Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
17 Березня 2016
17 Березня
Публікації08:09
Суспільство
Автозлодії розласилися
Днями знайома розповіла історію, яка перегукується з чималою кількістю постів у соцмережах. Мовляв, їй зателефонувала донька і суворим голосом сказала: «Навіть не думай залишати машину під будинком - після роботи одразу в гараж!» Причина виявилася, з одного боку, банальною, а з іншого – цілком у дусі нашого часу: мовляв, «кілька годин тому - просто посеред білого дня - навпроти під'їзду якісь виродки розбили заднє скло в іномарці й витягли з салону документи та пакет з речами», й поліція з'ясовувала з господарем деталі інциденту.
Поки жінка повернулася додому, потерпілої машини біля будинку вже не було – саме тільки бите скло. Причому, що цікаво, сказала вона, це вже далеко не перший такий випадок, і двірнику періодично доводиться прибирати бите автомобільне скло, а водіям - за якимись своїми каналами розшукувати вкрадені речі, бо від правоохоронців, кажуть вони, в таких випадках користі мало: ну, задокументують пригоду – та й по тому.
Але грабежі – це ще не найстрашніше, що загрожує автовласникам: у соцмережах буквально кричать про те, що останнім часом почастішали випадки викрадення машин, причому не тільки і не стільки в Києві, а практично в усіх містах України. Ось - одне з останніх оголошень, яке буквально позавчора з'явилося на сторінці «БДР/ДТП Україна» у Facebook: «Добрий день, друзі! Будь ласка, допоможіть знайти улюблене авто! БУДЬ-ЯКА корисна інформація на вагу золота! 13 березня, вночі, у Святошинському районі (в Новобіличах) м. Києва було викрадено автомобіль «Шевроле-Авео ls» 2007 року випуску. Колір сріблястий металік. З особливих прикмет: не тоновані вікна, кілька відколів на задньому бампері, подряпані бічні дзеркала заднього виду, диски R15, не світить одна лампочка підсвічування номерного знака, трохи різниться забарвлення лівих задніх дверей і крила».
А що ж поліція, яка за службовим обов'язком зобов'язана приходити на допомогу автовласникам, спитаєте ви. Саме це запитання поставила собі й «Аналітична служба новин» (АСН), спробувавши розібратися, якою є ситуація насправді й чи є шанс у потерпілого водія повернути свою машину.
«А чи хлопці не спільники?»
За перші два місяці цього року, за даними столичної поліції, в Києві зареєстровано 357 фактів викрадення автомобілів, що на 44% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей час знайдено не більше трьох десятків машин. Якщо порівняти кількість викрадень з аналогічним періодом минулого року, видно невтішну динаміку зростання цих злочинів: у січні-лютому 2015 року в Києві було викрадено 248 транспортних засобів. До речі, попри той факт, що за підсумками року заявили про половину знайдених машин, насправді все не надто райдужно. На своє виправдання правоохоронці говорять про те, що вже знешкодили дев'ять злочинних угруповань, які спеціалізуються на викраденні авто.
Ще один приклад - не зі статистики правоохоронців, а також з життя: торік на проспекті Леся Курбаса (це столичний масив Борщагівка) просто біля під'їзду викрали новий джип. Господар, розпорядок дня якого зловмисники вивчили заздалегідь, заскочив додому на півгодини - перекусити. Вийшов на вулицю, а позашляховика наче й не було. І крута сигналізація не допомогла. Він, ясна річ, одразу викликав поліцію. Ті приїхали, послухали, склали протокол - і поїхали. Минав час - результатів не було. Брат потерпілого водія почав дізнаватися по своїх каналах, як можна повернути автомобіль. За день-другий уже на нього вийшли люди, котрі сказали: та не питання, вашу машину повернуть - за 15 тисяч доларів. «Ви розумієте, - поділився з АСН власник цього джипа на умовах анонімності, - у Києві працюють цілі банди, які прекрасно навчилися справлятися з сигналізація ми й замками. Вони спочатку викрадають машини, а потім - за «винагороду» - їх повертають. Поліція навіть не чухається, тому виникає запитання: а чи хлопці не пристали до спілки?!»
В Європі люблять... вантажівки
До речі, іноді їх таки ловлять - нещодавно у Києві затримали банду, яка складалася з четвірки мужиків неслов'янської зовнішності, котрі не вигадали нічого кращого, як «заробляти», викрадаючи Daewoo. Не дивно, адже цей «бізнес» є досить прибутковим. Викрадення автомобілів вважається одним з головних сегментів світового кримінального бізнесу поряд із торгівлею наркотиками та зброєю. Так, за даними Інтерполу, щохвилини у світі викрадають 3-6 машин, або близько 3 мільйонів авто на рік. Сукупно світовий ринок продажу викрадених авто щороку сягає близько $15-20 мільярдів. Що цікаво, Європа лідирує за статистикою викрадення вантажівок, щорічно недораховуючись уранці близько 20 тисяч таких машин, причому нерідко разом із цінним вантажем. А загалом у країнах Євросоюзу пальма першості належить Великобританії, де щороку викрадають близько півмільйона автомобілів усіх класів. Причому лише в одному Лондоні це майже 70 тисяч машин загальною вартістю близько $2 мільярдів. Наступна сходинка в цьому «рейтингу» належить Італії (300 тисяч авто). За нею йде Німеччина (140 тисяч) і Польща (50 тисяч).
Якщо комусь ще цікаво, то Росія, де щорічно викрадали 45 тисяч машин, посідає почесне четверте місце на континенті. Але найбільше викрадень реєструється у найбільш автомобільній (на душу населення) країні - у США. Там, як стверджують у ФБР, щороку викрадають близько 1,3 мільйона автомобілів на загальну суму $8 мільярдів.
Що і як крадуть
Багато українців, особливо тих, кому не пощастило зіткнутися з такою бідою, як викрадення машини, розчаровані у правоохоронцях, справедливо звинувачуючи їх у тому, що не можуть нічого вдіяти. Але питання в тім, не можуть чи не хочуть? Як свідчать мало не показові випадки, якщо хочуть, то можуть. Не так давно поліція провела в Києві спецоперацію із затримання викрадачів дорогих машин, про що журналістам повідомила глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе. У злочинців, які працювали в парі, вилучили не лише інструменти та обладнання для викрадення, а й п'ять дорогих іномарок, які ті просто не встигли нікуди «прилаштувати». Як виявилося, один з автокрадіїв - колишній співробітник спецбатальйону патрульної служби «Кобра», що функціонував при Державтоінспекції.
Найчастіше, за статистикою МВС, крадуть «ВАЗи»: саме російський «Жигуль» став «хітом» викрадень минулого року - з січня по грудень 2015-го було викрадено понад 2,8 тисячі таких машин. А з елітних - «Тойоти» і «Лексуси». Якщо бути більш точними, то кожен п'ятий викрадений у нашій країні автомобіль - іномарка. З них 724 автомобілі Toyota, 362 - Mercedes, 229 - BMW, 222 - Mitsubishi, 213 автомобілів Honda, 203 - Lexus і 93 Audi.
Серед моделей преміум-сегмента торік було викрадено 169 автомобілів Lexus, 104 - Range Rover, 58 - BMW (Х5 і Х6), 22 - Acura, 18 - Mercedes і 8 Porsсhe. Найбільше таких іномарок було викрадено в Києві: автомобілів Lexus - 90 штук, Range Rover - 62, BMW (Х5 і Х6) - 39, Acura - 20, Mercedes - 11 і 5 Porsсhe.
З незвичайних тенденцій останнього часу, як кажуть у поліції, той факт, що на кожну машину знаходиться «свій злодій» - і викрадають навіть дуже старенькі «Жигулі», які пробігали нашими дорогами не один десяток років. Але якщо автомобілі представницького класу найчастіше викрадають для продажу (за словами копів, для цього їх часто переганяють до Криму, Молдови і Росії, а деякі пропонують повернути власникам за винагороду), то дешеві викрадають для розібрання з подальшим продажем запчастин. А те, що залишається, просто здають на металобрухт.
Відшукати майже неможливо
У МВС також повідомляють, що найбільше крадуть транспорт у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Кіровоградській та в інших областях. Якщо оцінювати статистичні дані без урахування палаючих областей, то кількість викрадень автотранспорту в Україні все-таки збільшилася - на 29%: з 7807 до 10042. У розпорядження «Аналітичної служби новин» потрапили унікальні довідки з аналізом роботи відділу з боротьби із незаконним заволодінням автомототранспортом Луганського обласного главку поліції. Так от, читаємо: «У 2015 році на території Луганської області, на підконтрольних українській владі територіях, зареєстровано 254 кримінальних провадження про викрадення транспорту. 175 викрадень скоєно на території, яка не контролюється чинною українською владою». Найцікавіше, що з цих 254 злочинів розкрито лише 59. Особам, котрі скоїли викрадення, повідомлено про підозру.
А ось із початку 2016 року на Луганщині зареєстровано 41 справу про викрадення транспорту. З них 17 фактів розслідуються на нашій території, і 23 злочини було скоєно на території, захопленій сепаратистами. У луганському поліцейському главку на правах повної анонімності нам також повідомили, що машини, викрадені сепаратистами, в більшості випадків було перевезено на територію Російської Федерації. Вони проходять там багаторазову перереєстрацію. Знайти потім їх практично неможливо.
