counter
Архів Повернутись назад 07 Липня 2015
7 Липня
оформление ленты  Блог: 
Політика Кость Бондаренко Сьогодні в коаліції буде скандал Скандалу в коаліції не уникнути. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова фонду «Українська політика» Кость Бондаренко, прогнозуючи можливий результат зустрічі членів парламентської коаліції з головою ВРУ Володимиром Гройсманом 7 липня. «Скандал точно матимемо. Але не зрозуміло, чи закінчиться це розвалом коаліції. Критичним є вихід або фракції Блоку Петра Порошенка, або Народного фронту. Решта членів більшості не є критичною для функціонування коаліції», — заявив він. Що стосується погроз «Самопомочі» щодо виходу з коаліції, то експерт зазначив, що вона діє відповідно до очікувань виборців. А враховуючи, що у цієї політичної сили амбітні плани взяти мерські посади і на заході, і в центрі України, він не унеможливив вихід фракції із більшості, хоча й додав, що нині їй вигідніше тримати в напрузі коаліцію і електорат. «Насправді українська політична система балансує між популізмом і жадібністю: хочуть сподобатися людям і відразу ж на них нажитися», — підсумував він.
Суспільство оформление ленты  Шукаючи цвіт папороті У ніч на вівторок, 7 липня, в музеї Пирогово — Купальські гуляння. Там традиційно відзначають Івана Купала, свято сповнене обрядами і вірою в дива. «У багатьох українських селах досі галасливо відзначають Купала, — каже учасниця фольклорного колективу Марія. — Свято пов'язане з водою, вогнем і літніми травами. У цей день треба сплести вінок, опустити його на воду, щоб дізнатися про свого судженого, і перестрибнути через багаття». Марія, як і десятки інших учасників музичних колективів, приїхала в Пирогово, щоб познайомити відвідувачів музею з традиційними купальськими піснями. Послухати їх прийшли тисячі киян у вишиванках. Та лише найсміливіші наважилися стрибати через багаття. Хтось літав над вогнем самостійно, хтось у парі. «Знаєте, а через купальський вогонь не можна стрибати з будь-ким, лише з судженим. Робити це треба тричі, тримаючись за руки», — веде далі Марія. Ще одна купальська традиція — плетіння вінків із трав і квітів. Їх дівчата пускали на воду. Вважається, що з іншого боку річки вінок повинен «причалити» до рук майбутнього нареченого. Не забули й про пошуки квітки папороті. Деякі не чекаючи півночі, ще завидна, йшли шукати її в надії знайти скарб. Кажуть, папороть квітне раз на рік в глушині, а той, кому пощастило знайти її, стане розуміти мову птахів і звірів, й зможе відшукати всі скарби світу.
оформление ленты  Блог: 
Політика Ігор Попов Великі фракції не хочуть говорити з малими і домовляються з колишніми регіоналами Коаліція проходить чергову хворобу росту. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив член депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшко, народний депутат Ігор Попов. «Минулого тижня проявилися старі неузгодженості в коаліції. Хвороба стара: великі фракції не хочуть політичного діалогу з малими, і для деяких слизьких голосувань домовляються з колишніми регіоналами. Ті погоджуються в обмін на якісь підкилимні преференції», — наголосив він. За словами радикала, вихід із ситуації все ж є. «Ліки від цієї хвороби одні — працювати за регламентом роботи коаліції. Інакше — розпад коаліції, парламентська і політична криза, все це на руку Кремлю. На сьогодні всі члени коаліції здатні і готові до того, щоб забути про образи й амбіції, і вийти на компроміс. Я думаю, що в липні вдасться нормально попрацювати. Однак восени кампанія з місцевих виборів загострить суперечності, і ось тоді неунеможливлюю розпад коаліції і формування нової — фактично за політичними підсумками голосування на місцевих виборах», — наголосив народний депутат.
