двох годин правоохоронці намагалися переконати чоловіка віддати небезпечний предмет. Після переговорів він віддав гранату із запалом, з якого було висмикнуто запобіжну скобу.
Наразі встановлено, що правопорушник обґрунтовано підозрювався у скоєнні крадіжки з приміщення колишнього місця роботи. Щоб перевірити цю інформацію, представники компанії, де він раніше працював, призначили зустріч у парку відпочинку. Про це вони попередили міліціонерів.
Побачивши працівників органів внутрішніх справ, чоловік забіг у водойму. Потім дістав з сумки гранату і пригрозив підірвати всіх, хто наблизиться до нього.
Нині розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк до семи років.
У київському парку чоловік погрожував підірвати гранату
У Києві затримали чоловіка, який погрожував підірвати гранату у парку відпочинку. Про це повідомляє прес-служба Київської міліції.
За інформацією правоохоронців, у Деснянському районі, в одному з парків, у водоймі, стояв чоловік з гранатою в руках. Протягом двох годин правоохоронці намагалися переконати чоловіка віддати небезпечний предмет. Після переговорів він віддав гранату із запалом, з якого було висмикнуто запобіжну скобу.
Наразі встановлено, що правопорушник обґрунтовано підозрювався у скоєнні крадіжки з приміщення колишнього місця роботи. Щоб перевірити цю інформацію, представники компанії, де він раніше працював, призначили зустріч у парку відпочинку. Про це вони попередили міліціонерів.
Побачивши працівників органів внутрішніх справ, чоловік забіг у водойму. Потім дістав з сумки гранату і пригрозив підірвати всіх, хто наблизиться до нього.
Нині розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк до семи років.
Блог:
Думки17:17
Економіка
Олександр Гончаров
Блокада Криму має лише політичний підтекст, але не економічну доцільність
З економічної точки зору, блокада Криму невигідна українським підприємцям. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
«Ті, хто організовував блокаду, бачать якийсь ідеологічний і політичний підтекст... Але з точки зору економічної, всі, навіть не експерти, розуміють, що будуть збитки. Економічні та договірні відносини, які були встановлені між підприємцями півострова і підприємцями Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей, певна річ, порушаться», - розповів економіст.
Експерт зазначив, що зрозуміти цілі лідерів, котрі ініціювали блокаду, можна, але вони суто політичні. На думку Гончарова, необхідно розділити це питання на дві складові частини.
«Одна частина - це група товарів промислового призначення і подвійного призначення. У нас же там, у Криму, виробництво титану, содовий завод, виробництво скла. А інша група - це продовольчі товари. Продовольча група товарів - не думаю, що є проблема її замістити. Досить добрі кліматичні умови є і у самого Криму. Але те, що стосується першої групи товарів, то треба було ще із самого початку минулого року це питання порушувати. Про долю тих підприємств, які залишилися в Криму і які належать нашим власникам, які в Києві живуть. Ось це більш важливе й актуальне питання для України, яка перебуває у стані АТО», - розповів Гончаров.
Публікації17:37
Суспільство
Механізм для лобі, або Достукатися до гаранта
Таке враження, наче країна із захватом долучилася до масштабної електронної гри, в якій, аби виграти, потрібно подолати рівень, що виражається у 25-тисячній підтримці співгромадян. От лишень, як виявилося, впевненість у тім, що цей рівень - головний, уже почала приносити розчарування: одну з петицій - про підтримку вільного володіння зброєю, - яка подолала планку в 25 тисяч голосів, набравши майже 40 тисяч, глава держави не підтримав.
Кому шлях до військкомату
Днями стало відомо, що Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам виступив проти вільного володіння в нашій країні зброєю. Коли у нього запитали про подальшу долю цієї петиції, Президент відповів, що люди, котрі її підтримали, - це аж ніяк не вся країна, а лише «привернення уваги». За словами Порошенка, він не прихильник тих, «хто хоче ходити по вулицях зі зброєю, дестабілізуючи таким чином ситуацію в містах, далеких від зони проведення АТО». А кому, мовляв, дуже кортить, тому шлях до військкомату. Аргументи глави держави такі: згідно з даними соцдослідження, вільне володіння зброєю підтримують лише 11% українців, тоді як 82% громадян нашої країни виступають проти, і він - на боці більшості.
У свою чергу голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, який і є автором цієї петиції, впевнений, що глава держави з її текстом просто не знайомий. За його словами, «Порошенко не прочитав першу в історії України петицію про те, щоб законодавчо закріпити право громадян на захист». Мовляв, «це зрозуміло з його відповіді, бо йшлося не про зброю, а про законодавчо закріплене право українців на захист, - навіть у назві петиції жодного слова про вільний обіг зброї». Петиція ж, яка набрала 36 тисяч 244 голоси, пропонує «законодавчо затвердити право громадян України на захист шляхом внесення змін до Конституції, додавши пункт про те, що кожен громадянин України має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя, житла і власності, життя та здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади», а також прийняти окремий закон про громадянську зброю і боєприпаси.
Спроба № ...
Якщо говорити про зброю і тих 25 тисяч українців, які підтримали петицію, то деякі експерти таке «бажання народу» трактують дещо інакше. Приміром, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко впевнений, що переважно всі найпопулярніші електронні петиції необхідно розглядати як цілеспрямовану лобістську кампанію. «Яскравий приклад, - сказав він «Аналітичній службі новин», - петиція про зброю. Вже було кілька спроб такої кампанії. За нею стоять продавці зброї. Вони використовують нинішні настрої в суспільстві. Але є дослідження соціологів, згідно з якими абсолютна більшість українців проти вільного придбання зброї. До того ж зараз у нас з'явилося багато нелегальної зброї із зони АТО. І якщо дозволити всім озброюватися, це може призвести до негативних наслідків. Тому влада має відреагувати на цю петицію і пояснити, чому її не можна приймати».