Як нам стало відомо, спочатку власники транспорту свої заяви реєстрували в поліції «ЛНР», але втративши будь-яку надію на повернення машини, пишуть повторні заяви до Головного управління Нацполіції в Луганській області. Тільки цього року до інформаційної системи МВС України «Угон» уже внесено понад 350 машин. З них 297 переправлено на територію сепаратистів. Більшість транспортних засобів є іномарками, але не престижного ряду моделей. Водночас спікер донецької обласної поліції Наталя Шиман розповіла нам, що з початку агресії сепаратистів у цьому регіоні було викрадено понад 5 тисяч автомобілів. Лише торік зловмисники викрали близько 1200 машин.
Найчастіше крадуть уночі
Не дуже втішна ситуація з викраденнями автомобілів і у Львівській області. Якщо позаминулого року там було викрадено 243 машини, то минулого - вже 265. У 2014 році, за даними ГУ Нацполіції у Львівській області - управління кримінальної поліції, наданими на запит АСН, знайшли тільки 94 автомобілі, або близько 38,7%. У 2015-му затримано 9 груп зловмисників, дві з яких спеціалізувалися на крадіжці елітних іномарок. Що ж стосується цього року, то лише у січні на Львівщині викрали 12 машин, тоді як у січні минулого року - 27.
Перш за все львівські злодії віддають перевагу автомобілям преміум-класу: «Тойотам» («Хайлендер», «Лендкрузер-200» і «Рав 4), «Лексусам» і «Субару» («Форестер»). Але «подобається» їм і практично вся лінійка «Фольксвагенів». Не відмовляються вони й від «Жигулів», які потім пускають на запчастини і металобрухт. А ось престижні іномарки, кажуть правоохоронці, крім продажу, йдуть ще й на виготовлення так званих «двійників» з аналогічними документами.
«Старі «Жигулі», - пояснює АСН начальник Управління кримінальної поліції ГУ НПУ у Львівській області Микола Гладюк, - крадуть переважно вночі, ламаючи замки за допомогою воротків та іншого спеціального обладнання. А от елітні іномарки, навпаки, викрадають найчастіше вдень, використовуючи електронну апаратуру для сканування замків, за допомогою якої відкривають і заводять такий автомобіль».
До речі, в поліції стверджують, що в більшості випадків викрадення автомобілів провокують самі водії, кидаючи своїх «залізних коней» напризволяще. Зокрема, водії зберігають машини у дворах багатоповерхівок, на стоянках біля супермаркетів і в погано освітлених місцях. Понад те, нерідко на вулиці можна побачити картину, коли водій, залишивши автомобіль незачиненим, а іноді й зовсім із працюючим двигуном, поспішає до найближчого кіоску або крамниці. Така безпечність з боку автовласників може призвести як до крадіжки цінних речей, які є у транспорті, так і до викрадення автомобіля.
«Як свідчить практика, - запевняє АСН заступник начальника ГУ Нацполіції у Вінницькій області Олександр Глянько, - машини викрадають з прибудинкових територій, місць тимчасового зберігання біля під'їздів багатоквартирних будинків за відсутності фізичної охорони, причому як у денний час (у 2014 році - 54 автомобілі, торік - 94), так і вночі (2014 рік - 98, минулий - уже 165)». Ситуація у Вінницькій області дещо відрізняється від того, що фіксують на Львівщині: найпопулярніші серед крадіїв машини - «Жигулі» (також на деталі і на металобрухт) та іномарки не першої свіжості.
Кому під силу автоепідемія?
Але, як стверджує полковник Глянько, «нерідко трапляються факти незаконного заволодіння автотранспортом з-поміж дорогих автомобілів і машин преміум-класу, які в подальшому змінюють, переробляють номерні знаки агрегатів і продають їх як «двійник» оригінального автомобіля». Для злодіїв усі засоби добрі: якщо йдеться про ті самі «Жигулі», то вони підбирають ключі або ламають замки, в іномарках, щоб забратися всередину, б'ють вікна (якщо машина не на сигналізації), а також сканують замки. До речі, на Вінниччині торік зареєстровано 259 автовикрадень (154 з них потім повернулися до законних власників), що на 107 машин більше, ніж у 2014-му. Причому одну машину викрала... жінка.
Чи можна якось захиститися від епідемії автовикрадень? Поради правоохоронців стандартні: машину має бути оснащено сигналізацією й механічними засобами охорони (блокаторами педалей і ручки коробки передач), а також, поставивши машину на парковку, потрібно блокувати кермо, повернувши його в будь-який бік - до блокування. Крім того, краще не залишати автомобіль без нагляду, віддавати перевагу паркінгам із охороною (те, що їх у нас не так вже й багато, це вже окрема пісня). Особливо це стосується нічного часу - машини, які ночують просто під вікнами багатоповерхівок, дуже ласий шматок для автокрадіїв. Із сучасних заморочок – встановлення GPS або інших систем, які дозволяють цілодобово контролювати автомобіль у режимі реального часу і блокувати його дистанційно, якщо туди хтось заліз за вашої відсутності. Зрозуміло, що коштують такі системи чимало, але тут уже водієві треба самому вирішувати, як правильно вчинити.
...Але, напевно, найважливіше питання, яке хвилює наших читачів, зовсім не скільки машин викрадають в Україні, а як впоратися з цією автоепідемією, яка поки що зовсім не скромними темпами тільки набирає обертів? Можна, приміром, скористатися досвідом тієї ж Америки, яка карає автокрадіїв досить жорстко. Оскільки там за останні 10 років кількість викрадених автомобілів подвоїлася, американці вважають, що церемонитися з любителями покататися надурняк не варто: там фактично найсерйозніше покарання за автомобільну крадіжку - 15 років позбавлення волі. У нас - від трьох до п'яти років, і лише у разі застосування насильства - 15 років. Але це - якщо знайдуть. Тому а) було б непогано якимось дивним чином стимулювати прагнення правоохоронців у питаннях пошуку вкрадених машин і б) реально, а не на словах чи папері посилити покарання для самих викрадачів.
Блог:
Думки08:57
Політика
Альона Шкрум
Савченко не та людина, яку можна використовувати в політичних іграх
Повертати з Росії українську льотчицю Надію Савченко насамперед треба як людину і героїню, а потім вже як політика конкретної партії. Надію можна обміняти навіть на тисячу росіян, оскільки вона вже стала символом. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила народний депутат від партії «Батьківщина» Альона Шкрум.
«Маю велику надію, що переговори щодо Савченко ведуться. Але ведуться не мною і не Юлією Володимирівною, це може робити тільки Президент. І навіть він обмежений тими переговорами, які веде не напряму. Ми спеціально вивчали досвід Ізраїлю, коли вони міняли буквально тисячі людей, щоб отримати одного або двох своїх. Вважаю, що такий обмін повинен бути й у випадку з Савченко. Якщо треба міняти на тисячу, то на тисячу росіян. Якщо треба заарештувати і подати деяких депутатів на зняття недоторканності, а потім їх обміняти, можна і так зробити. Є абсолютно проросійські депутати в Раді, які фінансуються за російські кошти. Це вже знову питання дипломатичних переговорів. Чи Савченко можна використовувати в політичних іграх? Я не знаю Надію особисто, але досить добре знаю її маму і сестру. І її мама, якій 77 років, каже, що Надія - не та людина, яку можна використовувати. Надія знає, чого вона хоче. І вона буде захищати себе», - розповіла депутат.
Шкрум зазначає, що нардепам варто об'єднатися навколо цього питання. І розглядати звільнення льотчиці не з ракурсу звільнення політика (Надія - нардеп від «Батьківщини». - Ред.), а з урахуванням того, що Савченко - героїня.
«У мене є протиріччя з багатьма колегами з «Народного фронту», але, коли вони вийшли на мітинг на захист Савченко, це правильно. Спочатку ми отримуємо українського громадянина, українську героїню, льотчицю, а потім вже отримуємо політика з конкретної політичної партії. Треба просто звільняти своїх людей, не тільки Савченко, а щонайменше 28 осіб. До речі, варто відзначити, що Сенцова ми втратили.
Коли нас звинувачують, що ми робимо піар на Савченко, для мене це дуже емоційне питання і мені прикро, адже я з її мамою провела в аеропортах багато часу. А ось Сенцова перевели на Далекий Схід, його адвокати його ж злили. Вони працювали непрофесійно. Ніхто так не займався ним, як ми зараз найняли найкращих адвокатів для Савченко. Сенцова звільняти буде набагато важче», - зазначила Альона Шкрум.
