Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
01 Лютого 2016
1 Лютого
Події
У Черкаській області стався вибух газу: є потерпілі
У Черкаській області вибухнув побутовий газ. Про це повідомили у прес-службі ДСНС області.
Газ вибухнув у житловому будинку. Дві людини постраждали.
«Вибух побутового газу в житловому будинку на вулиці Піонерській стався о 15 годині 28 хвилин 29 січня. Вибуховою хвилею вибило п`ять вікон, двоє дверей, також зруйновано дві цегляні стіни, якими було обкладено глинобитний будинок», - сказано в повідомленні.
Коли на місце НП прибули рятувальники, то одна з кімнат будинку вже горіла. Внаслідок пожежі 49-річний господар та його 51-річний співмешканець дістали опіки рук. Потерпілих привезли до Маньківської центральної районної лікарні.
«До вибуху і подальшої пожежі призвело порушення правил пожежної безпеки при експлуатації побутових газових приладів. Власник будівлі переобладнав одну з кімнат під майстерню, в якій він використовував саморобний газозварювальний апарат, в якому замість промислового газового балона використовувався перероблений 5-літровий вогнегасник. Саме під час проведення господарем вогневих робіт і стався вибух, після якого вогонь охопив пристосовану під майстерню кімнату», - сказано в повідомленні рятувальників.
У Черкаській області стався вибух газу: є потерпілі
У Черкаській області вибухнув побутовий газ. Про це повідомили у прес-службі ДСНС області.
Газ вибухнув у житловому будинку. Дві людини постраждали.
«Вибух побутового газу в житловому будинку на вулиці Піонерській стався о 15 годині 28 хвилин 29 січня. Вибуховою хвилею вибило п`ять вікон, двоє дверей, також зруйновано дві цегляні стіни, якими було обкладено глинобитний будинок», - сказано в повідомленні.
Коли на місце НП прибули рятувальники, то одна з кімнат будинку вже горіла. Внаслідок пожежі 49-річний господар та його 51-річний співмешканець дістали опіки рук. Потерпілих привезли до Маньківської центральної районної лікарні.
«До вибуху і подальшої пожежі призвело порушення правил пожежної безпеки при експлуатації побутових газових приладів. Власник будівлі переобладнав одну з кімнат під майстерню, в якій він використовував саморобний газозварювальний апарат, в якому замість промислового газового балона використовувався перероблений 5-літровий вогнегасник. Саме під час проведення господарем вогневих робіт і стався вибух, після якого вогонь охопив пристосовану під майстерню кімнату», - сказано в повідомленні рятувальників.
Блог:
Думки10:28
Економіка
Юрій Гаврилечко
Показники бюджету не мають жодного стосунку до реальної економічної ситуації
Ухвалений на 2016 рік бюджет було подано до Ради без розрахунків і прогнозування, а всі показники бюджету не мають жодного стосунку до реальної економічної ситуації. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.
«Щоб бюджет був якісним, його потрібно розраховувати, а цього ніхто не робив. Крім розрахунків також необхідне прогнозування, засноване на реальних даних, показниках економічної активності в Україні та світі. У нас же всі показники бюджету не мають жодного стосунку до реальності, починаючи з прогнозу зростання ВВП, курсу, рівня інфляції. Всі ці показники ніхто не розраховував. Це стосується й дефіциту бюджету, і держборгу. За рахунок чого Україна може виплатити борги на наступний рік? Ви бачите, який курс зараз - він уже на гривню більший за той, що закладено до бюджету. 12% інфляції - це взагалі якийсь нонсенс, зрозуміло, що буде понад 20%, виходячи з того, що відбувається», - переконує експерт.
Економіст зазначає, що слід брати до уваги й те, що падають ціни на нафту, а долар зміцнюється проти всіх валют. Такі елементи знижуватимуть ціни на основні експортні позиції України.
«Зменшуватимуться ціни на сировину, на метал і зерно. Крім того, зменшуватиметься ціна і на олійні. Соціальні стандарти в бюджеті цього року закладено менше, ніж розраховано. Це вже означає, що українці збідніють. Що таке збіднення населення з точки зору економіки? Це зменшення купівельної спроможності, відповідно, це подальший колапс розвитку внутрішнього ринку. Жоден нормальний інвестор не вкладатиме в таку країну. Починати треба зі зміни керівництва Національного банку та Міністерства фінансів. Це буде перша ознака того, що Президент, уряд і парламент планують щось змінювати. Потрібно не лише прибрати з посад Гонтареву і Яресько, а все керівництво - від заступників та до начальників управлінь. Потрібно якнайшвидше змінювати фантастичні закони, які було ухвалено торік. Наприклад, у нас рада Національного банку - громадська організація, яка може встановлювати сама собі заробітну плату», - розповів економіст.
Гаврилечко переконаний, що також депутати мають змінити Податковий кодекс, провести реформу податкової міліції.
«У податкової має залишитися лише дві функції: фіксація сплати податків платником податків і допомога платнику податків в оформленні документів. Треба дати можливість підприємцям розпоряджатися своїми коштами після сплати податків. Після цього протягом доби зникнуть майже всі конвертаційні центри, тому що який сенс утримувати такий центр, де можна зняти готівку під 10-15%, якщо можна прийти до банку і за банківський відсоток зняти ті самі гроші готівкою. Значна частина офшорів створена не для того, щоб ухилятися від оподаткування, а для того, щоб використовувати власні гроші на власний розсуд. Бо Україна такої можливості бізнесменам не дає. Також треба скасовувати всі заборони на використання готівки. Потрібен перехідний період, щоб і бізнес, і громадяни почали довіряти власній валюті. А це можливо тільки тоді, коли жодних обмежень не буде, коли всі знатимуть, що в будь-який час можуть дістатися до своїх грошей. Тоді люди триматимуть їх не під матрацом, а в банківській системі», - вважає експерт.
Події
В Ужгороді пожежа в універмазі
В Ужгороді загорівся універмаг «Україна». Про це повідомляє місцеве видання «Закарпаття онлайн».
На місці пожежі зараз працюють кілька рятувальних підрозділів.
«Наразі йдеться про першочергову необхідність локалізації пожежі. Лише потім в управлінні зможуть надати докладну і розширену інформацію про пригоду», - пише видання.
Як повідомляють очевидці, їдкий дим, чад і запах паленої проводки було чутно вздовж усього проспекту Свободи.
В Ужгороді пожежа в універмазі
В Ужгороді загорівся універмаг «Україна». Про це повідомляє місцеве видання «Закарпаття онлайн».
На місці пожежі зараз працюють кілька рятувальних підрозділів.
«Наразі йдеться про першочергову необхідність локалізації пожежі. Лише потім в управлінні зможуть надати докладну і розширену інформацію про пригоду», - пише видання.
Як повідомляють очевидці, їдкий дим, чад і запах паленої проводки було чутно вздовж усього проспекту Свободи.
Суспільство
У Краматорську затримано чергового бойовика (відео)
У Краматорську затримали жителя Курахівського району, який брав активну участь у бойових діях на боці сепаратистів.