Суспільство Кримське обстріляли з мінометів, є поранені силовики Бойовики обстріляли з гранатометів і мінометів село Кримське на Луганщині, внаслідок чого поранено двох українських військових. Про це повідомила прес-служба голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля. Бій між силовиками і бойовиками стався в понеділок, 6 липня, ввечері на околиці села поблизу протитуберкульозного санаторію. Бійці «ЛНР» закріпилися в Сокольниках. Міни, випущені мінометами бойовиків з боку Сокільників, потрапляли в приватний сектор Кримського. «Ніхто з мирних жителів не постраждав, проте внаслідок перестрілок поранено двоє українських військових (29 і 31 років). Обидва доставлені в лікарню. Рани неважкі, загрози для життя немає», — йдеться в повідомленні. Мирним жителям довелося ховатися в укриттях від обстрілів. Бій тривав дві години. У прес-службі Москаля повідомили і про бойові дії у ніч на 7 липня в Троїцькому (Попаснянський район), Стахановці, Катеринівці та на автодорозі Бахмутка біля 29-го блокпоста.
Економіка Прем'єр пропонує восени ввести нову модель ринку електроенергії Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк пропонує у вересні-жовтні 2015 року запустити в тестовому режимі нову модель ринку електроенергії. Про це він заявив в ході колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості, передає кореспондент «Аналітичної служби новин». «Нам потрібно спробувати запустити в тестовому режимі нову модель енергоринку. Тоді ми побачимо, де у нас є проколи, і до того, як йти на повну лібералізацію ринку, ми вже зрозуміємо, яким чином все це функціонує», — сказав він. Глава уряду доручив Міненерговугілля вже у вересні-жовтні провести тестування роботи ринку електроенергії в режимі прямих договорів. «Давайте проведемо навчання, зберемо учасників ринку — як основних покупців, так і основну генерацію, і протягом двох місяців проведемо тестування продажу електроенергії безпосередньо споживачам», — додав він.
оформление ленты  Блог: 
Політика Олександр Готін Сім міфів нової Конституції Анонсована децентралізація за логікою має докорінно змінити систему взаємовідносин між державою та місцевим самоврядуванням. Однак, попри переможні реляції, ідея надання широких повноважень місцевим громадам частково «зазнала чергової перемоги». А сам законопроект про децентралізацію влади встиг обрости міфами. Міф № 1. При децентралізації відбудеться різке збільшення повноважень місцевих рад, в першу чергу, в питаннях доходів — видатків бюджету. Місцеве самоврядування стане самостійнішим і незалежнішим від центральної влади щодо ухвалення важливих для громади рішень. Прихильники цього міфу апелюють до «нововведень» ст. ст. 142, 143 законопроекту про децентралізацію влади №2217а від 01.07.2015 р., які нібито надають місцевому самоврядуванню права мати у власності землю, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси; встановлювати місцеві податки і збори, отримувати до місцевого бюджету частину загальнодержавних податків тощо. Насправді: Всі перелічені «ноу-хау» вже давно й так існують. Приміром, у чинній нині статті 142 Конституції України прямо прописано: матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які знаходяться у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Аналогічні положення про матеріальну і фінансову основи функціонування громад є у статті 16 «Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР. Стаття 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та стаття 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» вже давно регулюють питання місцевих податків, зокрема й встановлення місцевими радами пільг із податків і зборів. Таким чином, пропоновані до внесення в ст. ст. 142, 143 Конституції «нововведення» насправді жодних якісно нових змін у бюджетно-фінансові відносини органів місцевого самоврядування не привносять. Міф № 2. Змінена Конституція нарешті дасть змогу органам місцевого самоврядування об'єднуватися в громади. Завдяки об'єднанню ресурсів, ці громади стануть матеріально заможними, що поліпшить соціально-економічне забезпечення жителів сіл, селищ, районів. Суттєво зросте якість управління місцевими громадами. Насправді: Стаття 142 Конституції в її нинішній редакції і так закріплює право територіальних громад об'єднуватися на добровільній основі. Тому говорити, що саме законопроект про децентралізацію №2217а дасть змогу досягнути прориву у розвитку місцевого самоврядування, — голослівно. Міф № 3. Законопроект №2217а від 01.07.2015 р. ліквідує неефективний інститут місцевих державних адміністрацій. Замість голів адміністрацій призначатимуть префектів, які  принципово по-новому працюватимуть. Насправді: Не зрозуміло, в чому різниця — нових префектів, як і голів адміністрацій, призначає