Україні потрібна «паспортна» реформа - сотні тисяч наших громадян мають паспорти інших країн, але закон цього «не помічає»

«В Україні існує єдине громадянство», - говорить ст. 4 Конституції України. На підставі цього формулювання в Україні сформувався, так би мовити, міф про те, що у нас заборонено мати «друге громадянство» і що при отриманні паспорта іншої країни громадянин України автоматично повинен позбавлятися українського паспорта і всіх прав громадянина України. Однак така думка сформувалася просто від незнання законів України та міжнародної практики, що регулюють цю сферу.

Почати слід з тлумачення, що ж таке «подвійне (множинне) громадянство» і чим воно відрізняється від «другого громадянства». Упевнений, багато наших співвітчизників просто не розуміють різниці між цими поняттями.

Подвійне (множинне) громадянство - правовий статус фізичної особи, яка має одночасно громадянство двох або більше держав, при цьому кожна з яких може вимагати від цієї особи виконання всіх її цивільних обов'язків. Інакше кажучи, відповідний статус з'являється у громадян тих країн, між якими укладено договір про подвійне громадянство, тобто про взаємне визнання обох громадянств. При цьому обидві держави визнають за своїми громадянами наявність обох громадянств країн як рівноцінних, а «подвійні громадяни» - зберігають цивільні права обох держав.

Друге громадянство (два громадянства і більше) - ситуація, за якої людина отримує друге громадянство без відома держави, громадянином якої вона є від самого початку. У нашому випадку друге громадянство і документи, що підтверджують це громадянство, не визнаються українським законодавством і не є чинними на території України.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» - «Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України».

Інакше кажучи, якщо у вас є громадянство, наприклад, України і США, то в нашій країні ви буде вважатися громадянином України, а в Америці - американцем. При цьому на території третіх країн ви зможете жити за тим паспортом, який виберете самі.

Поступово все більше країн законодавчо прописують умови отримання множинного громадянства і укладають двосторонні угоди з іншими країнами. В Європі подвійне громадянство можна мати в Болгарії, Угорщині, Ірландії, Італії, Кіпрі, Румунії, Словаччини, Туреччині, Швейцарії та Франції. Договір про подвійне громадянство також підписаний Росією з Таджикистаном і Туркменією. При цьому в інших країна можна мати паспорт іншої країни, а повністю отримання другого паспорта (і то із застереженнями) забороняють лише три країни ЄС.

США подвійне громадянство не вітає, але й не забороняє. Громадянин США може стати громадянином будь-якої країни, але американська влада цього не визнає, розглядаючи його лише як громадянина США. Канада визнає подвійне громадянство і видає «канадські паспорти» громадянам інших країн, ніяк не вимагаючи відмови від попереднього.

В Україні законодавчо не передбачено жодної відповідальності (ні адміністративної, ні кримінальної) за те, що громадянин України одночасно має інше громадянство. Закон України не зобов'язує повідомляти владу України про отримання іншого паспорта, а лише залишає за людиною таке право. Тільки повідомлення може вважатися підставою для припинення громадянства України, але автоматичного припинення не відбувається.

Тобто українське законодавство подвійне громадянство не забороняє, воно його просто не визнає. Однак заперечення проблеми не означає її вирішення. Саме двоякі формулювання в нашому законодавстві і призводять до того, що в ЗМІ регулярно «спливає» ця тема - у високопосадовців, депутатів України раптом виявляється другий паспорт (а то і третій, як «жартував» екс-губернатор Дніпропетровської ОДА).

Водночас, за даними експертів, в Україні близько 500 тисяч громадян України мають офіційні паспорти інших країн. У західній частині країни це переважно угорське, румунське, польське і чеське громадянство. У південних і східних регіонах - переважно російське.

Соцопитування показують, що єдиної консолідованої думки щодо подвійного громадянства в українському суспільстві немає. Більшість українців молодого віку належать до прихильників «додаткового», розуміючи його численні переваги і усвідомлюючи, що одними заборонами нічого не вирішити. Люди похилого віку, навпаки, відкидають таке нововведення для України, з побоюванням ставлячись до будь-яких змін.

Однак всі розсудливі українці мають розуміти, що, крім конституційної, судової, податкової та інших реформ, Україні вкрай необхідна і «паспортна» реформа.

Варіантів два:

- подальше заперечення реалій розвиненої частини світу (куди офіційно прагне інтегруватися й Україна) і невизнання інших паспортів громадян України, або навіть встановлення кримінальної відповідальності за наявність другого паспорта (відповідний законопроект був зареєстрований в 2014 році).

- чітке формулювання у вітчизняному законодавстві прав і обов'язків приватних осіб в частині отримання громадянства України, анулювання громадянства України та наявності громадянства інших країн.

На першому етапі треба врегулювати норми про з'ясування наявності громадянства інших країн та про втрату громадянства України. Адже з 1 травня 2016 року, згідно з чинним Законом «Про державну службу», на держслужбу не має права претендувати особа, яка має інше громадянство, крім українського. Це є цілком логічним, оскільки громадяни інших країн не повинні отримувати доступ до державної таємниці.

На другому етапі в Україні має відбутися широка дискусія щодо подвійного (множинного) громадянства. Якщо ми претендуємо на безвізовий режим з ЄС, маємо вільну економічну зону з ЄС (а в перспективі і з США і Канадою), прагнемо стати повноцінними членами ЄС і НАТО, то в чому проблема, щоб після відкриття кордонів нам не надати можливість мати подвійне громадянство для мільйонів українців, які вже сьогодні працюють у країнах Європи і Північної Америки?