Як повідомляє прес-служба СБУ, зловмисник приєднався до терористів у червні 2014 року.
«Воював проти України в районі Красногорівки, Макіївки і Мар'їнки. Після активного наступу українських військ бойовик самовільно залишив бандформування і переховувався від правоохоронців у Краматорську», - йдеться в повідомленні.
У СБУ зазначили, що матеріали затримання передано поліції для відкриття кримінального провадження за ст. 260 Кримінального кодексу України.
У Краматорську затримано чергового бойовика (відео)
У Краматорську затримали жителя Курахівського району, який брав активну участь у бойових діях на боці сепаратистів.
Як повідомляє прес-служба СБУ, зловмисник приєднався до терористів у червні 2014 року.
«Воював проти України в районі Красногорівки, Макіївки і Мар'їнки. Після активного наступу українських військ бойовик самовільно залишив бандформування і переховувався від правоохоронців у Краматорську», - йдеться в повідомленні.
У СБУ зазначили, що матеріали затримання передано поліції для відкриття кримінального провадження за ст. 260 Кримінального кодексу України.
Блог:
Думки12:04
Політика
Геннадій Зубко
Ми повинні розуміти, що реформи завжди болючі
Парламент має взяти на себе відповідальність за реформи, а не ховатися за спинами інших. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.
«Кожний політичний сезон починається з певних можливостей. І на те, що ми маємо зараз, теж треба дивитися як на можливості», - заявив він, зазначивши, що «нова коаліційна угода, якщо вона буде, має визначити пріоритети безпосередньо на цей рік».
«Ми поки що рухаємося шляхом коаліційної угоди, яку було підписано тим парламентом, тією коаліцією в 306 осіб. Тією коаліцією було найнято менеджерів (сформовано Кабінет Міністрів України. - Ред.). І парламент повинен визначитися з пріоритетами на цей рік. Думаю, це питання стосується обговорення непопулярних реформ, за які ті чи інші депутати не хочуть зараз брати відповідальність. Але ми маємо зрозуміти, що реформи завжди болючі. Вони не діють в один момент. А парламент повинен брати на себе частину відповідальності, а не ховатися за спинами уряду чи ще когось», - резюмував він.
Блог:
Думки15:03
Політика
Євген Магда
Не варто драматизувати ситуацію зі змінами до Основного закону
Зміни до регламенту, які ухвалили депутати Верховної Ради, - обґрунтований і цілком логічний крок. Таким чином можна відкласти голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації. Але механізм, як це було зроблено, - недосконалий. Те, що змінами до Конституції передує такий опір - цілком нормально, адже така реакція свідчить про демократичність, а не авторитарність країни. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
«Зміни до регламенту виглядають в цьому випадку логічними в тому, що це тактичний крок, який дозволяє Україні відкласти голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації. Звичайно, воно зроблено було не дуже естетично, але це через те, що ми перебуваємо в складній політичній ситуації. Думаю, зараз не до естетики. Ці регламентні зміни дозволяють розглядати будь-які конституційні зміни протягом наступних сесій Верховної Ради. Маються на увазі насамперед зміни в частині децентралізації. Тобто конституційний процес стає більш тривалим. Але зараз справа в іншому: наскільки зміни до Конституції можуть бути негативними для України? Я б ситуацію не драматизував», - розповів політолог.
Магда впевнений, що треба враховувати, що в цьому питанні є дві складові. Але головною проблемою є відсутність спільного бачення між усіма учасниками політичної боротьби.
«З одного боку - децентралізація, з іншого - боротьба за статус місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Представники влади стверджують, що ніякого особливого статусу немає, представники опозиції їм достатньо активно заперечують. Істина, як водиться, приблизно посередині. Але річ у тім, що найбільша загроза полягає в тому, що на сьогодні немає в української влади чіткого бачення того, як реалізовувати зусилля з урегулювання на Донбасі і повернення Криму. Немає чіткої загальної стратегії, немає чіткого спільного бачення. У нас політична боротьба піднімається в цій частині над національними інтересами. Тому нам доведеться, думаю, багато переосмислювати після сьогоднішнього візиту Петра Порошенка до Берліна, де він проводитиме переговори з Ангелою Меркель», - зазначив експерт.
Магда переконаний, що певний опір змінам до Конституції і неповне сприйняття в суспільстві цієї ініціативи є ознакою демократичності. А депутати, які виступають різко проти змін, хочуть підвищити свій рейтинг.«Коли в суспільстві є повне сприйняття будь-якої ініціативи, то це суспільство зазвичай тоталітарне або авторитарне. З одного боку, подібна реакція показує, що у нас в країні все-таки демократія, а не диктатура. З іншого боку, частина політиків переслідує політичні інтереси і хоче як мінімум знизити президентський рейтинг і підвищити свій. Вони продовжують жити у форматі більш-менш постійних виборів. Зазвичай, цю тему піднімають активно партії непарламентські або ті, які мають зростаючий рейтинг. Тому вони і діють відповідним чином, намагаючись підкреслити необхідність збереження статус-кво, розриву Мінських домовленостей тощо», - резюмував політолог.
Блог:
Думки15:56
За кордоном
Євген Магда
Порошенко і Меркель звірять годинники на тему виконання Мінських домовленостей
Під час зустрічі в Берліні Президента Петра Порошенка і канцлера Німеччини Ангели Меркель головним питанням для обговорення стане виконання Мінських домовленостей. Завдання України на переговорах - довести, що Росія не виконує угод. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
«На переговорах у Берліні Порошенко і Меркель будуть звіряти годинник на тему виконання Мінських домовленостей. Українській стороні потрібно бути більш переконливою доводячи, що Росія не виконує домовленості. Крім того, треба шукати шляхи для посилення позицій всередині країни, щоб сформувати національні інтереси, щоб ми, власне кажучи, могли забезпечити ефективне повернення окупованих сьогодні районів Донецької та Луганської областей під контроль України. Зрозуміло, що це питання не буде вирішено за один або два місяці. На жаль, це досить тривалий процес. І в ідеалі (я розумію, що цей сценарій виглядає малоймовірним) треба винести ці питання, так би мовити, з поля політичної боротьби і віддати їх на розв'язання експертам і людям, які здатні формувати державну політику в цих питаннях. Але, на жаль, це виглядає утопічно», - зазначив політолог.
Магда відзначає і те, що не варто допускати зриви Мінських домовленостей.
«Відмова від Мінських домовленостей матиме складні для України міжнародні наслідки. Україні буде важко пояснити, чому вона відмовилася від мирного врегулювання кризи навіть попри те, що є інші сторони, які також не виконують ці домовленості. Для Меркель так само, як і для Олланда, проблема завершення конфлікту на Донбасі має наростаюче значення, бо їх наступного року очікують вибори (парламентські в Німеччині і президентські у Франції). І ці вибори для обох лідерів мають велике значення. Донбас створює для них суттєві проблеми. Тому вони намагатимуться за будь-яку ціну, навіть ціну українських інтересів, формально завершити конфлікт. Але не знаю, як це можна зробити в нинішніх умовах без руху назустріч врегулюванню з боку Росії», - підсумував експерт.