і звільняє Президент за поданням Кабміну. При цьому функції і завдання і голови місцевої адміністрації, і префекта за новою Конституцією принципово не відрізняються. Навіть більше, нинішня редакція статті 118 Конституції — прогресивніша, ніж новели законопроекту №2217а від 01.07.2015 р. Сьогодні Конституція передбачає можливість вираження голові адміністрації недовіри у разі наявності «мистецтва» в його діяльності. Результат такої недовіри — Президент ухвалює рішення про доцільність перебування голови місцевої адміністрації на посаді. У законопроекті про внесення змін до Конституції повноваження громади відреагувати шляхом висловлення недовіри префектові — немає. Словом, законопроект № 2217а не лише не наділяє органи місцевого самоврядування додатковими повноваженнями, а навпаки позбавляє їх частини наявних у них нині повноважень. Міф № 4. Префекти не втручатимуться в роботу органів місцевого самоврядування. Їх основна функція — нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування; координація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади (стаття 119 законопроекту). Насправді: Частиною 2 статті 144 законопроекту №2217а від 01.07.2015 р. передбачено: префектів наділяють правом припиняти дію актів (рішень, розпоряджень тощо) органів місцевого самоврядування у разі, якщо такі акти (за суб'єктивним розсудом префекта) не відповідають Конституції чи законам України. Разом з тим, за нині чинними законами право припиняти рішення органів місцевого самоврядування мають: 1. Сільський, селищний, міський голова відносно рішень ради — у п'ятиденний строк з моменту ухвалення рішення. Надалі голова виносить рішення на повторний розгляд ради з обґрунтуванням своїх зауважень. Рада при цьому зобов'язана у двотижневий термін повторно розглянути питання. Якщо рада відхилила зауваження голови і підтвердила своє попереднє рішення 2/3 депутатів від загального складу ради, то це рішення набуває чинності (частина четверта статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). 2. Сільський, селищний, міський голова у випадку незгоди з рішенням виконавчого комітету ради може призупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд ради (частина сьома статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). 3. Місцева рада може скасувати рішення виконавчого комітету (частина дев'ята статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). 4. Адміністративний суд у порядку ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України може забезпечити позов шляхом зупинення рішення органу місцевого самоврядування. Поряд з цим, законопроект №2217а від 01.07.2015 р. надає саме префекту право втручатися у внутрішню діяльність органів місцевого самоврядування, призупиняти за своїм суб'єктивним розсудом (неокресленим жодними межами, випадками, ситуаціями, критеріями) будь-яке рішення органу місцевого самоврядування, що не сподобалося йому. Тож префект матиме право призупиняти все, що йому здаватиметься незаконним. І оскільки рамки його суб'єктивного розсуду новою Конституцією не окреслені, доводиться лише здогадуватися про можливі масштаби вакханалії. Пропоную: надати префекту право не призупиняти акти органу місцевого самоврядування, а право звертатися до суду з позовом про оскарження незаконного (на думку префекта) акта органу місцевого самоврядування. Передбачити скорочену процедуру судового розгляду позову префекта (до 10 днів) і обов'язок суду вирішити питання про забезпечення позову префекта шляхом судового призупинення/непризупинення спірного рішення в строк до трьох годин з моменту звернення префекта до суду з позовом. Вважаю, що саме такий механізм є збалансованим у взаєминах: префект — орган місцевого самоврядування. Міф № 5. У законопроекті №2217а від 01.07.2015 р. змогу глави держави розпускати місцеві ради нібито обмежено конкретними обставинами — розпуск можливий лише у випадку прямого порушення органами місцевого самоврядування норм Конституції. Просто так Президент розпустити органи місцевого самоврядування не може. Насправді: Частиною третьою статті 144 законопроекту визначаються чотири альтернативні випадки, коли Президент зупиняє дію відповідного акта голови громади, ради громади, районної, обласної рад: 1) якщо цей акт не відповідає Конституції України; 2) якщо акт створює загрозу порушення державного суверенітету; 3) якщо акт створює загрозу територіальній цілісності; 4) якщо акт створює загрозу національній безпеці. Формулювання «якщо цей акт не відповідає Конституції України» надає Президенту повноваження призупиняти практично будь-яке рішення місцевого самоврядування, наприклад, призупиняти рішення міськради про встановлення біля підземного переходу біл-бордів із соціальною рекламою. Навіть більше, є серйозні питання до такої підстави призупинення Президентом акта органу місцевого самоврядування, як «загроза національній безпеці». У самій новій Конституції цей термін не розкрито, а у статті 1 Закону «Про основи національної безпеки» від 19.06.2003 р. №964-IV це поняття розкривається настільки широко, що під дію заборони може потрапити будь-яке, на перший погляд, цілком невинне діяння: ...національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти і науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних і водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам... Таким чином, у разі ухвалення законопроекту про децентралізацію Президент теоретично матиме повноваження припиняти будь-які рішення рад, зокрема й рішення про проведення ярмарків сільськогосподарської продукції, рішення про видачу дозволів на розміщення малих архітектурних форм тощо під умовним приводом «необхідності захисту національної безпеки». Міф № 6. Так просто Президент України розпустити органи місцевого самоврядування не зможе. Це рішення має підтвердити Конституційний Суд України і нібито потрібно буде довести факт антиконституційних дій або рішень органів місцевого самоврядування (стаття 144 законопроекту про внесення змін до Конституції). Насправді: Відповідно до статті 13 Закону «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. №422/96-ВР Конституційний Суд України ухвалює рішення і дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції та законів України тощо. Водночас акти органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає не КСУ, а адміністративний суд. Таким чином, законопроект №2217а від 01.07.2015 р. грубо нівелює всю систему українського процесуального законодавства, на підставі якого саме адміністративний суд вирішує спори про визнання незаконними рішень, дій та актів органів місцевого самоврядування. Якщо Президент отримає повноваження оскаржувати акти органів місцевого самоврядування в КСУ (райвиконкомів, облвиконкомів тощо), то робота КСУ буде повністю заблокована через неможливість КСУ опрацювати сотні, тисячі справ у спорах з органами місцевого самоврядування, що надійдуть до КСУ. Пропоную: задіяти інші правові механізми реагування на незаконні акти органів місцевого самоврядування, які можуть створити загрозу суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці. Президент може відреагувати на такі незаконні дії ради шляхом оперативного ініціювання кримінальних проваджень щодо винних осіб за ст. ст. 109, 110 КК України. Одночасно Президент самостійно або через префекта, або задіявши органи прокуратури може оскаржити до суду незаконне рішення органу місцевого самоврядування. Міф № 7. Президент України нібито не має повноважень втручатися в діяльність місцевих рад. Він лише тимчасово призупиняє повноваження місцевої влади і призначає для забезпечення управління виконкомами громад тимчасового державного уповноваженого. Насправді: Існують серйозні ризики, що тимчасовий державний уповноважений керуватиме громадою доти, доки не знайдуться кошти на дострокові місцеві вибори. Навіть більше, оскільки низку важливих питань життєдіяльності громади, зокрема питання бюджетного фінансування закупівлі лікарських препаратів, вирішують саме місцеві ради, то в разі розпуску ради реально може виникнути колапс у життєдіяльності територіальної громади — префект не матиме повноважень ухвалювати рішення про фінансування соціально-вагомих місцевих бюджетних програм, а компетентна у цих питаннях рада також не зможе ухвалити рішення через розпуск. Існує безліч інших об'єктивних причин, що дають змогу досить скептично ставитися до внесеного на розгляд Верховної Ради законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) №2217а від 01.07.2015 р.  
Економіка Прем'єр доручив розпочати імпорт антрацитового вугілля Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості розпочати укладання контрактів на імпорт дефіцитного антрацитового вугілля. Про це він заявив в ході колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості, передає кореспондент «Аналітичної служби новин». За його словами, поставки вугілля в необхідних обсягах можливі з Росії, ПАР і тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Він сказав, що починати діяти треба вже нині. «Щоб не повторилася минулорічна ситуація, коли, незважаючи на високу ціну, всі побігли купувати південноафриканське вугілля. Повинна бути жорстка диверсифікація. Розуміючи, хто такі росіяни — вони в самий незручний момент для нас перекриють поставки вугілля», — зауважив він. У свою чергу, заступник глави Міненерговугілля Ігор Мартиненков повідомив, що вартість вугілля з ПАР з доставкою в Україну варіюється від 78 до 82 дол. за тонну, з РФ — 56—57 дол. за тонну.