Тобто що ми маємо, як то кажуть, у сухому залишку: у ЗМІ хвилею прокотилася інформація про те, що Президент у телеефірі дав відповідь на петицію про легалізацію зброї. Тим часом, за процедурою, передбаченою в законі про електронні петиції, ця відповідь має з'явитися на президентському сайті - на сторінці електронних петицій у вкладці «З відповіддю». Отже, відкриваємо вкладку «На розгляді». Там досі перебувають 5 петицій: вимога призначити прем'єр-міністром України М. Саакашвілі, з його 31505 голосами, петиція про скасування грошової застави для корупціонерів, що набрала 32024 голоси на свою підтримку, про впровадження електронної системи голосування в Раді за відбитками пальців (29825 голосів), про скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт авто (цю петицію підтримали 38326 осіб) і вимога законодавчо затвердити право громадян України на захист. За ідеєю, петиція про право громадян на самозахист уже мала б бути у вкладці «З відповіддю», але ми цього не бачимо.
Коли Порошенко «зробить усім добре»
А поки що українці з ентузіазмом дитини, яка дорвалася до жаданої іграшки, продовжують строчити електронні прохання, просячи Президента втрутитися у розв’язання і їхніх побутових проблем, і проблем вулиці/міста/району/області. Окремі унікуми, дивлячись на все це розмаїття думок, які розтікаються по дереву, чи то пак по сторінці е-петицій, просять главу держави «Терміново зробити всім добре». І в тілі петиції видають докладні рекомендації, як цього досягти. Так, Юрій Криворучко пропонує «зробити долар по 50 копійок, а євро по 80», бо ж не діло, «що долар практично зрівнявся з євро», «кожному жителю України видавати по 2000 гривень на місяць, щоб добре жилося», «захистити традиційні сімейні цінності і дозволити гей-шлюби», «скасувати всі податки і збори», а також «відремонтувати всі дороги і мости», «встановити пенсійний вік на рівні 40 років», «перенести Кембриджський, Оксфордський, Гарвардський» і решту «університетів до України» і «навчитися рятувати людей від смертельних захворювань», причому робити це абсолютно безкорисливо.
А якщо без жартів, то автор цієї петиції пропонує «зробити на цьому сайті трохи складнішу реєстрацію для тих, хто пише петиції, щоб десятки тисяч подібних юридично неграмотних петицій «про все хороше» не потрапляли на цей сайт і не вбивали справді гарну ідею». Петиція його, між іншим, дуже навіть слушна. Шкода, що зі своїми шістьма голосами підтримки вона не зможе претендувати навіть на те, аби її елементарно прочитали. До речі, в Україні, на відміну від тих самих США, поки що немає політичної культури петицій, наголосив політичний експерт Петро Олещук, який зазначив, що «в цілому ініціатива непогана, але на сьогодні складно говорити, наскільки вона вдала». Петро Олещук звернув увагу і на те, що «такий інструментарій, як петиції, може просто перетворитися на мережеві ігри. Адже навіть зараз багато фейкових петицій, наприклад, щодо призначення одного з політиків послом у Гондурасі».
Крім того, Олещук не виключає того, що за допомогою петицій влада може вкидати потрібні їй теми. Водночас, за його словами, репрезентативність петицій в Україні поки що не досить висока, і це пов'язано з технічними питаннями. «Доступ до Інтернету - це атрибут міст. Села й маленькі населені пункти ще погано охоплені Всесвітньою павутиною», - пояснив він.
Не панацея від проблем
Наразі ж виходить, що «добре» - правда, зовсім не те, яке вони очікували, - Президент зробив лише бажаючим озброїтися і лобістам цього питання. Хто на черзі, поки що незрозуміло, бо, судячи з усього, тимчасові рамки розгляду петицій не дотримуються. Разом з тим заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, який курирує тему електронних петицій, у своєму коментарі «Аналітичній службі новин» зазначив, що «петиція - це інструмент громадського обговорення, об'єднання громадянської позиції навколо якогось питання, фактично відображення потреб суспільства, проблеми, які його хвилюють. І байдуже, які вони. Люди можуть хотіти і відкриття Burger King. У цьому немає нічого дивного, вони мають на це право». Але, знову ж таки, 25 тисяч голосів на підтримку зовсім не означає, що її буде підтримано Президентом, а отже, буде ініційовано прописаний у законі механізм її реалізації.
Тобто, за словами голови правління Українського центру прямої демократії Ігоря Куруса, все залежить від влади: або використовувати цей інструмент, прислухаючись до народу, або маніпулювати ним. «Петиція, - поділився Ігор Курус своєю думкою з АСН, - це не панацея від усіх проблем, а, що дуже важливо, дієвий інструмент комунікації між суспільством та владою. Через петицію можна зруйнувати монополію партій і олігархів на нормотворчість. Адже право на законодавчу ініціативу мають політики, а не носій влади - народ. Петиція ж фактично дає громадянам право ініціювати розгляд будь-якого питання, яке турбує суспільство, а не політиків чи олігархів. Приклад: ініціативи про скасування акцизу на розмитнення авто, про скасування грошової застави для корупціонерів».
При цьому експерт зазначив, що відповідь на питання, чи зможемо ми правильно використовувати і застосовувати такий інструмент прямої демократії в українських реаліях, дасть лише час. Якщо влада, запевняє голова правління Центру прямої демократії, «покладе петиції у «довгу шухляду» або займеться відписками, можна вважати, що цей механізм було запроваджено, аби знизити градус суспільного невдоволення. Тоді петицію буде зведено нанівець, як це сталося з люстрацією і боротьбою з корупцією. Інтерес до неї згасне, і люди знову підуть на вулицю. Але якщо влада почує громадян і своєчасно реагуватиме, це означає, що петиція буде ефективним дієвим механізмом відновлення довіри громадян до влади».
