Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
03 Липня 2015
3 Липня
Блог:
Думки10:30
Політика
Юрый Дерев’янко
У разі відмови від укрупнення громади втратять у фінансах
Громади, які не захочуть об'єднуватися, не набудуть додаткових повноважень у фінансових питаннях. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Юрій Дерев'янко.
«Відповідно до чинного законодавства ніхто сьогодні не може змусити громади об'єднуватися. При цьому наслідки будуть різні для тих, хто вирішив об'єднатися, і для тих, хто відмовився це зробити», — сказав він.
За його словами, у разі відмови від укрупнення громади втратять у фінансових питаннях, вони не отримають додаткових повноважень і будуть залежними від вищих органів влади.
«Звичайно, є й мінуси об'єднання. Вони стосуються землі, питань власності. Тому громади перед об'єднанням повинні розробити статути, де будуть враховані інтереси всіх», — вважає нардеп.
Він зазначив, що в основному не хочуть об'єдуватися в громади голови сільрад, які розглядають свою діяльність з точки зору збагачення.
«Але не скрізь сільські голови проти. Багато хто просто просять роз'яснити, навіщо це потрібно і що це дасть», — резюмував він.
Блог:
Думки12:28
Політика
Андрій Тетерук
Депутати проголосували за кредитний законопроект під тиском
Частина депутатів проголосували за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів під тиском. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Андрій Тетерук.
За його словами, законопроект ухвалили з порушенням регламенту.
«Вчора було маніпулювання процедурою голосування. Законопроект проголосовано з порушення регламенту. Тому він не може бути чинним», — сказав він.
Разом з тим, за його словами, частина депутатів проголосувала за цей законопроект під тиском.
«НБУ з самого початку повинен був взяти ситуацію під контроль, щоб люди потім не палили шини під стінами парламенту і не змушували голосувати не зі здоровим глуздом, а під примусом», — вважає нардеп.
Публікації13:19
Політика
Ціна компромісу
Архіважливий у законодавчому плані день у Верховній Раді народні депутати примудрилися нівелювати неабиякими підкилимними ігрищами та ухваленням популістського рішення, яке може поставити під загрозу всю банківську систему країни і більш-менш стабілізований курс гривні.
Політичні торги
Такого вагомого порядку денного Верховної Ради, як був 2 липня, навіть бувалі народні депутати не пригадують. На четвер було заплановано звільнення міністра екології та призначення голови СБУ, ухвалення нового закону «Про Рахункову палату», нового закону «Про Прокуратуру», пакету реформаторських законів у правоохоронній системі — створення Національної поліції, муніципальної варти, Держбюро розслідувань, затвердження закону «Про органи МВС», а також ухвалення нових виборчих правил для місцевих виборів. На жаль, зовсім не все вдалося реалізувати.
«Кадрові питання вирішимо швидко. Рахункову палату проголосуємо. А от з прокуратурою та правоохоронним пакетом гратимемося дуже довго — надто слизькі домовленості між «Народним Фронтом» і БПП. А закон про вибори взагалі намагатимуться зірвати — він не влаштовує «Батьківщину», «Самопоміч», «Радикальну партію», «Опозиційний блок», позафракційних депутатів», — розповідав АСН ще вранці в четвер один із «фронтовиків» і його слова, як показав час, виявилися пророчими.
Спочатку парламентарі довго торгувалися щодо черговості розгляду законопроектів. Суть торгів полягала у такому: що спочатку розглядати — закон «Про Прокуратуру» чи «Про Національну поліцію»? Здавалося б, яка різниця? Але ні. Річ у тім, що прокурорський закон посилює владу Президента за допомогою нарощування м'язів генпрокурору, що, звичайно, не подобається соратникам БПП по коаліції, а закон «Про Національну поліцію» розширює можливості очільника МВС (багато кадрових питання очільник поліції погоджує з главою МВС, — авт.), що, своєю чергою, в багнети сприймають у коаліції (крім «Народного фронту»). Тому довелося укладати бартер. БПП підтримує «міліцейські» закони і допомагає з пошуками голосів, а «Народний фронт» голосує за «прокурорський» закон. Та хоча політики й отримали згоду, побоювання таки залишалися до останнього — чи не кинуть у відповідальний момент партнери по коаліції. Голосування з цих питань перенесли на вечірнє засідання.
Як «Народний фронт» обіграв БПП
Й справді, ціна політичних домовленостей виявилася три копійки. Першим на розгляд поставили закон «Про Прокуратуру». Голосування раз за разом провалювалося. Офіційних причин декілька. Перша — закон виписано так, що процедурою обрання спеціалізованого антикорупційного прокурора може маніпулювати генеральний прокурор. Створюється конкурсна комісія: п’ять представників від ради прокурорів і шість від Верховної Ради. Комісія потім на затвердження генпрокурора подає три кандидатури на посаду антикорупційного прокурора. Глава ГПУ обирає одного.
«У такій процедурі маємо високі ризики. По-перше, конкурсна комісія може бути створена з угодних генпрокурору і Президенту людей. По-друге, подання на розгляд генпрокурору трьох кандидатів може повторити сумний досвід обрання глави НАБУ», — розмірковує народний депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник.
