Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
12 Січня 2016
12 Січня
Блог:
Думки11:33
Політика
Віктор Небоженко
У країні конфлікт між центральною та місцевою владою
Найбільшу увагу варто звернути на конфлікт між органами центральної влади та органами місцевого самоврядування, а не на прояви якоїсь агресії між чиновниками. Крім того, багато конфліктів інтересів у Верховній Раді. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.
«Існує конфлікт між центральною владою та місцевими органами влади. Наприклад, місцеві органи влади отримали децентралізацію і можливість розподіляти гроші всередині своїх регіональних структур, і водночас цих грошей немає. І Київ, вперше віддаючи якісь повноваження, разом з тим відмовляється віддавати гроші (їх просто немає) місцевим органам влади. Це конфлікт, але про нього не говорять. Я вже не кажу про розподіл фінансових потоків між різними регіонами - Одесою, Львовом, Києвом та Дніпром. Конфліктів у владі дуже багато, але ми просто бачимо те, що на поверхні: Президент і прем'єр, які постійно з кимось б'ються», - розповів політолог.
Експерт наголосив, що і всередині Верховної Ради конфліктів досить багато. «Є ж відверта промосковська група, яка існує в усіх фракціях і виступає явно проти України, вона намагається створити конфліктні ситуації під час голосування і т.д. Дуже багато конфліктів у владі, а не лише ті особистісні, які ми з вами бачимо, що хтось у когось кинув склянку чи кулаком вдарив. Це вторинне. Але конфлікти різко послаблюють здатність України до самоврядування. У такому випадку вона потребує зовнішнього впливу, чи то західного, чи то російського. Крім того, це не дає їй можливості здійснювати реформи. Навіть там, де зовні все добре, конфлікт між Києвом та місцевою владою буде дуже жорстким», - акцентує увагу політолог.
Небоженко виділяє у Верховній Раді ще кілька «підвидів» конфліктів. Зокрема, це конфлікт між людьми, котрі заробляють на парламенті, і тими, які хочуть перевиборів.
«Це ж величезний конфлікт - ті, хто краде, і ті, хто хочуть змін. Або ті, хто орієнтуються на Захід, і ті, які фальсифікують бюджет для того, щоб ще на рік утримати Україну від ЄС. Шляху рішень немає. Це величезне багаття, що спалахнуло у 2014 році під час Майдану, і воно має вигоріти. Можливо, десь підуть люди, десь зникнуть партійні структури, десь буде підписано компроміс, десь знайдуть нові реформаторські рішення. Єдиного цільного рішення тут немає. До того ж в Україні немає культури розв’язання конфліктів. В Україні якщо конфлікт, то він до кінця», - підсумував політолог.
Блог:
Думки12:29
Економіка
Олександр Охріменко
Українці поки що не відчують результатів від відкриття Зони вільної торгівлі
2016 рік для української економіки не стане чимось значно інакшим, ніж попередній. Утім, є певні оптимістичні зрушення. Загалом спостерігатиметься певна стабілізація падіння економіки. Крім того, девальвація буде не на рівні 50%, а на рівні 25-30%. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
«В цілому 2016 рік не буде значно відрізнятися від 2015-го. Єдине - будемо спостерігати певну стабілізацію падіння економіки. Якщо в 2015-му у нас падіння ВВП було 10%, то у 2016-му буде десь 4-5%. Тобто падіння буде, але менше. Що стосується зарплати, то номінально вона може зрости на 10-15%. Якщо у 2015 році падіння заробітних плат було 25%, то в 2016 році буде падіння реальних зарплат на 15%. Що стосується інфляції, то в минулому році вона була 45%, а в цьому становитиме 20-25%. Поки що є криза, але вже не така негативна. Є якісь позитивні зміни. Що стосується кошторису, то тогоріч девальвація фактично була більше 50%. Зараз є така надія, що цього року девальвація буде хоча б на рівні 25-30%. Максимальний курс гривні - 30-32. Такі от показники», - розповів економіст.