Інтерв'ю11:44
Політика
Наріман Джелялов
Интервью
Наріман Джелялов: Тема заборони Меджлісу може стати інструментом для відновлення територіальної цілісності України А анексованому Криму триває процес у справі про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Сторону обвинувачення представляє особисто «прокурор» Наталія Поклонська. Вона раз у раз повторює, що «матеріали щодо визнання Меджлісу «екстремістською організацією і його заборони на території РФ» зібрано». Відповідач — перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов, який проживає в Криму. Сьогодні, 17 березня, мало відбутися чергове засідання. Напередодні АСН поговорила з Наріманом Джеляловим. Наша розмова про можливу заборону представницького органу корінного народу Криму, можливі репресії і необхідність більш активної, але виваженої підтримки українців на півострові. Заяви пана Джелялова сміливі й одночасно обережні. Він каже прямо: «Ми можемо суворо дотримуватися букви і духу російських законів тут, бо вони тут де-факто діють, але ніхто не вбереже нас від того, що комусь захочеться вказати на тебе пальцем і сказати: ти — член екстремістської організації . І тебе притягнуть до відповідальності — від штрафу до позбавлення волі». — Нарімане, як, вам здається, має діяти Україна в ситуації, що склалася з можливою забороною Меджлісу? — Україна, передовсім органи державної влади, вже позначила рух кількома своїми рішеннями. Була постанова Верховної Ради щодо визнання кримських татар корінним народом і визнання Меджлісу. Але вона має все-таки декларативний характер. Треба йти далі шляхом конкретизації. Треба розуміти, що Меджліс кримськотатарського народу — це елемент системи органів національного самоврядування. І про цю систему треба говорити в цілому, враховуючи позицію кримських татар і в Криму, і на материку. Я вважаю, Україна має заповнити ті прогалини, які з'явилися за останні більш ніж 20 років, і зафіксувати даність. Причому ми розуміємо, що це тимчасовий стан, бо вже повільно, зі скрипом обговорюється питання реалізації права на самовизначення кримських татар у складі України шляхом реалізації права на автономію. Як це буде — питання майбутнього. Але сама декларація подібних намірів дуже важлива. І ось поки українська влада, українське суспільство перебуває в дорозі, треба вжити заходів, які як мінімум дозволили б у цих питаннях просуватися далі. І, зокрема, треба легалізувати Меджліс в Україні, сприяти його визнанню як представницького органу кримських татар у міжнародних структурах. В принципі де-факто це існує, але потрібно домагатися певних юридичних рішень, як, наприклад, іде робота з офіційним визнанням кримських татар корінним народом на рівні ООН. Завдяки ретельній діяльності Меджлісу ми вже давно в цих процесах беремо участь, але зараз ідеться про більш серйозну конкретизацію, особливо на тлі тих заходів, яких намагається вживати Москва. Ми повинні розуміти, що сама заборона Меджлісу для нас катастрофічної ролі не грає. Але ми вважаємо, що процес повинен використовуватися максимально в самій Україні і в зовнішньополітичній діяльності. Тобто тема заборони Меджлісу може стати одним із інструментів у прагненні відновити територіальну цілісність України, продемонструвати порушення прав. Україна, звичайно ж, має дуже практично підійти до питань захисту своїх громадян на території окупованого Криму. І в цьому питанні є серйозні проблеми. Про це говорять і українські правозахисники, і російські. Тобто проблема статусу Криму, яка увесь час породжує певні юридичні колізії, не дозволяє провідним російським правозахисникам вільно приїжджати до Криму, допомагати нам захищатися. Українські правозахисники до нас приїхати не можуть, російських, після поїздок на півострів, в Україну можуть не пустити прикордонники. На останній суд 10 березня до нас приїжджала адвокат із правозахисного центру «Меморіал». Вона все розуміє, але при цьому запитує, чи зможе заїхати в Україну? Тобто людина їде в Крим захищати права громадян України, а потім Україна буде її карати. Ось така абсурдна ситуація! І подібних ситуацій дуже багато: і з номерними знаками на авто, і з навчанням... та іншим набором усіляких «принад», які Україна чомусь не поспішає розв’язувати, чіпляючись за якісь бюрократичні зволікання. — Україна заворушилася в питанні Криму від початку громадянської блокади у вересні минулого року... — Ми вважаємо, трошки. Блокада дозволила прибрати сірі, чорні та інші кольори схеми... Тобто певний негатив, але позитиву ще не додала. Всі ці питання ми ставили перед нашими колегами у Києві. І була зустріч із Президентом, на якій був присутній ще Ахтем Чийгоз. На ній ми говорили, що потрібно максимально сприяти встановленню і збереженню зв'язків, навіть на побутовому рівні, громадян України в Криму зі своєю державою. Однак Москва не дрімає. Вона ставить численні перешкоди. Україна на них реагувати не поспішає. А якщо і реагує, то з серйозним запізненням. Ось поки Міносвіти довго думає, українські школярі в Криму втратили ще один рік. Треба розуміти, що справа не тільки в технічних питаннях, а й у психологічних моментах — тутешні українці ж іще повинні набратися хоробрості і зробити певний серйозний крок, подумати, як він відіб'ється на них, їхніх дітях, які будуть їздити через так званий кордон. На жаль, багато запитань залишаються без відповідей. А розв’язання їх у комплексі якраз і є допомогою Меджлісу, бо саме ці ідеї ми тут відстоюємо. І будь-які зволікання обертаються запитаннями тутешніх жителів до нас: чому Україна щось конкретне не робить? Відповідно це дозволяє місцевим недругам говорити про те, що Меджліс не справляється, нічого не робить тощо. В цілому Україна має здійснювати дуже щільну діяльність щодо роботи зі своїми громадянами в Криму. І це найголовніше. Повторюся: формальна заборона Меджлісу для нас не катастрофа, бо його діяльність сьогодні в Криму настільки обмежена, закута в певні ланцюги в тому звичному розумінні, яке склалося за час його існування, що ми трансформуємося — щодня шукаємо нові можливості. Так, нам не дають проводити якісь традиційні заходи. Але для нас це не проблема. Проблема буде вже, якщо після заборони Меджлісу кримська російська влада розпочне кримінальні переслідування що до людей, які тією чи іншою мірою можуть асоціюватися як члени, представники, прихильники Меджлісу... — Інакше кажучи, за забороною почнуться репресії? — Так, почнуться кримінальні репресії. Як у випадку з так званими членами Хізб ут-Тахрір. Як ви знаєте, друга хвиля арештів пройшла у лютому. В Україні ця організація не заборонена. У Криму були її прихильники. Причому у Меджлісу із Хізб ут-Тахріром складалися свого часу дуже напружені стосунки. Але зараз ми виходимо з того, що це наші співвітчизники, яких піддають репресіям і переслідуванню. Слід сказати, що за останні два роки вони ніяк себе тут не проявляли. І ось комусь спало на думку, що хтось є учасником цієї організації, давайте його притягнемо до відповідальності. Це ж саме може статися з Меджлісом. Ми можемо суворо дотримуватися букви і духу російських законів тут, бо вони тут де-факто діють, але ніхто не вбереже нас від того, що комусь захочеться вказати на тебе пальцем і сказати, що ти — член екстремістської організації. І тебе притягнуть до відповідальності — від штрафу до позбавлення волі. І це буде мати різні наслідки. З одного боку, це дозволить говорити про репресії. Але з іншого — люди в Криму не те що бояться, вони побоюються за свою безпеку, за свободу, за своїх близьких. Ми можемо суворо дотримуватися букви і духу російських законів тут, бо вони тут де-факто діють, але ніхто не вбереже нас від того, що комусь захочеться вказати на тебе пальцем і сказати, що ти — член екстремістської організації Нападки на активних людей, звичайно, можуть призвести до певного вибуху, але для цього треба відчувати можливу підтримку з материкової України. Ми такої підтримки зараз не відчуваємо. А можуть привести до зворотного — люди почнуть ховатися, як равлики в мушлі. Проблема в тому, що в Криму активно проявляється те, що було властиво радянському періоду, — політична кухня. Тобто на якихось неформальних зборах, як святкування днів народжень, люди киплять, але в публічний простір це поки що не переносять. Мабуть, тому що не дозріли ні внутрішні, ні зовнішні обставини. І є побоювання, що російські спецслужби почнуть косити активних людей, які не бояться щось говорити. А їх у Криму не так багато. Це може призвести до певного закостеніння руху непокори. Так, він у Криму неоформлений, досить різний... — Але зараз присутній? — Так. Це і групи, і одинаки — користувачі соцмереж, не об'єднані ні з ким спільним інтересом. Звичайно, найбільш структурована частина — це Меджліс кримськотатарського народу. — Можна сказати, що майже кожен кримський татарин тією чи іншою мірою близький Меджлісу. Якщо це так, виходить, що кожного окупаційна влада може притягнути до відповідальності у разі заборони Меджлісу? — У нас є місцеві регіональні структури, а це близько двох із половиною тисяч людей, які можуть стати в першу чергу об'єктами репресій. З іншого боку, в позові, який подала прокуратура, активно використовується словосполучення «прихильник Меджлісу». При цьому у вироках, наприклад, Ескендеру Набієву, які вже є, це формулювання активно використовується, хоча ці люди ніколи не були пов'язані з Меджлісом безпосередньо — посадовими або іншими відносинами. Але якщо брати «прихильників Меджлісу», то можна притягнути до відповідальності куди більш широке коло людей. Але ж Меджліс — представницький орган, певний символ, структура, яка створювалася, щоб захищати інтереси цілого народу. Про це говорять навіть ті, хто критикує нашу діяльність або окремих членів. Заборона Меджлісу завдасть серйозного удару по праву корінного народу через своїх представників висловлювати свою думку. Це порушення базових принципів міжнародного права. Але передовсім від заборони програє Москва Заборона Меджлісу завдасть серйозного удару по праву корінного народу через своїх представників висловлювати свою думку. Це порушення базових принципів міжнародного права. Але знову-таки, мені здається, з тих настроїв, про які я чую від своїх співвітчизників, передовсім від заборони програє Москва. Але лише в тому