Блог:
Думки18:46
Політика
Петро Олещук
У реформі є певний потенціал для посилення влади Президента
Змінити регламент депутати Верховної Ради вирішили через те, що на сьогодні не мали конституційної більшості в 300 голосів. Така більшість потрібна для прийняття змін до Конституції. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Петро Олещук.«Тут питання полягало в тому, що, згідно з чинними нормами і з вимогами взагалі всіх правових норм, які донедавна мали чинність, Верховна Рада мала приймати зміни до Конституції на двох своїх сесіях. Тобто на першій сесії вона голосує перший раз простою більшістю, потім законопроект направляється до Конституційного суду, суд дає свій висновок, якщо висновок позитивний і КС не заперечує, тоді Верховна Рада на наступній сесії повинна підтримати ці зміни. Підтримати вона їх повинна конституційною більшістю в 300 голосів. Оскільки зміни в Конституції щодо децентралізації були прийняті ще на сесії, яка була раніше, відповідно вони мали бути прийняті вже остаточно на цій сесії (закінчилася наприкінці січня). Однак оскільки цього не сталося, то вони змінили регламент і таким чином дозволили голосувати не тільки на наступній сесії, але й на сесії, яка йде після», - розповів політолог.Експерт зазначив, якби цю зміну не було прийнято, тоді весь конституційний процес у питанні децентралізації треба було б починати заново.«Тобто заново голосується в першому читанні, відправляється в КС тощо. Це розтягнуло б увесь процес мінімум на півроку. Фактично це є порушенням, оскільки все ж наступна сесія - це сесія, яка йде за попередньою, і тут не треба якихось тлумаченнь, це очевидні речі. Приймати речі подібним чином - це трохи нагадує певні махінації в стилі розвинутого Януковича. Що стосується самих змін, то вони, безумовно, включають в себе і певні позитивні моменти, бо децентралізація нам потрібна, але є й негативні моменти. Цей законопроект недопрацьований, в ньому багато суперечливих моментів. Щодо, наприклад, судової реформи питань в експертному середовищі ще більше. У ній багато спірних моментів, пов'язаних зі зміною правової системи і можливістю посилення залежності суддів від виконавчої гілки влади, посилення ролі Президента, який переймає на себе багато функцій у питаннях судоустрою. Об'єктивно в цій реформі існує, звичайно, не факт, але певний потенціал для посилення влади Президента», - зазначив політолог.Олещук розповів, що сьогодні було оприлюднено інформацію про те, що КС схвалив редакцію змін до Конституції з питань судоустрою, а зміни до Конституції щодо децентралізації були набагато раніше - ще наприкінці 2015 року.«Тобто КС все схвалив - залишилося тільки набрати 300 голосів у Раді. Якби могли набрати раніше, то не було б потреби міняти регламент. Бо просто винесли б питання на голосування Ради і більше ніяких питань не потрібно. А, оскільки відбулися ці махінації, це означає, що 300 голосів не було на даний момент. Рішення було прийнято з метою затягнути процес і дозбирати голоси», - вважає Олещук.
Публікації19:46
Економіка
Як будемо «перекроювати» бюджет
Якщо говорити про бюджет на цей рік, то, з одного боку, його ухвалювали, м'яко кажучи, не зовсім за чинними в країні правилами (йдеться насправді про грубе порушення законодавства, адже головний фінансовий документ розроблявся за відсутності затвердженої парламентом податкової реформи). А з іншого, його таки ухвалили ще до Нового року, тобто вчасно — і країні не доводиться півроку, як уже бувало раніше, жити взагалі без бюджету. Не дивно, що за таких умов він просто не міг бути ідеальним. Отож те, що правки будуть неминучими, було зрозуміло ще в грудні 2015-го.
Тому заява голови ВР Володимира Гройсмана, яка пролунала в середині січня, про початок підготовки змін до держбюджету на 2016 рік є цілком очікуваною і логічною. Одна з позицій — бюджет цього року потребує змін ще й тому, що він розрахований на основі фрагментів податкової реформи, а питання податкової реформи залишати в підвішеному стані не можна. Але справа ще й у тім, що нинішній бюджет керівництво країни до літери вивіряє з МВФ — саме експерти цієї організації дають добро на всі зміни, які Україна може внести до свого головного фінансового документа. І хоча на даний момент, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, Міжнародний валютний фонд змінювати бюджет і Податковий кодекс нібито й не вимагає, «Аналітична служба новин» (АСН) вирішила за допомогою експертів відповісти на запитання, без яких змін у бюджеті нам не обійтися.
Передусім Податковий кодекс
Погодьтеся, питання більш ніж серйозне. Але, як буває в подібних випадках, експертні думки мало не порівну розділилися на цілком протилежні. Одні кажуть, що змінювати нічого не треба. Інші, навпаки, аргументовано доводять, що бюджет-2016 нікуди не годиться. І є ще невелика група аналітиків, які, аналізуючи всі плюси й мінуси прийнятого в грудні головного фінансового документа країни, кажуть, що ж насправді Україні потрібно.
Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник упевнений, що податкова реформа, від якої залежить якість бюджету (в тому вигляді, в якому її провели), стала результатом компромісу зацікавлених груп. «Виходячи з логіки, — пояснює він АСН, — загальноекономічні зміни в бюджеті необхідні. Але в будь-якому разі дефіцитний бюджет є. Податкова реформа приймалася досить швидко. Хотілося б надалі бачити її результат, а не частковий перегляд ставок окремих податків». Експерт при цьому зазначає, що, можливо, будуть і соціальні скорочення. «Складно в цій ситуації сказати, на що саме буде спрямовано скорочення, — зазначив Василь Поворозник. — Остаточне рішення прийматиметься спільно з МВФ. Незважаючи на те, що ухвалення бюджету для фонду є правильним кроком, сам бюджет потребує доопрацювання і внесення змін, які також узгоджуватимуться з МВФ».
На думку ж президента Центру ринкових реформ, екс-міністра економіки Володимира Ланового, ухвалений на 2016 рік бюджет абсолютно не відповідає жодним вимогам. І якщо просто змінити деякі його позиції, потрібного результату це не дасть. Тому треба повністю змінювати концепцію головного фінансового документа країни. «Цей бюджет не те що не підходить, він навіть шкідливий. Не можна десь додати, десь відняти — і нібито буде краще, — запевняє економіст. — Держава знущається над економікою, затискає внутрішній ринок, вводить неправомірні податки, розкидає мільярдні суми невідомо куди, а потім у нас інфляція стрибає. Бюджет же впливає на інфляцію і девальвацію курсу. Те, що у нас зараз падає курс гривні, пов'язане з величезним дефіцитом бюджету. Неправильно розподіляються ресурси. Інноваційні галузі нічого не отримують, однак «Ощадбанк», «Нафтогаз» та інші отримують десятки мільярдів. Треба змінити всю концепцію».