За словами експерта, результати відкриття Зони вільної торгівлі з ЄС, яка запрацювала з 1 січня 2016 року, поки що будуть непомітними для пересічних українців.
«Відкриття ЗВТ з ЄС узагалі ніяк не впливає. Українці цього не побачать. Якщо уважно послухати офіційні виступи євроспільноти, то вони прямо говорять, що якість позитивні зміни в економіці України можна буде побачити десь за 5-7 років після створення зони вільної торгівлі. А взагалі, створення ЗВТ – це 10 років, так прописано в Угоді про асоціацію. Через 10 років – так, справді, ми побачимо зміни. Поки що вони є незначними. У 2016-му не буде дешевих товарів. Адже навіть якщо знижуватиметься мито, то товари ж усі в євро, а ніхто не продаватиме собі у збиток. Тому, якщо ви перерахуєте ціну в євро за курсом, то навіть автівки у гривні подорожчають, бо курс євро зростає. І те саме стосується ліків, речей», - підсумував Охріменко.
Відео13:48
Блог:
Думки14:53
Політика
Олександр Палій
Росія намагається зняти з себе міжнародний пресинг
Приїзд представника Росії Бориса Гризлова до Києва здивував громадськість через те, що українці встигли відвикнути від офіційних представників РФ. Крім того, візит росіянина має на меті продемонструвати прагнення Росії до миру. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Олександр Палій.
«Коли слон іде по вулиці, то йому теж усі дивуються. Просто у нас давно не бачили на вулиці росіян, офіційних я маю на увазі. Тому така увага, бо новизна, адже раніше зустрічі проводились у Мінську. Росія намагається зняти з себе пресинг міжнародний – політичний, економічний, військово-політичний, військово-технічний. Вона вигинається всіляко: надсилає нам Гризлова для демонстрації того, що вона, мовляв, за мир», - розповів політолог.
Експерт зазначає, що цей приїзд не лише показовий, він має під собою і певне підґрунтя, бо просто у показові розмови про мир не повірять у світі.
«Просто самій демонстрації не буде віри. Тому Росії потрібен якийсь результат. Тому Росія хоче таким чином отруїти Україну цими «ДНР» і «ЛНР». Тому зараз для України це принципово - робити наголос на необхідності виведення російських військ, росіян будь-яких: російських громадян, військових, колишніх військових, найманців, терористів, відпускників, радників, російських регулярних формувань разом із технікою», - певен Палій.
На думку політолога, поки що росіяни будуть приїжджати і робити спроби домовитись, бо розуміють, що «в лоб Україну не візьмеш».
Суспільство
Податківці ліквідували великий конвертаційний центр з обігом понад чотири мільярди гривень
У Києві співробітники податкової міліції Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФС спільно з Генеральною прокуратурою України ліквідували великий міжрегіональний конвертаційний центр, обіг якого за рік становив близько 4,1 мільярда гривень.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, зловмисники надавали послуги з переказу грошей з безготівкових у готівку та мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектора економіки, розташованих у Києві, Київській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Одеській областях.
«Для прикриття незаконної діяльності зловмисники придбали і зареєстрували низку транзитно-конвертаційних підприємств. Безготівкові кошти компаній реального сектора економіки надходили на рахунки підприємств - учасників конвертцентру у вигляді оплати за роботи або послуги. Таким чином формувався податковий кредит. Ціна послуг конвертаційного центру коливалася і становила 4-6% за операції без ПДВ і 8-10% за операції з ПДВ», - йдеться в повідомленні.
У прес-службі зазначили, що загальний обсяг проконвертованих за 2015 рік коштів становив близько 4,1 мільярда гривень, при цьому сума незаконно сформованого податкового кредиту становить 246 мільйонів гривень. Наразі встановлено фірми - вигодонабувачі зазначеної схеми. На підставі постанови суду співробітники податкової міліції здійснили обшук в автомобілі організатора конвертцентру. В результаті було знайдено та вилучено понад 315 тисяч доларів і майже 1,4 мільйона гривень. Загальна сума вилучених готівкових коштів у гривневому еквіваленті становить 9,5 мільйона. Крім того, було знайдено пістолет «Форт-12-Р» та боєприпаси до нього.