Шанс знайти спільну мову з людьми
У тому, петиції - шанс для влади знайти спільну мову з народом, переконана і член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «У першу чергу треба провести паралелі із західним світом, - сказала вона АСН, - погляньте, як у них працюють електронні петиції. А там вони працюють досить ефективно. У європейських країнах це справді допомагає консолідувати суспільство і налагодити діалог між владою та суспільством. А в нашій країні треба віддати належне Президенту, який пішов на це і погодився з громадськими організаціями (ініціаторами подання електронних петицій і розвитку цього електронного сервісу були саме громадські активісти)». Політолог вважає, що система електронних петицій (якщо вона запрацює), зніме напругу в суспільстві, яка зараз є.
«Якщо ж влада не захоче почути активну частину суспільства, - запевняє Богдана Бабич, - а таких на сайті зареєстровано близько мільйона, то вони знову перейдуть до шин. Не хотілося б, щоб спроба перейти в конструктивний діалог із владою знову вивела людей на вулицю».
Підтримує цю позицію і політичний експерт Євген Магда, який, спілкуючись із кореспондентом АСН, висловив думку, що «електронні петиції - це клапан, котрий дозволяє викинути зайву соціальну напругу. І нам потрібно вчитися цього елемента демократії, але не варто його ідеалізувати, вважати, що електронна петиція - те, від чого моментально зміниться внутрішня політика. Якби електронні петиції були всемогутніми, то хакери давно б правили якщо не світом, то США точно». Магда наголосив, що електронні петиції стануть ефективнішими, коли відбудеться ще низка необхідних змін в українському суспільному житті.
А ось політолог Сергій Толстов, звертаючи увагу на очевидний факт, що петиції - це копіювання американських ідей, де вони використовуються вже давно, оскільки з їхньою допомогою дається оцінка внутрішньополітичної громадської думки, у коментарі АСН зазначає, що, з одного боку, Україна просто вирішила перейняти цей досвід, а з іншого - «розміщенням петицій частково керує влада, дає їм оцінку. У разі, якщо владі якісь петиції вигідні, вона посилається на них. Якщо ж владу не влаштовує петиція, то на неї просто не звертають увагу. Тому це - один з методів соціально-політичного маркетингу, маніпулятивна технологія, якій не варто приділяти серйозної уваги».
Не Бог і навіть не цар ...
Тому питання, чи буде реалізовано хоча б одну петицію, поки що залишається відкритим. А враховуючи реакцію Президента на «збройове прохання», прогнозувати що-небудь навряд чи варто. Хоча, на думку голови правління Центру стратегічних досліджень Павла Жовніренка, певну їх частину, швидше за все, таки буде прийнято. «Це загальноприйнята практика і в Штатах, і в Європі, - роз'яснив політолог АСН. - Оскільки ми рухаємося за європейським вектором, неможливо не користуватися ними. Але навіть якщо петицію підписали 25 тисяч людей, це не означає, що рішення стосовно неї буде позитивним. А чи приживеться у нас ця практика, покаже час: умовно кажучи, коли буде підписано 50 петицій, а щодо жодної з них не буде прийнято рішення, тоді можна буде сказати, що практика не прижилася, але я не думаю, що так буде» .
Обговорюючи питання ефективності електронних петицій, експерти зазначають, що вона могла б бути вищою, якби петиції адресувалися не Президенту, а Верховній Раді. «Це консультативний механізм, який свідчить про зацікавленість суспільства у прийнятті тих чи інших рішень. Петиції можуть розглядатися як додатковий інструмент тиску, але не обов'язково вирішальний. Президент будь-якої країни, у тому числі й США, керуватиметься у прийнятті рішень тим, як він бачить ситуацію, - пояснив «Аналітичній службі новин» політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. - Парламентарій більше змушений враховувати точку зору своїх виборців з конкретного округу, ніж Президент».
Аналізуючи вже подані петиції, зауважила АСН кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Ганна Маляр, розумієш, що значна частина громадян помилково наділяє главу держави безмежними повноваженнями з вирішення всіх питань, оскільки багато петицій виходять за межі його повноважень, а це означає, що їх зрештою буде перенаправлено до органів державної влади, які за законом компетентні вирішувати зазначені в петиції питання. Але, судячи з усього, особливо, якщо врахувати, з яким «завзяттям» кидаються розв’язувати людські проблеми в органах державної влади, ці «чолобитні царю» можуть закінчитися великим електронним пшиком. А ідея ж бо гарна...
Механізм для лобі, або Достукатися до гаранта
Таке враження, наче країна із захватом долучилася до масштабної електронної гри, в якій, аби виграти, потрібно подолати рівень, що виражається у 25-тисячній підтримці співгромадян. От лишень, як виявилося, впевненість у тім, що цей рівень - головний, уже почала приносити розчарування: одну з петицій - про підтримку вільного володіння зброєю, - яка подолала планку в 25 тисяч голосів, набравши майже 40 тисяч, глава держави не підтримав.
Кому шлях до військкомату
Днями стало відомо, що Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам виступив проти вільного володіння в нашій країні зброєю. Коли у нього запитали про подальшу долю цієї петиції, Президент відповів, що люди, котрі її підтримали, - це аж ніяк не вся країна, а лише «привернення уваги». За словами Порошенка, він не прихильник тих, «хто хоче ходити по вулицях зі зброєю, дестабілізуючи таким чином ситуацію в містах, далеких від зони проведення АТО». А кому, мовляв, дуже кортить, тому шлях до військкомату. Аргументи глави держави такі: згідно з даними соцдослідження, вільне володіння зброєю підтримують лише 11% українців, тоді як 82% громадян нашої країни виступають проти, і він - на боці більшості.