випадку, якщо Україна зможе зробити тему заборони інструментом у міжнародній політиці щодо окупації Криму. Якщо Україна відмахнеться або уваги не зверне, програє вона. — Суд проти Меджлісу, якщо я правильно розумію, може бути зброєю в руках України у протистоянні з Росією? — Можна проводити аналогію з процесом над Надією Савченко в Ростові, Ахтемом Чийгозом у Сімферополі... Тільки це вже процес над колективним співтовариством, яке піддається певним переслідуванням. І цей процес повинен бути інструментом. Бо ми говоримо про порушення прав. Ми розуміємо, що в міжнародній політиці можуть бути подвійні, потрійні «стандарти», що деякі теми замовчуються, але в цьому випадку українська влада має проявити твердість, наполегливість, увесь час нагадуючи про політичні справи. І про це не повинні говорити тільки Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв. Це повинні бути і Президент, і парламент, і МЗС України, тобто ті, хто на вищому рівні ухвалює ті чи інші рішення. Ось це-то головне, що повинна робити сьогодні Україна. Але не тільки зовні. Дуже важливо робити посили всередину, в Крим. Багато людей, які, м'яко кажучи, розчаровані тим, що сьогодні відбувається в Україні. Це, звичайно, не розриває їхній зв'язок, ні громадянський, ні патріотичний, але змушує дуже серйозно замислитися. А тим часом життя триває, «місцева влада» не дрімає, вона придумує все нові і нові речі, які змушують жителів Криму вимушено адаптуватися до подій тут. Водно час на півострові дуже важливо, що в Україні говорять, нехай не політики, але офіційні керівники держави, які рішення Україна ухвалює щодо тих, хто живе на окупованих територіях. Кожен вчинок ними відстежується, кожне слово аналізується, і потім робляться серйозні висновки. Як мінімум Україна не повинна відставати від тих кроків, які робить Росія. — Яким чином у Криму стежать за тим, що відбувається на материковій частині України? — Звичайно, є серйозні проблеми з доступом до інформації. Стежити можна або через інтернет, або через супутникове телебачення. Вони не у всіх є. Ні інтернет, ні супутник не охоплюють широкі верстви населення. Тому так значима історія з телеканалом АТR. Бо цінна будь-яка можливість транслювати альтернативну інформацію на територію Криму. Це дуже важливо, тому що російська пропаганда працює дуже ефективно. Це відчувається по багатьох людях. Як мінімум вони вже не хочуть нічого чути. Це в кращому випадку. Але в цьому питанні треба діяти дуже делікатно. Бо різкий крен у зворотний бік тут теж не сприймається. А саме так працює більшість політичних програм в Україні. Російська пропаганда працює дуже ефективно. Це відчувається по багатьох людях. Як мінімум вони вже не хочуть нічого чути Сьогодні в Криму є серйозний запит на примиренську позицію. Не двох держав, а громадськості. Не можна залякувати, мовляв, ми повернемося і всіх посадимо в тюрми, виженемо... Повинно бути щось будівниче. Ось цієї програми поки, на жаль, немає. Окремі голоси не чутні в загальній масі. Треба створювати потужний потік позитивної інформації: ми домагаємося відновлення суверенітету України, і це обернеться благом для жителів Криму за винятком конкретних осіб, які вчинили злочини. Не можна говорити: всі ватники, зрадники, ми всіх покараємо. Ми все розуміємо. Але державна політика будуватися на таких тезах не повинна. — Як трансформувався Меджліс у Криму, починаючи з березня 2014 року? — Меджліс функціонує. Але його діяльність ускладнена. У тому числі тим, що частина Меджлісу перебуває в Києві. І в нас є низка розбіжностей. Об'єктивних. Суб'єктивні у нас були раніше, але ми змогли подолати їх тому, що в своїй роботі підкоряємося демократичним принципам, на яких побудовано систему Меджлісу. Сьогодні погляд із Києва в Крим і з Сімферополя — різний. Навіть у тих термінах, які доводиться застосовувати. Це ускладнює питання ухвалення рішень. Важливим є питання часу. Всі названі раніше терміни повернення Криму давно минули. Людям на півострові треба давати не таку примарну надію, а конкретний план: що робити, як жити в тій ситуації, яка є де-факто, а не фантазувати, як добре буде завтра. Тому Меджліс у Криму в складній ситуації. Вся зовнішньополітична діяльність зосереджена в Києві, наші лідери їздять до міжнародних партнерів постійно, їм важко це дається. У Києві Меджліс працює і з Українською державою. Тут, у Криму, ми зосередилися на кількох напрямах. Це інформаційна робота. Ми намагаємося максимально збирати інформацію про ситуацію в Криму і доносити її до всіх можливих інститути. Друге — це правозахисна діяльність. Може, навіть не в класичному розумінні. Ми не надаємо юридичної допомоги, хоча і цим займаємося по можливості. Третє — захист прав кримських татар. Вважаємо, що народ, навіть перебуваючи в таких умовах, повинен користуватися всім спектром прав — на освіту, розвиток культури... Ми вкрай обмежені в свободі вираження поглядів. Повністю обмежені у спробах організувати публічно-масові заходи — нам з літа 2014 року не дають це зробити Єдине, від чого ми відмовилися — від політичної складової: участі у виборах, рішень кадрових питань. Працюємо тут як інститут громадянського суспільства. Але ми вкрай обмежені в свободі вираження поглядів. Повністю обмежені у спробах організувати публічно-масові заходи — нам з літа 2014 року не дають це зробити. І навіть коли ми тут подаємо в «установленому законом порядку» повідомлення, нам не просто відмовляють, а по відповідних службах іде «оперативка», що ми готуємо якісь провокаційні акції, що, природно, є брехнею. Тому сьогодні шукаємо нові форми, нові майданчики роботи з людьми. Це дуже складно. Кожен наш крок тут відстежується. Нам ставляться перешкоди. Все це переважно відбувається на неформальному рівні. І тому дуже складно доводити подібні речі, але ти просто шкірою відчуваєш це щодня. — Суди над активістами і зараз Меджлісом — це ще один спосіб «очистити» Крим від інакомислячих? — Суд — це один із елементів цілого ланцюга всіх дій, включно зі зникненнями людей, арештами. Якщо ти в собі не пригнічуєш бажання думати інакше або принаймні говорити про це публічно, то гостра реакція не забариться. Хоча з іншого боку ми розуміємо, що публічність певною мірою служить і захистом. Бо переважно обшуки стосуються людей не активних публічно. Але ці люди — лідери думок на місцях, до яких прислухається якесь коло родичів, друзів, знайомих. Якщо не спроба придушити ось таку громадянську активність, то владу буде влаштовувати, що такі люди будуть їхати. Переважно обшуки стосуються людей не активних публічно. Але ці люди — лідери думок на місцях, до яких прислухається якесь коло родичів, друзів, знайомих Ефект досягається в будь-якому випадку: не замовк сам — посадимо, поки не посадимо — поїде. І як вчинить та чи інша людина, зокрема я, не знаю. Але кожен із нас намагається максимально зберегтися з метою залишитися в Криму, бо ми розуміємо важливість того, що в ситуації, коли не кожен готовий публічно висловлювати свою незгоду, іншу думку, повинні бути люди, які беруться це робити. Ми ж не громадська організація, яка висловлює думку членів організації, ми представляємо народ. Ми постійно їздимо, зустрічаємося, спеціально або за нагоди на публічних заходах, слухаємо людей і намагаємося донести цю думку до всіх — лідерів кримськотатарського народу, української влади, світової спільноти, «кримської влади». — Фактично ви в Криму виступає як умовний ретранслятор?.. — Це одна з ролей, яку ми на себе беремо. І таких людей, на жаль, не дуже багато, тим більше, наділених офіційним статусом члена Меджлісу. Адже нас обирали. У 2013 році проходили вибори в Курултай, у яких брали участь понад 90 тисяч кримських татар і членів їхніх сімей, було сформовано Меджліс. — Як вам здається, як помінялися за два роки люди, більшість живе у страху чи все-таки є відчуття, що колись буде по-іншому? — Подібні надії залишаються. У багатьох є тверда впевненість, що ситуація неодмінно виправиться. Навіть у мене не завжди така буває, хоча я в гущі подій. Може, так завжди, коли знаєш трохи більше, навколо тебе сумніви. Тут є люди безстрашні. Вони не бояться говорити. Пишуть у соцмережах. Поки на них не реагують. Але досвід показує, що такі речі не залишаються непоміченими. Про тотальний страх говорити не можна. Звичайно, є побоювання. Але люди часто не витримують. На жаль, не завжди вдається спілкуватися з усіма, бо рівень довіри один до одного — дуже складне тут питання: хіба мало хто твій співрозмовник, кому він завтра і що розповість... Ви знаєте, що в Росії просто вітається доносительство. Але ті, хто тебе знає, кажуть, що треба якось боротися, щось робити. Але поки це невелика група осіб. Певні обставини є. На мій погляд, ще не дозріли. Але це в будь-якому випадку має відбутися. Навіть якщо не торкатися геополітичних питань, то існує ситуація певного невдоволення навіть на побутовому рівні. У Криму зараз досить складно. І те, що влада тут рапортує про успіхи, — це елемент певної пропаганди. Але не можна говорити, що тут усе вкрай погано: люди живуть, виживають, ми всі з покоління 1990-х, яке пережило повернення. Але це не означає, що треба заспокоюватися. — Чого очікуєте від судового засідання 17 березня у справі про заборону Меджлісу? — Не думаємо, що буде розв’язано остаточно питання. Ми зацікавлені в тому, щоб суд, попри нашу невіру у правосуддя як таке тут, був по процедурі. Ми хочемо використати цей майданчик для залучення максимальної уваги до питання з Меджлісом, до питання в галузі прав людини і прав народів у Криму. Ми хочемо максимально донести наші думки більш широкій аудиторії на різних рівнях. Як сказав наш адвокат: «Дякуємо прокуратурі за рекламу Меджлісу». Наше завдання — продемонструвати своїми доводами, запереченнями всю необґрунтованість звинувачень. Ми повинні показати, що у влади є бажання нас заборонити, але немає ніяких підстав, тому це незаконно. Я регулярно буваю на судах у справах 26 лютого і бачу чудеса правової еквілібристики. А краще сказати, що це повний правовий нігілізм. Уся проблема в тому, що хтось у якихось кабінетах ухвалює рішення, а наслідок — прокуратура, суд повинні забезпечити видимість певного правового процесу при відомому результаті. Все настільки не стикується! Таким виставам позаздрив би Бродвей.