Наразі проводяться слідчі дії стосовно учасників конвертаційного центру з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності та вирішується питання про накладення арешту на поточні рахунки фіктивних підприємств.
Податківці ліквідували великий конвертаційний центр з обігом понад чотири мільярди гривень
У Києві співробітники податкової міліції Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФС спільно з Генеральною прокуратурою України ліквідували великий міжрегіональний конвертаційний центр, обіг якого за рік становив близько 4,1 мільярда гривень.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, зловмисники надавали послуги з переказу грошей з безготівкових у готівку та мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектора економіки, розташованих у Києві, Київській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Одеській областях.
«Для прикриття незаконної діяльності зловмисники придбали і зареєстрували низку транзитно-конвертаційних підприємств. Безготівкові кошти компаній реального сектора економіки надходили на рахунки підприємств - учасників конвертцентру у вигляді оплати за роботи або послуги. Таким чином формувався податковий кредит. Ціна послуг конвертаційного центру коливалася і становила 4-6% за операції без ПДВ і 8-10% за операції з ПДВ», - йдеться в повідомленні.
У прес-службі зазначили, що загальний обсяг проконвертованих за 2015 рік коштів становив близько 4,1 мільярда гривень, при цьому сума незаконно сформованого податкового кредиту становить 246 мільйонів гривень. Наразі встановлено фірми - вигодонабувачі зазначеної схеми. На підставі постанови суду співробітники податкової міліції здійснили обшук в автомобілі організатора конвертцентру. В результаті було знайдено та вилучено понад 315 тисяч доларів і майже 1,4 мільйона гривень. Загальна сума вилучених готівкових коштів у гривневому еквіваленті становить 9,5 мільйона. Крім того, було знайдено пістолет «Форт-12-Р» та боєприпаси до нього.
Наразі проводяться слідчі дії стосовно учасників конвертаційного центру з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності та вирішується питання про накладення арешту на поточні рахунки фіктивних підприємств.
Публікації19:26
Політика
Золотий бюджет для партій
Бізнес-проекти і політичні партії у нас у країні часто одне й те саме. Їхня діяльність нагадує «настільний хокей», де політиками керують не ідеї чи ідеали, а – спонсори. Поки що це представники фінансово-промислових груп. Відповідно, хто платить, той і придумує правила гри. Та вже скоро політичні партії зможуть користуватися ще й бюджетними грошима, а також публічно звітувати про доходи та витрати.
Скільки грошей отримають партії та які саме, а також у яку суму це обійдеться кожному, підрахувала «Аналітична служба новин» (АСН).
Право на відсотки
Вже скоро політичні партії зможуть отримувати гроші з державного бюджету. Передбачається, що це підвищить політичну культуру та зробить партії незалежними від олігархів. Відповідний закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції ухвалено ще у жовтні минулого року. Скористатися цими коштами можна буде з 1 липня 2016 року.
Законом визначено, що партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів її виборчий список кандидатів у народні депутати у загальнодержавному виборчому окрузі здобув не менше 2% дійсних голосів виборців. А щорічний обсяг державного фінансування становить дві сотих розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів. На початку кожного кварталу гроші має бути перераховано на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25% від загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії.
За результатами останніх виборів народних депутатів, які відбулися 26 жовтня 2014 року, на державне фінансування можуть претендувати шість парламентських сил: Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Самопоміч», Опозиційний блок, Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина». З аутсайдерів, які не пройшли 5% бар’єр та залишилися поза ВР, – це «Свобода», «Сильна Україна» Тігіпка та «Громадянська позиція» Гриценка. Компартія хоч і набрала 3,88% голосів, фінансуватися не буде, оскільки її діяльність заборонена законодавством про декомунізацію.
