Сучасна прокуратура працює за радянським Кримінально-процесуальним кодексом

Нинішні прокурори нерідко за інерцією використовують Кримінально-процесуальний кодекс 1960 року і працюють за старими процесуальними процедурами. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив адвокат Олександр Готін.

За його словами, сьогоднішнє процесуальне законодавство досить істотно обмежило функції і можливості прокурорів, проте відмовлятися від отриманих у радянський період необмежених прав вони не поспішають.

«Десятиліттями прокурори мали практично безмежну владу. Нові реалії вимагають кардинальних змін у механізмах правоохоронної системи. За новим Кримінально-процесуальним кодексом 2012 року, традиційні радянські підходи до державного обвинувачення закінчилися. Введено реєстри матеріалів досудового розслідування, заборонено безпідставно змінювати склад груп прокурорів, прописано багато інших обмежень.

Але, мабуть, чотирьох років виявилося замало, щоб освоїти нові правила роботи. Найчастіше прокурори, намагаючись зберегти за собою необмежену монополію на владу, працюють по-старому і всупереч вимогам нового КПК України проводять досудове розслідування за принципом «як зручно». Працюючи по-старому, деякі слідчі і прокурори часом самі себе заганяють у глухий кут, збираючи докази способом і за методиками, які суперечать чинному законодавству. І коли вони з таким пакетом доказів приходять у суд, судді часто відразу ж повертають матеріали назад, вказуючи на неспроможність звинувачення», - сказав Готін.

Саме з цієї причини, за словами Готіна, багато резонансних справ згодом просто розвалюються в судах.

Як приклад адвокат навів резонансний судовий процес, який проходить в Одесі за участю Військової прокуратури Південного регіону і директора держпідприємства, обвинуваченого в отриманні хабара. За словами адвоката, Військова прокуратура Південного регіону розслідувала кримінальну справу, на що, згідно з наказом Генеральної прокуратури України №12 ГН «Про особливості діяльності військових прокуратур», не мала права. Хоча ця справа взагалі не належить до юрисдикції військової прокуратури.

Як зазначив адвокат, у рамках однієї справи Військовою прокуратурою Південного регіону допущено було стільки грубих порушень закону, що юридична сила зібраних по справі доказів дорівнює значущості звичайної макулатури.

Для ілюстрації. Прокурор, який бере участь у справі, всупереч прямому припису КПК, сам себе призначив прокурором у зазначеній справі. Так могло бути в радянські часи. Нині ж прокурора в конкретній справі призначити може тільки інший прокурор, а саме керівник прокуратури. КПК Україна 2012 року припускає абсолютно інші механізми складання процесуальних документів, ніж це було зроблено в Одесі. Щодо кримінальних справ обов'язковим є внесення даних про складені документах в спеціальні реєстри. Таку практику введено в новому КПК, щоб припинити порочну практику винесення рішень заднім числом. Без внесення даних до реєстрів розслідування вважається незаконним і представлені прокуратурою документи і докази навіть не розглядаються судом.

У наведеній Готіним справі розслідування хабара базується на постанові військового прокурора Південного регіону Максима Якубовського від 5 грудня 2016 року. При цьому цю постанову навіть не було внесено до реєстру, відповідно, вона не має жодної юридичної сили. На думку адвоката, подібні випадки повинні стати винятком, а не нормою. Інакше повернути довіру до системи, яка проходить «очищення», не вдасться.

«Прокурори не повинні крутити КПК як дишлом, а потім намагатися виходити сухими з води, списуючи свою некомпетентність на продажність суддів. Прокурорам слід було б уважніше вивчати норми чинного законодавства, де чітко прописана їхня персональна відповідальність за незаконні затримання, арешт і притягнення до відповідальності невинної людини», - підкреслив експерт.