У ніч із суботи на неділю Німеччина відключає від електромережі три атомні електростанції, що залишалися в країні. Берлін йде на це в момент, коли деякі інші країни Заходу, зокрема Франція, навпаки, збільшують капіталовкладення в атомну енергетику, сподіваючись скоротити шкідливі викиди в атмосферу, зробити електроенергію дешевшою і знизити залежність від російських енергоносіїв.
Рішення про закриття всіх атомних електростанцій у ФРН до 2022 року було ухвалено багато років тому, незабаром після аварії на японській АЕС "Фукусіма", яка отримала серйозні пошкодження внаслідок землетрусу та цунамі.
Екологічні активісти та зелені, що входять до правлячої коаліції, вимагають закриття АЕС, заявляючи про небезпеку атомних станцій та проблеми зі зберіганням радіоактивних відходів.
Однак багато німців, і, судячи з опитувань громадської думки, таких - більшість, вважають це помилкою, тому що атомні станції - чистіші (і дешевші) станцій, що працюють на вугіллі, мазуті, і навіть на газі.
Ідея закриття АЕС зустріла підтримку в Німеччині, країні із сильним антиядерним лобі. Однак термін остаточної відмови від атомної енергії довелося пересунути з кінця 2022 року на квітень 2023-го - це було пов'язано з різким скороченням постачання російського газу після військового вторгнення в Україну та введеними проти Кремля санкціями.
У результаті Берліну, щоб не залишитись без електрики, довелося не лише продовжити термін експлуатації своїх АЕС, а й розконсервувати кілька електростанцій, що працюють на вугіллі. І це при тому, що Німеччина і так "лідирує" в ЄС з викиду в атмосферу парникових газів.
Крапля в морі
Для операторів комплексу АЕС "Ізар-2" у Баварії, які першими відключать свою станцію від мережі, а потім для їхніх колег з Емсланду та Неккарвестхайму це буде сумний та зворушливий момент.
Однак на ці три АЕС минулого року припадало лише 6% всієї вироблюваної в країні електроенергії. Для порівняння, в 1997 році атомні електростанції забезпечували 30,8% потреб Німеччини в електриці.
Влада країни стверджує, що ситуація з енергією повністю під контролем, а АЕС буде згодом демонтовано, і жодної консервації з прицілом на можливе повернення до ладу не планується. Вони нагадують, що німецькі газові сховища заповнені по максимуму, і створено всю необхідну інфраструктуру для прийому зрідженого природного газу, який замінить російські постачання.
Більше того, віце-канцлер, міністр економіки та клімату та за сумісництвом голова Партії зелених Роберт Хабек заявив, що до 2030 року Німеччина має виробляти до 80% електроенергії з відновлюваних джерел.
Щоправда, для цього знадобиться будувати по 4-5 вітряних турбін на день протягом кількох років, а за весь минулий рік їх збудували лише 551, тож такими темпами Німеччина навряд чи зможе виконати взяті на себе зобов'язання щодо скорочення викидів.
У суботу представники "Грінпіс" провели біля Бранденбурзьких воріт акцію з похороном муляжу динозавра, що символізує атомну енергетику, що віджила, зруйнованого антиядерним рухом, з гаслом "Нарешті атомна енергія стала надбанням історії!"
Франція не згодна
Втім, деякі інші країни Європи йдуть зовсім іншим шляхом.
На початку минулого року президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв побудувати від 6 до 14 нових реакторів, перший з яких має бути пущений до 2035 року, а також продовжити максимальний термін експлуатації існуючих до 50 з 40 років.
Як пояснював наш кореспондент з питань економіки Олексій Калмиков, ядерна енергетика – основа післявоєнної французької економіки, другий за розмірами після німецької у Європі. АЕС на 70% покривають потреби Франції в електриці, причому дешевій, і зробили цю країну найбільшим експортером енергії, переважно до Італії та Великобританії.
Крім того, Європейський Союз зарахував природний газ та ядерне паливо до чистих джерел енергії. В результаті країнам ЄС було дозволено експлуатувати існуючі АЕС доти, доки вони забезпечують поховання токсичних відходів без шкоди для довкілля.