У головному кошторисі країни на це закладено гроші - 420 млн. грн. І хоч один з авторів та ідейних натхненників закону, нардеп Сергій Лещенко, заявляв, що на партії кожен з українців заплатить лише 80 копійок – бачимо, що це не так. Це близько 8 гривень на кожного, включно із немовлятами – так, небагато, можна й скинутися. Але чи вдовольнить це апетити? Адже з архівної інформації зрозуміло, що на позачергових виборах у 2014 році лише офіційно грошей пішло більше. Так, найбільший виборчий фонд був у «Батьківщини» - 109,4 мільйона гривень, з яких 107,4 млн. грн. – добровільні внески фізичних осіб. Друге місце було у Опоблоку - 106,4 мільйона гривень, з них 12,9 млн. - добровільні внески. Виборчий фонд БПП становив 97,4 млн. грн., і – це, як ідеться у звіті, виключно власні кошти партії. «Народний фронт» витратив 93,6 млн. грн., з яких добровільні внески – 1,3 млн. грн. Радикали вбухали 73,3 мільйона, з яких 3,4 млн. грн. – добровільні внески фізосіб. Найменше пішло на вибори у «Самопомочі» - 27,4 млн. гривень, з яких добровільні внески – 3,6 млн. грн. І хоч учасникам минулих виборів ці гроші вже не повертатимуть – це прописано у прикінцевих положеннях закону, як виняток-уточнення – зрозуміло, що на нових виборах ціна питання нижчою не буде. А ці витрати теж мав би покривати держбюджет.
Рішення про надання/ненадання політичній партії держфінансування прийматиметься Національним агентством з питань запобігання корупції на підставі результатів останніх виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. На його прийняття закон виділяє до п'яти днів із дня подання заяви, підписаної керівником та скріпленої печаткою партії, а також довідки установи банку України про відкриття окремого рахунку. Таку заяву потрібно буде написати протягом 50 днів після виборів. (До початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції його повноваження щодо здійснення контролю за фінансуванням політичних партій та передвиборною агітацією, передбачені цим законом, здійснюються Центральною виборчою комісією.)
Ваги та противаги
Отримувачам грошей з казни не дозволено брати внески від іноземних держав, іноземних юридичних осіб, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є іноземці чи особи без громадянства (це обмеження не стосується надання підтримки статутній діяльності партії міжнародною організацією або політичною партією чи об’єднанням партій, які зареєстровані в державах - членах Європейського союзу).
Під забороною також фінансування партій державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також юридичними особами, в яких не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі, органам місцевого самоврядування чи нерезидентам або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Зась брати гроші і від неповнолітніх чи недієздатних громадян, інших політичних партій, незареєстрованих громадських об’єднань, благодійних чи релігійних організацій.
Крім того, законом у Кодексі про адміністративні правопорушення та у Кримінальному кодексі України встановлюються покарання за порушення вимог закону. Це і штрафи (до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), і виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та із спеціальною конфіскацією.
Важливо й те, що партія, суб’єкт виборчого процесу на виборах президента, народних депутатів або місцевих виборах, як політична сила, що отримує гроші від держави, мусітиме пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит звітності про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Молодим усюди в нас дорога
Як пояснив співавтор законопроекту, член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко, гроші з бюджету на партії має бути виділено у будь-якому випадку.
«Якщо ж та чи інша партія не захоче їх брати, то це її право. Але це знімає з неї відповідальність в інших питаннях, зокрема щодо публічності фінансування», - акцентував він.
А голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель додає, що законодавчі новації покликані у першу чергу допомогти незаможнім партіям розвиватися без впливових спонсорів.
«Нові політичні партії відтепер мають стимул брати участь у виборах, працювати на результат, претендувати на державне фінансування. Та головне у законі навіть не те, що він відкриває бюджетне фінансування для політичних сил. А що їхнє фінансування стає прозорим. Партії, які не відчувають браку грошей, за рік можуть пошкодувати, що у парламенті цей закон підтримали, оскільки всі тепер зобов’язані звітувати про надходження коштів на партійні рахунки, вже найближчим часом ми зможемо побачити цікаві журналістські розслідування щодо партійних коштів», – переконує голова КВУ.