Та й це ще не все. «Також під різними соусами частково зберігається за прокуратурою держнагляд і слідчі функції. А це консервування радянської моделі, а не бажання переходити на європейські стандарти», — сказав АСН заступник глави Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
«Фронтовики» пішли на хитрість. Під час одного з голосувань за «прокурорський» закон на табло системи «Рада» висвітилося 224 голоси — «рішення не ухвалено». «Шановний спікер. У нас не спрацювало дві картки», — публічно поскаржився співголова фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук і попросив поставити документ на переголосування. Гройсман пішов назустріч цьому проханню. Та знову провал. Закон «Про Прокуратуру» не набрав необхідної кількості голосів. «Пропоную, перейти до розгляду закону «Про Національну поліцію», а потім знову повернутися до «Прокуратури», — завершив політичну багатоходівку Тетерук.
Депутати взялися за «поліцейський» законопроект. Бурхливі двогодинні баталії завершилися успішним голосуванням — 276 «за». Міністр МВС Арсен Аваков і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, що були у залі Верховної Ради, не стримували своїх емоцій.
А далі депутати після майже годинної перерви, під час якої в Раду приїхав мер Києва Володимир Кличко і заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе, знову повернулися до розгляду закону «Про Прокуратуру». Приїзд цих «гостей» переконав журналістів у думці, що депутатів «ламатимуть» і змусять проголосувати. Так і сталося. 228 голосами парламентарії таки ухвалили закон. На знак протесту депутати від фракції «Радикальної партії» і «Самопомочі» покинули зал ВР.
«Фронтовики» отримали після цього ще один бонус. Верховна Рада без шуму і пилу проголосувала за ще один «міліцейський» закон — «Про органи внутрішніх справ». «Закон регулює відносини між МВС та підпорядкованими йому центральними органами виконавчої влади. Остаточно визначається взаємодія між керівниками поліції, міграції, Нацгвардії і міністром внутрішніх справ. Якщо раніше у міліції, у прикордонників, у Нацгвардії були окремі підрозділи з медицини, то нині все централізується. Нині один колектив обслуговуватиме інформпотік всього міністерства», — дав коротку характеристику закону екс-глава МВС, глава фракції БПП Юрій Луценко.
А ось закону «Про муніципальну варту» зеленого світла не дали. «До другого читання зроблено такі правки, що закон нестиме колосальні ризики. Фактично ним можуть узаконити в країні тітушок», — заявив народний депутат Ігор Мосійчук.
Замість місцевих виборів реструктуризація валютних кредитів
Банально заговорили, точніше кажучи, заскандалили, розгляд закону «Про місцеві вибори». Це питання й так у порядку денному поставили майже останнім, так ще й у найвідповідальніший момент «забули» про нього.
Ні з того, ні з сього (формальна причина — мітинг під стінами Верховної Ради, — авт.) спікера Володимира Гройсмана змусили поставити на голосування законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Документ дає право українцям оплачувати кредитні борги за валютним курсом НБУ на момент взяття позики. І документ набрав 229 голосів.
«Президент ветує цей закон. Документ ставить під загрозу діяльність усієї банківської системи», — сказав АСН народний депутат Ігор Кононенко.
Примітно, що політичну комбінацію з поспішною реструктуризацією валютних кредитів розіграли спільно «Батьківщина», «Радикальна партія», «Самопоміч», «Опозиційний блок», група «Воля народна» і представники «Відродження» — ті, хто голосніше за інших виступали проти ухвалення нових правил проведення місцевих виборів.
«Якщо закон «Про місцеві вибори» не ухвалити на цьому тижні, то тоді жовтневі вибори доведеться проводити за старим законодавством», — сказав АСН народний депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін.
Чи встигнуть цього тижня парламентарії розглянути закон про вибори, достеменно не відомо. В офіційному порядку денному Верховної Ради на п'ятницю, 3 липня 2015 року, виборчого закону немає. Але не унеможливлюємо того, що документ можуть ухвалити за процедурою ad-hok або ж обговорюється варіант, що спікер Володимир Гройсман призначить ще одне пленарне засідання в суботу, 4 липня.
Ціна компромісу
Архіважливий у законодавчому плані день у Верховній Раді народні депутати примудрилися нівелювати неабиякими підкилимними ігрищами та ухваленням популістського рішення, яке може поставити під загрозу всю банківську систему країни і більш-менш стабілізований курс гривні.
Політичні торги
Такого вагомого порядку денного Верховної Ради, як був 2 липня, навіть бувалі народні депутати не пригадують. На четвер було заплановано звільнення міністра екології та призначення голови СБУ, ухвалення нового закону «Про Рахункову палату», нового закону «Про Прокуратуру», пакету реформаторських законів у правоохоронній системі — створення Національної поліції, муніципальної варти, Держбюро розслідувань, затвердження закону «Про органи МВС», а також ухвалення нових виборчих правил для місцевих виборів. На жаль, зовсім не все вдалося реалізувати.
«Кадрові питання вирішимо швидко. Рахункову палату проголосуємо. А от з прокуратурою та правоохоронним пакетом гратимемося дуже довго — надто слизькі домовленості між «Народним Фронтом» і БПП. А закон про вибори взагалі намагатимуться зірвати — він не влаштовує «Батьківщину», «Самопоміч», «Радикальну партію», «Опозиційний блок», позафракційних депутатів», — розповідав АСН ще вранці в четвер один із «фронтовиків» і його слова, як показав час, виявилися пророчими.