Наріман Джелялов: Тема заборони Меджлісу може стати інструментом для відновлення територіальної цілісності України А анексованому Криму триває процес у справі про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Сторону обвинувачення представляє особисто «прокурор» Наталія Поклонська. Вона раз у раз повторює, що «матеріали щодо визнання Меджлісу «екстремістською організацією і його заборони на території РФ» зібрано». Відповідач — перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов, який проживає в Криму. Сьогодні, 17 березня, мало відбутися чергове засідання. Напередодні АСН поговорила з Наріманом Джеляловим. Наша розмова про можливу заборону представницького органу корінного народу Криму, можливі репресії і необхідність більш активної, але виваженої підтримки українців на півострові. Заяви пана Джелялова сміливі й одночасно обережні. Він каже прямо: «Ми можемо суворо дотримуватися букви і духу російських законів тут, бо вони тут де-факто діють, але ніхто не вбереже нас від того, що комусь захочеться вказати на тебе пальцем і сказати: ти — член екстремістської організації . І тебе притягнуть до відповідальності — від штрафу до позбавлення волі». — Нарімане, як, вам здається, має діяти Україна в ситуації, що склалася з можливою забороною Меджлісу? — Україна, передовсім органи державної влади, вже позначила рух кількома своїми рішеннями. Була постанова Верховної Ради щодо визнання кримських татар корінним народом і визнання Меджлісу. Але вона має все-таки декларативний характер. Треба йти далі шляхом конкретизації. Треба розуміти, що Меджліс кримськотатарського народу — це елемент системи органів національного самоврядування. І про цю систему треба говорити в цілому, враховуючи позицію кримських татар і в Криму, і на материку. Я вважаю, Україна має заповнити ті прогалини, які з'явилися за останні більш ніж 20 років, і зафіксувати даність. Причому ми розуміємо, що це тимчасовий стан, бо вже повільно, зі скрипом обговорюється питання реалізації права на самовизначення кримських татар у складі України шляхом реалізації права на автономію. Як це буде — питання майбутнього. Але сама декларація подібних намірів дуже важлива. І ось поки українська влада, українське суспільство перебуває в дорозі, треба вжити заходів, які як мінімум дозволили б у цих питаннях просуватися далі. І, зокрема, треба легалізувати Меджліс в Україні, сприяти його визнанню як представницького органу кримських татар у міжнародних структурах. В принципі де-факто це існує, але потрібно домагатися певних юридичних рішень, як, наприклад, іде робота з офіційним визнанням кримських татар корінним народом на рівні ООН. Завдяки ретельній діяльності Меджлісу ми вже давно в цих процесах беремо участь, але зараз ідеться про більш серйозну конкретизацію, особливо на тлі тих заходів, яких намагається вживати Москва. Ми повинні розуміти, що сама заборона Меджлісу для нас катастрофічної ролі не грає. Але ми вважаємо, що процес повинен використовуватися максимально в самій Україні і в зовнішньополітичній діяльності. Тобто тема заборони Меджлісу може стати одним із інструментів у прагненні відновити територіальну цілісність України, продемонструвати порушення прав. Україна, звичайно ж, має дуже практично підійти до питань захисту своїх громадян на території окупованого Криму. І в цьому питанні є серйозні проблеми. Про це говорять і українські правозахисники, і російські. Тобто проблема статусу Криму, яка увесь час породжує певні юридичні колізії, не дозволяє провідним російським правозахисникам вільно приїжджати до Криму, допомагати нам захищатися. Українські правозахисники до нас приїхати не можуть, російських, після поїздок на півострів, в Україну можуть не пустити прикордонники. На останній суд 10 березня до нас приїжджала адвокат із правозахисного центру «Меморіал». Вона все розуміє, але при цьому запитує, чи зможе заїхати в Україну? Тобто людина їде в Крим захищати права громадян України, а потім Україна буде її карати. Ось така абсурдна ситуація! І подібних ситуацій дуже багато: і з номерними знаками на авто, і з навчанням... та іншим набором усіляких «принад», які Україна чомусь не поспішає розв’язувати, чіпляючись за якісь бюрократичні зволікання. — Україна заворушилася в питанні Криму від початку громадянської блокади у вересні минулого року... — Ми вважаємо, трошки. Блокада дозволила прибрати сірі, чорні та інші кольори схеми... Тобто певний негатив, але позитиву ще не додала. Всі ці питання ми ставили перед нашими колегами у Києві. І була зустріч із Президентом, на якій був присутній ще Ахтем Чийгоз. На ній ми говорили, що потрібно максимально сприяти встановленню і збереженню зв'язків, навіть на побутовому рівні, громадян України в Криму зі своєю державою. Однак Москва не дрімає. Вона ставить численні перешкоди. Україна на них реагувати не поспішає. А якщо і реагує, то з серйозним запізненням. Ось поки Міносвіти довго думає, українські школярі в Криму втратили ще один рік. Треба розуміти, що справа не тільки в технічних питаннях, а й у психологічних моментах — тутешні українці ж іще повинні набратися хоробрості і зробити певний серйозний крок, подумати, як він відіб'ється на них, їхніх дітях, які будуть їздити через так званий кордон. На жаль, багато запитань залишаються без відповідей. А розв’язання їх у комплексі якраз і є допомогою Меджлісу, бо саме ці ідеї ми тут відстоюємо. І будь-які зволікання обертаються запитаннями тутешніх жителів до нас: чому Україна щось конкретне не робить? Відповідно це дозволяє місцевим недругам говорити про те, що Меджліс не справляється, нічого не робить тощо. В цілому Україна має здійснювати дуже щільну діяльність щодо роботи зі своїми громадянами в Криму. І це найголовніше. Повторюся: формальна заборона Меджлісу для нас не катастрофа, бо його діяльність сьогодні в Криму настільки обмежена, закута в певні ланцюги в тому звичному розумінні, яке склалося за час його існування, що ми трансформуємося — щодня шукаємо нові можливості. Так, нам не дають проводити якісь традиційні заходи. Але для нас це не проблема. Проблема буде вже, якщо після заборони Меджлісу кримська російська влада розпочне кримінальні переслідування що до людей, які тією чи іншою мірою можуть асоціюватися як члени, представники, прихильники Меджлісу... — Інакше кажучи, за забороною почнуться репресії? — Так, почнуться кримінальні репресії. Як у випадку з так званими членами Хізб ут-Тахрір. Як ви знаєте, друга хвиля арештів пройшла у лютому. В Україні ця організація не заборонена. У Криму були її прихильники. Причому у Меджлісу із Хізб ут-Тахріром складалися свого часу дуже напружені стосунки. Але зараз ми виходимо з того, що це наші співвітчизники, яких піддають репресіям і переслідуванню. Слід сказати, що за останні два роки вони ніяк себе тут не проявляли. І ось комусь спало на думку, що хтось є учасником цієї організації, давайте його притягнемо до відповідальності. Це ж саме може статися з Меджлісом. Ми можемо суворо дотримуватися букви і духу російських законів тут, бо вони тут де-факто діють, але ніхто не вбереже нас від того, що комусь захочеться вказати на тебе пальцем і сказати, що ти — член екстремістської організації. І тебе притягнуть до відповідальності — від штрафу до позбавлення волі. І це буде мати різні наслідки. З одного боку, це дозволить говорити про репресії. Але з іншого — люди в Криму не те що бояться, вони побоюються за свою безпеку, за свободу, за своїх близьких. Ми можемо суворо дотримуватися букви і духу російських законів тут, бо вони тут де-факто діють, але ніхто не вбереже нас від того, що комусь захочеться вказати на тебе пальцем і сказати, що ти — член екстремістської організації Нападки на активних людей, звичайно, можуть призвести до певного вибуху, але для цього треба відчувати можливу підтримку з материкової України. Ми такої підтримки зараз не відчуваємо. А можуть привести до зворотного — люди почнуть ховатися, як равлики в мушлі. Проблема в тому, що в Криму активно проявляється те, що було властиво радянському періоду, — політична кухня. Тобто на якихось неформальних зборах, як святкування днів народжень, люди киплять, але в публічний простір це поки що не переносять. Мабуть, тому що не дозріли ні внутрішні, ні зовнішні обставини. І є побоювання, що російські спецслужби почнуть косити активних людей, які не бояться щось говорити. А їх у Криму не так багато. Це може призвести до певного закостеніння руху непокори. Так, він у Криму неоформлений, досить різний... — Але зараз присутній? — Так. Це і групи, і одинаки — користувачі соцмереж, не об'єднані ні з ким спільним інтересом. Звичайно, найбільш структурована частина — це Меджліс кримськотатарського народу. — Можна сказати, що майже кожен кримський татарин тією чи іншою мірою близький Меджлісу. Якщо це так, виходить, що кожного окупаційна влада може притягнути до відповідальності у разі заборони Меджлісу? — У нас є місцеві регіональні