Кошель також зазначив, що і до прийняття цього закону політичні сили мали серйозну державну допомогу. Приміром, у Києві партії і громадські організації мають право орендувати офіс площею до 50 квадратних метрів за ціною 1 гривня.
Бери – не хочу!
Та не в усіх райдужні очікування від закону. Так, політичний експерт Олександр Палій переконаний, що не потрібно аж стільки коштів виділяти на партії з держбюджету: «Там досить великі кошти. Треба було значно менше, набагато менше».
Крім того, Палій зауважив, що головна проблема полягає у першочерговому фінансуванні великих політичних сил.
«Переконаний, що якщо ми годуватимемо багаті великі партії, які й без того мають чимало джерел фінансування, це не додасть демократії. До того ж марно сподіватися, що важковаговики одразу відмовляться від звичних схем фінансування. Найкраще - це фінансувати нових, нові ідеї», – поділився він своїм баченням з АСН.
У тому, що закон про протидію політичній корупції, який стосується державного фінансування політичних партій України, викликає багато зауважень та запитань, не сумнівається голова Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, народний депутат від Радикальної партії Сергій Рибалка. Він зазначає, що державне фінансування політичних сил передбачене у багатьох країнах, наприклад, Європи та Латинської Америки.
«І ми теж маємо рухатися до підвищення прозорості фінансування політичної діяльності. Але всі мають розуміти, що це буде довгий і складний процес. Опитування громадян різних країн свідчать, що навіть десятиліття існування подібних правил щодо прозорості фінансування партій не знімають проблеми політичної корупції. Наприклад, понад 80% опитаних в Італії, Ірландії, Іспанії та Греції вважають політичні партії корумпованими чи надзвичайно корумпованими. У Великобританії таку думку мають понад 66%, у Німеччині – понад 57%, у Франції – близько 54%. Наукові дослідження у Східній Європі показують, що запровадження державного фінансування аж ніяк не вирішує проблеми. Принаймні швидко не вирішує. І ми точно розуміємо, що у нас так само не буде швидких результатів. Так, ми за прозорі правила, але сьогодні ми категорично проти фінансування політиків за рахунок бюджетних коштів. Наша економіка і так на мілині, частину соцвиплат у бюджеті на 2016 рік скорочено, а зростання мінімальних зарплат та пенсій закладено формально лише на рівні 12% при очевидній значно вищій інфляції», - зауважив він.
Рибалка додав, що на виконання нового закону українці повинні будуть сплатити цього року майже 200 млн. грн. (оскільки діятиме ця норма не з 1 січня, а з 1 липня) на статутну діяльність партій і вдвічі більше наступного. А надалі ця сума збільшуватиметься разом зі зростанням рівня мінімальної зарплатні. Також теоретично за рахунок бюджету мають компенсувати витрати партій на парламентські вибори. За попередніми підрахунками – це ще близько 500 млн. грн.
Що стосується права на одержання бюджетної підтримки в 2016 році, то, за підрахунками голови Комітету з фінансової політики, найбільше можуть отримати, для прикладу, «Народний фронт» - 92,5 млн. грн., Блок Петра Порошенка - 91,2 млн. грн., «Самопоміч» - 47,8 млн. грн. Опозиційному блоку з бюджету мають виділити 41,7 млн. грн.
«М'яко кажучи, норми закону явно написані для окремих великих політичних гравців. Але водночас закон має й інший бік. На перший погляд, нормування фінансування партій має сприяти прозорості. Але у реальності норми закону надто розмиті. Тож політичним корупціонерам обійти їх буде нескладно», – підсумував Сергій Рибалка.
Добра добувши, кращого не шукай
Ідея фінансувати партії за державний кошт – не нова. Мета – народження ідеологічних політичних сил, а не олігархічних проектів. І зробивши гроші партії прозорими, можна мінімізувати політичну корупцію. (Фінансово-промислові кола, погодьтеся, не можуть витрачати гроші на політику з альтруїстичних міркувань. Тут нічого особистого – лише бізнес.)