Спочатку парламентарі довго торгувалися щодо черговості розгляду законопроектів. Суть торгів полягала у такому: що спочатку розглядати — закон «Про Прокуратуру» чи «Про Національну поліцію»? Здавалося б, яка різниця? Але ні. Річ у тім, що прокурорський закон посилює владу Президента за допомогою нарощування м'язів генпрокурору, що, звичайно, не подобається соратникам БПП по коаліції, а закон «Про Національну поліцію» розширює можливості очільника МВС (багато кадрових питання очільник поліції погоджує з главою МВС, — авт.), що, своєю чергою, в багнети сприймають у коаліції (крім «Народного фронту»). Тому довелося укладати бартер. БПП підтримує «міліцейські» закони і допомагає з пошуками голосів, а «Народний фронт» голосує за «прокурорський» закон. Та хоча політики й отримали згоду, побоювання таки залишалися до останнього — чи не кинуть у відповідальний момент партнери по коаліції. Голосування з цих питань перенесли на вечірнє засідання.
Як «Народний фронт» обіграв БПП
Й справді, ціна політичних домовленостей виявилася три копійки. Першим на розгляд поставили закон «Про Прокуратуру». Голосування раз за разом провалювалося. Офіційних причин декілька. Перша — закон виписано так, що процедурою обрання спеціалізованого антикорупційного прокурора може маніпулювати генеральний прокурор. Створюється конкурсна комісія: п’ять представників від ради прокурорів і шість від Верховної Ради. Комісія потім на затвердження генпрокурора подає три кандидатури на посаду антикорупційного прокурора. Глава ГПУ обирає одного.
«У такій процедурі маємо високі ризики. По-перше, конкурсна комісія може бути створена з угодних генпрокурору і Президенту людей. По-друге, подання на розгляд генпрокурору трьох кандидатів може повторити сумний досвід обрання глави НАБУ», — розмірковує народний депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник.
Та й це ще не все. «Також під різними соусами частково зберігається за прокуратурою держнагляд і слідчі функції. А це консервування радянської моделі, а не бажання переходити на європейські стандарти», — сказав АСН заступник глави Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
«Фронтовики» пішли на хитрість. Під час одного з голосувань за «прокурорський» закон на табло системи «Рада» висвітилося 224 голоси — «рішення не ухвалено». «Шановний спікер. У нас не спрацювало дві картки», — публічно поскаржився співголова фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук і попросив поставити документ на переголосування. Гройсман пішов назустріч цьому проханню. Та знову провал. Закон «Про Прокуратуру» не набрав необхідної кількості голосів. «Пропоную, перейти до розгляду закону «Про Національну поліцію», а потім знову повернутися до «Прокуратури», — завершив політичну багатоходівку Тетерук.
Депутати взялися за «поліцейський» законопроект. Бурхливі двогодинні баталії завершилися успішним голосуванням — 276 «за». Міністр МВС Арсен Аваков і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, що були у залі Верховної Ради, не стримували своїх емоцій.
А далі депутати після майже годинної перерви, під час якої в Раду приїхав мер Києва Володимир Кличко і заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе, знову повернулися до розгляду закону «Про Прокуратуру». Приїзд цих «гостей» переконав журналістів у думці, що депутатів «ламатимуть» і змусять проголосувати. Так і сталося. 228 голосами парламентарії таки ухвалили закон. На знак протесту депутати від фракції «Радикальної партії» і «Самопомочі» покинули зал ВР.
«Фронтовики» отримали після цього ще один бонус. Верховна Рада без шуму і пилу проголосувала за ще один «міліцейський» закон — «Про органи внутрішніх справ». «Закон регулює відносини між МВС та підпорядкованими йому центральними органами виконавчої влади. Остаточно визначається взаємодія між керівниками поліції, міграції, Нацгвардії і міністром внутрішніх справ. Якщо раніше у міліції, у прикордонників, у Нацгвардії були окремі підрозділи з медицини, то нині все централізується. Нині один колектив обслуговуватиме інформпотік всього міністерства», — дав коротку характеристику закону екс-глава МВС, глава фракції БПП Юрій Луценко.
А ось закону «Про муніципальну варту» зеленого світла не дали. «До другого читання зроблено такі правки, що закон нестиме колосальні ризики. Фактично ним можуть узаконити в країні тітушок», — заявив народний депутат Ігор Мосійчук.
Замість місцевих виборів реструктуризація валютних кредитів
Банально заговорили, точніше кажучи, заскандалили, розгляд закону «Про місцеві вибори». Це питання й так у порядку денному поставили майже останнім, так ще й у найвідповідальніший момент «забули» про нього.
Ні з того, ні з сього (формальна причина — мітинг під стінами Верховної Ради, — авт.) спікера Володимира Гройсмана змусили поставити на голосування законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Документ дає право українцям оплачувати кредитні борги за валютним курсом НБУ на момент взяття позики. І документ набрав 229 голосів.
«Президент ветує цей закон. Документ ставить під загрозу діяльність усієї банківської системи», — сказав АСН народний депутат Ігор Кононенко.
Примітно, що політичну комбінацію з поспішною реструктуризацією валютних кредитів розіграли спільно «Батьківщина», «Радикальна партія», «Самопоміч», «Опозиційний блок», група «Воля народна» і представники «Відродження» — ті, хто голосніше за інших виступали проти ухвалення нових правил проведення місцевих виборів.