На думку експерта, цей бюджет тягнутиме країну на дно. Володимир Лановий прогнозує, що цього року буде падіння і курсу, і ВВП, і експорту. Крім того, він зазначає, що змінювати Податковий кодекс необхідно було одразу після зміни уряду. «Таке враження, що вони розробляють бюджет для якогось власного способу життя і власного світу. Цей уряд нічого не робить в економіці. Першим пунктом треба було протягом місяця після лютневого переобрання Кабміну здійснити заміну Податкового кодексу, який є поліцейським, жандармським кодексом по відношенню до всієї країни. А що це за ігри з податковими ставками: мовляв, ми підвищимо або зробимо всі податки 22 або 20%? Насправді вся система є узурпаторською, вона душить нас усіх. А де скасування тимчасових податків, які вони ввели в 2014 році? Це філософія така — жити у своєму обмеженому світі і задовольнятися тим, що вони виконали бюджет, виділили гроші. Але це зовсім не досягнення. І без уряду гроші виділятимуться, якщо сплановано і правильно виписано казначейський потік грошей», — зазначив Володимир Лановий у коментарі АСН.
Кардинальних змін не потрібно
Приміром, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь у коментарі АСН заявив, що зараз краще все залишити, як є. «Враховуючи, що у нас лише початок лютого, варто зазначити, що ми ще не бачимо, як у найближчі місяці розвиватимуться події в реальному секторі економіки, — пояснив він. — А кардинальної потреби у зміні бюджету, який було ухвалено трохи більше місяця тому, взагалі немає. Є певні речі, які в ньому забули прописати. Кажуть, що на те саме Антикорупційне бюро не виділено гроші на зарплату. Такі речі, можливо, треба було б змінити. Але якихось кардинальних змін, які істотно вплинули б на витрати для Пенсійного фонду або на субсидії, на освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальні послуги, соціальні субсидії до місцевих бюджетів, робити не варто. Зрозуміло, багато хто скаже, що у нас низькі пенсії, соціальні виплати і т.д., але це те, що ми на сьогодні можемо собі дозволити».
Що ж стосується змін до податкової системи, то вони мають працювати з початку нового року. За словами експерта, ситуація така, що «зазвичай є нормальним варіантом, коли всі ж податкові зміни вводяться з настанням нового фінансового року, тобто з 1 січня. Зараз говорять про те, що ми можемо обговорювати якісь зміни, але вноситися вони повинні відповідно з 1 січня і заробити — з 2017 року».
Ще більш категоричний у цьому питанні економічний експерт Борис Кушнірук, який запевнив «Аналітичну службу новин», що змінами в бюджеті виправити нічого вже не можна. Є багато речей, зазначає він, які було помилково закладено на початку реформування податкової системи. Саме тому бюджет-2016 збалансований неправильно, він не вирішує реальних проблем сприяння розвитку економіки з точки зору бізнесу. «Питання щодо бюджету є складнішим. Це синтетичний документ, що відображає речі, які вже було зроблено. Наприклад, з одного боку, корисність цього бюджету полягає в кількох речах. По-перше, скоротили реальний дефіцит за статтями, які раніше потребували багато коштів. Це стосується НАК «Нафтогаз». Тож ідеться про важливий позитивний фактор цього бюджету. Далі: ми продовжили фінансову децентралізацію, і обсяг коштів, які залишаються в місцевих бюджетах, — це теж позитив, — вважає економіст. — Негатив — зменшення того ж єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 22%, хоча насправді це все не вирішує жодних проблем. Нарахування ЄСВ плюс податки на доходи фізичної особи великі, тому вони не вийдуть з тіні. Ми фактично створили величезну діру в бюджеті, точніше — у Пенсійному фонді, яку треба було закривати з бюджету».
Насправді мінусів і негативних моментів у чинному бюджеті достатньо, але найкраще ці прорахунки враховувати під час розробки наступного. Один із прикладів, на який звертає увагу Борис Кушнірук, — фінансові потреби на розв’язання проблем енергоефективності, які враховані неправильно. «Якщо ви поглянете на бюджет, побачите, що такій собі конторі «Роги й копита» — Агентству з енергозбереження — виділяється мільярд гривень на функціонування. Причому сама філософія її не може вирішити тих проблем, які є. У країні величезна кількість державних установ, котрі фінансуються з бюджету, в яких потрібно проводити тепломодернізацію, — роз'яснює він. — Але насправді цим бюджетом заходи з енергозбереження не передбачені. Зараз плануються кошти від приватизації — 17 мільярдів гривень, але вони передбачені на фінансування дефіциту бюджету без розшифровки мети. А я б спрямував їх саме на проведення заходів з енергозбереження. Або, наприклад, ми приватизуємо Одеський припортовий завод. Я б запропонував, щоб половина коштів від цього пішла на багатостраждальну дорогу Одеса — Рені, адже її справді треба добудувати. Тоді населення в Одеській області виявило б бажання, щоб ця приватизація відбулася».
Виходить, що кардинальних змін до бюджету не потрібно, бо ними вже нічого не виправити. Продовжуючи цю лінію, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко стверджує, що кардинальних змін до бюджету й не буде. Хіба що його критикуватимуть у частині адміністрування податків. «Це перший бюджет в Україні, який збігається з думкою фінансових донорів України, Світового банку та МВФ, про те, яким має бути бюджет у країни, яка, з одного боку, воює, а з іншого — в економічній кризі, — нагадує соціолог. — Тому насправді бюджет змінюватися буде, але не дуже. Інша річ, що важливим є питання адміністрування податків. Там буде півроку боротьби, бо зачіпаються інтереси різних груп у торгівлі, особливо з Європою. Всі підвищення податків, які закладені в цьому бюджеті, коригуватимуться, але принципово бюджет не змінюватиметься. А найголовніше, на що я розраховую, це те, що міністр фінансів цього разу буде сильнішим, ніж глава Нацбанку, і не дозволить ані друкувати гроші, ані розширювати інфляцію, як було в 2015 році».
Експерт вважає, що скорочень соціальних виплат не буде. Однак зазначає, що економічної політики в країні взагалі немає, бо Україна в усьому залежить від фінансових джерел, а не від внутрішньої торгівлі або своїх виробничих потужностей. У цьому, за його словами, «велика проблема. Хоча якщо була б можливість, то нам дуже потрібно щось робити з економічними державними монополіями, які перебувають у дуже великій залежності від олігархів. Але влада воліє посилити податки, але не чіпати олігархів».