Є думка, що якщо побудувати все грамотно, система держфінансування досить швидко запрацює, хоч на перших етапах партійні функціонери братимуть гроші з двох кишень: і хазяїна, і держави. Чи прописано правильний рецепт у згаданому законі? Важко сказати. Особливо, враховуючи, що норм, які б зобов’язували принаймні парламентські партії опинитися під дією цього закону, ми не помітили.
Наразі нові правила виглядають романтично. Адже ті, хто звик сидіти на серйозних грошових потоках, не зацікавлений перейти на прозоре і, у сучасно-партійному розрізі, мізерне фінансування, ще й про кожну копійку звітувати, а політична корупція так просто не зникне. Звісно, закон має шанс запрацювати (не лише для малих і нових, а й для бувалих). Але все знову впирається у створення в Україні міцного економічного і правоохоронного підґрунтя. А поки що… скільки не кажи «халва», солодше не стає.
Золотий бюджет для партій
Бізнес-проекти і політичні партії у нас у країні часто одне й те саме. Їхня діяльність нагадує «настільний хокей», де політиками керують не ідеї чи ідеали, а – спонсори. Поки що це представники фінансово-промислових груп. Відповідно, хто платить, той і придумує правила гри. Та вже скоро політичні партії зможуть користуватися ще й бюджетними грошима, а також публічно звітувати про доходи та витрати.
Скільки грошей отримають партії та які саме, а також у яку суму це обійдеться кожному, підрахувала «Аналітична служба новин» (АСН).
Право на відсотки
Вже скоро політичні партії зможуть отримувати гроші з державного бюджету. Передбачається, що це підвищить політичну культуру та зробить партії незалежними від олігархів. Відповідний закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції ухвалено ще у жовтні минулого року. Скористатися цими коштами можна буде з 1 липня 2016 року.
Законом визначено, що партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів її виборчий список кандидатів у народні депутати у загальнодержавному виборчому окрузі здобув не менше 2% дійсних голосів виборців. А щорічний обсяг державного фінансування становить дві сотих розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів. На початку кожного кварталу гроші має бути перераховано на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25% від загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії.
За результатами останніх виборів народних депутатів, які відбулися 26 жовтня 2014 року, на державне фінансування можуть претендувати шість парламентських сил: Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Самопоміч», Опозиційний блок, Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина». З аутсайдерів, які не пройшли 5% бар’єр та залишилися поза ВР, – це «Свобода», «Сильна Україна» Тігіпка та «Громадянська позиція» Гриценка. Компартія хоч і набрала 3,88% голосів, фінансуватися не буде, оскільки її діяльність заборонена законодавством про декомунізацію.
У головному кошторисі країни на це закладено гроші - 420 млн. грн. І хоч один з авторів та ідейних натхненників закону, нардеп Сергій Лещенко, заявляв, що на партії кожен з українців заплатить лише 80 копійок – бачимо, що це не так. Це близько 8 гривень на кожного, включно із немовлятами – так, небагато, можна й скинутися. Але чи вдовольнить це апетити? Адже з архівної інформації зрозуміло, що на позачергових виборах у 2014 році лише офіційно грошей пішло більше. Так, найбільший виборчий фонд був у «Батьківщини» - 109,4 мільйона гривень, з яких 107,4 млн. грн. – добровільні внески фізичних осіб. Друге місце було у Опоблоку - 106,4 мільйона гривень, з них 12,9 млн. - добровільні внески. Виборчий фонд БПП становив 97,4 млн. грн., і – це, як ідеться у звіті, виключно власні кошти партії. «Народний фронт» витратив 93,6 млн. грн., з яких добровільні внески – 1,3 млн. грн. Радикали вбухали 73,3 мільйона, з яких 3,4 млн. грн. – добровільні внески фізосіб. Найменше пішло на вибори у «Самопомочі» - 27,4 млн. гривень, з яких добровільні внески – 3,6 млн. грн. І хоч учасникам минулих виборів ці гроші вже не повертатимуть – це прописано у прикінцевих положеннях закону, як виняток-уточнення – зрозуміло, що на нових виборах ціна питання нижчою не буде. А ці витрати теж мав би покривати держбюджет.