«Якщо закон «Про місцеві вибори» не ухвалити на цьому тижні, то тоді жовтневі вибори доведеться проводити за старим законодавством», — сказав АСН народний депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін.
Чи встигнуть цього тижня парламентарії розглянути закон про вибори, достеменно не відомо. В офіційному порядку денному Верховної Ради на п'ятницю, 3 липня 2015 року, виборчого закону немає. Але не унеможливлюємо того, що документ можуть ухвалити за процедурою ad-hok або ж обговорюється варіант, що спікер Володимир Гройсман призначить ще одне пленарне засідання в суботу, 4 липня.
Блог:
Думки13:24
Політика
Михайло Головко
Багатьом партіям буде вигідно, якщо вибори пройдуть за старою системою
Велика ймовірність того, що восени місцеві вибори пройдуть за старою системою. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Михайло Головко.
«Якщо наступного тижня закон про місцеві вибори не ухвалять, то тоді восени вибори пройдуть за старою системою. Імовірність такого розвитку подій велика», — сказав він.
За його словами, багатьом партіям, зокрема й з коаліції, вигідніше, якщо вибори відбудуться за старою системою. При цьому він додав, якщо Верховна Рада ухвалить законопроект про місцеві вибори, тоді з'явиться можливість для оновлення системи.«У людей буде право своїми голосами сформувати список депутатів. Це шлях до відкритих списків», — підсумував він.
Публікації13:38
Економіка
Популізм коштуватиме 95 мільярдів гривень
В шумі і хаосі народні депутати 2 липня ухвалили скандальний закон 1558-1. Ухвалили, а потім усвідомили, за яку фінансову катастрофу проголосували. Якщо закон про реструктуризацію валютних кредитів не скасують або Президент не ветує його, банківська система країни стане на коліна.
Торжество піару
Під натиском і бравурними популістськими спічами лідерів «Батьківщини» Юлії Тимошенко, «Радикальної партії» Олега Ляшка та «Самопомочі» Олега Березюка народні депутат проголосували за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Сіль документа в тому, що він дає право українцям оплачувати валютні борги за валютним курсом НБУ на момент взяття позики. Досить принести в банк заяву з проханням перерахувати кредит. Жодних інших документів банк вимагати не має права. До речі, більшість скандальних кредитів брали за курсом 5,05 гривень за долар. Для розуміння, на сьогодні курс долара дорівнює 21—22 гривням.
Після голосування Тимошенко, Березюк і Ляшко пішли тиснути руки валютним позичальникам, що мітингували під Радою, і купатися в променях подяки. Тим часом міністри, банкіри та експерти підраховували потенційні збитки від ухваленого закону.
Щастя для тисяч і проблеми для мільйонів
Однією з перших розкритикувала рішення народних депутатів міністр фінансів Наталія Яресько. «Сьогодні одні громадяни України, які взяли позики в банках, попри кризу платять за своїми кредитами. Інші громадяни взагалі відмовилися від кредитів, щоб не брати на себе ризики, асоційовані з ними. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію цих кредитів і сплачують за ними. Але чомусь депутати вирішили подбати про інтереси зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити», — написала обурений пост на своїй сторінці у Фейсбуці Наталія Яресько.
За попередніми підрахунками міністра, потенційні втрати всієї банківської системи від такого депутатського голосування становитимуть 95 мільярдів гривень, що більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році. «І ці кошти платитимуть всі громадяни у формі погіршення стану нашої банківської системи, нових банкрутств банків, втрат депозитів громадянами, зовсім не винних. Це — популізм, який не має нічого спільного зі справедливістю», — наголошує міністр фінансів.
Ще більшу суму втрат назвали в Національному банку. «Ухвалення законопроекту 1558-1 матиме руйнівний характер для фінансової та банківської систем. Адже ним запропоновано зобов'язати банки конвертувати всі споживчі кредити в іноземній валюті за курсом на момент підписання договору (приблизно 5,05 грн/дол. США). Під загрозу поставлять не лише стабільність банківської системи, а й добробут усіх громадян, — йдеться в офіційному повідомленні НБУ. — Якщо всі кредити, надані фізичним особам — резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн/дол. США, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 мільярдів гривень».
Крім того, як наголошують у НБУ, «передбачені законопроектом заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору — кредиторів і позичальників у бік споживача, покладаючи всю тяжкість збитків винятково на банківську систему».
Економісти також обурені таким популістським рішенням Верховної Ради. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, для десятків банків конвертація валютних кредитів за пільговим курсом стане великою проблемою. «Думаю, банки намагатимуться пролобіювати вето Президента на закон. Навіть більше, вони зможуть підключити і МВФ для тиску на Президента», — сказав Охріменко.
До слова, на економічних форумах експерти озвучують третю суму втрат банківської системи в разі набуття чинності законом про реструктуризацію валютних кредитів. Розрахунок такий: згідно з інформацією, розміщеною на сайті НБУ, загальна сума всіх валютних кредитів населення на 1 червня 2015 року становить 4,56 мільярда доларів. Якщо перерахувати їх за курсом 5,05 гривень виходить 23 мільярди гривень. Сума в гривні всіх валютних кредитів населення за поточним курсом 95 мільярдів гривень. Різниця переоцінки 72 мільярди гривень.