Змінювати треба, але не хочеться
Як було зазначено вище, друга група експертів вважає, що змінювати бюджет треба обов'язково. Але нинішній владі це невигідно, тому зміни відбудуться лише з відставкою уряду. Щоб не було дефіциту бюджету, потрібно запроваджувати цивілізоване оподаткування олігархів, а не надлегке, як сьогодні, вважає екс-заступник міністра економіки, економічний експерт Володимир Рябошлик. «Бюджет має два боки: це доходи і видатки. У мене є кілька пропозицій не по лінії зменшення витрат (як вони це роблять), а з приводу збільшення доходів, — говорить він «Аналітичній службі новин» (АСН). — Бо на тлі надзвичайних податків (на кшталт податку на пенсіонерів) у нас залишаються надлегкі податки для олігархів. У цьому протиріччя, тому що 5% податку на дивіденди — найнижчий податок у світі, і ми на цьому прикладі бачимо, в чиїх інтересах працює влада. У нас є парадоксальні підприємства, де фонд дивідендів перевищує фонд заробітної плати. Тобто наш прем'єр розповідає казки щовечора, як він бореться із зарплатами в конвертах. А ці 5% дивідендів фактично забезпечують проведення готівки. Кошти оформлюють як дивіденди, а потім роздають людям, оскільки при такій схемі і такій низькій ставці це вигідно, водночас це втрати для бюджету. Інший приклад: сховали в тінь закон про оподаткування за вартістю. Пані Яресько чудово знає, що значні доходи в Америці йдуть від майна, оціненого за вартістю, а не так, як у нас, за квадратний метр голої хатини. Але у неї самої вже є нерухомість в Україні, тому їй зовсім не хочеться, щоб тут було так, як в Америці».
За словами Володимира Рябошлика, якби у нас було цивілізоване оподаткування для олігархів, то збільшилися б доходи бюджету, не було б дефіциту, не було б падіння гривні. Але це питання політичне, а якщо точніше — питання зміни влади. Адже влада сама для себе пише закони, фактично у нас ситуація узаконеного уникання податків.
Що бюджету-2016 косметичні зміни не допоможуть, упевнений і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, який запевняє, що країні потрібно скоротити витрати на міністерства, прибрати непотрібні, залишивши тільки кілька ключових. «Головне, що потрібно зробити і що не враховано в бюджеті, це перерахувати справедливий прожитковий мінімум, — наголошує він. — Я вважаю, він має бути не меншим за три тисячі гривень, а то й більшим. Треба зробити нормальні пенсії, зарплати. Тобто все досить просто. А будь-які косметичні зміни є абсурдними, безглуздими й нікому не потрібними».
Понад те, на думку Охріменка, бюджет не лише потрібно, а й можна змінити, тим більше що великого дефіциту в ньому немає. «Він не дуже дефіцитний. А те, що вимагає МВФ, — абсурд. У більшості країн світу дефіцит значно більший, і ніхто на це не звертає уваги. У нас зараз можна без шкоди для економіки ліквідувати міністерства культури, охорони здоров'я, сільського господарства, міністерство економіки — вони взагалі не потрібні. Потім можна всі ці галузеві міністерства звести в одне. Єдине з міністерств, яке треба залишити, — Мінфін і, зрозуміло, ще Міноборони. Решта — спадщина радянської системи», — зазначив експерт.
Не кредитом єдиним...
Для того щоб забезпечити виконання бюджету, переконаний директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, буде новий виток девальвації гривні та підвищення податків. Крім того, необхідно вносити зміни до бюджету, а уряду необхідно припинити думати лише про чергові кредити МВФ. «Бюджет уже ухвалили, але не думаю, що у них вистачить розуму на щось більше, окрім як підвищити чи зберегти свої витрати. Для того ж, щоб наповнювався бюджет, потрібно створювати робочий режим економіки, а не думати лише про чергові кредити МВФ, — пояснив експерт «Аналітичній службі новин». — Бо кредити — це завжди борги, причому борги вже майбутніх урядів. Доведеться не тільки новому складу уряду, а й усім українцям думати, як і за рахунок чого їх віддавати. Тому перш за все потрібно думати про інвестиційний бюджет, бюджет розвитку. Це означає, що Кабмін повинен був підготувати як мінімум дворічну програму стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій, а також оголосити нинішній, 2016-й, рік роком розвитку ринку, спільного інвестування внутрішнього ринку. Це має розвивати інститути спільного інвестування: пайові, корпоративні інвестиційні фонди».
За словами економіста, податки треба знижувати, а не збільшувати. «Міністр фінансів Яресько не хоче зрозуміти таку річ, що податкова система повинна стимулювати реальний сектор економіки, — запевняє Олександр Гончаров. — Вона підвищує податки, а їх потрібно знижувати, аби збільшувати оподатковувану базу. Що оптимальніші і правильніші рішення знаходяться для зниження податкового тягаря найпріоритетніших галузей економіки (особливо це стосується малого та середнього бізнесу), то ширша оподатковувана база. І в абсолютному вираженні ви отримаєте більше податків до бюджету, ніж у випадку більш високого тиску на підприємців та бізнесменів, котрі ще залишилися працювати».
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко теж вважає, що бюджет — у тому вигляді, в якому його було ухвалено, — абсолютно неякісний. Тому робота парламентаріїв має відбуватися у двох напрямах: перші рухи має бути здійснено в плані можливості збільшити дохідну частину держбюджету. Але це, наголошує експерт, далеко не завжди означає збільшити податки. «Проблема зі збільшенням податків може просто означати ще більший відхід економіки в тінь, — пояснює він. — Крім того, в умовах, коли тіньовий сектор економіки виходить на рівень 50% і вище, збільшення акцизних зборів (що було зроблено) теж може впливати на збільшення того ж тіньового сектора, а не становити додаткові доходи держбюджету».
Тому, на думку експерта, яку він висловив у коментарі АСН, необхідно ще раз подумати, наскільки зросте дохідна частина держбюджету при внесенні цих змін до Податкового кодексу. «Потрібно подумати, яким чином прибрати додатковий тиск на українських сільгоспвиробників, спричинений на них у зв'язку з цією новою системою і скасуванням пільгового ПДВ за сільськогосподарську діяльність. Я б запропонував задуматися ще раз над поверненням ПДВ, — говорить він. — Сподіваюся, що повернення ПДВ відбуватиметься прозоро, в електронному режимі, щоб будь-який учасник ринку міг відкрити і побачити, хто і коли отримує». Це, зазначає експерт, що стосується дохідної частини державного бюджету. Що ж стосується його видаткової частини, то у держави «немає жодних альтернатив, окрім як ще раз подумати з приводу того, де можна скоротити витрати або зменшити рівень корупції. Я припускаю, що велика частина суспільства вже давно розуміє, що величезна кількість порушень відбувається в системі держзакупівель. Для мене незрозуміло, чому частину держзакупівель виведено з прозорого тендерного процесу і чому цей процес буде розтягнуто у часі. Більший рівень прозорості означає менші можливості для злодійства».
Зрозуміло, що обидва варіанти розвитку ситуації з бюджетом — і не чіпати, і кардинально змінити — можуть стати нашою реальністю. Але головне — не допустити повторення подібного сценарію в процесі ухвалення бюджету вже на наступний, 2017-й, рік. А для цього, зазначає експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько, на наступний рік треба готувати більш сучасну модель податкової системи.