структури, а це близько двох із половиною тисяч людей, які можуть стати в першу чергу об'єктами репресій. З іншого боку, в позові, який подала прокуратура, активно використовується словосполучення «прихильник Меджлісу». При цьому у вироках, наприклад, Ескендеру Набієву, які вже є, це формулювання активно використовується, хоча ці люди ніколи не були пов'язані з Меджлісом безпосередньо — посадовими або іншими відносинами. Але якщо брати «прихильників Меджлісу», то можна притягнути до відповідальності куди більш широке коло людей. Але ж Меджліс — представницький орган, певний символ, структура, яка створювалася, щоб захищати інтереси цілого народу. Про це говорять навіть ті, хто критикує нашу діяльність або окремих членів. Заборона Меджлісу завдасть серйозного удару по праву корінного народу через своїх представників висловлювати свою думку. Це порушення базових принципів міжнародного права. Але передовсім від заборони програє Москва Заборона Меджлісу завдасть серйозного удару по праву корінного народу через своїх представників висловлювати свою думку. Це порушення базових принципів міжнародного права. Але знову-таки, мені здається, з тих настроїв, про які я чую від своїх співвітчизників, передовсім від заборони програє Москва. Але лише в тому випадку, якщо Україна зможе зробити тему заборони інструментом у міжнародній політиці щодо окупації Криму. Якщо Україна відмахнеться або уваги не зверне, програє вона. — Суд проти Меджлісу, якщо я правильно розумію, може бути зброєю в руках України у протистоянні з Росією? — Можна проводити аналогію з процесом над Надією Савченко в Ростові, Ахтемом Чийгозом у Сімферополі... Тільки це вже процес над колективним співтовариством, яке піддається певним переслідуванням. І цей процес повинен бути інструментом. Бо ми говоримо про порушення прав. Ми розуміємо, що в міжнародній політиці можуть бути подвійні, потрійні «стандарти», що деякі теми замовчуються, але в цьому випадку українська влада має проявити твердість, наполегливість, увесь час нагадуючи про політичні справи. І про це не повинні говорити тільки Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв. Це повинні бути і Президент, і парламент, і МЗС України, тобто ті, хто на вищому рівні ухвалює ті чи інші рішення. Ось це-то головне, що повинна робити сьогодні Україна. Але не тільки зовні. Дуже важливо робити посили всередину, в Крим. Багато людей, які, м'яко кажучи, розчаровані тим, що сьогодні відбувається в Україні. Це, звичайно, не розриває їхній зв'язок, ні громадянський, ні патріотичний, але змушує дуже серйозно замислитися. А тим часом життя триває, «місцева влада» не дрімає, вона придумує все нові і нові речі, які змушують жителів Криму вимушено адаптуватися до подій тут. Водно час на півострові дуже важливо, що в Україні говорять, нехай не політики, але офіційні керівники держави, які рішення Україна ухвалює щодо тих, хто живе на окупованих територіях. Кожен вчинок ними відстежується, кожне слово аналізується, і потім робляться серйозні висновки. Як мінімум Україна не повинна відставати від тих кроків, які робить Росія. — Яким чином у Криму стежать за тим, що відбувається на материковій частині України? — Звичайно, є серйозні проблеми з доступом до інформації. Стежити можна або через інтернет, або через супутникове телебачення. Вони не у всіх є. Ні інтернет, ні супутник не охоплюють широкі верстви населення. Тому так значима історія з телеканалом АТR. Бо цінна будь-яка можливість транслювати альтернативну інформацію на територію Криму. Це дуже важливо, тому що російська пропаганда працює дуже ефективно. Це відчувається по багатьох людях. Як мінімум вони вже не хочуть нічого чути. Це в кращому випадку. Але в цьому питанні треба діяти дуже делікатно. Бо різкий крен у зворотний бік тут теж не сприймається. А саме так працює більшість політичних програм в Україні. Російська пропаганда працює дуже ефективно. Це відчувається по багатьох людях. Як мінімум вони вже не хочуть нічого чути Сьогодні в Криму є серйозний запит на примиренську позицію. Не двох держав, а громадськості. Не можна залякувати, мовляв, ми повернемося і всіх посадимо в тюрми, виженемо... Повинно бути щось будівниче. Ось цієї програми поки, на жаль, немає. Окремі голоси не чутні в загальній масі. Треба створювати потужний потік позитивної інформації: ми домагаємося відновлення суверенітету України, і це обернеться благом для жителів Криму за винятком конкретних осіб, які вчинили злочини. Не можна говорити: всі ватники, зрадники, ми всіх покараємо. Ми все розуміємо. Але державна політика будуватися на таких тезах не повинна. — Як трансформувався Меджліс у Криму, починаючи з березня 2014 року? — Меджліс функціонує. Але його діяльність ускладнена. У тому числі тим, що частина Меджлісу перебуває в Києві. І в нас є низка розбіжностей. Об'єктивних. Суб'єктивні у нас були раніше, але ми змогли подолати їх тому, що в своїй роботі підкоряємося демократичним принципам, на яких побудовано систему Меджлісу. Сьогодні погляд із Києва в Крим і з Сімферополя — різний. Навіть у тих термінах, які доводиться застосовувати. Це ускладнює питання ухвалення рішень. Важливим є питання часу. Всі названі раніше терміни повернення Криму давно минули. Людям на півострові треба давати не таку примарну надію, а конкретний план: що робити, як жити в тій ситуації, яка є де-факто, а не фантазувати, як добре буде завтра. Тому Меджліс у Криму в складній ситуації. Вся зовнішньополітична діяльність зосереджена в Києві, наші лідери їздять до міжнародних партнерів постійно, їм важко це дається. У Києві Меджліс працює і з Українською державою. Тут, у Криму, ми зосередилися на кількох напрямах. Це інформаційна робота. Ми намагаємося максимально збирати інформацію про ситуацію в Криму і доносити її до всіх можливих інститути. Друге — це правозахисна діяльність. Може, навіть не в класичному розумінні. Ми не надаємо юридичної допомоги, хоча і цим займаємося по можливості. Третє — захист прав кримських татар. Вважаємо, що народ, навіть перебуваючи в таких умовах, повинен користуватися всім спектром прав — на освіту, розвиток культури... Ми вкрай обмежені в свободі вираження поглядів. Повністю обмежені у спробах організувати публічно-масові заходи — нам з літа 2014 року не дають це зробити Єдине, від чого ми відмовилися — від політичної складової: участі у виборах, рішень кадрових питань. Працюємо тут як інститут громадянського суспільства. Але ми вкрай обмежені в свободі вираження поглядів. Повністю обмежені у спробах організувати публічно-масові заходи — нам з літа 2014 року не дають це зробити. І навіть коли ми тут подаємо в «установленому законом порядку» повідомлення, нам не просто відмовляють, а по відповідних службах іде «оперативка», що ми готуємо якісь провокаційні акції, що, природно, є брехнею. Тому сьогодні шукаємо нові форми, нові майданчики роботи з людьми. Це дуже складно. Кожен наш крок тут відстежується. Нам ставляться перешкоди. Все це переважно відбувається на неформальному рівні. І тому дуже складно доводити подібні речі, але ти просто шкірою відчуваєш це щодня. — Суди над активістами і зараз Меджлісом — це ще один спосіб «очистити» Крим від інакомислячих? — Суд — це один із елементів цілого ланцюга всіх дій, включно зі зникненнями людей, арештами. Якщо ти в собі не пригнічуєш бажання думати інакше або принаймні говорити про це публічно, то гостра реакція не забариться. Хоча з іншого боку ми розуміємо, що публічність певною мірою служить і захистом. Бо переважно обшуки стосуються людей не активних публічно. Але ці люди — лідери думок на місцях, до яких прислухається якесь коло родичів, друзів, знайомих. Якщо не спроба придушити ось таку громадянську активність, то владу буде влаштовувати, що такі люди будуть їхати. Переважно обшуки стосуються людей не активних публічно. Але ці люди — лідери думок на місцях, до яких прислухається якесь коло родичів, друзів, знайомих Ефект досягається в будь-якому випадку: не замовк сам — посадимо, поки не посадимо — поїде. І як вчинить та чи інша людина, зокрема я, не знаю. Але кожен із нас намагається максимально зберегтися з метою залишитися в Криму, бо ми розуміємо важливість того, що в ситуації, коли не кожен готовий публічно висловлювати свою незгоду, іншу думку, повинні бути люди, які беруться це робити. Ми ж не громадська організація, яка висловлює думку членів організації, ми представляємо народ. Ми постійно їздимо, зустрічаємося, спеціально або за нагоди на публічних заходах, слухаємо людей і намагаємося донести цю думку до всіх — лідерів кримськотатарського народу, української влади, світової спільноти, «кримської влади». — Фактично ви в Криму виступає як умовний ретранслятор?.. — Це одна з ролей, яку ми на себе беремо. І таких людей, на жаль, не дуже багато, тим більше, наділених офіційним статусом члена Меджлісу. Адже нас обирали. У 2013 році проходили вибори в Курултай, у яких брали участь понад 90 тисяч кримських