«Якщо коротко, голосування за закон про реструктуризацію валютних кредитів змусив відчувати себе лохами мільйони українців, які сумлінно виплатили свої кредити, потом і кров'ю заробляючи на життя. І зовсім ідіотами почуваються ті, хто з розумних міркувань цих кредитів не брав. «Знав би прикуп, жив би в Сочі, — ось як це називається, а не реструктуризація кредитів», — емоційно прокоментував ухвалення закону народний депутат від фракції БПП Мустафа Найєм.
У свою чергу, лідер фракції БПП Юрій Луценко лаконічно заявив, що реструктуризація ощасливить тисячі українців, а ось мільйони громадян країни — постраждають, їхні гаманці стануть тоншими.
Вето або анулювання голосування
У пропрезидентській і пропрем'єрській фракціях впевнені, що Президент ветує закон про реструктуризацію валютних кредитів. Мовляв, Петро Порошенко як досвідчений економіст і державник чудово усвідомлює всі ризики чинності цього закону. «Парламент під тиском ухвалив божевільний закон — мінус 90 мільярдів у країні. Вважаю, що Президент скористається своїм правом вето», — заявив народний депутат Ігор Кононенко.
Але, найпевніше, справа до вето не дійде. Парламентарії почали відкликати свої голоси за цей закон. Першим схаменувся народний депутат Олександр Черненко. «Відкликаю свій голос за 1558-1. У тому бардаку, який був у залі, просто не розібрався. Це не виправдання, просто інформація», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці Черненко. За ним аналогічну заяву зробив і соратник Юлії Тимошенко народний депутат Ігор Луценко. «Друзі, я вчинив як ідіот. У п'ятницю відкликаю голос. Я був шокований, коли, прийшовши додому і переглянувши підсумки голосування, виявив, що 1558-1 ухвалений у цілому. Чекаю нині стенограму — як сформулював Гройсман. Я не чув, щоб йшлося про закон в цілому», — виправдовувався Луценко. Схаменулася і народний депутат Олена Шкрум. «Жах. Написала заяву про відкликання свого голосу за закон про реструктуризацію валютних кредитів. Вважаю, що єдина справжня помилка — не виправляти свої помилки. Це на сьогодні — єдиний вчинок, за який мені соромно в цій Раді», — заявила Шкрум.
Отже, якщо до цієї трійці долучиться ще хоча б один депутат, то ухвалення закону автоматично анулюється. Все просто: закон схвалили з підтримкою в 229 голосів. Якщо четверо депутатів відкличуть голоси, то «за» закон буде лише 225 голосів, що недостатньо для позитивного рішення.
За інформацією АСН, потрібну кількість депутатів для відкликання голосів за закон буде знайдено. Закон не набуде чинності. А вся ця епопея з реструктуризацією валютних кредитів була хоч і експромтом, але добре зрежисованим. Причина — зірвати голосування за закон про місцеві вибори, щоб жовтневі вибори провести за старими правилами. Спочатку окремі партії опрацьовували «зірвання» через банальне блокування трибуни. Передумали. Зважилися на хитріший план: і позичальникам догодити (мовляв, ми старалися — не вийшло), і ухвалення закону про вибори зірвати. Ось такі стандарти демонструють деякі політики, в той час як на сході тривають військові дії.
Політика
Нардеп: Зареєстровано проект постанови про скасування голосування за кредитний закон
Депутати зареєстрували проект постанови про скасування голосування за закон про реструктуризацію валютних кредитів. Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат Сергій Рибалка.
За його словами, представники Блоку Петра Порошенко також збирають підписи за звернення до Президента України з вимогою застосувати право вето до цього закону.
Під проектом постанови поставили свої підписи Сергій Лещенко, Владислав Голуб, Світлана Заліщук, Мустафа Найєм, Андрій Тетерук, Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада ухвалила закон про реструктуризацію валютних кредитів.
Нардеп: Зареєстровано проект постанови про скасування голосування за кредитний закон
Депутати зареєстрували проект постанови про скасування голосування за закон про реструктуризацію валютних кредитів. Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат Сергій Рибалка.
За його словами, представники Блоку Петра Порошенко також збирають підписи за звернення до Президента України з вимогою застосувати право вето до цього закону.
Під проектом постанови поставили свої підписи Сергій Лещенко, Владислав Голуб, Світлана Заліщук, Мустафа Найєм, Андрій Тетерук, Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада ухвалила закон про реструктуризацію валютних кредитів.
Блог:
Думки16:34
Економіка
Віктор Чумак
Держава не повинна брати на себе кредитні зобов'язання своїх громадян
У разі набуття чинності законом про реструктуризацію валютних кредитів варто очікувати депозитного майдану. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Віктор Чумак.
«Голосувати за реструктуризацію кредитів — це голий популізм. Те, що депутати починають відкликати голоси, називається парадом мазохізму. Навіщо йти в Раду, якщо не знаєш за що голосуєш?», — сказав він.
За його словами, якщо закон не відкличуть, то слід очікувати нового майдану, тільки тепер він буде депозитним.
«Адже банки надають кредити за рахунок депозитів», — додав він. Крім того, нардеп акцентував, що люди, які брали валютні кредити, повинні домовлятися з банками, а не з державою.
«Це цивільно-правові відношення між людиною і банком. До чого тут держава? Вона не повинна брати на себе кредитні зобов'язання своїх громадян», — наголосив він.