«Цьому бюджету, — пояснює він АСН, — бракує коштів: на інфраструктуру, на капіталовкладення. Є вкрай складні ситуації, як, наприклад, із професійно-технічною освітою. ПТУ передано на баланс місцевим радам, а у місцевої влади маленькі бюджети і траншів не передбачається. Тому треба знайти формулу фінансування профтехосвіти, інакше до кінця року від профтехучилищ нічого не залишиться».
Що ж стосується змін податкової системи, то, на думку експерта, прямо зараз змінити модель системи податків навряд чи можна. При цьому, запевняє Цибулько, нам «треба готувати більш сучасну модель на наступний рік. Тут важко сказати, що можна зробити зі змінами до бюджету. За результатами 1-го кварталу стане зрозуміло, які з галузей отримали шанс розвиватися, а про розвиток яких ще слід подбати. Тому мені здається, що цей бюджет ніякого серйозного розвитку економіки не забезпечує. Але він і не підриває цю гарантовану або мінімально забезпечену купівельну спроможність населення. Звичайно, поки що єдиний механізм росту економіки, який закладено (крім спрощення окремих податків), — це спроба нарощування зарплат і пенсій, яка запроваджується цьогоріч. Це має трохи стимулювати купівельну спроможність, а через неї — і зрушити зростання економіки».
Як бачимо, експертні думки справді дуже відрізняються. З іншого боку, в кожній є своє раціональне зерно. Українцям же в цій ситуації залишається хіба що сподіватися, що влада зробить правильний вибір, який хоча б не погіршить соціальні стандарти, чинні у нашій країні сьогодні.
Як будемо «перекроювати» бюджет
Якщо говорити про бюджет на цей рік, то, з одного боку, його ухвалювали, м'яко кажучи, не зовсім за чинними в країні правилами (йдеться насправді про грубе порушення законодавства, адже головний фінансовий документ розроблявся за відсутності затвердженої парламентом податкової реформи). А з іншого, його таки ухвалили ще до Нового року, тобто вчасно — і країні не доводиться півроку, як уже бувало раніше, жити взагалі без бюджету. Не дивно, що за таких умов він просто не міг бути ідеальним. Отож те, що правки будуть неминучими, було зрозуміло ще в грудні 2015-го.
Тому заява голови ВР Володимира Гройсмана, яка пролунала в середині січня, про початок підготовки змін до держбюджету на 2016 рік є цілком очікуваною і логічною. Одна з позицій — бюджет цього року потребує змін ще й тому, що він розрахований на основі фрагментів податкової реформи, а питання податкової реформи залишати в підвішеному стані не можна. Але справа ще й у тім, що нинішній бюджет керівництво країни до літери вивіряє з МВФ — саме експерти цієї організації дають добро на всі зміни, які Україна може внести до свого головного фінансового документа. І хоча на даний момент, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, Міжнародний валютний фонд змінювати бюджет і Податковий кодекс нібито й не вимагає, «Аналітична служба новин» (АСН) вирішила за допомогою експертів відповісти на запитання, без яких змін у бюджеті нам не обійтися.
Передусім Податковий кодекс
Погодьтеся, питання більш ніж серйозне. Але, як буває в подібних випадках, експертні думки мало не порівну розділилися на цілком протилежні. Одні кажуть, що змінювати нічого не треба. Інші, навпаки, аргументовано доводять, що бюджет-2016 нікуди не годиться. І є ще невелика група аналітиків, які, аналізуючи всі плюси й мінуси прийнятого в грудні головного фінансового документа країни, кажуть, що ж насправді Україні потрібно.
Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник упевнений, що податкова реформа, від якої залежить якість бюджету (в тому вигляді, в якому її провели), стала результатом компромісу зацікавлених груп. «Виходячи з логіки, — пояснює він АСН, — загальноекономічні зміни в бюджеті необхідні. Але в будь-якому разі дефіцитний бюджет є. Податкова реформа приймалася досить швидко. Хотілося б надалі бачити її результат, а не частковий перегляд ставок окремих податків». Експерт при цьому зазначає, що, можливо, будуть і соціальні скорочення. «Складно в цій ситуації сказати, на що саме буде спрямовано скорочення, — зазначив Василь Поворозник. — Остаточне рішення прийматиметься спільно з МВФ. Незважаючи на те, що ухвалення бюджету для фонду є правильним кроком, сам бюджет потребує доопрацювання і внесення змін, які також узгоджуватимуться з МВФ».
На думку ж президента Центру ринкових реформ, екс-міністра економіки Володимира Ланового, ухвалений на 2016 рік бюджет абсолютно не відповідає жодним вимогам. І якщо просто змінити деякі його позиції, потрібного результату це не дасть. Тому треба повністю змінювати концепцію головного фінансового документа країни. «Цей бюджет не те що не підходить, він навіть шкідливий. Не можна десь додати, десь відняти — і нібито буде краще, — запевняє економіст. — Держава знущається над економікою, затискає внутрішній ринок, вводить неправомірні податки, розкидає мільярдні суми невідомо куди, а потім у нас інфляція стрибає. Бюджет же впливає на інфляцію і девальвацію курсу. Те, що у нас зараз падає курс гривні, пов'язане з величезним дефіцитом бюджету. Неправильно розподіляються ресурси. Інноваційні галузі нічого не отримують, однак «Ощадбанк», «Нафтогаз» та інші отримують десятки мільярдів. Треба змінити всю концепцію».
На думку експерта, цей бюджет тягнутиме країну на дно. Володимир Лановий прогнозує, що цього року буде падіння і курсу, і ВВП, і експорту. Крім того, він зазначає, що змінювати Податковий кодекс необхідно було одразу після зміни уряду. «Таке враження, що вони розробляють бюджет для якогось власного способу життя і власного світу. Цей уряд нічого не робить в економіці. Першим пунктом треба було протягом місяця після лютневого переобрання Кабміну здійснити заміну Податкового кодексу, який є поліцейським, жандармським кодексом по відношенню до всієї країни. А що це за ігри з податковими ставками: мовляв, ми підвищимо або зробимо всі податки 22 або 20%? Насправді вся система є узурпаторською, вона душить нас усіх. А де скасування тимчасових податків, які вони ввели в 2014 році? Це філософія така — жити у своєму обмеженому світі і задовольнятися тим, що вони виконали бюджет, виділили гроші. Але це зовсім не досягнення. І без уряду гроші виділятимуться, якщо сплановано і правильно виписано казначейський потік грошей», — зазначив Володимир Лановий у коментарі АСН.
