Список легальних «обмінників» є, а що робити з нелегальними?

7 липня 2016 року Національний банк запустив на своєму сайті довідник небанківських фінансових установ, в яких здійснюється діяльність з обміну валюти. Крок, безумовно, позитивний. Але як бути зі створенням реєстру нелегальних «обмінників»?

Як повідомляють у НБУ, до 15 липня реєстр працюватиме в тестовому режимі, поповнюючись новими даними. Зараз у ньому присутня інформація про понад 2,1 тис. обмінних пунктів, з них близько 300 непрацюючих.

Пошук можна здійснювати за параметрами: адреса, регіон, назва пункту, дата видачі дозволу на роботу, стан (діючий, тимчасово не працюючий) і типу операцій (обмін валют, переказ грошей).

Нагадаємо, за даними НБУ на початок 2016 року в країні налічувалося менше 2 тис. «обмінників». На початок липня генеральні ліцензії НБУ, що дозволяють займатися валютно-обмінними операціями, є у 27 небанківських фінансових установ, з них майже половина отримала дозвіл уже  цього, 2016, року.

Як бачимо, обсяг легального ринку зростає і після послаблення валютних обмежень повинен збільшуватися. З іншого боку, за оцінками експертів, річний обіг «чорного» ринку валюти може досягати 30 млрд. дол. Якщо в 2012-13 НБУ давав статистику про річний обіг легального ринку в 35-40 млрд., то в 2015 році він зменшився вже до 3 млрд. Частина валюти просто пішла з країни, але більша - просто виявилася в «тіні».

Про обсяг реального ринку просто судити по майданчиках оголошень в Інтернеті - тільки на сайті Finance.ua постійно активні сотні заявок на купівлю-продаж валюти, деякі на суми в десятки і сотні тисяч доларів.

З кожної угоди такі міняйли мають близько 1% заробітку, тобто річний заробіток всього ринку може досягати 300 млн. дол. Так що ризик дійсно того вартий.

Але ризикують не лише ділки цього ринку, в першу чергу, ризикують самі клієнти.

У ЗМІ раз у раз з'являються повідомлення про те, як перед обміном у клієнта забирають гроші, або людині підсовуються фальшиві купюри, або замість купюр номіналом у 100 доларів у пачку підкладаються купюри в 1 долар.

Зрозуміло, що запуском у відкритому доступі реєстру легальних обмінних пунктів НБУ намагається вберегти українців від спілкування з нелегальними «обмінниками». Однак люди і так розуміли, до кого вони звертаються. Та й наявність листочка з ліцензією біля віконця не означає, що в ньому вам не запропонують придбати валюту без сплати 2% збору, без квитанції про операцію.

Таким чином, головне питання - а що робити з «чорним» ринком? Створити аналогічний реєстр? Цілком очевидно, що реєстр «білих обмінників» ніяк не допоможе вирішенню питання щодо легалізації ринку валюто-обмінних операцій.

Тут вже питання до правоохоронних органів, адже всім зрозуміло, що без відома «силовиків» міняйли на вулиці працювати не зможуть.

Можливо, НБУ слід більш «тісно» співпрацювати з МВС, СБУ та Прокуратурою в боротьбі з «чорним» валютним ринком?! Адже поки ми були свідками відомого рейду СБУ тільки після сюжету в ЗМІ, а ніяк не внаслідок їх взаємодії з Національним банком України.

В НБУ давно заявляють, що вони передають інформацію слідчим органам за злочинами з боку менеджменту і власників банків-банкрутів. Значить, більш активно взаємодіяти з правоохоронцями потрібно і по «чорному» валютному ринку, адже він підриває стабільність національної грошової одиниці, а це вже безпосередня відповідальність Нацбанку.