У свою чергу голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, який і є автором цієї петиції, впевнений, що глава держави з її текстом просто не знайомий. За його словами, «Порошенко не прочитав першу в історії України петицію про те, щоб законодавчо закріпити право громадян на захист». Мовляв, «це зрозуміло з його відповіді, бо йшлося не про зброю, а про законодавчо закріплене право українців на захист, - навіть у назві петиції жодного слова про вільний обіг зброї». Петиція ж, яка набрала 36 тисяч 244 голоси, пропонує «законодавчо затвердити право громадян України на захист шляхом внесення змін до Конституції, додавши пункт про те, що кожен громадянин України має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя, житла і власності, життя та здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади», а також прийняти окремий закон про громадянську зброю і боєприпаси.
Спроба № ...
Якщо говорити про зброю і тих 25 тисяч українців, які підтримали петицію, то деякі експерти таке «бажання народу» трактують дещо інакше. Приміром, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко впевнений, що переважно всі найпопулярніші електронні петиції необхідно розглядати як цілеспрямовану лобістську кампанію. «Яскравий приклад, - сказав він «Аналітичній службі новин», - петиція про зброю. Вже було кілька спроб такої кампанії. За нею стоять продавці зброї. Вони використовують нинішні настрої в суспільстві. Але є дослідження соціологів, згідно з якими абсолютна більшість українців проти вільного придбання зброї. До того ж зараз у нас з'явилося багато нелегальної зброї із зони АТО. І якщо дозволити всім озброюватися, це може призвести до негативних наслідків. Тому влада має відреагувати на цю петицію і пояснити, чому її не можна приймати».
Тобто що ми маємо, як то кажуть, у сухому залишку: у ЗМІ хвилею прокотилася інформація про те, що Президент у телеефірі дав відповідь на петицію про легалізацію зброї. Тим часом, за процедурою, передбаченою в законі про електронні петиції, ця відповідь має з'явитися на президентському сайті - на сторінці електронних петицій у вкладці «З відповіддю». Отже, відкриваємо вкладку «На розгляді». Там досі перебувають 5 петицій: вимога призначити прем'єр-міністром України М. Саакашвілі, з його 31505 голосами, петиція про скасування грошової застави для корупціонерів, що набрала 32024 голоси на свою підтримку, про впровадження електронної системи голосування в Раді за відбитками пальців (29825 голосів), про скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт авто (цю петицію підтримали 38326 осіб) і вимога законодавчо затвердити право громадян України на захист. За ідеєю, петиція про право громадян на самозахист уже мала б бути у вкладці «З відповіддю», але ми цього не бачимо.
Коли Порошенко «зробить усім добре»
А поки що українці з ентузіазмом дитини, яка дорвалася до жаданої іграшки, продовжують строчити електронні прохання, просячи Президента втрутитися у розв’язання і їхніх побутових проблем, і проблем вулиці/міста/району/області. Окремі унікуми, дивлячись на все це розмаїття думок, які розтікаються по дереву, чи то пак по сторінці е-петицій, просять главу держави «Терміново зробити всім добре». І в тілі петиції видають докладні рекомендації, як цього досягти. Так, Юрій Криворучко пропонує «зробити долар по 50 копійок, а євро по 80», бо ж не діло, «що долар практично зрівнявся з євро», «кожному жителю України видавати по 2000 гривень на місяць, щоб добре жилося», «захистити традиційні сімейні цінності і дозволити гей-шлюби», «скасувати всі податки і збори», а також «відремонтувати всі дороги і мости», «встановити пенсійний вік на рівні 40 років», «перенести Кембриджський, Оксфордський, Гарвардський» і решту «університетів до України» і «навчитися рятувати людей від смертельних захворювань», причому робити це абсолютно безкорисливо.
А якщо без жартів, то автор цієї петиції пропонує «зробити на цьому сайті трохи складнішу реєстрацію для тих, хто пише петиції, щоб десятки тисяч подібних юридично неграмотних петицій «про все хороше» не потрапляли на цей сайт і не вбивали справді гарну ідею». Петиція його, між іншим, дуже навіть слушна. Шкода, що зі своїми шістьма голосами підтримки вона не зможе претендувати навіть на те, аби її елементарно прочитали. До речі, в Україні, на відміну від тих самих США, поки що немає політичної культури петицій, наголосив політичний експерт Петро Олещук, який зазначив, що «в цілому ініціатива непогана, але на сьогодні складно говорити, наскільки вона вдала». Петро Олещук звернув увагу і на те, що «такий інструментарій, як петиції, може просто перетворитися на мережеві ігри. Адже навіть зараз багато фейкових петицій, наприклад, щодо призначення одного з політиків послом у Гондурасі».
Крім того, Олещук не виключає того, що за допомогою петицій влада може вкидати потрібні їй теми. Водночас, за його словами, репрезентативність петицій в Україні поки що не досить висока, і це пов'язано з технічними питаннями. «Доступ до Інтернету - це атрибут міст. Села й маленькі населені пункти ще погано охоплені Всесвітньою павутиною», - пояснив він.
Не панацея від проблем
Наразі ж виходить, що «добре» - правда, зовсім не те, яке вони очікували, - Президент зробив лише бажаючим озброїтися і лобістам цього питання. Хто на черзі, поки що незрозуміло, бо, судячи з усього, тимчасові рамки розгляду петицій не дотримуються. Разом з тим заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, який курирує тему електронних петицій, у своєму коментарі «Аналітичній службі новин» зазначив, що «петиція - це інструмент громадського обговорення, об'єднання громадянської позиції навколо якогось питання, фактично відображення потреб суспільства, проблеми, які його хвилюють. І байдуже, які вони. Люди можуть хотіти і відкриття Burger King. У цьому немає нічого дивного, вони мають на це право». Але, знову ж таки, 25 тисяч голосів на підтримку зовсім не означає, що її буде підтримано Президентом, а отже, буде ініційовано прописаний у законі механізм її реалізації.