Кардинальних змін не потрібно
Приміром, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь у коментарі АСН заявив, що зараз краще все залишити, як є. «Враховуючи, що у нас лише початок лютого, варто зазначити, що ми ще не бачимо, як у найближчі місяці розвиватимуться події в реальному секторі економіки, — пояснив він. — А кардинальної потреби у зміні бюджету, який було ухвалено трохи більше місяця тому, взагалі немає. Є певні речі, які в ньому забули прописати. Кажуть, що на те саме Антикорупційне бюро не виділено гроші на зарплату. Такі речі, можливо, треба було б змінити. Але якихось кардинальних змін, які істотно вплинули б на витрати для Пенсійного фонду або на субсидії, на освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальні послуги, соціальні субсидії до місцевих бюджетів, робити не варто. Зрозуміло, багато хто скаже, що у нас низькі пенсії, соціальні виплати і т.д., але це те, що ми на сьогодні можемо собі дозволити».
Що ж стосується змін до податкової системи, то вони мають працювати з початку нового року. За словами експерта, ситуація така, що «зазвичай є нормальним варіантом, коли всі ж податкові зміни вводяться з настанням нового фінансового року, тобто з 1 січня. Зараз говорять про те, що ми можемо обговорювати якісь зміни, але вноситися вони повинні відповідно з 1 січня і заробити — з 2017 року».
Ще більш категоричний у цьому питанні економічний експерт Борис Кушнірук, який запевнив «Аналітичну службу новин», що змінами в бюджеті виправити нічого вже не можна. Є багато речей, зазначає він, які було помилково закладено на початку реформування податкової системи. Саме тому бюджет-2016 збалансований неправильно, він не вирішує реальних проблем сприяння розвитку економіки з точки зору бізнесу. «Питання щодо бюджету є складнішим. Це синтетичний документ, що відображає речі, які вже було зроблено. Наприклад, з одного боку, корисність цього бюджету полягає в кількох речах. По-перше, скоротили реальний дефіцит за статтями, які раніше потребували багато коштів. Це стосується НАК «Нафтогаз». Тож ідеться про важливий позитивний фактор цього бюджету. Далі: ми продовжили фінансову децентралізацію, і обсяг коштів, які залишаються в місцевих бюджетах, — це теж позитив, — вважає економіст. — Негатив — зменшення того ж єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 22%, хоча насправді це все не вирішує жодних проблем. Нарахування ЄСВ плюс податки на доходи фізичної особи великі, тому вони не вийдуть з тіні. Ми фактично створили величезну діру в бюджеті, точніше — у Пенсійному фонді, яку треба було закривати з бюджету».
Насправді мінусів і негативних моментів у чинному бюджеті достатньо, але найкраще ці прорахунки враховувати під час розробки наступного. Один із прикладів, на який звертає увагу Борис Кушнірук, — фінансові потреби на розв’язання проблем енергоефективності, які враховані неправильно. «Якщо ви поглянете на бюджет, побачите, що такій собі конторі «Роги й копита» — Агентству з енергозбереження — виділяється мільярд гривень на функціонування. Причому сама філософія її не може вирішити тих проблем, які є. У країні величезна кількість державних установ, котрі фінансуються з бюджету, в яких потрібно проводити тепломодернізацію, — роз'яснює він. — Але насправді цим бюджетом заходи з енергозбереження не передбачені. Зараз плануються кошти від приватизації — 17 мільярдів гривень, але вони передбачені на фінансування дефіциту бюджету без розшифровки мети. А я б спрямував їх саме на проведення заходів з енергозбереження. Або, наприклад, ми приватизуємо Одеський припортовий завод. Я б запропонував, щоб половина коштів від цього пішла на багатостраждальну дорогу Одеса — Рені, адже її справді треба добудувати. Тоді населення в Одеській області виявило б бажання, щоб ця приватизація відбулася».
Виходить, що кардинальних змін до бюджету не потрібно, бо ними вже нічого не виправити. Продовжуючи цю лінію, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко стверджує, що кардинальних змін до бюджету й не буде. Хіба що його критикуватимуть у частині адміністрування податків. «Це перший бюджет в Україні, який збігається з думкою фінансових донорів України, Світового банку та МВФ, про те, яким має бути бюджет у країни, яка, з одного боку, воює, а з іншого — в економічній кризі, — нагадує соціолог. — Тому насправді бюджет змінюватися буде, але не дуже. Інша річ, що важливим є питання адміністрування податків. Там буде півроку боротьби, бо зачіпаються інтереси різних груп у торгівлі, особливо з Європою. Всі підвищення податків, які закладені в цьому бюджеті, коригуватимуться, але принципово бюджет не змінюватиметься. А найголовніше, на що я розраховую, це те, що міністр фінансів цього разу буде сильнішим, ніж глава Нацбанку, і не дозволить ані друкувати гроші, ані розширювати інфляцію, як було в 2015 році».
Експерт вважає, що скорочень соціальних виплат не буде. Однак зазначає, що економічної політики в країні взагалі немає, бо Україна в усьому залежить від фінансових джерел, а не від внутрішньої торгівлі або своїх виробничих потужностей. У цьому, за його словами, «велика проблема. Хоча якщо була б можливість, то нам дуже потрібно щось робити з економічними державними монополіями, які перебувають у дуже великій залежності від олігархів. Але влада воліє посилити податки, але не чіпати олігархів».
Змінювати треба, але не хочеться
Як було зазначено вище, друга група експертів вважає, що змінювати бюджет треба обов'язково. Але нинішній владі це невигідно, тому зміни відбудуться лише з відставкою уряду. Щоб не було дефіциту бюджету, потрібно запроваджувати цивілізоване оподаткування олігархів, а не надлегке, як сьогодні, вважає екс-заступник міністра економіки, економічний експерт Володимир Рябошлик. «Бюджет має два боки: це доходи і видатки. У мене є кілька пропозицій не по лінії зменшення витрат (як вони це роблять), а з приводу збільшення доходів, — говорить він «Аналітичній службі новин» (АСН). — Бо на тлі надзвичайних податків (на кшталт податку на пенсіонерів) у нас залишаються надлегкі податки для олігархів. У цьому протиріччя, тому що 5% податку на дивіденди — найнижчий податок у світі, і ми на цьому прикладі бачимо, в чиїх інтересах працює влада. У нас є парадоксальні підприємства, де фонд дивідендів перевищує фонд заробітної плати. Тобто наш прем'єр розповідає казки щовечора, як він бореться із зарплатами в конвертах. А ці 5% дивідендів фактично забезпечують проведення готівки. Кошти оформлюють як дивіденди, а потім роздають людям, оскільки при такій схемі і такій низькій ставці це вигідно, водночас це втрати для бюджету. Інший приклад: сховали в тінь закон про оподаткування за вартістю. Пані Яресько чудово знає, що значні доходи в Америці йдуть від майна, оціненого за вартістю, а не так, як у нас, за квадратний метр голої хатини. Але у неї самої вже є нерухомість в Україні, тому їй зовсім не хочеться, щоб тут було так, як в Америці».
За словами Володимира Рябошлика, якби у нас було цивілізоване оподаткування для олігархів, то збільшилися б доходи бюджету, не було б дефіциту, не було б падіння гривні. Але це питання політичне, а якщо точніше — питання зміни влади. Адже влада сама для себе пише закони, фактично у нас ситуація узаконеного уникання податків.