Політика
Бойовики зізналися, що захопили в полон Савченко
Бойовик «ЛНР» зізнався у захопленні в полон Надії Савченко. Про це йдеться в телевізійному сюжеті одного з підконтрольних бойовикам каналів.
У сюжеті бойовик на ім'я Гегам Айрапетян зізнається, що бойовик з його підрозділу з позивним «Комар» захопив у полон Савченко 17 червня під час бою поблизу селища Металіст.
Нагадаємо, українська льотчиця, народний депутат Надія Савченко перебуває в ув'язненні у в'язниці. Її звинувачують у незаконному перетині російського кордону і причетності до вбивства російських журналістів.
Бойовики зізналися, що захопили в полон Савченко
Бойовик «ЛНР» зізнався у захопленні в полон Надії Савченко. Про це йдеться в телевізійному сюжеті одного з підконтрольних бойовикам каналів.
У сюжеті бойовик на ім'я Гегам Айрапетян зізнається, що бойовик з його підрозділу з позивним «Комар» захопив у полон Савченко 17 червня під час бою поблизу селища Металіст.
Нагадаємо, українська льотчиця, народний депутат Надія Савченко перебуває в ув'язненні у в'язниці. Її звинувачують у незаконному перетині російського кордону і причетності до вбивства російських журналістів.
Блог:
Думки16:59
Політика
Михайло Папієв
Місцевим громадам доведеться приїжджати до Києва і намагатися отримувати гроші
В результаті об'єднання громад вони стануть менш фінансово захищеними. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Михайло Папієв.
«Про добровільне об'єднання громад сьогодні не йдеться. По-перше, немає ініціативи знизу. По-друге, йде тиск на громади з боку виконавчої влади. Крім того, відбувається втручання в діяльність органів місцевого самоврядування та примушування їх до тих чи тих дій під фінансовим тиском. Роблять так, щоб поставити місцеве самоврядування в ситуацію, коли не уряд буде камікадзе, а місцеві громади будуть робити собі харакірі», — сказав він.
За його словами, хоч нині йде багато розмов про фінансову незалежність регіонів, проте, яким чином вона буде дотримуватися в змінах до Конституції, не прописано. Навіть більше, він зазначив, що планується створити фонд розвитку, однак мається на увазі, що він буде контролюватися Кабінетом Міністрів.
«Тобто місцевим громадам доведеться приїжджати в Київ і якимось чином намагатися отримувати кошти. Знову буде задіяно принцип вибірковості», — вважає нардеп.
Парламентарій вважає, що від об'єднання громад більше вільних коштів не з'явиться, оскільки 70% громад є дотаційними, а їх основним джерелом надходження коштів є прибутковий податок з громадян.
«80% податку надходить від працівників бюджетної сфери. У разі укрупнення громад може статися і об'єднання шкіл, сільських лікарень, тобто замість, наприклад, трьох стане одна. Відповідно зменшиться кількість працівників і кількість надходжень від податків. В результаті, громади будуть менш фінансово захищеними і їм доведеться постійно їздити в Київ і просити або дотації, або субвенції вирівнювання, або бюджетні позики», — пояснив він.
Інтерв'ю18:21
Політика
Юрій Баулін
Интервью
Юрій Баулін: Кримінальне провадження проти мене є неприкритим тиском на суд Останнім часом до Конституційного Суду України, зокрема до його голови Юрія Бауліна, прикута надзвичайна увага. Причин тому декілька. По-перше, уже екс-очільник СБУ Валентин Наливайченко ініціював відкриття кримінального провадження проти Юрія Бауліна та його колег. По-друге, Конституційний Суд найближчим часом має ухвалити важливі рішення. «Аналітична служба новин» поспілкувалась із головою Конституційного Суду України Юрієм Бауліним і дізналась його ставлення до відкритих кримінальних проваджень проти суддів, скасування суддівської недоторканності і коли Віктора Януковича остаточно позбавлять статусу президента. — СБУ гучно анонсувала, що нібито до Генеральної прокуратури передано докази висунення Вам підозри у зловживанні службовим становищем. Що Вам відомо про це кримінальне провадження? Вас допитували? Як кого? — Нещодавно мене було допитано як свідка стосовно ухвалення Конституційним Судом України чотирьох рішень. Оскільки йшлося про мою участь у слідчих діях за цією справою як свідка, то розголошувати подробиці я не маю права з огляду на таємницю досудового слідства. Про те, що Генеральна прокуратура витребувала у СБУ кримінальне провадження про узурпацію влади екс-президентом Віктором Януковичем, в якому фігурують судді Конституційного Суду і депутати Верховної Ради, я особисто довідався з тексту інтерв’ю генерального прокурора України Віктора Шокіна «Українським Новинам». Тому нічого з цього приводу повідомити Вам не можу. — У чому, на думку СБУ, було перевищення повноважень Вами та суддями Конституційного Суду України під час політичної реформи в 2010 році? — Відповідно до конституційних повноважень Конституційний Суд України не лише має право розглянути питання конституційності будь-якого закону, оскарженого відповідним суб’єктом, а й зобов’язаний, у разі встановлення факту невідповідності цього закону Конституції України, визнати його неконституційним. Зокрема, й на підставі порушення конституційної процедури розгляду ухвалення та набуття чинності цим законом. В свою чергу, згідно зі статтею 152 Основного Закону України, у разі визнання правового акта або його окремих положень неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення. Відповідно до закону судді Конституційного Суду не несуть відповідальності за результати голосування при ухваленні рішень та наданні висновків Також зазначу, що Конституційний Суд України — колегіальний орган, рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю його конституційного складу. Тому, я вважаю, що це кримінальне провадження є неприкритим тиском на суд. Відповідно до закону судді