Економіка Дотації «Нафтогазу» скоротилися в п'ять разів За рік дотації на НАК «Нафтогаз України» було скорочено більш ніж у 5 разів. Про це в ході засідання колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, передає кореспондент «Аналітичної служби новин». «Тільки за рік скоротили дотації на НАК «Нафтогаз України» більше ніж у 5 разів. Якщо в 2014 р. ми повинні були туди дати 10 млрд дол. для того, щоб погасити не наші борги, то цього року ми розраховуємо максимум на 2 млрд доларів», — сказав він. При цьому він зазначив, що у зв'язку з тим, що ситуація на підприємстві залишається складною, уряд ухвалив рішення видати мільярд доларів гарантій для закачування газу в сховища. «Тому я звертаюся до наших американських і європейських партнерів. Торік ми пройшли разом цей період і в цьому повинні продовжити», — додав Яценюк.
оформление ленты  Блог: 
Політика Євген Магда У четвер не буде позачергового засідання Верховної Ради Позачергове засідання Верховної Ради не відбудеться у четвер, 9 липня. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру суспільних відносин Євген Магда. За його словами, нинішній депутатський корпус дуже самовпевнений, в ньому немає усвідомлення необхідності діяти в інтересах держави. Він також зазначив, що на зустрічі глав коаліції з головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом депутати активно демонструватимуть свою готовність працювати. «Вважаю, що позачергового засідання ВРУ не відбудеться. Це має логічний вигляд, з урахуванням того, що коаліція жодним чином не може продемонструвати свою ефективність, показати, що вона справді європейська, що в ній справді понад 300 депутатів. Знову таки, я сумніваюся, що деякі депутати перервуть «роботу в округах», щоб прийти в зал ВР», — сказав експерт.
За кордоном оформление ленты  Болгарія допоможе Україні в проведенні реформ Президент Болгарії Росен Плевнелієв сказав, що країна поділиться своїм досвідом проведення реформ з Україною, щоб та змогла їх швидше втілити. Про це він заявив під час свого візиту до Києва на зустрічі з Президентом Петром Порошенком, передає кореспондент «Аналітичної служби новин» Плевнелієв заявив, що їхня зустріч з Порошенком пройшла дуже плідно. Сторони обговорили спільну співпрацю і Болгарія запевнила, що повністю підтримує євроінтеграцію України і засуджує військові дії на Донбасі. «Ніхто не має права в Європі окупувати чужі території і пересувати кордон», — сказав Плевнелієв. Він наголосив, що на Донбасі ситуація може вирішуватися лише шляхом імплементації мінських угод. Плевнелієв також зазначив, що реформи важливі не для Брюсселя, а для українського народу. «Ми поділимося нашими уроками. Ми розповімо, що зробили добре, а де помилилися, щоб ви робили все ефективніше», — розповів президент Болгарії.
Політика Нардеп: Нова поліція потребує законів, які ми не встигли ухвалити Рада коаліції триватиме доти, доки не буде ухвалено необхідні рішення. Про це заявив народний депутат Андрій Тетерук. «Ми будемо говорити про можливе проведення позачергового засідання. Найголовніші питання, які можуть бути винесені: це ухвалення закону про місцеві вибори, МВФівські закони, крім того, я буду ставити три закони з блоку про поліцію, зокрема про дорожній рух, адже нова поліція вже несе службу і потребує тих законів, які ми не встигли ухвалити», — заявив він. Та водночас Тетерук зазначив, що необхідно прорахувати, наскільки реально зібрати 226 і понад депутатів у залі. «Ми провели певну роботу серед фракцій і готовність є, але, на жаль, частина депутатів нині у службових відрядженнях за кордоном, в ПАРЄ і Страсбурзі. Будемо лічити», — зазначив депутат.