Що бюджету-2016 косметичні зміни не допоможуть, упевнений і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, який запевняє, що країні потрібно скоротити витрати на міністерства, прибрати непотрібні, залишивши тільки кілька ключових. «Головне, що потрібно зробити і що не враховано в бюджеті, це перерахувати справедливий прожитковий мінімум, — наголошує він. — Я вважаю, він має бути не меншим за три тисячі гривень, а то й більшим. Треба зробити нормальні пенсії, зарплати. Тобто все досить просто. А будь-які косметичні зміни є абсурдними, безглуздими й нікому не потрібними».
Понад те, на думку Охріменка, бюджет не лише потрібно, а й можна змінити, тим більше що великого дефіциту в ньому немає. «Він не дуже дефіцитний. А те, що вимагає МВФ, — абсурд. У більшості країн світу дефіцит значно більший, і ніхто на це не звертає уваги. У нас зараз можна без шкоди для економіки ліквідувати міністерства культури, охорони здоров'я, сільського господарства, міністерство економіки — вони взагалі не потрібні. Потім можна всі ці галузеві міністерства звести в одне. Єдине з міністерств, яке треба залишити, — Мінфін і, зрозуміло, ще Міноборони. Решта — спадщина радянської системи», — зазначив експерт.
Не кредитом єдиним...
Для того щоб забезпечити виконання бюджету, переконаний директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, буде новий виток девальвації гривні та підвищення податків. Крім того, необхідно вносити зміни до бюджету, а уряду необхідно припинити думати лише про чергові кредити МВФ. «Бюджет уже ухвалили, але не думаю, що у них вистачить розуму на щось більше, окрім як підвищити чи зберегти свої витрати. Для того ж, щоб наповнювався бюджет, потрібно створювати робочий режим економіки, а не думати лише про чергові кредити МВФ, — пояснив експерт «Аналітичній службі новин». — Бо кредити — це завжди борги, причому борги вже майбутніх урядів. Доведеться не тільки новому складу уряду, а й усім українцям думати, як і за рахунок чого їх віддавати. Тому перш за все потрібно думати про інвестиційний бюджет, бюджет розвитку. Це означає, що Кабмін повинен був підготувати як мінімум дворічну програму стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій, а також оголосити нинішній, 2016-й, рік роком розвитку ринку, спільного інвестування внутрішнього ринку. Це має розвивати інститути спільного інвестування: пайові, корпоративні інвестиційні фонди».
За словами економіста, податки треба знижувати, а не збільшувати. «Міністр фінансів Яресько не хоче зрозуміти таку річ, що податкова система повинна стимулювати реальний сектор економіки, — запевняє Олександр Гончаров. — Вона підвищує податки, а їх потрібно знижувати, аби збільшувати оподатковувану базу. Що оптимальніші і правильніші рішення знаходяться для зниження податкового тягаря найпріоритетніших галузей економіки (особливо це стосується малого та середнього бізнесу), то ширша оподатковувана база. І в абсолютному вираженні ви отримаєте більше податків до бюджету, ніж у випадку більш високого тиску на підприємців та бізнесменів, котрі ще залишилися працювати».
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко теж вважає, що бюджет — у тому вигляді, в якому його було ухвалено, — абсолютно неякісний. Тому робота парламентаріїв має відбуватися у двох напрямах: перші рухи має бути здійснено в плані можливості збільшити дохідну частину держбюджету. Але це, наголошує експерт, далеко не завжди означає збільшити податки. «Проблема зі збільшенням податків може просто означати ще більший відхід економіки в тінь, — пояснює він. — Крім того, в умовах, коли тіньовий сектор економіки виходить на рівень 50% і вище, збільшення акцизних зборів (що було зроблено) теж може впливати на збільшення того ж тіньового сектора, а не становити додаткові доходи держбюджету».
Тому, на думку експерта, яку він висловив у коментарі АСН, необхідно ще раз подумати, наскільки зросте дохідна частина держбюджету при внесенні цих змін до Податкового кодексу. «Потрібно подумати, яким чином прибрати додатковий тиск на українських сільгоспвиробників, спричинений на них у зв'язку з цією новою системою і скасуванням пільгового ПДВ за сільськогосподарську діяльність. Я б запропонував задуматися ще раз над поверненням ПДВ, — говорить він. — Сподіваюся, що повернення ПДВ відбуватиметься прозоро, в електронному режимі, щоб будь-який учасник ринку міг відкрити і побачити, хто і коли отримує». Це, зазначає експерт, що стосується дохідної частини державного бюджету. Що ж стосується його видаткової частини, то у держави «немає жодних альтернатив, окрім як ще раз подумати з приводу того, де можна скоротити витрати або зменшити рівень корупції. Я припускаю, що велика частина суспільства вже давно розуміє, що величезна кількість порушень відбувається в системі держзакупівель. Для мене незрозуміло, чому частину держзакупівель виведено з прозорого тендерного процесу і чому цей процес буде розтягнуто у часі. Більший рівень прозорості означає менші можливості для злодійства».
Зрозуміло, що обидва варіанти розвитку ситуації з бюджетом — і не чіпати, і кардинально змінити — можуть стати нашою реальністю. Але головне — не допустити повторення подібного сценарію в процесі ухвалення бюджету вже на наступний, 2017-й, рік. А для цього, зазначає експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько, на наступний рік треба готувати більш сучасну модель податкової системи.
«Цьому бюджету, — пояснює він АСН, — бракує коштів: на інфраструктуру, на капіталовкладення. Є вкрай складні ситуації, як, наприклад, із професійно-технічною освітою. ПТУ передано на баланс місцевим радам, а у місцевої влади маленькі бюджети і траншів не передбачається. Тому треба знайти формулу фінансування профтехосвіти, інакше до кінця року від профтехучилищ нічого не залишиться».
Що ж стосується змін податкової системи, то, на думку експерта, прямо зараз змінити модель системи податків навряд чи можна. При цьому, запевняє Цибулько, нам «треба готувати більш сучасну модель на наступний рік. Тут важко сказати, що можна зробити зі змінами до бюджету. За результатами 1-го кварталу стане зрозуміло, які з галузей отримали шанс розвиватися, а про розвиток яких ще слід подбати. Тому мені здається, що цей бюджет ніякого серйозного розвитку економіки не забезпечує. Але він і не підриває цю гарантовану або мінімально забезпечену купівельну спроможність населення. Звичайно, поки що єдиний механізм росту економіки, який закладено (крім спрощення окремих податків), — це спроба нарощування зарплат і пенсій, яка запроваджується цьогоріч. Це має трохи стимулювати купівельну спроможність, а через неї — і зрушити зростання економіки».
Як бачимо, експертні думки справді дуже відрізняються. З іншого боку, в кожній є своє раціональне зерно. Українцям же в цій ситуації залишається хіба що сподіватися, що влада зробить правильний вибір, який хоча б не погіршить соціальні стандарти, чинні у нашій країні сьогодні.
Відео21:43
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,8546199798584-/
/-pc-/
Top