Тобто, за словами голови правління Українського центру прямої демократії Ігоря Куруса, все залежить від влади: або використовувати цей інструмент, прислухаючись до народу, або маніпулювати ним. «Петиція, - поділився Ігор Курус своєю думкою з АСН, - це не панацея від усіх проблем, а, що дуже важливо, дієвий інструмент комунікації між суспільством та владою. Через петицію можна зруйнувати монополію партій і олігархів на нормотворчість. Адже право на законодавчу ініціативу мають політики, а не носій влади - народ. Петиція ж фактично дає громадянам право ініціювати розгляд будь-якого питання, яке турбує суспільство, а не політиків чи олігархів. Приклад: ініціативи про скасування акцизу на розмитнення авто, про скасування грошової застави для корупціонерів».
При цьому експерт зазначив, що відповідь на питання, чи зможемо ми правильно використовувати і застосовувати такий інструмент прямої демократії в українських реаліях, дасть лише час. Якщо влада, запевняє голова правління Центру прямої демократії, «покладе петиції у «довгу шухляду» або займеться відписками, можна вважати, що цей механізм було запроваджено, аби знизити градус суспільного невдоволення. Тоді петицію буде зведено нанівець, як це сталося з люстрацією і боротьбою з корупцією. Інтерес до неї згасне, і люди знову підуть на вулицю. Але якщо влада почує громадян і своєчасно реагуватиме, це означає, що петиція буде ефективним дієвим механізмом відновлення довіри громадян до влади».
Шанс знайти спільну мову з людьми
У тому, петиції - шанс для влади знайти спільну мову з народом, переконана і член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «У першу чергу треба провести паралелі із західним світом, - сказала вона АСН, - погляньте, як у них працюють електронні петиції. А там вони працюють досить ефективно. У європейських країнах це справді допомагає консолідувати суспільство і налагодити діалог між владою та суспільством. А в нашій країні треба віддати належне Президенту, який пішов на це і погодився з громадськими організаціями (ініціаторами подання електронних петицій і розвитку цього електронного сервісу були саме громадські активісти)». Політолог вважає, що система електронних петицій (якщо вона запрацює), зніме напругу в суспільстві, яка зараз є.
«Якщо ж влада не захоче почути активну частину суспільства, - запевняє Богдана Бабич, - а таких на сайті зареєстровано близько мільйона, то вони знову перейдуть до шин. Не хотілося б, щоб спроба перейти в конструктивний діалог із владою знову вивела людей на вулицю».
Підтримує цю позицію і політичний експерт Євген Магда, який, спілкуючись із кореспондентом АСН, висловив думку, що «електронні петиції - це клапан, котрий дозволяє викинути зайву соціальну напругу. І нам потрібно вчитися цього елемента демократії, але не варто його ідеалізувати, вважати, що електронна петиція - те, від чого моментально зміниться внутрішня політика. Якби електронні петиції були всемогутніми, то хакери давно б правили якщо не світом, то США точно». Магда наголосив, що електронні петиції стануть ефективнішими, коли відбудеться ще низка необхідних змін в українському суспільному житті.
А ось політолог Сергій Толстов, звертаючи увагу на очевидний факт, що петиції - це копіювання американських ідей, де вони використовуються вже давно, оскільки з їхньою допомогою дається оцінка внутрішньополітичної громадської думки, у коментарі АСН зазначає, що, з одного боку, Україна просто вирішила перейняти цей досвід, а з іншого - «розміщенням петицій частково керує влада, дає їм оцінку. У разі, якщо владі якісь петиції вигідні, вона посилається на них. Якщо ж владу не влаштовує петиція, то на неї просто не звертають увагу. Тому це - один з методів соціально-політичного маркетингу, маніпулятивна технологія, якій не варто приділяти серйозної уваги».
Не Бог і навіть не цар ...
Тому питання, чи буде реалізовано хоча б одну петицію, поки що залишається відкритим. А враховуючи реакцію Президента на «збройове прохання», прогнозувати що-небудь навряд чи варто. Хоча, на думку голови правління Центру стратегічних досліджень Павла Жовніренка, певну їх частину, швидше за все, таки буде прийнято. «Це загальноприйнята практика і в Штатах, і в Європі, - роз'яснив політолог АСН. - Оскільки ми рухаємося за європейським вектором, неможливо не користуватися ними. Але навіть якщо петицію підписали 25 тисяч людей, це не означає, що рішення стосовно неї буде позитивним. А чи приживеться у нас ця практика, покаже час: умовно кажучи, коли буде підписано 50 петицій, а щодо жодної з них не буде прийнято рішення, тоді можна буде сказати, що практика не прижилася, але я не думаю, що так буде» .
Обговорюючи питання ефективності електронних петицій, експерти зазначають, що вона могла б бути вищою, якби петиції адресувалися не Президенту, а Верховній Раді. «Це консультативний механізм, який свідчить про зацікавленість суспільства у прийнятті тих чи інших рішень. Петиції можуть розглядатися як додатковий інструмент тиску, але не обов'язково вирішальний. Президент будь-якої країни, у тому числі й США, керуватиметься у прийнятті рішень тим, як він бачить ситуацію, - пояснив «Аналітичній службі новин» політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. - Парламентарій більше змушений враховувати точку зору своїх виборців з конкретного округу, ніж Президент».