татар і членів їхніх сімей, було сформовано Меджліс. — Як вам здається, як помінялися за два роки люди, більшість живе у страху чи все-таки є відчуття, що колись буде по-іншому? — Подібні надії залишаються. У багатьох є тверда впевненість, що ситуація неодмінно виправиться. Навіть у мене не завжди така буває, хоча я в гущі подій. Може, так завжди, коли знаєш трохи більше, навколо тебе сумніви. Тут є люди безстрашні. Вони не бояться говорити. Пишуть у соцмережах. Поки на них не реагують. Але досвід показує, що такі речі не залишаються непоміченими. Про тотальний страх говорити не можна. Звичайно, є побоювання. Але люди часто не витримують. На жаль, не завжди вдається спілкуватися з усіма, бо рівень довіри один до одного — дуже складне тут питання: хіба мало хто твій співрозмовник, кому він завтра і що розповість... Ви знаєте, що в Росії просто вітається доносительство. Але ті, хто тебе знає, кажуть, що треба якось боротися, щось робити. Але поки це невелика група осіб. Певні обставини є. На мій погляд, ще не дозріли. Але це в будь-якому випадку має відбутися. Навіть якщо не торкатися геополітичних питань, то існує ситуація певного невдоволення навіть на побутовому рівні. У Криму зараз досить складно. І те, що влада тут рапортує про успіхи, — це елемент певної пропаганди. Але не можна говорити, що тут усе вкрай погано: люди живуть, виживають, ми всі з покоління 1990-х, яке пережило повернення. Але це не означає, що треба заспокоюватися. — Чого очікуєте від судового засідання 17 березня у справі про заборону Меджлісу? — Не думаємо, що буде розв’язано остаточно питання. Ми зацікавлені в тому, щоб суд, попри нашу невіру у правосуддя як таке тут, був по процедурі. Ми хочемо використати цей майданчик для залучення максимальної уваги до питання з Меджлісом, до питання в галузі прав людини і прав народів у Криму. Ми хочемо максимально донести наші думки більш широкій аудиторії на різних рівнях. Як сказав наш адвокат: «Дякуємо прокуратурі за рекламу Меджлісу». Наше завдання — продемонструвати своїми доводами, запереченнями всю необґрунтованість звинувачень. Ми повинні показати, що у влади є бажання нас заборонити, але немає ніяких підстав, тому це незаконно. Я регулярно буваю на судах у справах 26 лютого і бачу чудеса правової еквілібристики. А краще сказати, що це повний правовий нігілізм. Уся проблема в тому, що хтось у якихось кабінетах ухвалює рішення, а наслідок — прокуратура, суд повинні забезпечити видимість певного правового процесу при відомому результаті. Все настільки не стикується! Таким виставам позаздрив би Бродвей.
Події
В Одесі поліцейські вилучили у місцевого чоловіка пістолет і бойові гранати
Оперативники Котовського управління поліції в Одеській області затримали 28-річного жителя Білгород-Дністровського району, який незаконно зберігав при собі зброю і боєприпаси. Про це повідомляє прес-служба ГУ Національної поліції в Одеській області.
«Поліцейськими Котовського УП було отримано оперативну інформацію про те, що один ыз гостей міста може зберігати в дорожній сумці вибухонебезпечні речовини. Чоловіка було затримано правоохоронцями в зоні відпочинку в центрі міста Котовська», - відзначають у прес-службі поліції.
Громадянин опору не чинив і добровільно надав свої речі для проведення огляду. В його дорожній сумці було виявлено десять гранат РГД, десять гранат Ф-1 і двадцять запалів до них. Також у маленькій сумочці містилися граната РГД із запалом, пістолет ПММ, оснащений магазином із патронами і посвідчення учасника АТО. Небезпечні предмети вилучено та буде передано на проведення експертизи.
З'ясовується питання про внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді ув'язнення на термін від трьох до семи років.
В Одесі поліцейські вилучили у місцевого чоловіка пістолет і бойові гранати
Оперативники Котовського управління поліції в Одеській області затримали 28-річного жителя Білгород-Дністровського району, який незаконно зберігав при собі зброю і боєприпаси. Про це повідомляє прес-служба ГУ Національної поліції в Одеській області.
«Поліцейськими Котовського УП було отримано оперативну інформацію про те, що один ыз гостей міста може зберігати в дорожній сумці вибухонебезпечні речовини. Чоловіка було затримано правоохоронцями в зоні відпочинку в центрі міста Котовська», - відзначають у прес-службі поліції.
Громадянин опору не чинив і добровільно надав свої речі для проведення огляду. В його дорожній сумці було виявлено десять гранат РГД, десять гранат Ф-1 і двадцять запалів до них. Також у маленькій сумочці містилися граната РГД із запалом, пістолет ПММ, оснащений магазином із патронами і посвідчення учасника АТО. Небезпечні предмети вилучено та буде передано на проведення експертизи.
З'ясовується питання про внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді ув'язнення на термін від трьох до семи років.
Відео12:55
Суспільство
Патрульні показали, як знайшли наркотики на 260 тисяч гривень
Правоохоронні органи опублікували оперативне відео, на якому зафіксовано огляд автомобіля, в результаті якого було знайдено партію наркотиків на 260 тисяч гривень.
В Ужгороді патрульні зупинили автомобіль Mercedes, у якого не працювало підсвічення номерного знака.
При цьому у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Під час огляду водія, пасажирів і автомобіля було виявлено пістолет «Форт», боєприпаси, 14 пакетиків із речовиною, схожою на метамфетамін, загальна вартість яких на чорному ринку становить понад 260 тис. гривень. Також було виявлено 11 тисяч гривень готівкою.
Патрульні показали, як знайшли наркотики на 260 тисяч гривень
Правоохоронні органи опублікували оперативне відео, на якому зафіксовано огляд автомобіля, в результаті якого було знайдено партію наркотиків на 260 тисяч гривень.
В Ужгороді патрульні зупинили автомобіль Mercedes, у якого не працювало підсвічення номерного знака.
При цьому у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Під час огляду водія, пасажирів і автомобіля було виявлено пістолет «Форт», боєприпаси, 14 пакетиків із речовиною, схожою на метамфетамін, загальна вартість яких на чорному ринку становить понад 260 тис. гривень. Також було виявлено 11 тисяч гривень готівкою.
Політика
Нардеп напала на свого колегу через голосування щодо спецконфіскації
Сьогодні під час ранкового засідання парламенту народний депутат Тетяна Чорновол атакувала позафракційного парламентарія Якова Безбаха.
Напад стався через відмову останнього голосувати за внесення закону про спецконфіскацію до порядку денного.
За словами Чорновол, вона має намір «воювати проти тих людей, які працюють проти України і не дають повернути в бюджет два мільярди доларів Януковича».
Нардеп напала на свого колегу через голосування щодо спецконфіскації
Сьогодні під час ранкового засідання парламенту народний депутат Тетяна Чорновол атакувала позафракційного парламентарія Якова Безбаха.
Напад стався через відмову останнього голосувати за внесення закону про спецконфіскацію до порядку денного.
За словами Чорновол, вона має намір «воювати проти тих людей, які працюють проти України і не дають повернути в бюджет два мільярди доларів Януковича».
Блог:
Думки15:31
Політика
Леонід Ємець
У заяві Президента щодо окупованих територій ідеться не про гарантії, а про бажання
Окуповані Росією частини Донецької й Луганської областей, можливо, і можна повернути, як обіцяв Президент. Але це більшою мірою бажання, а не тверді гарантії. Втім, Порошенко може володіти якимось обсягом інформації, щоб давати такі прогнози. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики і правосуддя Леонід Ємець.
«Думаю, що в заяві глави держави йдеться не про гарантії, а про бажання. Йому як Президенту, мабуть, видніше, бо він володіє всім обсягом інформації як Головнокомандувач. Це питання варто поставити йому, наскільки це буде реалізовано практично. А ми поживемо – побачимо», - розповів народний обранець.
Також торкнувся він і важливого питання виборів на Донбасі та умов, за яких вони можливі. «За Конституцією, яка є обов’язковою і яку в цій частині ніхто не міняв і міняти не планує, вибори відбуваються за єдиним законом. У нас не може бути виборчого закону для окремих територій. Відповідно, якщо вибори відбудуться в Луганську і Донецьку, то тільки за законом про місцеві вибори, який передбачає такі процедури, як участь наших правоохоронних органів у контролі над передачею бюлетенів, участь наших членів комісій, які формуються з політичних партій, представлених у парламенті. Зрозуміло, що всі ці технічні моменти на тих територіях можна забезпечити, коли там не буде ані російських військ, ані терористичних організацій. Лише тоді, коли там буде контроль української влади, можна провести вибори. Як тільки там не буде терористів і бандитів, обов’язком української влади буде провести там вибори, бо не може бути частини території, де громадяни позбавлені права обирати органи місцевого самоврядування», - розповів нардеп.
