Усі, хто сьогодні говорить про економічну обгрунтованість тарифів, або просто не знають, про що говорять, або свідомо обманюють людей. Справа в тому, що не може бути ніяких економічно обґрунтованих тарифів, якщо їх - на свої послуги - встановлюватимуть монополії, тому що насправді обгрунтувати можна все що завгодно, аж до відрядження на Марс. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.
За його словами, ухвалення Верховною Радою закону №2029-а, яким - знову на догоду МВФ - відтепер забороняється встановлювати в Україні тарифи нижче економічно обґрунтованих, призведе в першу чергу до того, що місцева влада де-факто повністю позбавиться можливості впливати на процес утворення тарифів.
Експерт зазначив, що головна складова тарифів на житлово-комунальні послуги - ціна на газ, причому внутрішнього видобутку, навколо якої відбувається безліч цікавих процесів.
«Різниця між його собівартістю, навіть плюс рентні платежі, і тим, що виставляється населенню, - приблизно в 2 рази. А це означає, що газ внутрішнього видобутку населення отримує практично за тією ж ціною, за якою Україна купує його на світовому ринку. Справа в тому, що ПАТ «Укргазвидобування» отримує за тисячу кубів газу не більше 500 гривень. Це менше, ніж 20% від того, скільки платять за газ люди. Тобто з одного боку, газ внутрішнього видобутку ніби дешевий, але чомусь це ніяк на ціні на газ для населення не позначається.
Чому так виходить? Щоб зрозуміти, достатньо згадати недавню спробу «Нафтогазу» включити в обгрунтування собівартості газу внутрішнього видобутку упущену вигоду від недоотриманого прибутку в разі інвестування в подібні за рентабельністю види діяльності. З таким підходом до собівартості можна віднести всі без винятку», - роз'яснює експерт.
Але в умовах монополії, запевняє Юрій Гаврилечко, єдиним раціональним методом розрахунку тарифу буде витратний метод за собівартістю, який якраз контролюється державою, плюс встановлена норма рентабельності для монополій. Всі інші види розрахунків призводять до того, що ми будемо отримувати фантастичну ціну незрозуміло звідки.
«Тому, навіть з можливими коливаннями курсу долара, вартість газу для населення цього року не повинна перевищувати 4500-5000 гривень, але ніяк не 7200! Що це так, свідчать висновки комісії із залученням міжнародних аудиторів, - нагадує Юрій Гаврилечко. - Вони зробили прості арифметичні дії, врахувавши обсяги і вартість газу імпортного і газу внутрішнього видобутку, вийшовши в результаті на середньоарифметичну вартість тисячі кубометрів. Так от, ця усереднена суміш, за розрахунками аудиторів, коштує 3000 гривень 300. З урахуванням витрат на транспортування отримуємо десь 4200 гривень. А якщо туди ще додати ПДВ, то максимальна ціна газу всередині України для споживача мала б становити трохи більше п'яти тисяч гривень. Це при курсі долара 22, а при курсі долара 24 - на 10% вище, значить, десь 5500».
Зрозуміло, що в цій ситуації виникає закономірне питання, звідки з'являється ціна в 7200 гривень і більше? Юрій Гаврилечко пояснює, що це - результат апетитів монополіста, оскільки «різниця між ціною в п'ять тисяч і тисяч 7200 гривень - це і є чистий прибуток, в цьому випадку НАК «Нафтогаз».
Авторские блоги и комментарии к ним отображают точку зрения их авторов. Точка зрения редакции информационного агентства ASN может отличаться от точки зрения авторов блогов, колонок на сайте и комментариев к ним. Редакция агентства ASN не несет ответственность за достоверность материалов из раздела «Блоги», «Колонки», сайт агентства только обнародует данную информацию.