Аналізуючи вже подані петиції, зауважила АСН кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Ганна Маляр, розумієш, що значна частина громадян помилково наділяє главу держави безмежними повноваженнями з вирішення всіх питань, оскільки багато петицій виходять за межі його повноважень, а це означає, що їх зрештою буде перенаправлено до органів державної влади, які за законом компетентні вирішувати зазначені в петиції питання. Але, судячи з усього, особливо, якщо врахувати, з яким «завзяттям» кидаються розв’язувати людські проблеми в органах державної влади, ці «чолобитні царю» можуть закінчитися великим електронним пшиком. А ідея ж бо гарна...
Суспільство
У Києві на ходу загорілася вантажівка
Сьогодні в Києві на вул. Академіка Заболотного згоріла вантажівка.
Як повідомляє dtp.kiev.ua, під час руху в моторному відсіку вантажівки виникло загоряння. Водій встиг з'їхати на узбіччя і зупинити автомобіль.
За інформацією, полум'я швидко поширилося по кабіні і до моменту прибуття рятувальників частина вантажівки вигоріла повністю.
У Києві на ходу загорілася вантажівка
Сьогодні в Києві на вул. Академіка Заболотного згоріла вантажівка.
Як повідомляє dtp.kiev.ua, під час руху в моторному відсіку вантажівки виникло загоряння. Водій встиг з'їхати на узбіччя і зупинити автомобіль.
За інформацією, полум'я швидко поширилося по кабіні і до моменту прибуття рятувальників частина вантажівки вигоріла повністю.
Публікації19:29
Політика
Політичним контрактом по мобілізації
Передвиборна гра «Хто більше наобіцяє» триває. Проте новизною клятв політики особливо не переймаються. Дістають старі гасла. Зокрема, про контрактну армію. Традиційно про це говорить «Батьківщина». Та, на відміну від 2006 року, ексклюзивність Юлії Тимошенко дещо порушена, оскільки партія «Укроп» (яку пов’язують із Ігорем Коломойським) також вийшла на передвиборну гонку із закликом перейти на професійний принцип формування української армії. Є й інші, хто теж озвучує цю тему.
«Сердешний» контракт
Розпочати варто з того, що Юлія Тимошенко відмову від призову почала використовувати у передвиборній риториці ще з 2006-го. Вона – прем’єр-міністр із президентськими амбіціями – гарантувала: контрактна армія буде вже у 2008 році. Це тоді дало результат – електоральний. Отож через дев’ять років Юлія Володимирівна знову вирішила скористатися перевіреною у мирні часи темою. Певно, сподіваючись, що втомлені війною українці повірять у таку ймовірність. Випереджаючи критику, мовляв, коштів на це зараз немає, у «Батьківщині» заявили: є доходи від військового збору (за перше півріччя це понад 4 мільярди доларів) й міжнародні транші. Окрім того, гроші, які нині йдуть на мобілізацію, можуть бути спрямовані на забезпечення армії озброєнням і найновішою технікою.
Так, зокрема Іван Крулько – нардеп від ВО «Батьківщина», член Комітету ВРУ з питань бюджету – стверджує, що контрактна армія не міф, і вже давно могла бути в Україні. І у 2006-му Тимошенко як представник влади – прем’єр-міністр – лобіювала це питання (і з парламентськими виборами воно буцімто не було пов’язане). «Якби тоді президент (Віктор Ющенко) дослухався, зараз Україна була б у зовсім іншій бойовій готовності. Можливо, і війни не було б», – сказав він у коментарі АСН, чим нагадав також про постійний спаринг Тимошенко з Ющенком. Нині, за словами «тимошенківця», враховуючи велику кількість тих, хто не хоче бути мобілізованим чи призваним, ставити треба на військовослужбовців з хорошою зарплатнею, яка була б не меншою, аніж у поліцейських. Та якщо доведеться вводити воєнний стан через повномасштабні воєнні дії, мусить діяти закон про мобілізацію.
Новий вітер
Проте не тільки «сердешні» використовують тему армії під час місцевої виборчої кампанії. «Контракт, а не мобілізація», – це й заклик партії «Укроп» (на яку, до речі, є чимала образа, що монополізувала і політизувала «укроп» – слово, яке було своєрідним синонімом «українець», антонімом «ватнику», «колораду», «сєпару» тощо). Що ж до заяв партії, то вони не вражають оригінальністю: Україна повинна бути здатною в будь-який момент захиститися за допомогою професійної контрактної армії, резервних частин і добровольчих сил, а національна безпека – забезпечена правом громадян на володіння і носіння зброї (про це заявив голова політради Геннадій Корбан під час з'їзду партії).
Є й інші пропозиції. Зокрема, комбат-депутат Семен Семенченко (фракція «Самопоміч») запевняє, що принцип формування армії винятково за контрактом можливий. Багато для відмови від призову і мобілізації не треба, хіба бажання, а також… зміна керівництва ЗСУ і політичного курсу країни. «Коли керівництво країни зрозуміє, що одними тільки мирними заявами і постійною мобілізацією більшості проблем не розв’язати, ми повернемося до ідеї контрактної армії, створимо її на основі добровольчого руху, який ще повністю не розчарувався у лідерах країни. Це тисячі людей, які й без достойного матеріального забезпечення згодні захищати Батьківщину. Президент зобов’язаний на це звернути увагу», – сказав він АСН. Що стосується коштів, то Семенченко каже, що їх вже є достатньо, просто треба припинити красти.