Конституційного Суду не несуть відповідальності за результати голосування при ухваленні рішень та наданні висновків. У цьому питанні законодавець вчинив аналогічно, як і стосовно народних депутатів, які також не можуть притягатися до юридичної відповідальності за результати голосування. І це абсолютно правильно — представники судової та законодавчої влади не можуть виконувати свої обов’язки, озираючись на виконавчу владу, яку в цьому випадку представляє СБУ. — У період із жовтня 2014 року по червень 2015 року в Україні було розпочато близько 100 кримінальних проваджень щодо суддів. Як вважаєте, ці кримінальні справи — бажання очистити судову систему чи тиск на суддів? — Я не можу давати оцінку правомірності розпочатих кримінальних проваджень, це питання належить до виняткової компетенції відповідних органів держави. — Під час другого етапу змін до Конституції планується реформувати систему судоустрою. Як потрібно реформувати судову систему, Ваше бачення? — Реформування системи судоустрою та визначення судової системи є питанням політичної доцільності. Згідно з Конституцією його вирішення належить до компетенції парламенту. — Як ставитесь до ідеї окремих політиків стосовно ліквідації Конституційного Суду? — Я вже казав, що це був би крок назад. Якщо ми йдемо в Європу, для якої є характерним існування окремих органів конституційної юстиції, то, звичайно, в Україні повинен бути окремий єдиний орган конституційної юрисдикції — Конституційний Суд України. На мій погляд, пропозиції щодо ліквідації Конституційного Суду України — це небажання деяких політиків виконувати рішення єдиного органу конституційної юрисдикції, які згідно з Конституцією є остаточними, не підлягають оскарженню і є обов’язковими для виконання, однак які не влаштовують окремих політиків. Не випадково, що поряд із пропозицією щодо передачі повноважень КСУ до Конституційної палати Верховного Суду України, пропонується також наділити Пленум Верховного Суду України повноваженнями переглядати та скасовувати її акти. Замість запровадження відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України, по-суті, пропонується ввести в дію механізм їх скасування Таким чином, замість запровадження відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України, по-суті, пропонується ввести в дію механізм їх скасування. Цілком ймовірно, що це буде робитись з огляду на зміну політичної ситуації в державі. — Чи буде Конституційний Суд розглядати справу щодо відповідності Основному Закону країни закону «Про очищення влади»? — Справу про конституційність окремих положень Закону України «Про очищення влади» буде винесено на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України після закінчення відповідної підготовки матеріалів цієї справи. — Чи потрібно в новій Конституції вказувати анексований статус Криму і окупованих територій — Луганської і Донецької областей? Яким чином це зробити? — Визначення адміністративно-територіального устрою України та встановлення особливостей окремих територій належить до виняткових повноважень Верховної Ради України та є питанням політичної доцільності. — Коли Конституційний Суд України почне розглядати звернення стосовно оцінки конституційності рішення Верховної Ради про позбавлення Віктора Януковича статусу президента? — Порядки та строки розгляду справ Конституційним Судом України встановлено законом, преференції визначено лише у випадку визнання конституційного провадження невідкладним. — Чи варто позбавляти недоторканності суддів? — Встановлення особливого порядку притягнення суддів до юридичної відповідальності є одним з елементів їх незалежності при здійсненні правосуддя. Головне, щоб цей порядок сприяв ефективному виконанню суддями своїх функцій, а не був індульгенцією від відповідальності за вчинення будь-яких правопорушень або зловживань. Фото Віктора Ковальчука
Юрій Баулін: Кримінальне провадження проти мене є неприкритим тиском на суд Останнім часом до Конституційного Суду України, зокрема до його голови Юрія Бауліна, прикута надзвичайна увага. Причин тому декілька. По-перше, уже екс-очільник СБУ Валентин Наливайченко ініціював відкриття кримінального провадження проти Юрія Бауліна та його колег. По-друге, Конституційний Суд найближчим часом має ухвалити важливі рішення. «Аналітична служба новин» поспілкувалась із головою Конституційного Суду України Юрієм Бауліним і дізналась його ставлення до відкритих кримінальних проваджень проти суддів, скасування суддівської недоторканності і коли Віктора Януковича остаточно позбавлять статусу президента. — СБУ гучно анонсувала, що нібито до Генеральної прокуратури передано докази висунення Вам підозри у зловживанні службовим становищем. Що Вам відомо про це кримінальне провадження? Вас допитували? Як кого? — Нещодавно мене було допитано як свідка стосовно ухвалення Конституційним Судом України чотирьох рішень. Оскільки йшлося про мою участь у слідчих діях за цією справою як свідка, то розголошувати подробиці я не маю права з огляду на таємницю досудового слідства. Про те, що Генеральна прокуратура витребувала у СБУ кримінальне провадження про узурпацію влади екс-президентом Віктором Януковичем, в якому фігурують судді Конституційного Суду і депутати Верховної Ради, я особисто довідався з тексту інтерв’ю генерального прокурора України Віктора Шокіна «Українським Новинам». Тому нічого з цього приводу повідомити Вам не можу. — У чому, на думку СБУ, було перевищення повноважень Вами та суддями Конституційного Суду України під час політичної реформи в 2010 році? — Відповідно до конституційних повноважень Конституційний Суд України не лише має право розглянути питання конституційності будь-якого