Влада не контролює добробати і амністією намагається залагодити гострі кути

Закон про амністію - це загравання влади з добробатами, оскільки влада не впевнена в тому, що може їх контролювати. Крім того, сам закон амністії виписаний таким чином, що він буде носити формальний характер, адже наявність зброї у військових відразу змінює класифікацію злочину. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор громадської організації «Громадський аудит» Максим Гольдарб.

«Акт про амністію - це за своєю суттю закон, приймає його парламент, а підписує згодом Президент. Амністія як така - це нормальне явище в будь-якій державі. В Україні вона була приурочена або до якихось пам'ятних, ювілейних подій, або до технічних питань, коли в'язниці переповнювалися і треба було звільняти нари для інших. В даному конкретному випадку мені здається, що це загравання влади перед батальйонами. Це продовження того шоу, яке було в Печерському суді, і мета його спрямована саме на загравання, мовляв, «не хвилюйтеся, ми вас не чіпатимемо, ви тільки не заважайте, ви тільки слухайтеся». Влада до кінця точно не впевнена, що вона може контролювати добробати, і таким чином намагається якось згладити постійно виникають гострі кути. Якщо я не помиляюся, то акт виписаний таким чином, що амністія буде поширюватися на тих осіб, хто скоїв нетяжкі злочини, тобто злочини легкої і середньої тяжкості. Зазвичай це заподіяння тілесних ушкоджень, незначна крадіжка, власне кажучи, грабіж, частина перша теж підпадає під категорію середньої тяжкості, відкрите заволодіння майном. Наприклад, боєць взяв і забрав у мирного жителя мобільний телефон, ось це буде частина перша. Але тут у чому проблема. Як правило, якщо на цих осіб поширюється поняття військовослужбовців (а їх там всіх поприрівнювали до військовослужбовців), то в цьому випадку відповідальність посилюється. А оскільки відповідальність посилюється, то вони відразу ж внаслідок своєї суб'єктності (оскільки вони військовослужбовці) будуть підпадати не під частини перші тих чи інших статей Кримінального кодексу, а під частини другі, треті - там, де злочини скоюються з використанням службового становища. В такому випадку це відразу ж тяжкий або особливо тяжкий злочин. Багато злочинів, як і справу Лихоліта, прокуратура трактує як організацію банд з метою здійснення розбою. Розбоєм буде будь заволодіння чужим майном під загрозою заподіяння смерті, а автомат Калашникова, або снайперська гвинтівка, або граната на поясі - це і є загроза заподіяння смерті. Коли військовий до звичайної людини підходить і забирає у нього машину, той віддає тому, що просто не може чинити опір спрямованому на нього дулу автомата. А це вже тяжкі та особливо тяжкі злочини. Тому за подібні злочини не можна звільняти від відповідальності. А раз так, то закон буде носити досить-таки формальний характер», -розповів експерт.

За словами Гольдарба, теоретично може бути, що цей закон - проба пера перед якимись нормами про амністію всіх, які брали участь у конфлікті.

«Мінські угоди передбачають амністію і з одного, і з іншого боку. Якщо країна або влада йде цим шляхом, то в такому випадку можуть бути прийняті ті норми права, які амністують в цілому всіх учасників подій під назвою АТО з нашого боку і в «ДНР» - «ЛНР». По всій території України в такому випадку буде прийнята норма про амністію всіх, хто брав участь в конфлікті. Тобто цілком ймовірно, що сьогоднішній законопроект можна вважати пробою пера, але знову ж таки: там, де радикальні або націоналістично налаштовані депутати мовчать, коли звільняють осіб, які вчинили легкі та середньої тяжкості злочини, то дуже може бути, що вони зовсім не мовчатимуть, коли звільнятимуть від відповідальності осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини», - розповів фахівець.

«Для того, щоб застосувати до людини амністію, потрібно встановити, що вона скоїла злочин. Факт злочину повинен бути встановлений, по ньому проведеться розслідування військовою прокуратурою, потім матеріали будуть передані до суду. Суддя визнає на судовому засіданні людину, що  вчинила злочин, винною, але оскільки вона потрапить під амністію, то суддя її звільняє від покарання. Але я думаю, що закон спрямований не на те, щоб розв'язати руки безбашеним людям. Не думаю, що це викличе хвилю нових злочинів», - резюмував Гольдарб.