оформление ленты  Блог: 
Політика Володимир Фесенко Особливий статус Донбасу буде закріплений у перехідних положеннях Конституції У змінах до Конституції два дискусійних питання, пов'язаних з особливим статусом Донбасу та наданням президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він. Таким чином, за його словами, це буде певним компромісом, який відображає позицію України за мінськими домовленостями і демонструє, що ми враховуємо цю проблему в конституційних змінах. Крім того, він пояснив, що в перехідних положеннях Конституції буде зафіксовано посилання на закон про особливий статус окремих районів Донбасу, що передбачає визначення самого статусу не Конституцією, а законом. «Навіть більше, змінювати закон можна буде навіть не конституційною більшістю», — додав він. Ще одним дискусійним питанням, на думку політолога, є надання президенту інструментів впливу на місцеві органи влади. «У тексті змін до Конституції є пункт, що дає змогу президентові, у разі прийняття місцевими органами влади неконституційних рішень, розпускати їх. Багато хто вважає, що це посилення впливу глави держави і ослаблення інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Головного закону. Відповідно, у нього повинні бути інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин», — вважає аналітик. За його словами, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то матимемо ризики «розповзання» країни, коли одні будуть ухвалювати рішення про членство в ЄС, а інші в МС. «Не думаю, що президент буде щотижня або щомісяця користуватися своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таке право буде використовуватися лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт.
оформление ленты  Блог: 
Політика Юрій Палійчук Коаліції не існує вже давно Коаліції у форматі п'яти фракцій у Верховній Раді восьмого скликання ніколи не існувало. Таку думку «Аналітичній службі новин висловив» народний депутат Юрій Палійчук. За його словами, радикали, «Самопоміч» та «Батьківщина» з перших днів працюють як гібридна опозиція. «Коаліцію розвалює не законопроект 1558-1. Її не існує вже давно. Єдине, що стримує парламентську більшість від юридичного розвалу — це необхідність восени голосувати за зміни до Конституції. Для цього потрібно 300 голосів. Але щойно питання вирішать, більше ніщо не заважатиме розпочати процес щодо переформатування уряду», — акцентував він. Є, за словами Палійчука, ще один важливий момент, — це те, що сьогодні ніхто не хоче брати на себе відповідальність за зміни коаліції. «Фракції гібридної опозиції не вважають за потрібне переходити в опозицію реальну, оскільки побоюються звинувачень у розвалі проєвропейського більшості. БПП і «Народний фронт» теж не готові до серйозного діалогу, тому що розуміють, що ті, хто вийде з коаліції, матимуть на цьому процесі максимум дивідендів», — зазначив експерт. Він додав, що водночас всі розуміють, що далі так працювати неможливо, а прем'єр-міністр вичерпав кредит довіри. І подальше затягування переформатування уряду і коаліції загрожує рейтинговими втратами вже для самого Президента Порошенка.
Суспільство Порошенко проанонсував будівництво дороги Одеса-Болград-Рені Україна і Болгарія побудують разом дорогу, яка стане транзитним коридором на Румунію і через Румунію до Болгарії. Про це заявив Президент Петро Порошенко на спільній прес-конференції в Києві з президентом Республіки Болгарії Росеном Плевнелієвим, передає кореспондент АСН. Дорога проходитиме через Одесу, Болград і Рені. «Особливу увагу приділимо будівництву дороги, яка з'єднає Одесу, Болград і Рені, і стане потужним транзитним коридором на Румунію і через Румунію до Болгарії. Ми домовилися про те, що будуть проведені переговори і наші болгарські та румунські партнери допоможуть нам залучити кошти ЄС. Але справа не тільки в коштах», — зазначив Порошенко. За словами Порошенка, вже дано доручення розробити проект і графік фінансування. «Цей транспортний коридор поліпшить торговельні відносини між нашими країнами, які відкриваються із запровадженням з 1 січня 2016 року в повному обсязі поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі», — зазначив Порошенко. Президент розповів, що українську частину коштів на будівництво дороги візьмуть із перевищень надходжень до бюджетного плану від Одеської та Кременчуцької митниць. Він наголосив, що грошей цілком вистачить.
Економіка Нардеп: Рада не розглядатиме закон про валютні кредити на позачерговому засіданні У четвер, 9 липня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради. Про це журналістам повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, передає кореспондент «Аналітичної служби новин». За його словами, на раді коаліції також депутати домовилися, який саме блок питань буде розглянуто. Це шість законів, пов'язаних з отриманням чергового траншу від МВФ, чотири — щодо децентралізації та реєстрації прав на нерухоме майно, закон про місцеві вибори, три закони щодо реформування МВС. За словами Ляшка, було ухвалено рішення конфліктні питання у зал не виносити, зокрема це стосується закону про реструктуризацію валютних кредитів. Позачергове засідання відбудеться орієнтовно об 11—12 годин. Крім того, Ляшко повідомив, що коаліціанти домовилися провести завтра зустріч за участю Президента, прем'єр-міністра і лідерів фракцій для обговорення ситуації в коаліції. «Всі лідери фракцій — учасників коаліції погодилися, що іншої коаліції у нас не буде, ми не можемо собі дозволити її розвалити», — сказав він. Нині нарада триває.