Холодний душ
Натомість низка парламентаріїв з провладних фракцій наполягає: не варто вірити в солодкі обіцянки, сподіватися, що вранці прокинемося, а всі проблеми України, як-от війна та брак коштів, ураз зникнуть. «Ідея правильна. Та кричати, що завтра ми можемо повністю перейти на контракт, абсолютно неправильно. Це неможливо. Тому що це потребує дуже серйозних грошей. Адже мало дати зарплату, потрібні нова техніка, озброєння тощо», – акцентував АСН заступник голови парламентського Комітету з питань протидії корупції (фракція БПП) Віктор Чумак, рекомендуючи не вірити в популістські гасла.
Своєю чергою заступник голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони Юлій Мамчур (полковник військово-повітряних військ, командир севастопольської бригади тактичної авіації, який прославився 4 березня 2014 року, коли пішов на «зелених чоловічків» з гімном і прапором України) наполягає, що оптимальна модель для вітчизняного війська – змішана. Де є призовники, строковики і контрактники. І необхідно враховувати жорстокі реалії сьогоднішньої ситуації, військову агресію на сході України. «Вже півтора року триває війна. Є втрати. Неможливо за день-два «народити» контрактника. Людина повинна пройти навчання. Сьогодні можемо говорити тільки про змішану систему», – пояснив він АСН.
Схожа позиція й у голови Комітету з нацбезпеки і оборони. Сергій Пашинський (фракція «Народний фронт») каже, що ядром армії насправді мусять бути контрактники. Але призов потрібно проводити, створюючи резерв на роки. Окрім того, в умовах воєнної агресії відмовитися від мобілізації – нереально. Хоч переглянути її принцип, за його словами, треба. «Нині приблизно сто тисяч мобілізованих. Думаю, варто до 50 тисяч демобілізувати, натомість набрати тисяч тридцять призовників, і двадцять – контрактників», – сказав Сергій Пашинський.
Окрім того, Пашинський акцентував, що у бюджет-2016 потрібно закласти гроші не лише «на проїдання», а й на модернізацію армії і закупівлю нового озброєння. «Військова агресія не зникла, хоч деякі політикани вже забули про неї, – зазначив він. – У нас майже 350 тисяч людей у формі, зі зброєю в руках захищають нашу безпеку і незалежність. І армії необхідне нормальне фінансування. Як мінімум повинні бути враховані норми, зафіксовані в коаліційній угоді. І на фінансування армії має бути виділено не менше, ніж 3% ВВП, – 67 мільярдів гривень на оборону. Але й цієї суми не достатньо. Адже одягнена і вишколена армія – це мало. Вона повинна бути озброєною».
Золота середина
Отож принаймні до кінця війни і початку економічного зростання обіцяти людям скасування призову і припинення мобілізації – нечесно. Як і чекати якісних змін без росту ВВП України і ефективності використання виділених ресурсів.
Варто також врахувати досвід інших країн, скажімо, Польщі, на яку любимо озиратися. Там відмовилися від призову в 2010 році, але до того за три роки створили чітку систему мобілізаційного резерву. І що нині, хоч би як ми того хотіли, відмовитися принаймні від мобілізації ніяк не вийде. Хоч систему створення резерву переглянути варто давно – бодай задля того, щоб уникнути випадків, коли «за шматок сала» проходили військову кафедру, отримували військову спеціальність, а потім тікали від повісток.
Значну увагу доведеться приділяти й підвищенню мотивації проходження військової служби, грошовому утриманню всіх категорій військовослужбовців, а також забезпеченню їх житлом. АСН стало відомо, що нині справді розглядається ймовірність створення в Одесі пілотного проекту нової контрактної армії. Кажуть, усе відбуватиметься за схожим рецептом, як у випадку зі створенням поліції. Зокрема, планується швидко звести модульне житло для військовослужбовців. Та це історія, яка, дасть Бог, уже розвиватиметься після, а не під вибори.
Політичним контрактом по мобілізації
Передвиборна гра «Хто більше наобіцяє» триває. Проте новизною клятв політики особливо не переймаються. Дістають старі гасла. Зокрема, про контрактну армію. Традиційно про це говорить «Батьківщина». Та, на відміну від 2006 року, ексклюзивність Юлії Тимошенко дещо порушена, оскільки партія «Укроп» (яку пов’язують із Ігорем Коломойським) також вийшла на передвиборну гонку із закликом перейти на професійний принцип формування української армії. Є й інші, хто теж озвучує цю тему.
«Сердешний» контракт
Розпочати варто з того, що Юлія Тимошенко відмову від призову почала використовувати у передвиборній риториці ще з 2006-го. Вона – прем’єр-міністр із президентськими амбіціями – гарантувала: контрактна армія буде вже у 2008 році. Це тоді дало результат – електоральний. Отож через дев’ять років Юлія Володимирівна знову вирішила скористатися перевіреною у мирні часи темою. Певно, сподіваючись, що втомлені війною українці повірять у таку ймовірність. Випереджаючи критику, мовляв, коштів на це зараз немає, у «Батьківщині» заявили: є доходи від військового збору (за перше півріччя це понад 4 мільярди доларів) й міжнародні транші. Окрім того, гроші, які нині йдуть на мобілізацію, можуть бути спрямовані на забезпечення армії озброєнням і найновішою технікою.
Так, зокрема Іван Крулько – нардеп від ВО «Батьківщина», член Комітету ВРУ з питань бюджету – стверджує, що контрактна армія не міф, і вже давно могла бути в Україні. І у 2006-му Тимошенко як представник влади – прем’єр-міністр – лобіювала це питання (і з парламентськими виборами воно буцімто не було пов’язане). «Якби тоді президент (Віктор Ющенко) дослухався, зараз Україна була б у зовсім іншій бойовій готовності. Можливо, і війни не було б», – сказав він у коментарі АСН, чим нагадав також про постійний спаринг Тимошенко з Ющенком. Нині, за словами «тимошенківця», враховуючи велику кількість тих, хто не хоче бути мобілізованим чи призваним, ставити треба на військовослужбовців з хорошою зарплатнею, яка була б не меншою, аніж у поліцейських. Та якщо доведеться вводити воєнний стан через повномасштабні воєнні дії, мусить діяти закон про мобілізацію.