Він зауважив, що для того, щоб це були демократичні вибори, треба дати громадянам самостійно визначатись. «Зрозуміло, що з пістолетом біля скроні – це не вибір, з тією пропагандою це теж не вибір. Демократія – це коли людина має змогу свідомо приймати рішення і робити вибір. Для цього вона повинна щонайменше отримувати від ЗМІ таку інформацію, яку хоче, а не ту, яку нав’язують. Окремі закони про вибори на окремих територіях Конституція України забороняє», - підкреслив Ємець.
Суспільство
«Антонов» передав військовій частині модернізований літак
ДП «Антонов» завершило модернізацію літака Ан-26 «Везунчик» і повертає його військовій частини.
Про це повідомляє прес-служба ДП «Антонов».
Як повідомляється, тепер літак зможе літати міжнародними авіаційними трасами, виконувати бойові та навчальні завдання з різних аеродромів, використовуючи в тому числі радіозв'язкове, навігаційне та посадкове обладнання цивільних аеропортів.
«Антонов» передав військовій частині модернізований літак
ДП «Антонов» завершило модернізацію літака Ан-26 «Везунчик» і повертає його військовій частини.
Про це повідомляє прес-служба ДП «Антонов».
Як повідомляється, тепер літак зможе літати міжнародними авіаційними трасами, виконувати бойові та навчальні завдання з різних аеродромів, використовуючи в тому числі радіозв'язкове, навігаційне та посадкове обладнання цивільних аеропортів.
Суспільство
На Донеччині «Фантом» не пропустив на окуповану територію партію готівки
Сьогодні в Донецькій області працівники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» затримали партію готівки, яку намагалися доставити на тимчасово окуповану бойовиками територію.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, на пункті в'їзду/виїзду «Зайцеве» було зупинено автомобіль під керуванням жителя Стаханова Луганської області. При огляді транспортного засобу було виявлено приховані 4,8 мільйона російських рублів, що становить майже 1,9 мільйона гривень.
«За словами водія, грошові кошти, які він віз із Харкова в Стаханов і намагався перевезти через лінію розмежування, є його доходом від здійснення підприємницької діяльності», - йдеться в повідомленні.
Зараз проводиться перевірка.
На Донеччині «Фантом» не пропустив на окуповану територію партію готівки
Сьогодні в Донецькій області працівники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» затримали партію готівки, яку намагалися доставити на тимчасово окуповану бойовиками територію.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, на пункті в'їзду/виїзду «Зайцеве» було зупинено автомобіль під керуванням жителя Стаханова Луганської області. При огляді транспортного засобу було виявлено приховані 4,8 мільйона російських рублів, що становить майже 1,9 мільйона гривень.
«За словами водія, грошові кошти, які він віз із Харкова в Стаханов і намагався перевезти через лінію розмежування, є його доходом від здійснення підприємницької діяльності», - йдеться в повідомленні.
Зараз проводиться перевірка.
Політика
У Раді почали збір підписів за призначення Юрія Луценка на посаду Генпрокурора
У стінах Верховної Ради України почався збір підписів за призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурора України, який ініціював народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Руслан Сольвар. Про це повідомляє видання Дзеркало Тижня.
«За даними джерел в Адміністрації Президента, як заміна чинного Генпрокурора Віктора Шокіна розглядаються дві основні кандидатури - його заступник Юрій Столярчук і Юрій Луценко», - пише видання.
Втім, як передає видання, джерела зазначають, що стосовно кандидатури голови фракції БПП Луценка є два проблемних моменти.
«По-перше, для такої посади потрібна юридична освітуаі відповідний прокурорський стаж, яких у Луценка немає. По-друге, Луценко важливий як комунікатор всередині президентської фракції, без якого проблемна фракція БПП опиниться під загрозою розвалу», - передає «Дзеркало Тижня».
p>
У Раді почали збір підписів за призначення Юрія Луценка на посаду Генпрокурора
У стінах Верховної Ради України почався збір підписів за призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурора України, який ініціював народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Руслан Сольвар. Про це повідомляє видання Дзеркало Тижня.
«За даними джерел в Адміністрації Президента, як заміна чинного Генпрокурора Віктора Шокіна розглядаються дві основні кандидатури - його заступник Юрій Столярчук і Юрій Луценко», - пише видання.
Втім, як передає видання, джерела зазначають, що стосовно кандидатури голови фракції БПП Луценка є два проблемних моменти.
«По-перше, для такої посади потрібна юридична освітуаі відповідний прокурорський стаж, яких у Луценка немає. По-друге, Луценко важливий як комунікатор всередині президентської фракції, без якого проблемна фракція БПП опиниться під загрозою розвалу», - передає «Дзеркало Тижня».
p>
Суспільство
У Лобачевому Луганської області «Фантом» затримав нелегального перевізника
У селі Лобачевому Луганської області працівники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» викрили громадянина, який незаконно переправляв вантажі на окуповану територію і назад.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, громадянин України здійснював незаконне перевезення на човні через річку Сіверський Донець на тимчасово окуповану територію, а також й зворотний бік.
Щодо порушника складено протокол про адміністративне правопорушення.
Раніше повідомлялося, що в Лобачевому розташоване небезпечне для українських правоохоронців місце, через яке на човнах перевозиться контрабандний вантаж. Зловмисники під'їжджають і вивантажують товар у човен, на якому його переправляють на інший бік, де його вже чекає перекупник. При цьому на самому березі з боку бойовиків встановлено вогневу точку.
p style="text-align: center;">
У Лобачевому Луганської області «Фантом» затримав нелегального перевізника
У селі Лобачевому Луганської області працівники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» викрили громадянина, який незаконно переправляв вантажі на окуповану територію і назад.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, громадянин України здійснював незаконне перевезення на човні через річку Сіверський Донець на тимчасово окуповану територію, а також й зворотний бік.
Щодо порушника складено протокол про адміністративне правопорушення.
Раніше повідомлялося, що в Лобачевому розташоване небезпечне для українських правоохоронців місце, через яке на човнах перевозиться контрабандний вантаж. Зловмисники під'їжджають і вивантажують товар у човен, на якому його переправляють на інший бік, де його вже чекає перекупник. При цьому на самому березі з боку бойовиків встановлено вогневу точку.
p style="text-align: center;">
Блог:
Думки18:55
Політика
Дмитро Добродомов
Вирішити ситуацію з Донбасом можна лише запровадивши миротворчі сили
Річний термін замалий для того, щоб повернути Донбас Україні. Жодних умов для цього нині нема. Відповідну заяву, яку озвучив Президент Петро Порошенко, швидше за все, було зроблено унаслідок тиску з боку західних партнерів. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Дмитро Добродомов.
«Думаю, передумова цих заяв – тиск західних партнерів. Наскільки це реально? Я не бачу цього в реальності зовсім. Подивіться, що зараз робиться на Донбасі. Виросла активність бойовиків. Я не переконаний, що вони підконтрольні десь одним гілкам своїх бандитських розкладів. Тому владнання ситуації вже цього року може бути тільки за однієї умови – якщо введуться миротворчі сили, які допоможуть встановити кордон, буде складено зброю, буде українська влада і за українськими законами проведуть вибори. При цьому бойовиків, винних у смертях і катуваннях, буде заарештовано, заручників – випущено. То є цілий перелік абсолютно нормальних правильних речей, які треба здійснити», - розповів народний депутат.
Добродомов підкреслив, що на сьогодні немає жодних передумов для здійснення будь-якого кроку з цього переліку, а тим паче для здійснення їхньої сукупності. «Мені важко поділяти його оптимізм, але мені, як і всім, хотілося б, щоб саме так усе й завершилось. Але за нинішніх умов я не бачу оптимізму чи бодай якогось просування хоча б одного кроку», - підсумував нардеп.
Події
На Чернігівщині СБУ затримала торговця боєприпасами з району АТО
У Чернігівській області Служба безпеки України при спробі продажу боєприпасів, завезених із району проведення антитерористичної операції, затримала жителя Прилуцького району, який намагався збути понад 300 патронів калібру 5,45 мм до автомату Калашникова. Про це повідомляє прес-центр СБУ.
«Попередньо працівники Управління СБ України в Чернігівській області задокументували продаж зловмисником чотирьох гранат і 200 патронів різного калібру. Під час обшуку квартири торговця зброєю правоохоронці вилучили обріз мисливської рушниці, гранату РГД-5 з запалом, дві упаковки патронів до автомата Калашникова, а також холодну зброю», - йдеться в повідомленні.
Проводиться досудове розслідування за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу України. Встановлюються всі причетні до протизаконної діяльності. Зловмисника затримано відповідно до ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу.
На Чернігівщині СБУ затримала торговця боєприпасами з району АТО
У Чернігівській області Служба безпеки України при спробі продажу боєприпасів, завезених із району проведення антитерористичної операції, затримала жителя Прилуцького району, який намагався збути понад 300 патронів калібру 5,45 мм до автомату Калашникова. Про це повідомляє прес-центр СБУ.
«Попередньо працівники Управління СБ України в Чернігівській області задокументували продаж зловмисником чотирьох гранат і 200 патронів різного калібру. Під час обшуку квартири торговця зброєю правоохоронці вилучили обріз мисливської рушниці, гранату РГД-5 з запалом, дві упаковки патронів до автомата Калашникова, а також холодну зброю», - йдеться в повідомленні.
Проводиться досудове розслідування за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу України. Встановлюються всі причетні до протизаконної діяльності. Зловмисника затримано відповідно до ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,7727551460266-/
/-pc-/
Top