Рішення про надання/ненадання політичній партії держфінансування прийматиметься Національним агентством з питань запобігання корупції на підставі результатів останніх виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. На його прийняття закон виділяє до п'яти днів із дня подання заяви, підписаної керівником та скріпленої печаткою партії, а також довідки установи банку України про відкриття окремого рахунку. Таку заяву потрібно буде написати протягом 50 днів після виборів. (До початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції його повноваження щодо здійснення контролю за фінансуванням політичних партій та передвиборною агітацією, передбачені цим законом, здійснюються Центральною виборчою комісією.)
Ваги та противаги
Отримувачам грошей з казни не дозволено брати внески від іноземних держав, іноземних юридичних осіб, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є іноземці чи особи без громадянства (це обмеження не стосується надання підтримки статутній діяльності партії міжнародною організацією або політичною партією чи об’єднанням партій, які зареєстровані в державах - членах Європейського союзу).
Під забороною також фінансування партій державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також юридичними особами, в яких не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі, органам місцевого самоврядування чи нерезидентам або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Зась брати гроші і від неповнолітніх чи недієздатних громадян, інших політичних партій, незареєстрованих громадських об’єднань, благодійних чи релігійних організацій.
Крім того, законом у Кодексі про адміністративні правопорушення та у Кримінальному кодексі України встановлюються покарання за порушення вимог закону. Це і штрафи (до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), і виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та із спеціальною конфіскацією.
Важливо й те, що партія, суб’єкт виборчого процесу на виборах президента, народних депутатів або місцевих виборах, як політична сила, що отримує гроші від держави, мусітиме пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит звітності про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Молодим усюди в нас дорога
Як пояснив співавтор законопроекту, член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко, гроші з бюджету на партії має бути виділено у будь-якому випадку.
«Якщо ж та чи інша партія не захоче їх брати, то це її право. Але це знімає з неї відповідальність в інших питаннях, зокрема щодо публічності фінансування», - акцентував він.
А голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель додає, що законодавчі новації покликані у першу чергу допомогти незаможнім партіям розвиватися без впливових спонсорів.
«Нові політичні партії відтепер мають стимул брати участь у виборах, працювати на результат, претендувати на державне фінансування. Та головне у законі навіть не те, що він відкриває бюджетне фінансування для політичних сил. А що їхнє фінансування стає прозорим. Партії, які не відчувають браку грошей, за рік можуть пошкодувати, що у парламенті цей закон підтримали, оскільки всі тепер зобов’язані звітувати про надходження коштів на партійні рахунки, вже найближчим часом ми зможемо побачити цікаві журналістські розслідування щодо партійних коштів», – переконує голова КВУ.
Кошель також зазначив, що і до прийняття цього закону політичні сили мали серйозну державну допомогу. Приміром, у Києві партії і громадські організації мають право орендувати офіс площею до 50 квадратних метрів за ціною 1 гривня.
Бери – не хочу!
Та не в усіх райдужні очікування від закону. Так, політичний експерт Олександр Палій переконаний, що не потрібно аж стільки коштів виділяти на партії з держбюджету: «Там досить великі кошти. Треба було значно менше, набагато менше».
Крім того, Палій зауважив, що головна проблема полягає у першочерговому фінансуванні великих політичних сил.
«Переконаний, що якщо ми годуватимемо багаті великі партії, які й без того мають чимало джерел фінансування, це не додасть демократії. До того ж марно сподіватися, що важковаговики одразу відмовляться від звичних схем фінансування. Найкраще - це фінансувати нових, нові ідеї», – поділився він своїм баченням з АСН.
