Книжкова виставка, яка відкрилася 25 серпня в Українському домі, голосно позиціонує себе як приурочена до Дня знань, хоча, насправді, власне навчальної літератури на ній представлено найменше, а для середньої школи - і поготів. Куди більше примірників мистецького спрямування.
Ось, наприклад, остання книга відомого дисидента Євгена Сверстюка «Світлі голоси життя». Ціна - 100 гривень.
А ці маленькі брошури по 18 гривень, для середнього шкільного віку. У них можна побачити біографію наймолодшого Героя Небесної Сотні - Назара Войтовича. Біля стенду видавництва відбулася автограф-сесія автора - Тетяни Пакалюк.
Видавництво «Веселка» акцентує увагу на «унікальному», як стверджують продавці, виданні - «Козацька абетка» (100 гривень). Вона для дітей шкільного віку. У ній - портрети найвідоміших героїв часів козацтва, супроводжувані короткими розповідями.
На відкриття книжкової виставки приїхав віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко. Розмірковує про те, наскільки важливою є підтримка вітчизняного видавця державою.
«Книга і знання - це дві нероздільні справи, - сказав на відкритті міністр. - І все це має пряме відношення до школи, до виховання, до інтелектуального зростання і до життя української держави, яка повинна підтримувати книговидання - зробити спеціальний податковий режим. Зараз багато суперечок щодо цього. Так ось книга, кіновиробництво і ще кілька гуманітарних сфер не повинні бути в полі цієї дискусії. Пільгові режими повинні бути збережені, тому що немає іншої держави, крім українського, яка буде підтримувати українську книгу».
На українські книжки ціни менші, ніж на подібні видання в ЄС, але вище, ніж у Росії.
«Ціна залежить, насамперед, від кількості сторінок і від якості обкладинки, - каже Світлана Павліченко, менеджер з роботи з оптовими покупцями видавництва «Зелений пес». А ще - від паперу. Якщо є автори, які друкують, наприклад, сто примірників - це дуже дорого. Друкарні не вигідно. Така книга може коштувати в півтора рази дорожче».
Однак за рахунок зменшення шрифту або застосування паперу низької якості не можна здешевлювати дитячу книгу.
У список «mast have», за словами продавців, входять книги, сюжети яких були екранізовані, такі як «Список Шиндлера», або ж видання на політичну тематику.
У деяких розкладок продавцям все ж не дають забути про День знань.
«Батьки запитують, що є в шкільній програмі, кажуть, вона змінилася, - каже продавець-консультант Ольга Платонова. - Але лідера продажів назвати дуже складно. Ось сьогодні, наприклад, купують більше книг українською мовою. Напевно, тому, що вчора був День Незалежності. Такі події впливають. А бувають дні, коли українськими виданнями не цікавляться, просять тільки російською».
Продавець розповідає, що вивчала попит на книги, починаючи з 2012 року.
«З того часу він не змінився. Змінилися бажання. Просто раніше хотіли менше українською мовою, зараз можуть хотіти більше. А якщо взяти Ірпінь (передмістя Києва), то там нині дуже багато людей, які приїхали зі Східної України, там хочуть більше російською мовою».
Ольга Платонова розповідає, що молодші діти зараз найчастіше питають щось про динозаврів.
«Іноді ще назви їх вимовити не можуть, а як виглядають - уже знають. Дітям,яким по 5-6 років і молодшим, подавай книги, в яких багато картинок, малюнків. А ось старші діти роблять вибір більш вдумливо, хоча читають і захоплюються книгами набагато менше молодших. Але деякі за пару днів долають до 200 сторінок. Є такі, які кажуть, що сьогодні куплять дві книги, але відмовляться від морозива».
Учасників книжкового ярмарку в Українському домі в цьому році лише 70. Та й програма виставки не відрізняється насиченістю. «Кілька років тому виставки були іншими - і за кількістю клієнтів, і обсягами продажів, - говорить Світлана Павліченко. - Все через кризу, іногороднім видавництвам стало занадто дорого приїздити в Київ, зняти житло і т.д. Та й люди зараз можуть дозволити купити собі набагато менше".
Однак, є ще одне пояснення - більшість видавництв приберігають новинки для величезного книжкового форуму у Львові, який відкриється в середині вересня.