закону, оскарженого відповідним суб’єктом, а й зобов’язаний, у разі встановлення факту невідповідності цього закону Конституції України, визнати його неконституційним. Зокрема, й на підставі порушення конституційної процедури розгляду ухвалення та набуття чинності цим законом. В свою чергу, згідно зі статтею 152 Основного Закону України, у разі визнання правового акта або його окремих положень неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення. Відповідно до закону судді Конституційного Суду не несуть відповідальності за результати голосування при ухваленні рішень та наданні висновків Також зазначу, що Конституційний Суд України — колегіальний орган, рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю його конституційного складу. Тому, я вважаю, що це кримінальне провадження є неприкритим тиском на суд. Відповідно до закону судді Конституційного Суду не несуть відповідальності за результати голосування при ухваленні рішень та наданні висновків. У цьому питанні законодавець вчинив аналогічно, як і стосовно народних депутатів, які також не можуть притягатися до юридичної відповідальності за результати голосування. І це абсолютно правильно — представники судової та законодавчої влади не можуть виконувати свої обов’язки, озираючись на виконавчу владу, яку в цьому випадку представляє СБУ. — У період із жовтня 2014 року по червень 2015 року в Україні було розпочато близько 100 кримінальних проваджень щодо суддів. Як вважаєте, ці кримінальні справи — бажання очистити судову систему чи тиск на суддів? — Я не можу давати оцінку правомірності розпочатих кримінальних проваджень, це питання належить до виняткової компетенції відповідних органів держави. — Під час другого етапу змін до Конституції планується реформувати систему судоустрою. Як потрібно реформувати судову систему, Ваше бачення? — Реформування системи судоустрою та визначення судової системи є питанням політичної доцільності. Згідно з Конституцією його вирішення належить до компетенції парламенту. — Як ставитесь до ідеї окремих політиків стосовно ліквідації Конституційного Суду? — Я вже казав, що це був би крок назад. Якщо ми йдемо в Європу, для якої є характерним існування окремих органів конституційної юстиції, то, звичайно, в Україні повинен бути окремий єдиний орган конституційної юрисдикції — Конституційний Суд України. На мій погляд, пропозиції щодо ліквідації Конституційного Суду України — це небажання деяких політиків виконувати рішення єдиного органу конституційної юрисдикції, які згідно з Конституцією є остаточними, не підлягають оскарженню і є обов’язковими для виконання, однак які не влаштовують окремих політиків. Не випадково, що поряд із пропозицією щодо передачі повноважень КСУ до Конституційної палати Верховного Суду України, пропонується також наділити Пленум Верховного Суду України повноваженнями переглядати та скасовувати її акти. Замість запровадження відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України, по-суті, пропонується ввести в дію механізм їх скасування Таким чином, замість запровадження відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України, по-суті, пропонується ввести в дію механізм їх скасування. Цілком ймовірно, що це буде робитись з огляду на зміну політичної ситуації в державі. — Чи буде Конституційний Суд розглядати справу щодо відповідності Основному Закону країни закону «Про очищення влади»? — Справу про конституційність окремих положень Закону України «Про очищення влади» буде винесено на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України після закінчення відповідної підготовки матеріалів цієї справи. — Чи потрібно в новій Конституції вказувати анексований статус Криму і окупованих територій — Луганської і Донецької областей? Яким чином це зробити? — Визначення адміністративно-територіального устрою України та встановлення особливостей окремих територій належить до виняткових повноважень Верховної Ради України та є питанням політичної доцільності. — Коли Конституційний Суд України почне розглядати звернення стосовно оцінки конституційності рішення Верховної Ради про позбавлення Віктора Януковича статусу президента? — Порядки та строки розгляду справ Конституційним Судом України встановлено законом, преференції визначено лише у випадку визнання конституційного провадження невідкладним. — Чи варто позбавляти недоторканності суддів? — Встановлення особливого порядку притягнення суддів до юридичної відповідальності є одним з елементів їх незалежності при здійсненні правосуддя. Головне, щоб цей порядок сприяв ефективному виконанню суддями своїх функцій, а не був індульгенцією від відповідальності за вчинення будь-яких правопорушень або зловживань. Фото Віктора Ковальчука
Події
У Києві добровольці вимагають наступальних дій на Донбасі
У центрі Києва проходить марш учасників добровольчих батальйонів.
Як передає кореспондент «Аналітичної служби новин», учасники ходи вимагають відновлення наступальних дій на Донбасі для звільнення окупованих бойовиками територій. В учасників ходи в руках — прапори «Правого сектора», інших добровольчих батальйонів і прапори України.
У ході маршу вони вигукують патріотичні кричалки.
У Києві добровольці вимагають наступальних дій на Донбасі
У центрі Києва проходить марш учасників добровольчих батальйонів.
Як передає кореспондент «Аналітичної служби новин», учасники ходи вимагають відновлення наступальних дій на Донбасі для звільнення окупованих бойовиками територій. В учасників ходи в руках — прапори «Правого сектора», інших добровольчих батальйонів і прапори України.
У ході маршу вони вигукують патріотичні кричалки.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,81256604194641-/
/-pc-/
Top