У тому, що закон про протидію політичній корупції, який стосується державного фінансування політичних партій України, викликає багато зауважень та запитань, не сумнівається голова Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, народний депутат від Радикальної партії Сергій Рибалка. Він зазначає, що державне фінансування політичних сил передбачене у багатьох країнах, наприклад, Європи та Латинської Америки.
«І ми теж маємо рухатися до підвищення прозорості фінансування політичної діяльності. Але всі мають розуміти, що це буде довгий і складний процес. Опитування громадян різних країн свідчать, що навіть десятиліття існування подібних правил щодо прозорості фінансування партій не знімають проблеми політичної корупції. Наприклад, понад 80% опитаних в Італії, Ірландії, Іспанії та Греції вважають політичні партії корумпованими чи надзвичайно корумпованими. У Великобританії таку думку мають понад 66%, у Німеччині – понад 57%, у Франції – близько 54%. Наукові дослідження у Східній Європі показують, що запровадження державного фінансування аж ніяк не вирішує проблеми. Принаймні швидко не вирішує. І ми точно розуміємо, що у нас так само не буде швидких результатів. Так, ми за прозорі правила, але сьогодні ми категорично проти фінансування політиків за рахунок бюджетних коштів. Наша економіка і так на мілині, частину соцвиплат у бюджеті на 2016 рік скорочено, а зростання мінімальних зарплат та пенсій закладено формально лише на рівні 12% при очевидній значно вищій інфляції», - зауважив він.
Рибалка додав, що на виконання нового закону українці повинні будуть сплатити цього року майже 200 млн. грн. (оскільки діятиме ця норма не з 1 січня, а з 1 липня) на статутну діяльність партій і вдвічі більше наступного. А надалі ця сума збільшуватиметься разом зі зростанням рівня мінімальної зарплатні. Також теоретично за рахунок бюджету мають компенсувати витрати партій на парламентські вибори. За попередніми підрахунками – це ще близько 500 млн. грн.
Що стосується права на одержання бюджетної підтримки в 2016 році, то, за підрахунками голови Комітету з фінансової політики, найбільше можуть отримати, для прикладу, «Народний фронт» - 92,5 млн. грн., Блок Петра Порошенка - 91,2 млн. грн., «Самопоміч» - 47,8 млн. грн. Опозиційному блоку з бюджету мають виділити 41,7 млн. грн.
«М'яко кажучи, норми закону явно написані для окремих великих політичних гравців. Але водночас закон має й інший бік. На перший погляд, нормування фінансування партій має сприяти прозорості. Але у реальності норми закону надто розмиті. Тож політичним корупціонерам обійти їх буде нескладно», – підсумував Сергій Рибалка.
Добра добувши, кращого не шукай
Ідея фінансувати партії за державний кошт – не нова. Мета – народження ідеологічних політичних сил, а не олігархічних проектів. І зробивши гроші партії прозорими, можна мінімізувати політичну корупцію. (Фінансово-промислові кола, погодьтеся, не можуть витрачати гроші на політику з альтруїстичних міркувань. Тут нічого особистого – лише бізнес.)
Є думка, що якщо побудувати все грамотно, система держфінансування досить швидко запрацює, хоч на перших етапах партійні функціонери братимуть гроші з двох кишень: і хазяїна, і держави. Чи прописано правильний рецепт у згаданому законі? Важко сказати. Особливо, враховуючи, що норм, які б зобов’язували принаймні парламентські партії опинитися під дією цього закону, ми не помітили.
Наразі нові правила виглядають романтично. Адже ті, хто звик сидіти на серйозних грошових потоках, не зацікавлений перейти на прозоре і, у сучасно-партійному розрізі, мізерне фінансування, ще й про кожну копійку звітувати, а політична корупція так просто не зникне. Звісно, закон має шанс запрацювати (не лише для малих і нових, а й для бувалих). Але все знову впирається у створення в Україні міцного економічного і правоохоронного підґрунтя. А поки що… скільки не кажи «халва», солодше не стає.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки....
/-1,1374478340149-/
/-pc-/
Top