Новий вітер
Проте не тільки «сердешні» використовують тему армії під час місцевої виборчої кампанії. «Контракт, а не мобілізація», – це й заклик партії «Укроп» (на яку, до речі, є чимала образа, що монополізувала і політизувала «укроп» – слово, яке було своєрідним синонімом «українець», антонімом «ватнику», «колораду», «сєпару» тощо). Що ж до заяв партії, то вони не вражають оригінальністю: Україна повинна бути здатною в будь-який момент захиститися за допомогою професійної контрактної армії, резервних частин і добровольчих сил, а національна безпека – забезпечена правом громадян на володіння і носіння зброї (про це заявив голова політради Геннадій Корбан під час з'їзду партії).
Є й інші пропозиції. Зокрема, комбат-депутат Семен Семенченко (фракція «Самопоміч») запевняє, що принцип формування армії винятково за контрактом можливий. Багато для відмови від призову і мобілізації не треба, хіба бажання, а також… зміна керівництва ЗСУ і політичного курсу країни. «Коли керівництво країни зрозуміє, що одними тільки мирними заявами і постійною мобілізацією більшості проблем не розв’язати, ми повернемося до ідеї контрактної армії, створимо її на основі добровольчого руху, який ще повністю не розчарувався у лідерах країни. Це тисячі людей, які й без достойного матеріального забезпечення згодні захищати Батьківщину. Президент зобов’язаний на це звернути увагу», – сказав він АСН. Що стосується коштів, то Семенченко каже, що їх вже є достатньо, просто треба припинити красти.
Холодний душ
Натомість низка парламентаріїв з провладних фракцій наполягає: не варто вірити в солодкі обіцянки, сподіватися, що вранці прокинемося, а всі проблеми України, як-от війна та брак коштів, ураз зникнуть. «Ідея правильна. Та кричати, що завтра ми можемо повністю перейти на контракт, абсолютно неправильно. Це неможливо. Тому що це потребує дуже серйозних грошей. Адже мало дати зарплату, потрібні нова техніка, озброєння тощо», – акцентував АСН заступник голови парламентського Комітету з питань протидії корупції (фракція БПП) Віктор Чумак, рекомендуючи не вірити в популістські гасла.
Своєю чергою заступник голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони Юлій Мамчур (полковник військово-повітряних військ, командир севастопольської бригади тактичної авіації, який прославився 4 березня 2014 року, коли пішов на «зелених чоловічків» з гімном і прапором України) наполягає, що оптимальна модель для вітчизняного війська – змішана. Де є призовники, строковики і контрактники. І необхідно враховувати жорстокі реалії сьогоднішньої ситуації, військову агресію на сході України. «Вже півтора року триває війна. Є втрати. Неможливо за день-два «народити» контрактника. Людина повинна пройти навчання. Сьогодні можемо говорити тільки про змішану систему», – пояснив він АСН.
Схожа позиція й у голови Комітету з нацбезпеки і оборони. Сергій Пашинський (фракція «Народний фронт») каже, що ядром армії насправді мусять бути контрактники. Але призов потрібно проводити, створюючи резерв на роки. Окрім того, в умовах воєнної агресії відмовитися від мобілізації – нереально. Хоч переглянути її принцип, за його словами, треба. «Нині приблизно сто тисяч мобілізованих. Думаю, варто до 50 тисяч демобілізувати, натомість набрати тисяч тридцять призовників, і двадцять – контрактників», – сказав Сергій Пашинський.
Окрім того, Пашинський акцентував, що у бюджет-2016 потрібно закласти гроші не лише «на проїдання», а й на модернізацію армії і закупівлю нового озброєння. «Військова агресія не зникла, хоч деякі політикани вже забули про неї, – зазначив він. – У нас майже 350 тисяч людей у формі, зі зброєю в руках захищають нашу безпеку і незалежність. І армії необхідне нормальне фінансування. Як мінімум повинні бути враховані норми, зафіксовані в коаліційній угоді. І на фінансування армії має бути виділено не менше, ніж 3% ВВП, – 67 мільярдів гривень на оборону. Але й цієї суми не достатньо. Адже одягнена і вишколена армія – це мало. Вона повинна бути озброєною».
Золота середина
Отож принаймні до кінця війни і початку економічного зростання обіцяти людям скасування призову і припинення мобілізації – нечесно. Як і чекати якісних змін без росту ВВП України і ефективності використання виділених ресурсів.
Варто також врахувати досвід інших країн, скажімо, Польщі, на яку любимо озиратися. Там відмовилися від призову в 2010 році, але до того за три роки створили чітку систему мобілізаційного резерву. І що нині, хоч би як ми того хотіли, відмовитися принаймні від мобілізації ніяк не вийде. Хоч систему створення резерву переглянути варто давно – бодай задля того, щоб уникнути випадків, коли «за шматок сала» проходили військову кафедру, отримували військову спеціальність, а потім тікали від повісток.
Значну увагу доведеться приділяти й підвищенню мотивації проходження військової служби, грошовому утриманню всіх категорій військовослужбовців, а також забезпеченню їх житлом. АСН стало відомо, що нині справді розглядається ймовірність створення в Одесі пілотного проекту нової контрактної армії. Кажуть, усе відбуватиметься за схожим рецептом, як у випадку зі створенням поліції. Зокрема, планується швидко звести модульне житло для військовослужбовців. Та це історія, яка, дасть Бог, уже розвиватиметься після, а не під вибори.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,3537549972534-/
/-pc-/
Top