Майдан на колінах попрощався із загиблими під Авдіївкою Героями

На Майдані Незалежності у Києві попрощалися з сімома бійцями 72-ї бригади, полеглими під Авдіївкою: Андрієм Кизилом, Володимиром Бальченком, Дмитром Оверченком, Володимиром Крижанським, Ярославом Павлюком, Олегом Бурцем, Віталієм Шамраєм.

Майдан проводжав героїв стоячи на колінах.

«Дуже символічно, що вони перебували на позиції, яка називається Майдан, і зараз ми з ними прощаємося саме тут, на Майдані, - говорить прес-секретар 72-ї бригади Олена Мокренчук. І вони були на Майдані, коли отримали повідомлення, що ворог пішов в атаку. Як розповідають хлопці, Андрій (капітан Андрій Кизило. - Авт.) піднявся і говорить: «Ну, все, я пішов». І всі пішли за ним. Так само як зараз несуть труни - за ним усі інші, так і тоді він піднявся, пішов відбивати атаку ворога - за ним пішли його бійці. Вони йому вірили, вони йому довіряли, вони знали, що за Андрієм можна йти. Вони відбили ту атаку. Вони вскочили в окоп ворога і взяли трьох полонених, вони зробили все, що могли. І вже коли була друга атака ворога, прилетіла ця міна і обірвала життя його і ще двох бійців. Так само під час обстрілів і подальших атак загинули інші хлопці, які теж герої, бо вони закрили нас усіх своїми спинами».

«Всі хлопці, які загинули, - це герої, - ні на мить не сумнівається Валерій Гудзь, підполковник, заступник командира 72-ї бригади. - Більшість із них я пам'ятаю в обличчя. Про Андрія Кизила чому ми так багато говоримо, бо черговий офіцер від нас пішов. Таку людину уявити важко, як за порядністю, професіоналізмом, сміливістю. Всі офіцерські якості були зібрані в ньому одному. Відбили атаку супротивника, в якій він брав участь, бо завжди був з особовим складом, хоча замкомбата міг перебувати за кілька кілометрів від епіцентру, і організував переслідування. Андрій завжди перший ішов, за спини солдатів ніколи не ховався».