оформление ленты  Блог: 
Політика Тарас Чорновіл У разі проявів сепаратизму Президент зобов'язаний розпустити місцеві органи влади У нових змінах до Конституції право глави держави розпускати місцеві органи влади тільки формалізується, оскільки така норма діє і сьогодні. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив незалежний політичний експерт Тарас Чорновіл. «Якщо дивитися глобально, то зміни в Конституцію правильні. Згідно з ними, частину повноважень з центру передають на найнижчий рівень, тобто громадам. Якби вони застрягли в середині, на рівні областей і районів, то поступово це призвело б до федералізації. Коли регіональні органи отримують додаткові повноваження, то вони рано чи пізно почнуть працювати проти держави, на свої особисті інтереси», — сказав він. За його словами, однією з проблем у запропонованих змінах до Конституції є повноваження префекта, оскільки вони чітко не прописані. «Але її можна розв’язати до другого читання. Загалом позитивний момент в тому, що префекти будуть лише контролювати, тобто вони можуть зупинити, але не профілювати бюджетні кошти, те що робить нині голова адміністрації», — зазначив він. Крім того, він акцентував, що рішення про право президента розпускати місцеві органи влади правильне. «У разі проявів сепаратизму Президент зобов'язаний це зробити. Він не має права не розпускати. Глава держави і сьогодні має таке право. Це є прямим конституційним обов'яком Президента. Він повинен зупиняти будь-яке порушення територіальної цілісності. У нових змінах до Конституції — це чітко формалізується. У будь-якій цивілізованій країні глава держави має такі права», — резюмував він.
Політика оформление ленты  «Семафор» для кнопкодавів Парламентарії вже до кінця поточної сесії можуть підкоригувати Регламент Верховної Ради. Спочатку планувалося, що за остаточне затвердження правил депутатської роботи візьмуться восени, але голосування 2 липня показало, що це питання — невідкладне. Бенефіс депутатів-«піаністів» На сьогодні в парламенті зареєстровано чотири постанови про скасування ухвалених 2 липня законів «Про Національну поліцію», «Про органи МВС», «Про прокуратуру», «Про реструктуризацію валютних кредитів». Причина — документи ухвалювалися з грубим порушенням Регламенту. «Якщо ви звернули увагу, то голосування за закон «Про Національну поліцію» перетворилося на бенефіс «піаністів». Кнопкодавили страшно. За бажання підсумки цього голосування легко можна оскаржити в суді», — ділився з АСН спостереженнями один із народних депутатів фракції «Народний фронт». І найпевніше, під тиском депутатського корпусу спікер Володимир Гройсман на найближчому пленарному засіданні буде змушений поставити на переголосування перераховані закони. За словами політологів, якщо голова Верховної Ради заплющить очі на кнопкодавство 2 липня, то парламент очікує погіршення ситуації з дисципліною в сесійній залі. Правила від ідеалістів У кулуарах парламенту активно обговорюється змога вже до кінця другої сесії парламенту нинішнього скликання посилити покарання за неперсональне голосування. Йдеться про те, щоб у другому читанні ухвалити відповідний законопроект народних депутатів Сергія Лещенка, Мустафи Найєма, Єгора Соболєва та Світлани Заліщук. У цьому документі передбачено низку покарань за неперсональное голосування. Депутати пропонують надати спікеру Верховної Ради право забирати у недобросовісних колег картки для голосування, якщо їх викриють у кнопкодавстві. «Також головуючий на пленарному засіданні позбавляє такого народного депутата права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради без виплати за цей термін зарплати. Депутатам-порушникам забороняється обіймати посади голови, першого заступника, заступника, секретаря комітету Верховної Ради, входити до складу офіційних парламентських делегацій України до кінця скликання ВР», — сказано в законопроекті. Чого лукавити, перелік покарань вражає. Лише виникає запитання, а чи залишаться всі ці стягнення в тексті документа, який винесуть у зал ВР на друге читання? Є великі сумніви. Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради в пух і прах розкритикувало ініціативи молодих народних депутатів. «Вважаємо, що наділення спікера одноосібним правом ухвалювати рішення про негайне накладення стягнення на народного депутата, який порушив норму про персональне голосування, створює передумови для суб'єктивного застосування цього права і не сприятиме встановленню нормальних робочих стосунків між спікером та депутатами», — наголошує керівник ГНЕУ ВР Василь Борденюк. Також, за його словами, депутати пропонують і «кадрові» стягнення, що в свою чергу схоже на кримінальну відповідальність. «Запропоновані обмеження обіймати певні посади до кінця скликання Верховної Ради не узгоджуються з природою депутатського мандата і за своїм характером схожі на кримінальне покарання. При цьому кримінальне покарання застосовується до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину або за вердиктом суду», — продовжує Борденюк. Навіть більше, в ГНЕУ кажуть, що низка покарань за один і той самий злочин суперечить ч.1.ст.61 Конституції України. У ній йдеться про те, що ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Згадали про сенсорну кнопку «Потрібно створювати механізми протидії кнопкодавству, а не вигадувати чергові покарання за неперсональное голосування», — сказав АСН народний депутат Сергій Лабазюк. Парламентарій з групою колег ще на початку року зареєстрував законопроект про необхідність голосування за допомогою сенсорної кнопки. Нагадаємо, рівно рік тому, в липні 2014 року, вчені НАН розробили нову систему голосування під назвою «Рада-4». Система має вигляд електронного планшету з сенсорним екраном, колонкою з сенсорною кнопкою зліва, місцем для реєстраційної картки та кнопками для голосування. Запустити систему планували в грудні 2014 — січні 2015 року. На жаль, цього не сталося. Проти сенсорної кнопки виступив сам спікер Володимир Гройсман. «Сенсорна кнопка не забезпечує персонального голосування. Питання кнопкодавства можна вирішувати іншими технічними засобами. Але це десятки мільйонів, які потрібно витратити. Ми не зовсім можемо це зробити, — говорив у березні Гройсман і пустив процес із персональним голосуванням на самоплив. «Пропоную простий і нешкідливий інструмент. Досить надати Секретаріату парламенту право витягувати і вилучати картки відсутніх під час голосування депутатів, як одразу унеможливлять варіант «натискати» за когось. Ніякого насильства, превентивний засіб може бути найефективнішим заходом боротьби з кнопкодавством», — пропонує народний депутат Олена Сотник. Голосування за командою У свою чергу політологи вказують на передумови кнопкодавства. «Часто так буває, що  фракція має єдину позицію щодо голосування за конкретне питання. Всі фракції коаліції нібито підтримують голосування. А далі казус — теоретично «за» вони мають понад 300 голосів, на практиці — менше необхідних 226. Проблема в тому, що багато парламентарів безвідповідально ставляться до виконання своїх прямих обов'язків — замість голосування вони ходять по кулуарах, вкотре обідають у буфеті. Потрібно посилювати коаліційну дисципліну», — акцентує увагу народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл. Який вихід? Хоч би як банально і цинічно це не звучало, експерти згадують про «методи Чечетова», коли вся фракція голосує за помахом руки однієї людини. «Так, Михайла Чечетова лаяли за його «семафори», підняту руку. Але ситуація 2 липня продемонструвала, що потрібно гарно подумати, як керувати великими фракціями. Інакше буде бардак», — говорить голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Самі ж депутати «оф-рекордс» кажуть, що бардак з неперсональним голосуванням буде доти, доки це дозволятиме спікер, Президент, та й самі виборці. Адже спікер може призупинити голосування, побачивши порушення Регламенту. Президент як глава держави і лідер найбільшої фракції в парламенті імені себе може «підчепити» депутатів на гачок, шантажуючи достроковими виборами у разі порушення дисципліни. А що може суспільство? Виборці можуть дати відкоша недобросовісним депутатам на чергових виборах.

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів




/-0,93761610984802-/ /-pc-/
Top